| dbo:abstract
|
- Aničča (pálí), anitja (sanskrt), mi rtag pa (tibetsky), 無常 (čínsky: wú-čcháng; japonsky: mudžó), znamená pomíjivost, nestálost. Podle buddhismu se jedná o jednu ze tří základních charakteristik veškeré existence (kromě nirvány, která jako jediná není ničím podmíněná, a proto je trvalá). Ostatní dvě jsou strastiplnost (dukkha) a bezpodstatnost (anattá), které z pomíjivosti vyplývají. Vše neustále vzniká a zaniká, proto jakékoliv ulpívání a touha na tom, co je pomíjívé, jsou zároveň i strastiplné, a jsou proto bezpodstatné. Aničča je přirozený zákon celého univerza. Všechno – mysl i hmota – je podrobeno neustálé změně. Z pohledu zákona karmy (zákona příčiny a následku) je vše podmíněno předchozími příčinami a následně vše je příčinou dalších následků. Proto, vše existující je věčně měnícím se proudem. Vše, co vzniklo, je také podrobeno zániku. Avšak aničča sama o sobě není příčinou utrpení, ale ulpívání a touha po tom, co je nestálé a musí jednoho dne zaniknout. Slova Buddhy Gautamy znějí: „Všechny složené věci podléhají změně, usilujte s vytrvalostí (o konečné vysvobození).“ To, co obvykle považujeme za věci, jsou ve skutečnosti procesy. Hmotné věci, ačkoli vypadají trvale a solidně, jsou vlastně soubory pomalu probíhajících chemických reakcí a fyzikálních procesů. Stejně tak buňky, kterými je tvořeno lidské tělo, neustále zanikají a jsou nahrazovány novými. Podobně i mysl je jen proměnlivý proud vědomí. Pomíjivost se vztahuje i na samotný buddhismus. Jednou bude Buddhova nauka zapomenuta a svět bude muset čekat dlouhé věky, než se objeví nový sammásambuddha, který znovu odhalí cestu k nirváně. To dává buddhistům vědomí naléhavosti, protože není jisté, jestli se znovu narodíme v lidské podobě ještě před zánikem buddhismu. Na druhou stranu, pomíjivé je i každé utrpení a také každý karmický následek. Na rozdíl od jiných náboženství, v buddhismu neexistuje věčné zatracení. Pomíjivá je i samotná samsára, což dává naději, že jednou všechny bytosti dosáhnou nirvány. (pozn.: pojmy jsou uváděny v pálí, není-li uvedeno jinak) (cs)
- Anikka, Anicca (en palia lingvo) aŭ Anitĝa (en Sanskrito), estas koncepto pri transireco, nedaŭreblo, en la palia kanono. Ĝi estas unu el la esencaj doktrinoj de Budhismo. Ĝi estas konata ankaŭ kiel filozofia problemo de ŝanĝo, kaj estas fakte filozofia koncepto grava en vario de religioj kaj filozofioj. En Orienta filozofio ĝi elstaras pro sia rolo en la Budhismaj tri markiloj de ekzistado. Ĝi estas ankaŭ elemento de Hinduismo. En Okcidenta filozofio ĝi estas plej fame konata pro sia unua apero en Greka filozofio en la verkoj de Heraklito kaj en sia doktrino panta rei (ĉio fluas). En Okcidenta filozofio la koncepto estas referencata ankaŭ kiel "estonteco". (eo)
- Anicca (Pali: अिनच्च; Sanskrit: अिनत्य, anitya; jap. 