| dbo:abstract
|
- البكتيريا الزرقاء أو الجراثيم الزرقاء أو البكتيريا الخضراء المزرقة هي شعبة من البكتيريا سالبة الغرام القادرة على التمثيل الضوئي، عادة ما تعيش في الماء. نحو ثلثي الأنواع المدروسة قادرة على تثبيت النيتروجين، وهي تشارك بذلك في دورة النيتروجين. تحوي البكتيريا الزرقاء ثلاث صبغات، الأخضر والأزرق والأحمر. الصبغة الخضراء هي الكلوروفيل وتساعدها في عملية التمثيل الضوئي. والصبغة الزرقاء هي التي تعطيها اللون الأزرق، والسبب في ذلك يرجع إلى كثرة وجود الصبغة الزرقاء داخلها. أما الصبغة الحمراء فهي بيتا كاروتين فنستدل على وجودها من طائر الفلامنجو، فعندما يشرب الفلامنجو الماء، تدخل البكتيريا الزرقاء لجسمه، فيظهر اللون الوردي على بعض أجزاء جسمه. والزراقم تعتبر حاليا مجموعة من الجراثيم، لذلك تدعى أيضا بالجراثيم الزرقاء (cyanobacteria) وقد تبين تماما أنها غير وثيقة الصلة بالنباتات فهي لا ترتبط بالنباتات بأي شكل (عكس ما كان متوقعا) ولا بالفطور وبالحيوانات والجراثيم الزرقاء أو الزراقم هي مجموعة متنوعة من البكتيريا موجبة الغرام المتواجدة في مدى من المواقع البيئية المختلفة مثل التربة والخضروات ومياه المجاري والجلد ولطخات الجلد. بعضها مثل الوتدية الخناقية هي مسببات مرضية بينما الأخرى مثل بكتيريا Corynebacterium glutamicum هي ذات أهمية صناعية هائلة. C. glutamicum هي واحدة من أنواع البكتيريا ذات الأهمية في التقنية الحيوية بإنتاج سنوي لأكثر من طُنين من أحماض الأمينية ومركب الغلوتامات الميسر ومركب اللايسين. (ar)
- Sinice na řece Rábca v Maďarsku Sinice (Cyanobacteria, ale také Cyanophyta či Cyanoprokaryota) je kmen nebo oddělení (záleží, zda se jedná o bakteriologické či botanické pojetí) gramnegativních bakterií. Vyznačují se schopností fotosyntézy, při níž vzniká kyslík (tzv. oxygenní typ). Český název této skupiny pochází ze slova siný, tedy tmavě modrý. Sinice jsou jednobuněčné, zpravidla však žijí v koloniích tvaru kokálních shluků či vláknitých stélek (hormogonií). Nejčastěji jsou modrozeleně zbarvené. Jejich buňky jsou v mnohých ohledech typicky prokaryotické: obsahují kruhovou molekulu DNA, bakteriální typ ribozomů a chybí u nich složitější membránové struktury. Fotosyntetická barviva se nachází ve speciálních útvarech, fykobilizomech nebo thylakoidech. K hlavním pigmentům účastnícím se fotosyntézy patří chlorofyl (zpravidla typu a, někdy též b, c nebo d) a dále allofykocyanin, fykocyanin, fykoerythrin a další. Sinice se rozmnožují nepohlavně, a to buněčným dělením či fragmentací vláken (vegetativně). Vyskytují se velmi hojně ve vodním prostředí, ale i v půdě a mnohdy také v extrémních podmínkách, jako jsou pouště či polární oblasti. Velmi často také vstupují do symbiotických vztahů. Vyjma endosymbioticky vzniklých plastidů je možné se setkat s mnoha případy, kdy sinice pomáhají svému hostiteli fixovat dusík či uhlík. (cs)
- Els cianobacteris (Cyanobacteria, del grec κυανόs = blau + bacteri) són un fílum (o divisió) dels eubacteris que obté l'energia mitjançant fotosíntesi oxigènica. Tradicionalment els ara anomenats cianobacteris rebien el nom d'algues blauverdes atenent a la seva ecologia i a la predominança d'aquest color, tot i que també es poden trobar representants de colors ben diversos. Aquesta denominació va ésser substituïda per cianòfits (literalment plantes blaves) o cianofícies (literalment algues blaves); posteriorment, en constatar que són filogenèticament bacteris, ja que són organismes procariotes, totes aquestes denominacions han estat substituïdes pel terme cianobacteri. Actualment són els principals productors primaris del fitoplàncton dels oceans. S'han trobat vestigis fòssils de cianobacteris en roques d'uns 3.600 milions d'anys d'antiguitat, en estructures similars a les dels actuals estromatòlits. La seva capacitat de produir oxigen com a resultat de la seva acció fotosintètica, molt similar a la de les plantes, es creu que va ser la causa de la transformació de la primitiva atmosfera reductora en una atmosfera oxidant fa uns 2.000 milions d'anys. Aquest canvi va causar l'extinció de moltes formes de vida però, alhora, una explosió de biodiversitat. (ca)
- Τα κυανοβακτήρια (Cyanobacteria) αποτελούν φωτοσυνθετικούς οργανισμούς που παλαιότερα κατά την κλασική ταξινόμηση φέρονταν με το όνομα «κυανοφύκη». Σήμερα θεωρούνται ιδιαίτερη συνομοταξία στην επικράτεια των Βακτηρίων. Τα κυανοβακτήρια αποτελούν ομάδα φωτοσυνθετικών προκαρυωτικών οργανισμών, που θεωρούνται ικανά σε οξυγονογενή ή οξυγονούχο φωτοσύνθεση. Η αρχική τους ονομασία «κυανoφύκη» (blue-green algae στη διεθνή ορολογία) οφειλόταν κυρίως λόγω του χρώματος που παρουσίαζαν πολλά είδη εξ αυτών και που προερχόταν από την παρουσία της βιλιπρωτεΐνης που χαρακτηρίζει τις χρωστικές τόσο των οργανισμών αυτών όσο και των ερυθρών φυκών ή ροδοφύτων, και ειδικότερα της φυκοκυανίνης. Όλα τα μέλη της συνομοταξίας αυτής περιέχουν χλωροφύλλη α, εκτός από τα γένη Πρόχλωρον (Prochloron) και Προχλωροκόκκος (Prochlorococcus) που περιέχουν επίσης και χλωροφύλλη β. Τα κυανοβακτήρια θεωρούνται ως πιθανοί πρώτοι οργανισμοί στη Γη οι οποίοι παρείχαν οξυγόνο με