| dbo:abstract
|
- El fenotip és l'expressió gènica del genotip modulada per la interacció biològica amb el medi, és a dir, l'aparença externa d'un caràcter genètic. Etimològicament procedeix de el grec phainein, «aparèixer», i typhos, «tipus o empremta». Aquesta paraula composta expressa les manifestacions aparents del patrimoni hereditari de l'individu més o menys modificades pel medi ambient. (ca)
- Fenotyp (starořecky φαίνω phaíno „objevuji se“ a τύπος týpos „tvar, podoba, vzor“) je soubor všech pozorovatelných vlastností a znaků živého organismu. Fenotyp představuje výsledek spolupůsobení genotypu, epigenetiky a prostředí, které určují, jak bude organismus v daném znaku nakonec vypadat. Platí rovnice: fenotyp = genotyp + epigenetika + prostředí Jedinci se shodným genotypem nemusí mít stejný fenotyp a naopak jedinci se stejným fenotypem nemusí mít stejný genotyp. Znaky mohou být morfologické, fyziologické, ale i psychické. Dále se rozlišují znaky kódované majorgeny, na jejichž projev ve fenotypu nemá prostředí žádný nebo téměř žádný vliv (barva očí, krevní skupiny, struktura bílkovin), a znaky kódované minorgeny, na jejichž projev má prostředí vliv velký (velikost rostliny, množství semen a další). Výzkum struktury, funkce a dědičnosti genů je předmětem genetiky, molekulární genetiky nebo molekulární biologie. Genetika úzce souvisí se šlechtitelsvím a plemenářstvím, které se snaží najít spojitost mezi geny a znaky, aby zvýšily výnosy a užitkovost pěstovaných rostlin a chovaných zvířat. (cs)
- Φαινότυπος είναι όλα τα μορφολογικά, παραγωγικά, ηθολογικά κ.λ.π. χαρακτηριστικά που εκδηλώνει ένας οργανισμός σε μία δεδομένη στιγμή, δηλαδή το μέρος του γονοτύπου του οργανισμού το οποίο μπορούμε (άμεσα ή έμμεσα) να παρατηρήσουμε. Είναι κοινώς αποδεκτό ότι ο φαινότυπος ενός ατόμου εξαρτάται:
* Από τον γονότυπο που κληρονόμησε από τους γονείς του
* Από μη κληρονομικές περιβαλλοντικές επιδράσεις
* Από αλληλεπιδράσεις μεταξύ των δύο προηγούμενων
* Την τυχαία διαφοροποίηση Έτσι, δύο άτομα με τον ίδιο ακριβώς γονότυπο, αλλά μεγαλωμένοι σε διαφορετικά περιβάλλοντα, πιθανότατα θα διαφέρουν στον φαινότυπό τους. Επίσης ρόλο παίζει και η ακρίβεια-αυστηρότητα των μετρήσεων, αν π.χ. συγκρίνουμε ομοαμνιακούς κλώνους θηλαστικών πάντα θα διαφέρουν μεταξύ τους σε απόλυτες μετρήσεις οργανιδίων αλλά δύναται να παρουσιάζουν και εμφανείς χρωματικές διαφορές. (el)
- النمط الظاهري (بالإنجليزية: phenotype) هو التكوين الظاهري الفيزيائي للكائن الحي. وهو عبارة عن مجموعة الخصائص أو السمات الظاهرية الفيزيائية الخاصة بالكائن الحي، مثل شكله، نموه، خصائصه الكيميائية الحيوية والفيزيولوجية، ، سلوكياته، ونواتج سلوكياته (مثل أعشاش الطيور)، وأي جزء مما يظهر من مبناه، وظيفته، أو سلوكه. فهو لا يدل فقط على السمات الخارجية التي تظهر على السطح، وإنما يشمل أيضا ما يمكن جعله ظاهرا من السمات بواسطة عمليات تقنية معينة، مثل فئات الدم. ما يحدد النمط الظاهري غالبا هو الجينات، ولكنه يتأثر أيضاً بالعوامل . فالأنماط الظاهرية تنتج عن تمثُّل النمط الجيني للكائن الحي وعن تأثير العوامل البيئية، وعن تفاعلها مع النمط الجيني. يمكن تبسيط طبيعة هذه العلاقة بالتعبير التالي: النمط الجيني + البيئة ← النمط الظاهري النمط الجيني للكائن الحي هو التعليمات الموروثة التي يحملها في شيفرته الجينية. أن يكون للكائنات الحية نفس النمط الجيني لا يعني أنَّ لها نفس المظهر أو السلوكيات، وذلك لأن النمط الظاهري يتأثر أيضا بالبيئة. والسلوك والمظهر