無常, mujō; Khmer: អនិច្ចំ, aniccam; Thai: อนิจจตา, à-nít-jang) ist eines der drei Daseinsmerkmale (Anicca, Dukkha, Anatta) des Buddhismus und steht für das Konzept der Unbeständigkeit, Vergänglichkeit alles Seienden, eine der wesentlichen Lehren des Buddhismus. Gemäß dieser Lehre befindet sich ausnahmslos alles im Fluss der Vergänglichkeit, sogar Planeten, Sterne und Götter sind ihm unterworfen. Dieses wird im menschlichen Leben im Altern und im Zyklus von Geburt und Wiedergeburt (Samsara) und in jeder möglichen Erfahrung des Verlustes erfahren. Weil alle Dinge unbeständig sind, ist jedes Upadana („Anhaften“) an ihnen vergeblich und führt zu Leid. Die einzige Möglichkeit, Anicca zu beenden, ist Nirvana zu erlangen. Nirvana gilt als die einzige Form der Existenz, die keine Vergänglichkeit, Verfall oder Tod kennt. Im Nirvana-Sutra wird gesagt, dass alle zusammengesetzten, konstruierten Dinge und Zustände „vorübergehend“ sind – die einzigen Ausnahmen davon sind das Nirvana und der Buddha (die Personifizierung von Nirvana). (de)
- Impermanence, also known as the philosophical problem of change, is a philosophical concept addressed in a variety of religions and philosophies. In Eastern philosophy it is notable for its role in the Buddhist three marks of existence. It is also an element of Hinduism. In Western philosophy it is most famously known through its first appearance in Greek philosophy in the writings of Heraclitus and in his doctrine of panta rhei (everything flows). In Western philosophy the concept is also referred to as becoming. (en)
- La transitoriedad o impermanencia, también conocida como el problema filosófico del cambio, es un concepto filosófico abordado en diversas religiones y filosofías. En la filosofía oriental destaca por su papel en el concepto de Tri-Laksana, las tres marcas de existencia budistas. También es un elemento del hinduismo. En la filosofía occidental es más conocido por su primera aparición en la filosofía griega en los escritos de Heráclito y en su doctrina de panta rei (Πάντα ῥεῖ; "Τodo fluye" en griego clásico). En la filosofía occidental el concepto también se denomina devenir. (es)
- Anitya (pendjabi : अनिच्चा ; translittération latine, anicca ; chinois simplifié : 无常 ; chinois traditionnel : 無常 ; pinyin : wúcháng ; coréen : 무상 (無常, musang) ; 無常 (mojō) ; tibétain : མི་རྟག་པ་, Wylie : mi rtag pa, THL : mitakpa), « non-éternité » ou plus généralement l’impermanence, est selon le bouddhisme l'une des trois caractéristiques ou trilakshana de toute chose. Selon Gautama Bouddha, l'attachement aux choses impermanentes s'avère être la cause de la souffrance, dukkha, car ce qui est impermanent ne peut être satisfaisant. L'impermanence est aussi promesse de changement : le progrès sur la voie spirituelle n'est possible que parce que comme toute chose, notre état présent non-éveillé est impermanent. (fr)
- Ketidakkekalan (Pāli: अनिच्चा anicca; Sanskerta: अनित्य anitya; Cina: 無常 Pinyin: wúcháng; Jepang: 無常 Romaji mujō; Thai: อนิจจัง anitchang) adalah salah-satu ajaran terpenting atau Tiga Corak Umum dalam Agama Buddha. Istilah ini menggambarkan pendapat Agama Buddha bahwa segala keberadaan yang berkondisi, tanpa pengecualian, berada dalam perubahan terus menerus. Tidak kekal. (in)
- Anitya, "impermanenza", è un termine sanscrito (lingua pāli anicca; cinese 無常S, wúchángP; giapponese 無常 mujō?; tibetano mi rtag pa) che indica uno dei tre aspetti fondamentali dell'esistenza nella dottrina canonica del buddhismo, che sono: dipinto buddista che mostra l'impermanenza 1.
* l'impermanenza o cambiamento o divenire (anitya); 2.
* la sofferenza o l'insoddisfacibilità connaturata alle cose mondane (duḥkha); 3.