φωτοσύνθεση. Υπάρχουν αποδείξεις, από απολιθώματα του είδους αυτών, περί της ύπαρξής τους πριν από 3,5 δισεκατομμύρια χρόνια. Το δε κυτταρικό τοίχωμα αυτών είναι ανάλογο με εκείνο των «αρνητικών κατά Gram» βακτηρίων, οι δε της φωτοσύνθεσης γίνονται μέσα στο σύστημα της θυλακοειδούς μεμβράνης του κυττάρου. Άλλες δομές του κυττάρου τους είναι διάφορα πολυφωσφορικά σωμάτια που παρατηρούνται σαν απόθεμα φωσφορικών αλάτων, καθώς και τα που πληρούνται με αέριο και βοηθούν στη αυτών. Μερικά δε εξ αυτών είναι μονοκύτταρα ενώ άλλα είναι νηματώδη. Αναπαράγονται είτε με ένωση είτε με θραυσματοποίηση. Τα κυανοβακτήρια βρίσκονται σχεδόν παντού σε ξηρά και θάλασσα και ειδικότερα σε χώρους με άπλετο φωτισμό. Μερικά είδη αυτών ζουν σε τελείως αφιλόξενα περιβάλλοντα μέρη, όπως ακόμη και σε όπου η θερμοκρασία υπερβαίνει τους +85 °C. Τα κυανοβακτήρια ευθύνονται σ΄ ένα μεγάλο μέρος της εξέλιξης του φωτοσυνθετικού οξυγόνου ιδιαίτερα στους ωκεανούς και συμβάλουν κατά πολύ στη δέσμευση του διοξειδίου του άνθρακα, κατά τις καθώς και του . Πολλές φορές συγκεντρώνονται σε μεγάλους αριθμούς κατόπιν υπερβολικής ανάπτυξης σε επιφάνειες λιμνών και υδατοδεξαμενών όπου διακρίνονται τακτικότερα σαν πράσινοι επιπλέοντες κόκκοι. Αυτές όμως οι μεγάλες συγκεντρώσεις μπορεί και να απελευθερώσουν τοξίνες, γνωστές ως κυανοτοξίνες. (el)
- Die Cyanobakterien (wissenschaftlich Cyanobacteria, von altgriechisch κυανός kyanós, deutsch ‚blau‘, daher auch Blaugrünbakterien) bilden eine Abteilung (Phylum) der Domäne Bacteria.Sie zeichnen sich vor allen anderen Bakterien durch ihre Fähigkeit zur oxygenen Photosynthese aus.Früher wurden sie zu den Phycophyta (Algen) gerechnet und als Klasse Cyanophyceae („Blaualgen“) geführt.Der Name Cyanophyceae für eine einzige Klasse der Abteilung Cyanobacteria wird auch heute noch teilweise verwendet, etwa von AlgaeBase, während andere Quellen innerhalb der Cyanobakterien verschiedene Teilklassen (wie und ) identifizieren. Einige Cyanobakterien enthalten neben anderen Photosynthese-Farbstoffen blaues Phycocyanin und ihre Farbe ist deshalb blaugrün – ein Umstand, dem die ganze Klade ihre verschiedenen Namen (Cyanobakterien, Blaugrünbakterien und Blaualgen) verdankt, darunter auch Mitglieder, die kein Phycocyanin enthalten und daher nicht blaugrün gefärbt sind. Der Begriff „Algen“ bezieht sich im weiteren Sinn auf alle Wasserorganismen, die zur Photosynthese fähig sind, das trifft für die echten Cyanobakterien (Oxyphotobacteria, s. u.) wie auch für die eukaryotischen Grünalgen zu, worin die Bezeichnung „Blaualgen“ begründet ist. Cyanobakterien besitzen aber im Gegensatz zu Algen keinen echten Zellkern und sind somit als Prokaryoten nicht mit den im üblichen Sprachgebrauch als „Algen“ bezeichneten eukaryotischen Lebewesen (Grünalgen etc.) verwandt, sondern gehören zu den Bakterien – aus diesem Grund findet sich für das Taxon gelegentlich auch die etwas ungenaue Bezeichnung Cyanoprokaryoten (englisch cyanoprokaryotes). Cyanobakterien besiedeln vermutlich seit mehr als 3,5 Mrd. Jahren (Archaikum) die Erde und zählen zu den ältesten Lebensformen überhaupt.Sie können die Richtung des Lichteinfalls wahrnehmen.Nach der Endosymbiontentheorie sind die Cyanobakterien die Vorläufer der Chloroplasten: Chlorophyllfreie Vorläufer („Protozoen“) nahmen einst Cyanobakterien auf, die zu Endosymbionten und dann zu Chloroplasten wurden. Erst die Cyanobakterien machten also die Grünalgen grün (ein Umstand, der dann doch eine gewisse Gemeinsamkeit bedeutet). Manchmal wird abweichend die Bezeichnung Cyanobakterien bzw. Cyanobacteria sensu lato (im weiteren Sinne) verwendet, indem einige verwandte Gruppen (wie die Melainabacteria und die ) mit einbezogen werden, die keine Photosynthese betreiben.Die eigentlichen, photosynthetisch aktiven Cyanobakterien werden dann als Oxyphotobacteria bezeichnet.Wegen ihrer hohen Diversität hat es auch Vorschläge gegeben, den Cyanobakterien (sensu lato) den Rang eines Superphylums (Überabteilung) zu verleihen (Cavalier-Smith 2006). Das National Center for Biotechnology Information (NCBI) verwendet jedoch den Terminus Cyanobacteria (Cyanobakterien) sensu stricto (im engeren Sinne) synonym zu Oxyphotobacteria, und für die größere Verwandtschaftsgruppe die Bezeichnung Cyanobacteria/Melainabacteria group (Cyanobacteria/Melainabacteria-Gruppe). Wo nicht anders vermerkt, wird im weiteren Verlauf dieser Sprachgebrauch übernommen. Mehr als 2000 Arten von Cyanobakterien sind benannt, die in etliche Ordnungen eingeteilt werden;die Identifizierung von Klassen ist derzeit (Oktober 2021) noch nicht abgeschlossen (s. o.). (de)