يتغيران بتأثير الظروف البيئية والنمائية. وبالمثل، الكائنات الحية التي تبدو متماثلة ليست بالضرورة ذات أنماط جينية متطابقة. أول من عرض هذا التمييز بين النمطين كان في عام 1911 لتوضيح الفرق بين ما يرثه الكائن الحي، وبين ما ينتج عما يرثه. هذا التمييز مشابه لما افترضه ، الذي قام بالتمييز بين germ plasm (المادة الوراثية) والخلايا الجسدية (الجسد). ويجب الانتباه لعدم الخلط بين هذا المفهوم ومبدأ علم الأحياء الجزيئي المركزي الذي أتى به ، والذي ينص على أن المعلومات الوراثية الجزيئية تنتقل باتجاه واحد من الدنا إلى البروتين، وليس العكس. (ar)
- Der Phänotyp (altgriechisch φαίνω phaíno „ich erscheine“ und τύπος týpos „Gestalt“) oder das Erscheinungsbild ist in der Genetik die Menge aller Merkmale eines Organismus. Er bezieht sich nicht nur auf morphologische, sondern auch auf physiologische Eigenschaften und ggfs. auf Verhaltensmerkmale. Phänotypen und phänotypische Variationen werden durch das Zusammenwirken von Erbanlagen und Umweltfaktoren (Modifikation) bestimmt. Inwieweit der Phänotyp durch Umwelteinflüsse beeinflussbar ist, hängt von der Reaktionsnorm ab. Diese Möglichkeit, auf Umwelteinflüsse zu reagieren, ist durch den Genotyp genetisch festgelegt. Verfahren, mit denen Rückschlüsse vom Erbgut, d. h. der individuellen Desoxyribonukleinsäure (DNS), auf den Phänotyp eines Individuums geschlossen werden, werden DNA-Phänotypisierung genannt. (de)
- Fenotipo estas aro de signoj morfologiaj, fiziologiaj kaj biokemiaj de individuo. Fenotipaj markoj ekestas kaŭze de agado de genoj, tamen tiu ĉiu agado modifikatas per ĉirkaŭaĵa influo. Biogeografiaj modeloj kaj teritoriaj distribuoj estas klarigitaj aŭ antaŭviditaj pere de la sciaro pri la fenotipaj trajtoj kaj niĉopostuloj de specio. Specioj havas funkciajn trajtojn kiuj estas unike adaptitaj al la ekologia niĉo. Trajto estas mezurebla propreco, nome fenotipo, aŭ karaktero de organismo kiu povas influi ties survivadon. Genoj ludas gravan rolon en la interagado de la disvolvigo kaj de la media esprimo de trajtoj. Loĝantaj specioj evoluigas trajtojn kiuj kongruas kun la selektigaj premoj de iliaj lokaj medioj. Tio tendencas havigi al ili kompetitivan avantaĝon kaj diskuraĝigas simile adaptitajn speciojn kiuj havas koincidan geografian teritorion. (eo)
- En biología y específicamente en genética, se denomina fenotipo a la expresión del genotipo en función de un determinado ambiente. Los rasgos fenotípicos cuentan con rasgos tanto físicos como conductuales. Es importante destacar que el fenotipo no puede definirse exclusivamente como la "manifestación visible" del genotipo, pues a veces las características que se estudian no son visibles en el individuo, como es el caso de la presencia de una enzima. Un fenotipo es cualquier característica o rasgo observable de un organismo, como su morfología, desarrollo, propiedades bioquímicas, fisiología y comportamiento. La diferencia entre genotipo y fenotipo es que el genotipo se puede distinguir observando el ADN, y el fenotipo puede conocerse por medio de la observación de la apariencia externa de un organismo. Richard Dawkins en su libro El fenotipo extendido (1982) ha generalizado la idea del fenotipo para incluir características heredables externas al cuerpo del organismo, como pueden ser los nidos de las aves o incluso el comportamiento patológico que un parásito induce en su anfitrión. (es)
