Parental Advisory
Parental Advisory (також Parental Advisory Label, скорочено PAL або PA) — знак, що поміщається на обкладинки музичних альбомів, що попереджає покупців про те, що альбом містить ненормативну лексику або тексти провокаційного або непристойного характеру[1]. Він був введений у 1987 році Американською асоціацією звукозаписних компаній з метою попередити батьків про те, що альбом, зазначений цим знаком, не призначений для прослуховування дітьми. Зовнішній вигляд знака кілька разів змінювався. В 1990 був введений чорно-білий знак, оновлений варіант якого, створений в 1996, використовується в даний час. Етикетку вперше наклеїли на фізичні платівки зі швидкістю 33 1/3 об/хв, компакт-диски та касети, а також її включили до цифрових списків, які пропонують музичні онлайн-магазини.
.png){kind=logo}
У 1984 році в США було створено громадську організацію Parents Music Resource Center (PMRC), метою якої стало здійснення контролю за тим, яку музику слухають діти[2]. Незабаром після створення, в 1985 році, організація створила «Filthy Fifteen» — список з п'ятнадцяти пісень, які вони визначили найбільш зухвалими[3]. Особливої критики зазнала композиція «Darling Nikki» Прінса: Мері «Тіппер» Ґор, дружина сенатора Ела Гора і одна із засновниць PMRC, купивши своєї дочки саундтрек до фільму[4] «Пурпурний дощ», що містить цю композицію, виявила в ній згадку про мастурбацію[4]. Спочатку була запропонована система рейтингів, заснована на системі рейтингів Американської кіноасоціації, проте Американська асоціація звукозаписних компаній (RIAA) погодилася використовувати лише один загальний попереджувальний знак[5]. 19 вересня 1985 року в комітеті Сенату Конгресу США з комерції, науки та транспорту пройшли слухання, під час яких обговорювалося це питання[6]. На слухання було також запрошено музикантів. Як пише журнал Rolling Stone, PMRC очікували побачити стереотипних рок-музикантів, а натомість «отримали трьох красномовних музикантів: Френка Заппу, Джона Денвера і Ді Снайдера — тверезого сім'янина, здатного посперечатися з сенаторами, говорити про відповідальний текст своїх пісень від сюрреалістичних інтерпретацій PMRC». Однак на той момент питання про використання попереджувального знака вже було вирішено[7]. Через два місяці після слухань було оголошено про введення попереджувального знака «Explicit Lyrics — Parental Advisory». Також було запропоновано альтернативний варіант: музиканти могли надрукувати тексти пісень на звороті обкладинки[8]. Однак використання подібного знака не було повсюдним, а якщо він і використовувався, його зовнішній вигляд і формулювання постійно змінювалися[5].
.svg)
У 1990 році законодавчі збори 22 штатів збиралися ухвалити закон, що зобов'язує звукозаписні компанії поміщати подібний знак у вигляді наклейки на обкладинки альбомів, а також відповідальність за відсутність подібного знака. Під їх тиском більшість звукозаписних компаній почала використовувати чорно-білий знак «Parental Advisory: Explicit Lyrics» (з англ. —«До уваги батьків: відверті тексти»)[9]. Першим альбомом, зазначеним цим знаком, став Banned in the U.S.A. хіп-хоп-групи 2 Live Crew, випущений у липні 1990 року[5]. Станом на 1992 близько 225 альбомів були відзначені цим знаком[9]. У 1996 році, після ще одних слухань, знак було змінено на «Parental Advisory: Explicit Content» (з англ. — «До уваги батьків: відвертий зміст»), а також став частиною самої обкладинки, а не наклейкою поверх неї, з метою здешевлення та спрощення виробництва[5]. У 2002 році компанія BMG Music Group стала використовувати крім знака Parental Advisory додаткові, більш чіткі позначення[10]. У 2011 році Британська асоціація виробників фонограм (BPI) зробила знак Parental Advisory обов'язковим до використання у Великій Британії у сервісах потокового мовлення, таких як Spotify та YouTube[11].
Чітких критеріїв, які альбоми повинні містити знак Parental Advisory, не існує і рішення про його використання приймається лейблом, що випускає альбом[8]. Однак RIAA та BPI створили низку рекомендацій. Так, згідно з RIAA, знак Parental Advisory повинен використовуватися для альбомів, що містять «ненормативну лексику, сцени насильства, сексу або зловживання наркотичними речовинами в мірі, що заслуговує на попередження батьків»[12]. BPI у своїх рекомендаціях також називає «расистську, гомофобну, женоненависницьку або іншу дискримінаційну лексику чи поведінку», а також «небезпечну чи кримінальну поведінку <…>, зображену таким чином, що вона вихваляє подібну поведінку або заохочує наслідування її»[13].