- La cianobakterioj (Cyanobacteria) estas grupo de bakterioj, kiuj akiras siajn energiojn el fotosintezo. La kloroplastoj de eŭkariotoj devenis el cianobakterioj. Specife, unue la kloroplasto de verda algo devenis el cianobakterio, kaj poste la kloroplastoj de ruĝaj algoj devenis el verda algo kaj la kloroplastoj de aliaj organizoj, kiel la brunaj algoj kaj aliaj heterokontoj kaj la kiel , devenis el verdaj algoj aŭ ruĝaj algoj. La plantoj estas idoj de verda algo. La plej malnovaj fosilioj de cianobakterioj aĝas 3,5 miliardojn da jaroj kaj devenas el formacio Apex Basalt en Aŭstralio. Dum 1,5 miliardo da jaroj ili estis superinta vivoformo sur la tero kaj kreis la oksigenan atmosferon. Ĝis nun oni priskribis 241 genrojn. La nomo estas derivita el la greka kyanos (verdeta). (eo)
- Cyanobacteria (/saɪˌænoʊbækˈtɪəri.ə/), also known as Cyanophyta, are a phylum of gram-negative bacteria that obtain energy via photosynthesis. The name cyanobacteria refers to their color (from Ancient Greek κυανός (kuanós) 'blue'), which similarly forms the basis of cyanobacteria's common name, blue-green algae, although they are not usually scientifically classified as algae. They appear to have originated in a freshwater or terrestrial environment. Sericytochromatia, the proposed name of the paraphyletic and most basal group, is the ancestor of both the non-photosynthetic group Melainabacteria and the photosynthetic cyanobacteria, also called Oxyphotobacteria. Cyanobacteria use photosynthetic pigments, such as carotenoids, phycobilins, and various forms of chlorophyll, which absorb energy from light. Unlike heterotrophic prokaryotes, cyanobacteria have internal membranes. These are flattened sacs called thylakoids where photosynthesis is performed. Phototrophic eukaryotes such as green plants perform photosynthesis in plastids that are thought to have their ancestry in cyanobacteria, acquired long ago via a process called endosymbiosis. These endosymbiotic cyanobacteria in eukaryotes then evolved and differentiated into specialized organelles such as chloroplasts, chromoplasts, etioplasts, and leucoplasts, collectively known as plastids. Cyanobacteria are the first organisms known to have produced oxygen. By producing and releasing oxygen as a byproduct of photosynthesis, cyanobacteria are thought to have converted the early oxygen-poor, reducing atmosphere into an oxidizing one, causing the Great Oxidation Event and the "rusting of the Earth", which dramatically changed the composition of the Earth's life forms. The cyanobacteria Synechocystis and Cyanothece are important model organisms with potential applications in biotechnology for bioethanol production, food colorings, as a source of human and animal food, dietary supplements and raw materials. Cyanobacteria produce a range of toxins known as cyanotoxins that can pose a danger to humans and animals. (en)
- Zianobakterioek edo alga urdinek (Cyanobacteria) Bacteria erreinuaren filum bat osatzen dute. Garai batean zianofizeoak izenarekin ezagunak ziren (euskaraz: «alga urdinak»). Izan ere, zianobakterioak alga mikroskopikoak dira, eta Bacteria erreinuaren barnean sailkatzen dira prokariotoak direlako. Prokarioto guztien antzera ez dute zelula nukleorik, eta haien DNA zitoplasman sakabanaturik dago. Prokariotoak diren alga bakarrak dira. Egiturari dagokionez zianobakterioak bakteriorik konplexuenak dira.Beste bakterioen aldean handiagoak dira, mikroskopikoak izan arren. Gehienak urtarrak dira, ur gazi zein gezatan biziz. (eu)
- Les Cyanobacteriota (autrefois appelé du nom non validé Cyanobacteria) ou plus communément Cyanobactéries, sont un embranchement de bactéries (procaryotes) qui contient la classe validée des Cyanophyceae et celle des "Candidatus Melainabacteria". Ce sont des organismes procaryotes photosynthétiques improprement appelées « algues bleues », ou autrefois « algues bleu-vert ». On connaît plus de 7 500 espèces de cyanophycées (dont au moins 200 pouvant être libres, c'est-à-dire non symbiotiques et capables d'une vie indépendante), réparties dans plus de 150 genres. Les cyanobactéries, malgré une éventuelle ressemblance superficielle et écologique, ne font partie d'aucun échelon taxinomique qu'on appelle communément « algues » ; en effet, elles ne sont pas des eukaryotes mais des prokaryotes, communément appelées bactéries unicellulaires ou coloniales. Ce sont le plus souvent des formes filamenteuses de consistance éventuellement gluante, dont le plus grand nombre est microscopique. Malgré leur nom vernaculaire, elles peuvent prendre diverses couleurs et sont rarement bleues. Ces couleurs viennent des pigments bleus (phycocyanines) et rouges (phycoérythrines) qui masquent la chlorophylle a et sont réunis dans les phycobilisomes, complexes collecteurs d'énergie lumineuse de l'appareil photosynthétique. Les oxyphotobactéries réalisent la photosynthèse oxygénique et peuvent donc transformer l'énergie solaire en énergie chimique utilisable par la cellule en fixant le dioxyde de carbone (CO2) et en libérant du dioxygène (O2). Certaines d'entre elles peuvent dans certaines conditions fixer le diazote. Elles sont capables de consommer le carbone organique présent dans leur environnement. La