- Fenotipoa edozein organismoren ezaugarri behagarriak dira: morfologia, garapena, ezaugarri biokimiko edo fisiologikoak edo portaera. Fenotipoan organismoaren genotipoaren adierazpena eta ingurumen faktoreen eragina batzen da, bai eta bi horien arteko elkarrekintzak ere. Genotipo bera daukaten bi izaki bizidunek ez daukate zertan fenotipo bera eduki beharrik. Genotipoaren eta fenotipoaren arteko bereizketa hau Wilhelm Johannsenek proposatu zuen 1911n, organismoen herentzia genetikoa eta herentzia horrek ekoizten duena ez direla gauza bera nabarmentzeko. Fenotipoaren definizioak aski argia dirudien arren, baditu zenbait alde ezkutu. Esaterako, material genetikoaren kodetik eratorritako molekula eta egitura gehienak ezin dira ikusi organismoen itxuran, baina beste metodo batzuk erabiliz beha daitezke eta, beraz, fenotipotzat hartzen dira. Honen adibide dira gizakien odol taldeak. Beste batzuek portaera ere fenotipoaren barruan sartzen dute, hark ere genotipoaren eta ingurumen faktoreen eragina baitu. Fenotipoa ez da genotipo hutsaren emaitza; ingurumenak ere, gehiago edo gutxiago, eragina du hartan. (eu)
- En génétique, le phénotype est l'ensemble des traits observables d'un organisme. Très souvent, l'usage de ce terme est plus restrictif : le phénotype est alors considéré au niveau d'un seul caractère, à l'échelle cellulaire ou encore moléculaire. L'ensemble des phénotypes observables chez les individus d'une espèce donnée est parfois appelé le phénome. Le concept de phénotype est défini par opposition au génotype, l'identité des allèles qui caractérise le génome d'un individu. Pour certains traits simples, la correspondance entre le génotype et le phénotype est directe, et les deux sources d'information sont redondantes. Cependant, la plupart des caractères (les caractères qualitatifs) dépendent de multiples gènes, et l'influence du milieu (l'environnement dans lequel l'organisme se développe et vit) peut être un facteur déterminant. Dans ce cas, le génotype ne permet pas de prévoir précisément le phénotype de l'individu, mais seulement d'estimer sa valeur moyenne. (fr)
- Is éard is feinitíopa ann ná an dealramh seachtrach de bharr géine aonair ar leith. Mar shampla, tá athrú ceannasach ar leith i lucha Ay (an géinitíopa) a tháirgeann an feinitíopa d'fhionnadh buí is murtall. (ga)
- In genetics, the phenotype (from Ancient Greek φαίνω (phaínō) 'to appear, show, shine', and τύπος (túpos) 'mark, type') is the set of observable characteristics or traits of an organism. The term covers the organism's morphology or physical form and structure, its developmental processes, its biochemical and physiological properties, its behavior, and the products of behavior. An organism's phenotype results from two basic factors: the expression of an organism's genetic code, or its genotype, and the influence of environmental factors. Both factors may interact, further affecting phenotype. When two or more clearly different phenotypes exist in the same population of a species, the species is called polymorphic. A well-documented example of polymorphism is Labrador Retriever coloring; while the coat color depends on many genes, it is clearly seen in the environment as yellow, black, and brown. Richard Dawkins in 1978 and then again in his 1982 book The Extended Phenotype suggested