Ro-5
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: |
Ro-5 (呂号第五潜水艦) «Підводний човен №33» (第三十三潜水艦) |
Будівник: | корабельня Kawasaki в Кобе |
Закладений: | 1 березня 1920 |
Спуск на воду: | 17 вересня 1921 |
Отриманий: | 9 березня 1922 |
Знятий: | 1 квітня 1932 |
Доля: | перетворений на понтон № 3021 |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу F2 |
Водотоннажність: | 689/740 (стандартне/повне над водою), 1047 (при зануренні) |
Довжина: | 65,6 м |
Ширина: | 6,1 м |
Осадка: | 4,0 м |
Двигуни: |
2 дизелі Fiat загальною потужністю 2600 к.с. 2 електромотори Savigliano загальною потужністю 1200 к.с. |
Швидкість: | 14,3 вузла (над водою, фактична), 8 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 3500 миль при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 30,5 м |
Екіпаж: | 43 |
Озброєння: |
5 × 450-мм торпедних апаратів (3 носові, 2 кормові), 8 торпед 1 7,7-мм кулемет |
Ro-5 (呂号第五潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 33» (第三十三潜水艦).
У другій половині 1910-х компанія Kawasaki придбала в італійської Fiat-Laurenti проєкт підводного човна, за яким спорудила 2 кораблі, відомі як тип F1. Їх конструкція виявилась невдалою, зокрема через слабкий корпус максимальну глибину занурення обмежили 20 метрами при проєктному показникові в 50 метрів. Японські інженери створили удосконалений проєкт — тип F2, який мав підсилений корпус та максимальну глибину в 30,5 метра. Втім, конструкція все одно не відповідала вимогам ВМФ, зокрема, італійські дизельні двигуни забезпечували фактичну надводну швидкість лише у 14 вузлів замість очікуваних 17 вузлів. Як наслідок, на основі F2 не створили будь-яких інших типів підводних човнів.
Одним з представників типу F2 став «Підводний човен № 33», який завершили будівництвом у березні 1922 року та класифікували як належний до 2-го класу. Корабель включили до складу 23-ї дивізії підводних човнів, що належала до військово-морського округу Сасебо (за виключенням піврічного перебування у 1925-му у складі Першого флоту).
1 листопада 1924-го «Підводний човен № 33» перейменували на Ro-5.
1 квітня 1932-го Ro-5 виключили зі списків ВМФ. Надалі корпус колишнього підводного човна призначили для використання як понтон та позначили № 3021, після чого до завершення Другої світової війни він використовувався у Сасебо.[1]