fixation du CO2 est attestée depuis au moins 3,7 milliards d'années mais on ne sait rien des organismes qui en sont à l'origine. Les cyanobactéries et leurs ancêtres ont produit un bouleversement écologique majeur par leur dégagement de dioxygène dans l'atmosphère (elles sont responsables de la Grande Oxydation vers 2,45 milliards d'années) et par leur contribution au premier puits biologique de carbone et à une désacidification des océans, lorsqu'elles se sont organisées en colonies fixées (stromatolithes), capables de produire du calcaire. Aujourd'hui, leurs populations croissantes, entre autres en France, favorisées par des déséquilibres trophiques ou écologiques (dont l'eutrophisation des eaux), posent divers problèmes : obstruction des systèmes de filtration, coloration et parfois dystrophisations des eaux ou anoxies, avec métabolites secondaires donnant un mauvais goût à l'eau (géosmine, (en), …) et certains causant des toxicoses graves. Une quarantaine d’espèces connues sécrètent ou contiennent des cyanotoxines qui sont généralement des neurotoxines pouvant causer la mort chez divers animaux, dont l'humain. Ces toxines comptent parmi les plus puissants poisons naturels connus et n'ont pas d'antidote connu. Les propriétés thérapeutiques des bains de boue seraient dues en majeure partie aux cyanobactéries. Certaines espèces comme la spiruline (Arthrospira platensis) sont utilisées comme complément alimentaire. (fr)
- Las cianobacterias (Cyanobacteria, griego κυανός kyanós, "azul"), es un filo del dominio Bacteria que comprende las bacterias capaces de realizar fotosíntesis oxigénica. Son los únicos procariontes que llevan a cabo ese tipo de fotosíntesis, por ello también se les llama oxifotobacterias (Oxyphotobacteria). Las cianobacterias fueron designadas durante mucho tiempo como algas cianófitas (Cyanophyta, literalmente "plantas azules") o cianofíceas (Cyanophyceae, literalmente "algas azules"), castellanizándose a menudo como algas verde-azuladas o azul verdosas. Cuando se descubrió la distinción entre célula procariota y eucariota se constató que éstas eran las únicas "algas" procariotas, y el término "Cyanobacteria" (se había llamado siempre bacterias a los procariontes conocidos) empezó a ganar preferencia. Los análisis morfológicos y genéticos recientes han venido a situar a las cianobacterias entre las bacterias gramnegativas, y lo son también, en algún sentido, sus descendientes que por endosimbiosis dieron lugar a los plastos. (es)
- Is éard is Cianbhaictéir (ar a dtugtar freisin algaí gormghlasa, baictéir gormghlasa, agus Cianaifhítea) ann ná fíleam de bhaictéir a fhaigheann a gcuid fuinnimh trí fhótaisintéis, le colainn cosúil le halga agus struchtúr ceallach (prócarótach) cosúil le baictéar. Tagann an t-ainm "cianbhaictéir" nó "cyanobacteria" ó dhath na mbaictéar (Gréigis: κυανός (kyanós) = gorm). An núicléas gan scannán dá chuid féin chun é a scaradh ón gcíteaplasma. Faightear an lí fhótaisintéiseach clóraifill a ar scannán ar leith (an tíleacóideach) nach bhfuil cuimsithe taobh istigh de chlóraplaist mar a bhíonn i bhfíoralga. Orgánach an-ársa (tháinig siad ar an bhfód tuairim is trí bhilliún bliain ó shin) agus tuigtear go raibh sé freagrach as saibhriú atmaisféar an Domhain le hocsaigin mar fho-tháirge ar a fhótaisintéis. Níos mó ná 1,000 speiceas beo ar eolas. Faightear i gcuid mhaith gnáthóg uisciúil é, ach san ithir is ar dhromchlaí carraigeacha freisin. (ga)
- Cyanobacteria /saɪˌænoʊbækˈtɪəriə/, juga dikenal sebagai Cyanophyta, sering di Indonesiakan sebagai sianobakteri atau sianobakteria adalah sebuah filum bakteri yang mendapatkan kebutuhan energinya melalui fotosintesis. Nama "cyanobacteria" berasal dari warna bakteri ini (bahasa Yunani: κυανός (kyanós) = biru). Mereka sering disebut alga biru-hijau (tetapi beberapa mengklaim bahwa penamaan itu salah, sianobakteri adalah organisme prokariotik sedangkan alga seharusnya eukariotik, meskipun definisi lain mengenai alga juga mencakup organisme prokariotik). Dengan memproduksi gas oksigen sebagai hasil sampingan fotosintesis, sianobakteri diperkirakan telah mengubah atmosfer tipis pada awal pembentukan bumi menjadi atmosfer yang teroksidasi, mengakibatkan "perkaratan besar-besaran di Bumi" dan Peristiwa Oksigenasi Besar secara dramatis telah mengubah komposisi bentuk kehidupan di Bumi dengan menstimulasi biodiversitas dan menjadikan organisme anaerobik mendekati kepunahanya. Menurut teori endosimbiotik, kloroplas yang ditemukan pada tumbuhan dan alga eukariotik adalah evolusi dari leluhur cyanobacteria melalui endosimbiosis. Sianobakteria dapat dikatakan sebagai mikroorganisme tersukses di Bumi. Bakteri ini secara genetik memliki banyak variasi; mereka juga dapat hidup di berbagai macam habitat di seluruh penjuru bumi, tersebar di air tawar, air laut dan ekosistem darat, dan mereka ditemukan di relung terektstrem di seperti sumber air panas, pabrik garam dan teluk air tawar. (in)