that one can regard bird nests and other built structures such as caddis-fly larva cases and beaver dams as "extended phenotypes". Wilhelm Johannsen proposed the genotype–phenotype distinction in 1911 to make clear the difference between an organism's hereditary material and what that hereditary material produces. The distinction resembles that proposed by August Weismann (1834–1914), who distinguished between germ plasm (heredity) and somatic cells (the body). More recently, in the Selfish Gene (1976), Richard Dawkins distinguished these concepts as replicators and vehicles. The genotype–phenotype distinction should not be confused with Francis Crick's central dogma of molecular biology, a statement about the directionality of molecular sequential information flowing from DNA to protein, and not the reverse. (en)
- Fenotipe adalah suatu karakteristik (baik struktural, biokimiawi, fisiologis, dan perilaku) yang dapat diamati dari suatu organisme yang diatur oleh genotipe dan lingkungan serta interaksi keduanya. Pengertian fenotipe mencakup berbagai tingkat dalam ekspresi gen dari suatu organisme. Pada tingkat organisme, fenotipe adalah sesuatu yang dapat dilihat/diamati/diukur, sesuatu sifat atau karakter. Dalam tingkatan ini, contoh fenotipe misalnya warna mata, berat badan, atau ketahanan terhadap suatu penyakit tertentu. Pada tingkat biokimiawi, fenotipe dapat berupa kandungan substansi kimiawi tertentu di dalam tubuh. Misal, kadar gula darah atau kandungan protein dalam beras. Pada taraf molekular, fenotipe dapat berupa jumlah RNA yang diproduksi atau terdeteksinya pita DNA atau RNA pada elektroforesis. Fenotipe ditentukan sebagian oleh genotipe individu, sebagian oleh lingkungan tempat individu itu hidup, waktu, dan, pada sejumlah sifat, interaksi antara genotipe dan lingkungan. Waktu biasanya digolongkan sebagai aspek lingkungan (hidup) pula. Ide ini biasa ditulis sebagai P = G + E + GE, dengan P berarti fenotipe, G berarti genotipe, E berarti lingkungan, dan GE berarti interaksi antara genotipe dan lingkungan bersama-sama (yang berbeda dari pengaruh G dan E sendiri-sendiri. Pengamatan fenotipe dapat sederhana (masalnya warna bunga) atau sangat rumit hingga memerlukan alat dan metode khusus. Namun, karena ekspresi genetik suatu genotipe bertahap dari tingkat molekular hingga tingkat individu, sering kali ditemukan keterkaitan antara sejumlah fenotipe dalam berbagai tingkatan yang berbeda-beda. Fenotipe, khususnya yang bersifat kuantitatif, sering kali diatur oleh banyak gen. Cabang genetika yang membahas sifat-sifat dengan tabiat seperti ini dikenal sebagai genetika kuantitatif.Genetika merupakan ilmu yang mempelajari pewarisan sifat dari individu induk kepada keturunannya. (in)
- Il fenotipo (dal greco phainein, che significa "apparire", e týpos, che significa "impronta") è l'insieme di tutte le caratteristiche manifestate da un organismo vivente, quindi la sua morfologia, il suo sviluppo, le sue proprietà biochimiche e fisiologiche comprensive del comportamento. Questo termine viene utilizzato in associazione al termine genotipo, dove per questo si intende la completa costituzione genetica di un individuo o di un organismo vivente, che è solo in parte espressa nel corpo del vivente. Quindi il fenotipo è ciò che è evidentemente il vivente, il suo genotipo invece è la informazione genetica che è in lui contenuta, che ha generato il fenotipo; solo una parte esigua del genotipo si esprime nel fenotipo. (it)