* il non sé o l'insostanzialità della personalità o l'inesistenza di un nucleo permanente e separato (anātman). Insieme queste tre caratteristiche fondamentali dell'esistenza, della vita di ogni "essere senziente", formano la base causale della dottrina delle Quattro Nobili Verità e quindi della ricerca spirituale buddhista, consistente nella vita ascetica per i membri della comunità monastica, e nella coltivazione del Nobile Ottuplice Sentiero e dei precetti buddhisti per tutti i praticanti buddhisti: monaci, monache, laici e laiche, che costituiscono la tradizionale quadripartizione della società buddhista. Nelle parole di Bhikkhu Ñanamoli: Qualsiasi cosa È, sarà ERA. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 무상 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 무상(無常) 또는 비상(非常)은 끊임없이 변화하고 생멸(生滅)하며 시간적 지속성이 없음을 말한다. 즉 영원하지 않은 것을 말한다. 불교에서는 일반적으로 제행무상(諸行無常)이라는 명제로써 무상을 설명한다. 제행무상은 불교의 근본교의를 나타내는 3법인(三法印)의 하나로, 모든 것은 생멸변화(生滅變化)하여 변천해 가며 잠시도 같은 상태에 머무르지 않고 마치 꿈이나 환영이나 처럼 실체가 없는 것을 말한다. 즉, 이 현실세계의 모든 것은 매순간마다 생멸 · 변화하고 있으며, 거기에는 항상불변(恒常不變)한 것은 단 하나도 존재할 수 없다는 것이 현실의 실상(實相)이라는 것을 뜻한다. 그러나 일체는 무상한데 사람은 상(常)을 바란다. 거기에 모순이 있고 고(苦)가 있다. 불교 경전에 "무상한 까닭에 고인 것이다"라고 설명되어 있는 것과 같이 무상은 고의 전제이다. 또 현실을 그와 같이 인식하는 것을 무상관(無常觀)이라고 하며 무상의 덧없음은 몽환포영로전(夢幻泡影露電: 꿈 · 환상 · · 그림자 · 이슬 · 번개)에 비유되어 불교적 인생관의 특색으로 알려졌다. 그러나 무상관은 단순히 비관적인 덧없음을 말하는 것은 아니다. 어떤 상에 대하여 비관하거나 기뻐하는 것 자체가 상이며, 그것 자체가 존재하지 않는 것임을 뜻하는 것이다. 무상하기 때문에 인간은 지위나 명예에 집착하는 탐욕을 버리고 오늘 하루의 소중한 생명을 방일(放逸)함이 없이 정진노력(精進努力)하려는 정신적인 결의가 생겨나게 되며, 이러한 것이 무상관의 참된 뜻이다. (ko)
- 無常（むじょう、巴: anicca, アニッチャ、梵: anitya, アニトヤ）とは、仏教における中核教義の一つであり、三相のひとつ。生滅変化してうつりかわり、しばらくも同じ状態に留まらないこと。非常ともいう。 あらゆるもの（有為法）が無常であることを諸行無常といい、三法印の1つに数える。 (ja)
- Anicca (czyt. aniczcza; sans. अनित्य anitya; pāli अनिच्च anicca; tyb. mi rtag pa; chiński 無常 wúcháng; kor. 무상 musang;jap. 無常 mujō; wiet. vô thường) – podstawowe pojęcie buddyzmu oznaczające nietrwałość. Jedno z buddyjskich "Trzech Cech Istnienia" (pāli ti-lakkhana) uwarunkowanego. (pl)
- Анитья (санскр. अनित्य, IAST: anitya; пали: аничча [anicca]; «бренность, непостоянство»; кит. 無常, у-чан; яп. 無常, мудзё:) — одна из основополагающих доктрин буддизма, наряду с дукхой и анатманом составляющая Три признака существования. В соответствии с ней, всё в мире находится в постоянном движении и ничто не является неизменным, включая богов, звёзды, планеты и т.д. Анитья проявляется в человеческой жизни в виде процесса роста и старения, в виде череды перерождений, в виде страданий и т.п. Ввиду того, что все феномены мира непостоянны, привязанность к ним тщетна и ведёт к страданиям. Единственным завершением анитьи является нирвана — единственная реальность, не претерпевающая изменений, угасания или смерти. Для понимания сути анитьи на своём опыте используется медитация випассана. Понятие анитьи сущностно ассоциируется с анатманом, постулирующим отсутствие у вещей постоянной природы, сущности или самости. (ru)
- Anicca (traduzido do páli, "impermanência". Lê-se /anit-txá/.) é um dos conceitos essenciais para a descrição do universo segundo o budismo (junto com dukkha e anatta, compõe as três marcas da existência). Diz respeito à constante mutação de todas as coisas que compõe o universo. Compreender a impermanência é de extrema importância dentro do contexto budista. Assim como as quatro nobres verdades são reconhecidas por todas as escolas budistas, a impermanência é um ensinamento presente em todas as linhagens. (pt)