- 藍藻（らんそう） (ラン藻、英: blue-green algae) またはシアノバクテリア (藍色細菌（らんしょくさいきん）) (英: cyanobacteria) は、酸素発生を伴う光合成 (酸素発生型光合成) を行う細菌の一群である。 藍藻は系統的には細菌ドメイン (真正細菌) に属する原核生物であるが、歴史的には「植物」に分類されていた (植物#リンネ以降参照)。藻類に分類されていたことから、国際細菌命名規約ではなく国際藻類・菌類・植物命名規約に基づき命名されてきた。藍藻は現在でも藻類の一員として扱われることが多いが、原核生物である点で他の藻類や陸上植物 (どちらも真核生物) とは系統的に大きく異なる。しかし、陸上植物のものも含めて全ての葉緑体は細胞内共生において取り込まれた藍藻に由来すると考えられており、藍藻は植物の起源を考える上で重要な存在である。 単細胞、群体、または糸状体であり、原核生物としては極めて複雑な体をもつものもいる (→)。光合成色素としてふつう青いフィコシアニンを多くもつため、クロロフィルの緑色と合わせて青緑色 (藍色) をしていることが多く、学名や英名の「cyano-」はギリシア語で「青色」を意味する κυανός (kyanós) に由来する (→)。藍藻のフィコシアニンは、青い天然色素として広く利用されている (アイスキャンディーなど)。藍藻は海から淡水、陸上に広く生育し、生産者や窒素固定者として生態系において重要な役割を担っている (→)。またアオコや健康食品などの形で人間生活とも密接に関わっている (→)。 藍藻は、地球上に初めて現れた酸素発生型光合成生物であったと考えられている (およそ25–30億年前)。藍藻の光合成によって、地球上に初めて酸素と有機物が安定的に供給されるようになり、現在へとつながる生態系の基礎が築かれた。酸素発生型光合成というシステムは、細胞内共生 (一次共生) を経て葉緑体の形で真核生物に受け継がれ、多様な真核藻類 (および陸上植物) のもとともなった (→)。細菌の中には、他にも光合成を行うグループが存在するが (光合成細菌と総称される)、酸素発生を伴う光合成を行うのは藍藻のみであり、他の光合成細菌は非酸素発生型の光合成（anoxygenic photosynthesis）を行う。 分類学的には、シアノバクテリア門 (藍色細菌門) (学名: Cyanobacteria) に分類される。2019年現在、メタゲノム研究 (水などのサンプルから直接抽出したDNAに基づくゲノム研究であり、培養できない生物の性質を推定できる) から、藍藻に近縁であるが光合成能をもたない細菌群がいくつか見つかっている (メライナバクテリアなど)。これらの細菌群も光合成を行う藍藻とともにシアノバクテリア門に分類されることがあるが、以下では主に光合成を行う藍藻についてのみ概説する。 (ja)
- 남세균(藍細菌) 또는 남조세균(藍藻細菌)은 광합성을 통해 산소를 만드는 세균을 일컬으며, 라틴어 계열의 언어로는 시아노박테리아(Cyanobacteria)라고 한다. 이전에는 남조류(藍藻類, Blue-green algae)라고 부르고 진핵생물로 분류하였으나 현재는 원핵생물로 분류하고 있다. (ko)
- I cianobatteri (Cyanobacteria ex Cavalier-Smith, 2002) chiamati un tempo, ora impropriamente, anche alghe azzurre, alghe verdi-azzurre o cianoficee, sono un phylum di batteri fotosintetici. Sono organismi unicellulari procarioti, fotoautotrofi, e costituiscono uno dei 23 phyla del regno dei Bacteria. (it)
- Blauwalgen, ook wel blauwwieren of, formeler, cyanobacteriën zijn een groep van prokaryote organismes. Tot de wetenschappelijke namen die voor deze in gebruik zijn horen Cyanophyta of, moderner, Cyanobacteria. Tegenwoordig worden ze wel beschouwd als stam binnen het domein van de Bacteria. Blauwalgen zijn in staat tot fotosynthese, waarbij moleculaire zuurstof wordt geproduceerd; zij vermeerderen zich door binaire deling. Volgens de endosymbiontentheorie zijn plastiden, die aanwezig zijn in eukaryote planten en algen (zoals roodwieren, groenwieren en bruinwieren), geëvolueerd uit endosymbiotische cyanobacteriesoorten. Deze plastiden maken bij eukaryoten de fotosynthese mogelijk. In voedselrijk water en bij hoge temperaturen kunnen populaties van verschillende blauwalgsoorten zich in korte tijd sterk vermeerderen, waardoor het natuurlijk evenwicht in het water wordt verstoord, een verschijnsel dat "algenbloei" of "blauwalg" wordt genoemd. (nl)
- Sinice, cyjanofity, cyjanobakterie, cyjanoprokariota (Cyanobacteria) – gromada organizmów samożywnych, dawniej uznawanych za rośliny, według nowszej taksonomii zaliczanych do Procaryota (prokarioty, królestwo bakterii). Nazwa tradycyjna Cyanophyta (końcówka -phyta – roślina), stosowana w taksonomii wcześniejszej, kładzie nacisk na te właściwości, które upodabniają sinice do organizmów roślinnych – zdolność do tlenowej fotosyntezy oraz obecność chlorofilu. To podobieństwo jest o tyle naturalne, że chloroplasty roślin powstały w wyniku endosymbiozy z sinicami – są po prostu uwstecznionymi sinicami. (pl)
- Цианобакте́рии, или синезелёные во́доросли, или циане́и (лат. Cyanobacteria, от греч. κυανός — сине-зелёный) — отдел крупных грамотрицательных бактерий, способных к фотосинтезу, сопровождающемуся выделением кислорода. (ru)
- O filo Cyanobacteria (cianobactérias), ou divisão Cyanophyta (cianófitas), é um grupo de bactérias que obtêm energia por fotossíntese. O nome "cianobactéria" vem de sua cor (do grego: κυανός (kyanós) = azul). São chamadas também de algas azuis ou algas verde-azuladas, embora alguns autores considerem estes nomes inadequados, uma vez que cianobactérias são procariontes, e algas deveriam ser apenas eucariontes. No entanto, há outras definições de algas que abrangem também organismos procarióticos. Inclui organismos aquáticos, unicelulares, coloniais ou filamentosos fotossintéticos. Possuem forma de cocos, bastonetes, filamentos ou pseudofilamentos, apresentando coloração azul em condições ótimas, mas são frequentemente encontradas apresentando coloração de verde oliva a verde-azulado. Apresentam, geralmente, uma estrutura externa para evitar a dessecação: a bainha de mucilagem, que é uma substância gelatinosa incolor que recobre totalmente ou parcialmente o indivíduo. Em muitos casos, a sua ocorrência é devida à eutrofização do ambiente aquático no qual estão inseridas pela rápida reprodução, que pode ser por divisão celular, por fragmentação, endósporo, exosporo ou aceneto. A maioria das espécies encontram-se em água continental, mas algumas são marinhas ou ocorrem em solo úmido, ainda sendo encontradas em ambientes lacustres (principalmente hipersalinos), ambientes congelados, sob o folhiço de florestas entre outros. Outras espécies são endossimbiontes em líquenes ou em vários protistas e corais, fornecendo energia aos seus hospedeiros. Foram durante muito tempo classificadas como algas, na divisão Cyanophyta, com uma única classe, Cyanophyceae (por isso o termo cianofíceas é ainda utilizado, embora o termo cianobactérias esteja a ganhar terreno) e estudadas pelos botânicos. Atualmente sabe-se que estes organismos não têm relação filogenética com qualquer dos grupos de algas eucarióticas, a não ser como prováveis antepassados dos cloroplastos – ver teoria da endossimbiose – e encontram-se classificados como um filo (ou divisão, para os botânicos) dentro do domínio Bacteria. O registo fóssil das cianobactérias indica que estes seres fotossintéticos apareceram no éon geológico Arqueano e devem ter sido responsáveis pelo aparecimento do oxigénio na atmosfera terrestre — o que parece ter acontecido há cerca de 2,5 bilhões de anos, despoletando a origem da vida eucarionte e dando lugar ao que se chama atualmente o éon Proterozóico (que significa aproximadamente dos "animais primitivos"). Todas as espécies de cianobactérias que vivem hoje podem ser rastreadas até um ancestral comum que evoluiu há cerca de 2,9 bilhões de anos. Os ancestrais das cianobactérias se ramificaram de outras bactérias há cerca de 3,4 bilhões de anos, com a fotossíntese oxigenada provavelmente evoluindo durante meio bilhão de anos intermediários , durante o Éon Arqueano. (pt)
- Cyanobakterier (Cyanobacteria) är fotosyntiserande organismer som forskare antar spelade en viktig roll vid syresättningen av jordens atmosfär. Vissa arter av cyanobakterier har förmågan att vid fotosyntes binda kväve som finns i luften, något som kallas kvävefixering. Flera arter är giftiga, och vid masstillväxt av vissa planktoniska arter – så kallad algblomning – ansamlas ofta en grötig massa av cyanobakterier vid kuster och stränder. I svenska sötvatten uppgår antalet kända arter till ungefär 500. Cyanobakterier kan avlagras som bergarten onkolit. Förr kallades de blågröna bakterier, blågröna alger eller blågrönalger. Detta är felaktigt, då inte alla arter är blågröna eller ens alger. (sv)
- 藍菌或藍綠菌（学名：Cyanobacteria）即藍菌門（学名：Cyanophyta）所屬細菌，舊稱藍綠藻，是一类能透過产氧光合作用獲取能量的革蘭氏陰性菌，但有些也能透過異營來獲取能量，由其顏色而得名；屬於原核生物界，而非真核生物中的藻類。 藍菌門下物種又稱藍細菌、藍綠菌、藍藻或藍綠藻及藍菌，當中包括、等生物。過去曾長期被歸於藻類，但實際上藍菌與真核生物非常不同，例如沒有核膜，沒有，其遺傳物質DNA也不構成染色体，這些都是細菌的特徵，因此現在蓝菌已被歸入細菌域。 藍綠菌在地球上已存在約35億年，是目前以來發現到的最早的光合放氧生物，對地球表面從無氧的大氣環境變為有氧環境起了巨大的作用。通过刺激生物多样性和导致厌氧生物接近灭绝，显著的改变了在地球上生命形式的组成。根據內共生學說，在植物和真核藻類發現的葉綠素是從藍細菌祖先通過內共生進化而來的。 (zh)
- Ціанобактерії (лат. Cyanobacteria) (від грец. κυανοs — «блакитний» і βακτήριον — «паличка») — тип бактерій, що отримують необхідну енергію через фотосинтез. Застаріла назва синьо-зелені водорості основана на зовнішньому вигляді та екологічній ніші ціанобактерій, проте зараз термін «водорості» зазвичай обмежують еукаріотичними представниками групи. Знайдені скам'янілі сліди ціанобактерій (строматоліти) мають, як вважають, вік до 2.8 мільярдів років, хоча нещодавно отримані дані ставлять під сумнів це твердження. Одразу після виникнення, вони стали домінантною групою фотосинтезуючих організмів, продукуючи кисень, вуглеводи й інші органічні сполуки. Саме завдяки цим організмам змінився якісний склад атмосфери Землі, в якій поступово накопичився кисень і стало менше вуглекислого газу. Також саме представники цієї групи були захоплені в результаті ендосимбіозу, ставши хлоропластами рослин та інших автотрофних еукаріотів, дозволяючи їм фотосинтезувати. Ціанобактерії — це найбільша та найважливіша за впливом на біосферу група живих організмів на Землі — 90 % живої маси всієї біосфери. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 남세균(藍細菌) 또는 남조세균(藍藻細菌)은 광합성을 통해 산소를 만드는 세균을 일컬으며, 라틴어 계열의 언어로는 시아노박테리아(Cyanobacteria)라고 한다. 이전에는 남조류(藍藻類, Blue-green algae)라고 부르고 진핵생물로 분류하였으나 현재는 원핵생물로 분류하고 있다. (ko)
- I cianobatteri (Cyanobacteria ex Cavalier-Smith, 2002) chiamati un tempo, ora impropriamente, anche alghe azzurre, alghe verdi-azzurre o cianoficee, sono un phylum di batteri fotosintetici. Sono organismi unicellulari procarioti, fotoautotrofi, e costituiscono uno dei 23 phyla del regno dei Bacteria. (it)
- Цианобакте́рии, или синезелёные во́доросли, или циане́и (лат. Cyanobacteria, от греч. κυανός — сине-зелёный) — отдел крупных грамотрицательных бактерий, способных к фотосинтезу, сопровождающемуся выделением кислорода. (ru)
- 藍菌或藍綠菌（学名：Cyanobacteria）即藍菌門（学名：Cyanophyta）所屬細菌，舊稱藍綠藻，是一类能透過产氧光合作用獲取能量的革蘭氏陰性菌，但有些也能透過異營來獲取能量，由其顏色而得名；屬於原核生物界，而非真核生物中的藻類。 藍菌門下物種又稱藍細菌、藍綠菌、藍藻或藍綠藻及藍菌，當中包括、等生物。過去曾長期被歸於藻類，但實際上藍菌與真核生物非常不同，例如沒有核膜，沒有，其遺傳物質DNA也不構成染色体，這些都是細菌的特徵，因此現在蓝菌已被歸入細菌域。 藍綠菌在地球上已存在約35億年，是目前以來發現到的最早的光合放氧生物，對地球表面從無氧的大氣環境變為有氧環境起了巨大的作用。通过刺激生物多样性和导致厌氧生物接近灭绝，显著的改变了在地球上生命形式的组成。根據內共生學說，在植物和真核藻類發現的葉綠素是從藍細菌祖先通過內共生進化而來的。 (zh)