- 表現型（ひょうげんがた、ひょうげんけい、英: phenotype。ギリシャ語のpheno=表示＋type=型に由来）は、生物の複合的で観察可能な特徴や形質を表す遺伝学の用語である。この用語は、生物の形態学的または物理的な形態と構造、その発生過程、生化学的および生理学的性質、その行動、および行動の産物を網羅している。ただし、獲得形質は含まない。 生物の表現型は、生物の遺伝コードまたは遺伝子型の発現と、環境要因の影響という、2つの基本的な要因に起因している。両方の要因が相互作用して、表現型にさらに影響を与えることがある。 ある種の同じ個体群に2つ以上の明らかに異なる表現型が存在する場合、その種は多型と呼ばれる。多型性のよく知られた例としては、がある。毛色は多くの遺伝子に依存している、自然環境では黄色、黒、茶色とはっきりと見られる。リチャード・ドーキンスは1978年に、そして1982年の著書『The Extended Phenotype』（邦題: 延長された表現型: 自然淘汰の単位としての遺伝子）の中で、鳥の巣やトビケラ幼虫の巣やなどの構築物を「拡張された表現型」とみなすことができると示唆している。 ウィルヘルム・ヨハンセンは、生物の遺伝とその遺伝が生み出すものとの違いを明らかにするために、1911年に「」を提案した。この区別は、（遺伝）と体細胞（体）を区別したアウグスト・ヴァイスマン (1834-1914)が提案したものに似ている。 この「遺伝子型-表現型の区別」は、フランシス・クリックの分子生物学におけるセントラルドグマと混同されてはならない。これは、DNAからタンパク質へと流れる分子遺伝情報の方向性に関する記述であり、その逆ではない。 (ja)
- 표현형(表現型, phenotype) 또는 발현형질(發現形質)은 생명학에서, 생명체가 유전적인 정보를 이용하여, 세포, 조직 및 개체에 단백질과 당을 통해 생산한 기능적 형질을 말한다. 유전자형과 비교되는 말이다. (ko)
- Het fenotype is het totaal van alle waarneembare eigenschappen (kenmerken) van een organisme.Het is het resultaat van de genetische aanleg (het genotype) van een individu en de invloed daarop van zijn omgeving (de milieufactoren). De term werd in 1911 bedacht door (1857-1927), om onderscheid te maken tussen de erfelijke eigenschappen van een organisme enerzijds en het resultaat daarvan anderzijds. Het woord betekent letterlijk ‘verschijningsvorm’ en is afgeleid van het Griekse phainein, dat ‘doen schijnen’ betekent. Fenotype zou bijvoorbeeld uitgedrukt kunnen worden met de formule: fenotype = genotype + invloed van buitenaf (nl)
- Fenotyp (gr. φαίνω „przejawiać” + τύπος „wzór, norma”) – zespół cech organizmu: oprócz morfologii też właściwości fizjologiczne, płodność, zachowanie się, ekologia, cykl życiowy, zmiany biologiczne, wpływ środowiska na organizm. Fenotyp jest ściśle związany z genotypem, bowiem z interakcji genotypu ze środowiskiem powstaje fenotyp. Dlatego ten sam genotyp może objawiać się różnymi fenotypami z wyniku plastyczności fenotypowej zależnie od środowiska, lub odwrotnie: mimo odmiennych genotypów tworzą się podobne fenotypy. W organizmach dobrze zbadanych genetycznie można odkryć wpływ genomu na fenotyp. Zapoznanie się z genomem populacji naturalnej jest niezwykle trudne, dlatego zazwyczaj przyjmuje się po prostu, że fenotyp jest obrazem genotypu w środowisku i pyta się, jaka część zmienności obserwowanej w naturze ma podłoże genetyczne. (pl)
- En organisms fenotyp är antingen hela dess fysiska skepnad eller en specifik fysisk egenskap, till exempel dess storlek eller ögonfärg, som varierar mellan individer. Fenotypen bestäms i viss utsträckning av genotypen, det vill säga vilka alleler individen bär på i en eller flera positioner på kromosomerna. Många fenotyper avgörs av flera olika gener och påverkas också av miljöfaktorer. Kännedom om vilka alleler individen bär är därför ofta otillräckligt för att förutsäga dess fenotyp. Eftersom fenotypen är mycket lättare att observera än genotypen (det krävs varken kemi eller dna-sekvensering för att avgöra en persons ögonfärg), utgår från fenotyper för att dra slutsatser om genernas funktion. Dessa slutsatser kan sedan kontrolleras med hjälp av avelsförsök. Tidiga genetiker kunde på detta sätt kartlägga