Також альбом може бути випущений у цензурованій, «відредагованій» (англ. edited ) версії, також званої «чистої» (англ. clean), в той час як оригінальна називається «брудною» (англ. dirty )[5]. RIAA радить випускати відредаговані версії одночасно з оригінальними та заявляє, що з відредагованих версій не обов'язково видаляти всі спірні елементи, «щоб не ставити під загрозу художню творчість»[12]. Ряд роздрібних мереж, серед яких Wal-Mart, відмовляються продавати невідредаговані версії альбомів[14], вимагаючи не тільки зміни текстів та перейменування композицій[5], але іноді й зміни обкладинок[15]. Відредаговані версії часто критикують. Так Кіт Колфілд, редактор журналу Billboard, заявляє: «Якщо ви фанат хіп-хопу, ви не купуватимете чисті версії в Wal-Mart. У них буде вирізано дуже багато»[5]. За словами рок-музиканта Ді Снайдера, «коли дорослий чоловік чи жінка приходять купити новий альбом, вони, швидше за все, не отримають те, що хотів уявити їм музикант. Вони отримають версію, створену їм корпораціями»[7].
За свою більш ніж 20-річну історію знак Parental Advisory набув статусу культового[5][16]. Водночас він неодноразово критикувався. Критики відзначали його неефективність: у 90-х дитина могла попросити старшого друга або продавця допомогти йому з покупкою[17], а з появою інтернету він може слухати будь-яку музику без чиєїсь допомоги[5]. Крім того, зазначалося, що знак дозволяє дітям легше відшукати заборонені альбоми в магазинах[10]. Також зазначалося, що альбоми, відзначені знаком Parental Advisory, продаються краще за альбоми без подібного знака. Філіп Бейлі, учасник групи Earth, Wind & Fire, заявляє: «У більшості випадків [альбоми з Parental Advisory] у ряді районів будуть продаватися краще. Все що потрібно зробити — це сказати людям, що це щось заборонене і всі вони відразу захочуть подивитися на це»[18]. Музичний критик Кріс Моленфі додає: «[Альбоми] багатьох відомих музикантів, пов'язаних із хіп-хопом, постійно отримують [даний знак], але це не заважає їм підніматися на перші місця у чартах. Навіть ті, кого я назвав би середнячками, на зразок Wale або J. Cole, постійно дебютують на перших рядках. Jay-Z займає перше місце серед сольних музикантів за кількістю альбомів, що посіли перше місце [у Billboard 200 ], і друге місце серед усіх музикантів, поступаючись лише The Beatles. При цьому кожен альбом Jay-Z містив знак Parental Advisory»[5]. Том Коул з NPR прокоментував, що лейбл Parental Advisory став «фактом життя купівлі музики», через що нинішнім споживачам було важко зрозуміти широку суперечку, яка виникла після його появи[19]. Грег Беато з Reason зауважив, що до 1990-х років «хіп-хоп альбом, який не містив наклейку, був підозрілим у мистецькому плані»[20].
- ↑ Коробкин, Андрей. Parental Advisory предупредит о ненормативной лексике в iTunes Store (англ.). 3DNews. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
- ↑ Schonfeld, Zach. An Oral History of the PMRC's War on Explicit Lyrics (англ.). Newsweek. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Grow, Kory. PMRC's 'Filthy 15': Where Are They Now? (англ.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ а б Salinger, Tobias. How Prince’s lyrics led to the Parental Advisory Label (англ.). New York Daily News. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л Schonfeld, Zach. Does the Parental Advisory Label Still Matter? (англ.). Newsweek. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Horn, John. Zappa, Snyder Take On Lyric Critics // Los Angeles Times : газета. — 1985. — . — 09. Архівовано з джерела 18 жовтня 2016.
- ↑ а б Grow, Kory. Dee Snider on PMRC Hearing: 'I Was a Public Enemy' (англ.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ а б Cole, Tom. You Ask, We Answer: 'Parental Advisory' Labels -- The Criteria And The History (англ.). National Public Radio. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ а б Browne, David. A case in Omaha reopens the explicit content debate // Entertainment Weekly : журнал. — 1992. — . — 05. Архівовано з джерела 19 жовтня 2016.
- ↑ а б Wiederhorn, Jon. Sex, Violence, Cursing: Explicit Lyrics Stickers Get Explicit (англ.). MTV. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Sweney, Mark (2 червня 2011). Parental warnings to be introduced for online music (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ а б PAL Standards (англ.). Американська асоціація звукозаписних компаній. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Parental Advisory Guidelines (PDF) (англ.). Британська асоціація виробників фонограм. Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Strauss, Neil. Wal-Mart's CD Standards Are Changing Pop Music // The New York Times : газета. — 1996. — . — 11. Архівовано з джерела 8 лютого 2018.
- ↑ Paulson, Ken. Prince gave us the 'parental advisory' label (англ.). USA Today. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Hodges, Carey. Parental Advisory Warnings Make Online Debut (англ.). Paste. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Thomas, Andy (10 березня 2010). Is Parental Advisory sticker still being affixed to albums these days? If so, how effective is it? Actually, was it ever effective? (англ.). Westword[en]. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Spotlight on explicit lyrics warning (англ.). BBC. 27 травня 2002. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
- ↑ Cole, Tom (29 жовтня 2010). You Ask, We Answer: 'Parental Advisory' Labels — The Criteria And The History. NPR. Процитовано 4 липня 2014.
- ↑ Beato, Greg (28 липня 2009). As Nasty As They Wanna Be. Reason. Процитовано 7 червня 2018.