- البكتيريا الزرقاء أو الجراثيم الزرقاء أو البكتيريا الخضراء المزرقة هي شعبة من البكتيريا سالبة الغرام القادرة على التمثيل الضوئي، عادة ما تعيش في الماء. نحو ثلثي الأنواع المدروسة قادرة على تثبيت النيتروجين، وهي تشارك بذلك في دورة النيتروجين. تحوي البكتيريا الزرقاء ثلاث صبغات، الأخضر والأزرق والأحمر. الصبغة الخضراء هي الكلوروفيل وتساعدها في عملية التمثيل الضوئي. والصبغة الزرقاء هي التي تعطيها اللون الأزرق، والسبب في ذلك يرجع إلى كثرة وجود الصبغة الزرقاء داخلها. أما الصبغة الحمراء فهي بيتا كاروتين فنستدل على وجودها من طائر الفلامنجو، فعندما يشرب الفلامنجو الماء، تدخل البكتيريا الزرقاء لجسمه، فيظهر اللون الوردي على بعض أجزاء جسمه. والزراقم تعتبر حاليا مجموعة من الجراثيم، لذلك تدعى أيضا بالجراثيم الزرقاء (cyanobacteria) وقد تبين تماما أنها غير وثيقة الصلة بالنباتات فهي لا ترتبط بالنباتات بأي شك (ar)
- Els cianobacteris (Cyanobacteria, del grec κυανόs = blau + bacteri) són un fílum (o divisió) dels eubacteris que obté l'energia mitjançant fotosíntesi oxigènica. Tradicionalment els ara anomenats cianobacteris rebien el nom d'algues blauverdes atenent a la seva ecologia i a la predominança d'aquest color, tot i que també es poden trobar representants de colors ben diversos. Aquesta denominació va ésser substituïda per cianòfits (literalment plantes blaves) o cianofícies (literalment algues blaves); posteriorment, en constatar que són filogenèticament bacteris, ja que són organismes procariotes, totes aquestes denominacions han estat substituïdes pel terme cianobacteri. (ca)
- Sinice na řece Rábca v Maďarsku Sinice (Cyanobacteria, ale také Cyanophyta či Cyanoprokaryota) je kmen nebo oddělení (záleží, zda se jedná o bakteriologické či botanické pojetí) gramnegativních bakterií. Vyznačují se schopností fotosyntézy, při níž vzniká kyslík (tzv. oxygenní typ). Český název této skupiny pochází ze slova siný, tedy tmavě modrý. (cs)
- Die Cyanobakterien (wissenschaftlich Cyanobacteria, von altgriechisch κυανός kyanós, deutsch ‚blau‘, daher auch Blaugrünbakterien) bilden eine Abteilung (Phylum) der Domäne Bacteria.Sie zeichnen sich vor allen anderen Bakterien durch ihre Fähigkeit zur oxygenen Photosynthese aus.Früher wurden sie zu den Phycophyta (Algen) gerechnet und als Klasse Cyanophyceae („Blaualgen“) geführt.Der Name Cyanophyceae für eine einzige Klasse der Abteilung Cyanobacteria wird auch heute noch teilweise verwendet, etwa von AlgaeBase, während andere Quellen innerhalb der Cyanobakterien verschiedene Teilklassen (wie und ) identifizieren. (de)
- Τα κυανοβακτήρια (Cyanobacteria) αποτελούν φωτοσυνθετικούς οργανισμούς που παλαιότερα κατά την κλασική ταξινόμηση φέρονταν με το όνομα «κυανοφύκη». Σήμερα θεωρούνται ιδιαίτερη συνομοταξία στην επικράτεια των Βακτηρίων. Τα κυανοβακτήρια αποτελούν ομάδα φωτοσυνθετικών προκαρυωτικών οργανισμών, που θεωρούνται ικανά σε οξυγονογενή ή οξυγονούχο φωτοσύνθεση. (el)
- La cianobakterioj (Cyanobacteria) estas grupo de bakterioj, kiuj akiras siajn energiojn el fotosintezo. La kloroplastoj de eŭkariotoj devenis el cianobakterioj. Specife, unue la kloroplasto de verda algo devenis el cianobakterio, kaj poste la kloroplastoj de ruĝaj algoj devenis el verda algo kaj la kloroplastoj de aliaj organizoj, kiel la brunaj algoj kaj aliaj heterokontoj kaj la kiel , devenis el verdaj algoj aŭ ruĝaj algoj. La plantoj estas idoj de verda algo. La nomo estas derivita el la greka kyanos (verdeta). (eo)
- Cyanobacteria (/saɪˌænoʊbækˈtɪəri.ə/), also known as Cyanophyta, are a phylum of gram-negative bacteria that obtain energy via photosynthesis. The name cyanobacteria refers to their color (from Ancient Greek κυανός (kuanós) 'blue'), which similarly forms the basis of cyanobacteria's common name, blue-green algae, although they are not usually scientifically classified as algae. They appear to have originated in a freshwater or terrestrial environment. Sericytochromatia, the proposed name of the paraphyletic and most basal group, is the ancestor of both the non-photosynthetic group Melainabacteria and the photosynthetic cyanobacteria, also called Oxyphotobacteria. (en)
- Las cianobacterias (Cyanobacteria, griego κυανός kyanós, "azul"), es un filo del dominio Bacteria que comprende las bacterias capaces de realizar fotosíntesis oxigénica. Son los únicos procariontes que llevan a cabo ese tipo de fotosíntesis, por ello también se les llama oxifotobacterias (Oxyphotobacteria). (es)
- Zianobakterioek edo alga urdinek (Cyanobacteria) Bacteria erreinuaren filum bat osatzen dute. Garai batean zianofizeoak izenarekin ezagunak ziren (euskaraz: «alga urdinak»). Izan ere, zianobakterioak alga mikroskopikoak dira, eta Bacteria erreinuaren barnean sailkatzen dira prokariotoak direlako. Prokarioto guztien antzera ez dute zelula nukleorik, eta haien DNA zitoplasman sakabanaturik dago. Prokariotoak diren alga bakarrak dira. Egiturari dagokionez zianobakterioak bakteriorik konplexuenak dira.Beste bakterioen aldean handiagoak dira, mikroskopikoak izan arren. (eu)