nedärvningsmönster utan att ha någon som helst kunskap om molekylärbiologi. Samspelet mellan genotyp och fenotyp har ofta beskrivits som förhållandet: genotyp + miljö → fenotyp En något mera nyanserad formel över förhållandet skulle kunna vara: genotyp + miljö + slumpvariabel → fenotyp Detta innebär att fenotypen är vilken egenskap som helst hos en organism som är lätt att observera (till exempel strukturell, biokemisk, fysiologisk eller beteendemässig) och som bestäms av ett samspel mellan genotyp och miljö. Termen "fenotyp" myntades 1911 av den danske genetikern Wilhelm Johannsen. (sv)
- Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Будь-яка спостережувана характеристика чи риса організму: як-то його морфологія, розвиток, біохімічні та фізіологічні властивості чи поведінка. Фенотипи формуються під дією генотипу, опосередкованого низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними двома. Усі клінічно визначувані ознаки індивіда: зріст, вага тіла, колір очей, форма волосся, група крові, тощо — є фенотипними. Концепція фенотипу має деякі невизначеності. По-перше, більшість молекул та структур кодованих генетичним матеріалом, не помітні в зовнішньому вигляді організму, хоча є частиною фенотипу. Прикладом цього є ситуація з групами крові людини. Тому розширене визначення фенотипу має включати характеристики, які можуть бути виявлені технічними, медичними або діагностичними процедурами. Подальше, більш радикальне розширення, може включати набуту поведінку або навіть вплив організму на довкілля та інші організми. Наприклад, Річард Докінз вважає що, греблю бобрів, так само як і їхні різці можна вважати фенотипом генів бобра. Фенотип можна визначити як пристосування генетичної інформації до факторів середовища. Можна говорити про дві характеристики фенотипу: а) число напрямів пристосування характеризує число факторів середовища, до яких чутливий фенотип, називається мірністю фенотипу; б) степінь пристосування характеризує ступінь чутливості фенотипу до цього фактору середовища. У сукупності ці характеристики визначають багатство та розвиненість фенотипу. Багатство фенотипу залежить від: а) чутливості до середовища, б) арностісті (вимірюваності фенотипу), в) відмінність від генотипу Якщо порівняти вірус, бактерію, аскариду, жабу та людину, то багатство фенотипу в цьому ряді зростає. (uk)
- Феноти́п (от др.-греч. φαίνω «являю; обнаруживаю» + τύπος «образец») — совокупность характеристик, присущих индивиду на определённой стадии развития. Фенотип формируется (в процессе феногенеза) на основе генотипа, при участии ряда факторов внешней среды. У гетерозиготных организмов в фенотипе проявляются доминантные гены. Фенотип — совокупность внешних и внутренних признаков организма, приобретённых в результате онтогенеза (индивидуального развития). Несмотря на кажущееся строгое определение, концепция фенотипа имеет некоторые неопределённости. Во-первых, большинство молекул и структур, кодируемых генетическим материалом, не заметны во внешнем виде организма, хотя являются частью фенотипа. Например, именно так обстоит дело с группами крови человека. Поэтому расширенное определение фенотипа должно включать характеристики, которые могут быть обнаружены техническими, медицинскими или диагностическими процедурами. Дальнейшее, более радикальное расширение может включать