- Анітья (палі अनिच्चा anicca; санскр. अनित्य, латиніз. anitya) або в перекладі непостійність — одна із найсуттєвіших доктрин буддизму, складова , ідея мінливості, нетривалості, несталості всього у світі. Усі тимчасові сутності, як матеріальні, так і духовні за постійної зміни умов їхнього існування, приречені на розпад і загибель. Концепція непостійності зустрічається також у різних школах індуїзму та джайнізму. Дві інші ознаки існування в буддизмі суть страждання (дукха) та відсутність вічної нетлінної субстанції, зокрема індивідуальної душі (анатман).. Буддизм стверджує, що все в світі, фізичне і духовне, виникає і зникає. Людина, зокрема, народжується, старіє і помирає, потім знову народжується з новим обертом колеса життя (сансари), ніщо не вічне, все щезає. Це стосується усіх істот, включно з істотами, що народилися знову в царствах (богів) чи нарак (злих демонів). Постійність існує тільки в нірвані, тобто в світі поза зміною, занепадом і смертю. Непостійність нерозривно зв'язана з доктриною анатмана, за якою ніщо не має вічної нетлінної сутності або ж незмінної душі. Оскільки усі фізичні чи психічні явища позбавлені постійності, прагнути їх чи бути прив'язаними до них означає страждання. Розуміння анітьї та анатмана є кроком на шляху до пробудження. Термін анітья в сенсі непостійності явищ, речей та життя зустрічається також в індуїстських священних текстах, зокрема в «Катха-упанішаді» та «Бгагавадгіті». Однак індуїзм відрізняється від буддизму щодо анатмана, тобто існування нетлінної душі. Інша різниця в тому, що в буддизмі анітья асоціюється зі стражданнями (дукха), а індуїзм вважає, що не всі зміни й прив'язаності ведуть до страждань — деякі, наприклад, пізнання себе, ведуть до щастя, а тому необхідні для досягнення звільнення (мокші). Ідея непостійності, мінливості світу висловлювалася також і в грецькій натурфілософії, зокрема Гераклітом. У сучасній фізиці теж нема постійних субатомних частинок. Час життя таких частинок як електрон та протон відносно гіпотетичного спонтанного розпаду на інші частинки дуже великий, відома тільки нижня межа, що набагато перевищує час існування Всесвіту, однак електрони й протони можуть виникати й зникати в реакціях, наприклад при утворенні електрон-позитронних пар та анігіляції. Сучасна фізика, однак, не переймається ідеєю існування нетлінної душі. (uk)
- 無常（巴利語：अनिच्चा，anicca，梵語：अनित्य，anitya，藏文：མི་རྟག་པ་，藏语拼音：mi rtag pa），佛教術語，是常的反義字，字面意義為變異，指為一切世間萬物終將變異，無常存者。是一切有為法的共相，為三相之一，即空性。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Anikka, Anicca (en palia lingvo) aŭ Anitĝa (en Sanskrito), estas koncepto pri transireco, nedaŭreblo, en la palia kanono. Ĝi estas unu el la esencaj doktrinoj de Budhismo. Ĝi estas konata ankaŭ kiel filozofia problemo de ŝanĝo, kaj estas fakte filozofia koncepto grava en vario de religioj kaj filozofioj. En Orienta filozofio ĝi elstaras pro sia rolo en la Budhismaj tri markiloj de ekzistado. Ĝi estas ankaŭ elemento de Hinduismo. En Okcidenta filozofio ĝi estas plej fame konata pro sia unua apero en Greka filozofio en la verkoj de Heraklito kaj en sia doktrino panta rei (ĉio fluas). En Okcidenta filozofio la koncepto estas referencata ankaŭ kiel "estonteco". (eo)