- Is éard is Cianbhaictéir (ar a dtugtar freisin algaí gormghlasa, baictéir gormghlasa, agus Cianaifhítea) ann ná fíleam de bhaictéir a fhaigheann a gcuid fuinnimh trí fhótaisintéis, le colainn cosúil le halga agus struchtúr ceallach (prócarótach) cosúil le baictéar. Tagann an t-ainm "cianbhaictéir" nó "cyanobacteria" ó dhath na mbaictéar (Gréigis: κυανός (kyanós) = gorm). An núicléas gan scannán dá chuid féin chun é a scaradh ón gcíteaplasma. Faightear an lí fhótaisintéiseach clóraifill a ar scannán ar leith (an tíleacóideach) nach bhfuil cuimsithe taobh istigh de chlóraplaist mar a bhíonn i bhfíoralga. Orgánach an-ársa (tháinig siad ar an bhfód tuairim is trí bhilliún bliain ó shin) agus tuigtear go raibh sé freagrach as saibhriú atmaisféar an Domhain le hocsaigin mar fho-tháirge ar a fhót (ga)
- Cyanobacteria /saɪˌænoʊbækˈtɪəriə/, juga dikenal sebagai Cyanophyta, sering di Indonesiakan sebagai sianobakteri atau sianobakteria adalah sebuah filum bakteri yang mendapatkan kebutuhan energinya melalui fotosintesis. Nama "cyanobacteria" berasal dari warna bakteri ini (bahasa Yunani: κυανός (kyanós) = biru). Mereka sering disebut alga biru-hijau (tetapi beberapa mengklaim bahwa penamaan itu salah, sianobakteri adalah organisme prokariotik sedangkan alga seharusnya eukariotik, meskipun definisi lain mengenai alga juga mencakup organisme prokariotik). (in)
- Les Cyanobacteriota (autrefois appelé du nom non validé Cyanobacteria) ou plus communément Cyanobactéries, sont un embranchement de bactéries (procaryotes) qui contient la classe validée des Cyanophyceae et celle des "Candidatus Melainabacteria". Ce sont des organismes procaryotes photosynthétiques improprement appelées « algues bleues », ou autrefois « algues bleu-vert ». On connaît plus de 7 500 espèces de cyanophycées (dont au moins 200 pouvant être libres, c'est-à-dire non symbiotiques et capables d'une vie indépendante), réparties dans plus de 150 genres. (fr)
- 藍藻（らんそう） (ラン藻、英: blue-green algae) またはシアノバクテリア (藍色細菌（らんしょくさいきん）) (英: cyanobacteria) は、酸素発生を伴う光合成 (酸素発生型光合成) を行う細菌の一群である。 藍藻は系統的には細菌ドメイン (真正細菌) に属する原核生物であるが、歴史的には「植物」に分類されていた (植物#リンネ以降参照)。藻類に分類されていたことから、国際細菌命名規約ではなく国際藻類・菌類・植物命名規約に基づき命名されてきた。藍藻は現在でも藻類の一員として扱われることが多いが、原核生物である点で他の藻類や陸上植物 (どちらも真核生物) とは系統的に大きく異なる。しかし、陸上植物のものも含めて全ての葉緑体は細胞内共生において取り込まれた藍藻に由来すると考えられており、藍藻は植物の起源を考える上で重要な存在である。 (ja)
- Blauwalgen, ook wel blauwwieren of, formeler, cyanobacteriën zijn een groep van prokaryote organismes. Tot de wetenschappelijke namen die voor deze in gebruik zijn horen Cyanophyta of, moderner, Cyanobacteria. Tegenwoordig worden ze wel beschouwd als stam binnen het domein van de Bacteria. Blauwalgen zijn in staat tot fotosynthese, waarbij moleculaire zuurstof wordt geproduceerd; zij vermeerderen zich door binaire deling. (nl)
- Sinice, cyjanofity, cyjanobakterie, cyjanoprokariota (Cyanobacteria) – gromada organizmów samożywnych, dawniej uznawanych za rośliny, według nowszej taksonomii zaliczanych do Procaryota (prokarioty, królestwo bakterii). (pl)
- O filo Cyanobacteria (cianobactérias), ou divisão Cyanophyta (cianófitas), é um grupo de bactérias que obtêm energia por fotossíntese. O nome "cianobactéria" vem de sua cor (do grego: κυανός (kyanós) = azul). São chamadas também de algas azuis ou algas verde-azuladas, embora alguns autores considerem estes nomes inadequados, uma vez que cianobactérias são procariontes, e algas deveriam ser apenas eucariontes. No entanto, há outras definições de algas que abrangem também organismos procarióticos. (pt)
- Cyanobakterier (Cyanobacteria) är fotosyntiserande organismer som forskare antar spelade en viktig roll vid syresättningen av jordens atmosfär. Vissa arter av cyanobakterier har förmågan att vid fotosyntes binda kväve som finns i luften, något som kallas kvävefixering. Flera arter är giftiga, och vid masstillväxt av vissa planktoniska arter – så kallad algblomning – ansamlas ofta en grötig massa av cyanobakterier vid kuster och stränder. I svenska sötvatten uppgår antalet kända arter till ungefär 500. Cyanobakterier kan avlagras som bergarten onkolit. (sv)
- Ціанобактерії (лат. Cyanobacteria) (від грец. κυανοs — «блакитний» і βακτήριον — «паличка») — тип бактерій, що отримують необхідну енергію через фотосинтез. Застаріла назва синьо-зелені водорості основана на зовнішньому вигляді та екологічній ніші ціанобактерій, проте зараз термін «водорості» зазвичай обмежують еукаріотичними представниками групи. Знайдені скам'янілі сліди ціанобактерій (строматоліти) мають, як вважають, вік до 2.8 мільярдів років, хоча нещодавно отримані дані ставлять під сумнів це твердження. Одразу після виникнення, вони стали домінантною групою фотосинтезуючих організмів, продукуючи кисень, вуглеводи й інші органічні сполуки. Саме завдяки цим організмам змінився якісний склад атмосфери Землі, в якій поступово накопичився кисень і стало менше вуглекислого газу. Також са (uk)
|
_3.jpg){kind=link}