приобретённое поведение или даже влияние организма на окружающую среду и другие организмы. Например, согласно Ричарду Докинзу, плотину бобров также как и их резцы можно считать фенотипом генов бобра. Фенотип можно определить как «вынос» генетической информации навстречу факторам среды. В первом приближении можно говорить о двух характеристиках фенотипа: а) число направлений выноса характеризует число факторов среды, к которым чувствителен фенотип, — мерность фенотипа; б) «дальность» выноса характеризует степень чувствительности фенотипа к данному фактору среды. В совокупности эти характеристики определяют богатство и развитость фенотипа. Чем многомернее фенотип и чем он чувствительнее, чем дальше фенотип от генотипа, тем он богаче. Если сравнить вирус, бактерию, аскариду, лягушку и человека, то богатство фенотипа в этом ряду растёт. (ru)
- Fenótipo (construção tardia usando os termos gregos φαίνω, «tornar aparente, jogar luz em» e τύπος, «tipo»), em genética, é o complexo das características morfológicas e funcionais observáveis de um organismo, produzido pela interação dos genes entre si e com o ambiente. O fenótipo resulta da expressão dos genes do organismo, da influência de fatores ambientais e da possível interação entre os dois. O genótipo são as informações hereditárias de um organismo contidas em seu genoma. Nem todos os organismos com um mesmo genótipo parecem ou agem da mesma forma, porque a aparência e o comportamento, assim como os demais componentes do fenótipo, são modificados por condições ambientais e de desenvolvimento. Do mesmo modo, nem todos os organismos cujas aparências se assemelham possuem necessariamente o mesmo genótipo. Essa distinção entre genótipo e fenótipo foi originalmente proposta por Wilhelm Johannsen em 1911 para diferenciar claramente a hereditariedade de um organismo do resultado que ela produz. Essa distinção é semelhante à proposta por August Weismann, que diferenciou germoplasma (hereditariedade) e células somáticas (o corpo). Uma versão mais moderna dessa diferenciação é o Dogma Central da Biologia Molecular proposto por Francis Crick. O conceito de fenótipo foi tornado mais vasto por Richard Dawkins, ao incluir efeitos sobre outros organismos ou sobre o meio em The Extended Phenotype A interação entre genótipo e fenótipo pode ser resumida da seguinte forma: genótipo + ambiente → fenótipo Uma versão um pouco mais detalhada seria: genótipo + ambiente + variação ao acaso → fenótipo Todavia, por os fenótipos serem muito mais fáceis de observar do que os genótipos (não é preciso química nem sequenciação para determinar a cor dos olhos de uma pessoa), a genética clássica usa fenótipos para deduzir as funções dos genes. Depois, testes de reprodução podem confirmar estas interações. Desta forma, os primeiros geneticistas conseguiram traçar padrões de hereditariedade sem qualquer tipo de conhecimento de biologia molecular. Apesar de sua definição aparentemente simples, o conceito de fenótipo apresenta algumas sutilezas:Primeiro, a maior parte das moléculas codificadas no material genético, que consequentemente são parte do fenótipo, não são visíveis na aparência do organismo, ainda que sejam observáveis (por exemplo por técnicas de Western blotting). Um bom exemplo é o tipo sanguíneo em humanos. Segundo, o fenótipo não é meramente um produto do genótipo, mas é influenciado em graus variáveis pelo ambiente (ver também plasticidade fenotípica). Além disso, vale lembrar que a hereditariedade não está restrita ao DNA nuclear, já que a mitocôndria também apresenta o seu próprio DNA. Ao expandir o conceito de genótipo incluindo outros elementos hereditários, ampliamos também o conceito de fenótipo. (pt)