- Impermanence, also known as the philosophical problem of change, is a philosophical concept addressed in a variety of religions and philosophies. In Eastern philosophy it is notable for its role in the Buddhist three marks of existence. It is also an element of Hinduism. In Western philosophy it is most famously known through its first appearance in Greek philosophy in the writings of Heraclitus and in his doctrine of panta rhei (everything flows). In Western philosophy the concept is also referred to as becoming. (en)
- La transitoriedad o impermanencia, también conocida como el problema filosófico del cambio, es un concepto filosófico abordado en diversas religiones y filosofías. En la filosofía oriental destaca por su papel en el concepto de Tri-Laksana, las tres marcas de existencia budistas. También es un elemento del hinduismo. En la filosofía occidental es más conocido por su primera aparición en la filosofía griega en los escritos de Heráclito y en su doctrina de panta rei (Πάντα ῥεῖ; "Τodo fluye" en griego clásico). En la filosofía occidental el concepto también se denomina devenir. (es)
- Ketidakkekalan (Pāli: अनिच्चा anicca; Sanskerta: अनित्य anitya; Cina: 無常 Pinyin: wúcháng; Jepang: 無常 Romaji mujō; Thai: อนิจจัง anitchang) adalah salah-satu ajaran terpenting atau Tiga Corak Umum dalam Agama Buddha. Istilah ini menggambarkan pendapat Agama Buddha bahwa segala keberadaan yang berkondisi, tanpa pengecualian, berada dalam perubahan terus menerus. Tidak kekal. (in)
- 無常（むじょう、巴: anicca, アニッチャ、梵: anitya, アニトヤ）とは、仏教における中核教義の一つであり、三相のひとつ。生滅変化してうつりかわり、しばらくも同じ状態に留まらないこと。非常ともいう。 あらゆるもの（有為法）が無常であることを諸行無常といい、三法印の1つに数える。 (ja)
- Anicca (czyt. aniczcza; sans. अनित्य anitya; pāli अनिच्च anicca; tyb. mi rtag pa; chiński 無常 wúcháng; kor. 무상 musang;jap. 無常 mujō; wiet. vô thường) – podstawowe pojęcie buddyzmu oznaczające nietrwałość. Jedno z buddyjskich "Trzech Cech Istnienia" (pāli ti-lakkhana) uwarunkowanego. (pl)
- Anicca (traduzido do páli, "impermanência". Lê-se /anit-txá/.) é um dos conceitos essenciais para a descrição do universo segundo o budismo (junto com dukkha e anatta, compõe as três marcas da existência). Diz respeito à constante mutação de todas as coisas que compõe o universo. Compreender a impermanência é de extrema importância dentro do contexto budista. Assim como as quatro nobres verdades são reconhecidas por todas as escolas budistas, a impermanência é um ensinamento presente em todas as linhagens. (pt)
- 無常（巴利語：अनिच्चा，anicca，梵語：अनित्य，anitya，藏文：མི་རྟག་པ་，藏语拼音：mi rtag pa），佛教術語，是常的反義字，字面意義為變異，指為一切世間萬物終將變異，無常存者。是一切有為法的共相，為三相之一，即空性。 (zh)
- Aničča (pálí), anitja (sanskrt), mi rtag pa (tibetsky), 無常 (čínsky: wú-čcháng; japonsky: mudžó), znamená pomíjivost, nestálost. Podle buddhismu se jedná o jednu ze tří základních charakteristik veškeré existence (kromě nirvány, která jako jediná není ničím podmíněná, a proto je trvalá). Ostatní dvě jsou strastiplnost (dukkha) a bezpodstatnost (anattá), které z pomíjivosti vyplývají. Vše neustále vzniká a zaniká, proto jakékoliv ulpívání a touha na tom, co je pomíjívé, jsou zároveň i strastiplné, a jsou proto bezpodstatné. (pozn.: pojmy jsou uváděny v pálí, není-li uvedeno jinak) (cs)
- Anicca (Pali: अिनच्च; Sanskrit: अिनत्य, anitya; jap. 無常, mujō; Khmer: អនិច្ចំ, aniccam; Thai: อนิจจตา, à-nít-jang) ist eines der drei Daseinsmerkmale (Anicca, Dukkha, Anatta) des Buddhismus und steht für das Konzept der Unbeständigkeit, Vergänglichkeit alles Seienden, eine der wesentlichen Lehren des Buddhismus. Gemäß dieser Lehre befindet sich ausnahmslos alles im Fluss der Vergänglichkeit, sogar Planeten, Sterne und Götter sind ihm unterworfen. Dieses wird im menschlichen Leben im Altern und im Zyklus von Geburt und Wiedergeburt (Samsara) und in jeder möglichen Erfahrung des Verlustes erfahren. (de)
- Anitya (pendjabi : अनिच्चा ; translittération latine, anicca ; chinois simplifié : 无常 ; chinois traditionnel : 無常 ; pinyin : wúcháng ; coréen : 무상 (無常, musang) ; 無常 (mojō) ; tibétain : མི་རྟག་པ་, Wylie : mi rtag pa, THL : mitakpa), « non-éternité » ou plus généralement l’impermanence, est selon le bouddhisme l'une des trois caractéristiques ou trilakshana de toute chose. Selon Gautama Bouddha, l'attachement aux choses impermanentes s'avère être la cause de la souffrance, dukkha, car ce qui est impermanent ne peut être satisfaisant. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 무상 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 무상(無常) 또는 비상(非常)은 끊임없이 변화하고 생멸(生滅)하며 시간적 지속성이 없음을 말한다. 즉 영원하지 않은 것을 말한다. 불교에서는 일반적으로 제행무상(諸行無常)이라는 명제로써 무상을 설명한다. 제행무상은 불교의 근본교의를 나타내는 3법인(三法印)의 하나로, 모든 것은 생멸변화(生滅變化)하여 변천해 가며 잠시도 같은 상태에 머무르지 않고 마치 꿈이나 환영이나 처럼 실체가 없는 것을 말한다. 즉, 이 현실세계의 모든 것은 매순간마다 생멸 · 변화하고 있으며, 거기에는 항상불변(恒常不變)한 것은 단 하나도 존재할 수 없다는 것이 현실의 실상(實相)이라는 것을 뜻한다. 그러나 일체는 무상한데 사람은 상(常)을 바란다. 거기에 모순이 있고 고(苦)가 있다. 불교 경전에 "무상한 까닭에 고인 것이다"라고 설명되어 있는 것과 같이 무상은 고의 전제이다. (ko)
- Anitya, "impermanenza", è un termine sanscrito (lingua pāli anicca; cinese 無常S, wúchángP; giapponese 無常 mujō?; tibetano mi rtag pa) che indica uno dei tre aspetti fondamentali dell'esistenza nella dottrina canonica del buddhismo, che sono: dipinto buddista che mostra l'impermanenza 1.
* l'impermanenza o cambiamento o divenire (anitya); 2.
* la sofferenza o l'insoddisfacibilità connaturata alle cose mondane (duḥkha); 3.
* il non sé o l'insostanzialità della personalità o l'inesistenza di un nucleo permanente e separato (anātman). Nelle parole di Bhikkhu Ñanamoli: Qualsiasi cosa È, sarà ERA. (it)
- Анитья (санскр. अनित्य, IAST: anitya; пали: аничча [anicca]; «бренность, непостоянство»; кит. 無常, у-чан; яп. 無常, мудзё:) — одна из основополагающих доктрин буддизма, наряду с дукхой и анатманом составляющая Три признака существования. В соответствии с ней, всё в мире находится в постоянном движении и ничто не является неизменным, включая богов, звёзды, планеты и т.д. Анитья проявляется в человеческой жизни в виде процесса роста и старения, в виде череды перерождений, в виде страданий и т.п. Ввиду того, что все феномены мира непостоянны, привязанность к ним тщетна и ведёт к страданиям. Единственным завершением анитьи является нирвана — единственная реальность, не претерпевающая изменений, угасания или смерти. (ru)
- Анітья (палі अनिच्चा anicca; санскр. अनित्य, латиніз. anitya) або в перекладі непостійність — одна із найсуттєвіших доктрин буддизму, складова , ідея мінливості, нетривалості, несталості всього у світі. Усі тимчасові сутності, як матеріальні, так і духовні за постійної зміни умов їхнього існування, приречені на розпад і загибель. Концепція непостійності зустрічається також у різних школах індуїзму та джайнізму. Дві інші ознаки існування в буддизмі суть страждання (дукха) та відсутність вічної нетлінної субстанції, зокрема індивідуальної душі (анатман).. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}