- 表現型（英語：Phenotype），或稱表型，对于一個生物而言，表示它某一特定的物理外觀或成分。一個人是否有耳珠、植物的高度、人的血型、蛾的顏色等等，都是表型的例子。由丹麦遗传学家威廉·约翰森最先提出。 表型主要受生物的基因型和環境影響，可分為連續變異或不連續變異的。前者較易受環境因素影響，基因型上則會受多個等位基因影響，如體重、智力和身高；後者僅受幾個等位基因影響，而且很少會被環境改變，如血型、眼睛顏色和捲舌的能力。對於不連續變異，若有兩個生物表現型相同，其基因型未必一樣，這是因為其中一方可能有隱性基因。 表型變異是天擇和性擇成立的重要條件。如果表型都一樣，族群只能依突變、漂變等機制演化。 早期的遺傳學家欠缺分子生物學技術，無從直接觀察DNA構造，生物和其後代的表型就是他們判別其基因型的工具。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El fenotip és l'expressió gènica del genotip modulada per la interacció biològica amb el medi, és a dir, l'aparença externa d'un caràcter genètic. Etimològicament procedeix de el grec phainein, «aparèixer», i typhos, «tipus o empremta». Aquesta paraula composta expressa les manifestacions aparents del patrimoni hereditari de l'individu més o menys modificades pel medi ambient. (ca)
- Is éard is feinitíopa ann ná an dealramh seachtrach de bharr géine aonair ar leith. Mar shampla, tá athrú ceannasach ar leith i lucha Ay (an géinitíopa) a tháirgeann an feinitíopa d'fhionnadh buí is murtall. (ga)
- 표현형(表現型, phenotype) 또는 발현형질(發現形質)은 생명학에서, 생명체가 유전적인 정보를 이용하여, 세포, 조직 및 개체에 단백질과 당을 통해 생산한 기능적 형질을 말한다. 유전자형과 비교되는 말이다. (ko)
- 表現型（英語：Phenotype），或稱表型，对于一個生物而言，表示它某一特定的物理外觀或成分。一個人是否有耳珠、植物的高度、人的血型、蛾的顏色等等，都是表型的例子。由丹麦遗传学家威廉·约翰森最先提出。 表型主要受生物的基因型和環境影響，可分為連續變異或不連續變異的。前者較易受環境因素影響，基因型上則會受多個等位基因影響，如體重、智力和身高；後者僅受幾個等位基因影響，而且很少會被環境改變，如血型、眼睛顏色和捲舌的能力。對於不連續變異，若有兩個生物表現型相同，其基因型未必一樣，這是因為其中一方可能有隱性基因。 表型變異是天擇和性擇成立的重要條件。如果表型都一樣，族群只能依突變、漂變等機制演化。 早期的遺傳學家欠缺分子生物學技術，無從直接觀察DNA構造，生物和其後代的表型就是他們判別其基因型的工具。 (zh)
- النمط الظاهري (بالإنجليزية: phenotype) هو التكوين الظاهري الفيزيائي للكائن الحي. وهو عبارة عن مجموعة الخصائص أو السمات الظاهرية الفيزيائية الخاصة بالكائن الحي، مثل شكله، نموه، خصائصه الكيميائية الحيوية والفيزيولوجية، ، سلوكياته، ونواتج سلوكياته (مثل أعشاش الطيور)، وأي جزء مما يظهر من مبناه، وظيفته، أو سلوكه. فهو لا يدل فقط على السمات الخارجية التي تظهر على السطح، وإنما يشمل أيضا ما يمكن جعله ظاهرا من السمات بواسطة عمليات تقنية معينة، مثل فئات الدم. ما يحدد النمط الظاهري غالبا هو الجينات، ولكنه يتأثر أيضاً بالعوامل . فالأنماط الظاهرية تنتج عن تمثُّل النمط الجيني للكائن الحي وعن تأثير العوامل البيئية، وعن تفاعلها مع النمط الجيني. يمكن تبسيط طبيعة هذه العلاقة بالتعبير التالي: (ar)
- Fenotyp (starořecky φαίνω phaíno „objevuji se“ a τύπος týpos „tvar, podoba, vzor“) je soubor všech pozorovatelných vlastností a znaků živého organismu. Fenotyp představuje výsledek spolupůsobení genotypu, epigenetiky a prostředí, které určují, jak bude organismus v daném znaku nakonec vypadat. Platí rovnice: fenotyp = genotyp + epigenetika + prostředí Jedinci se shodným genotypem nemusí mít stejný fenotyp a naopak jedinci se stejným fenotypem nemusí mít stejný genotyp. (cs)
- Φαινότυπος είναι όλα τα μορφολογικά, παραγωγικά, ηθολογικά κ.λ.π. χαρακτηριστικά που εκδηλώνει ένας οργανισμός σε μία δεδομένη στιγμή, δηλαδή το μέρος του γονοτύπου του οργανισμού το οποίο μπορούμε (άμεσα ή έμμεσα) να παρατηρήσουμε. Είναι κοινώς αποδεκτό ότι ο φαινότυπος ενός ατόμου εξαρτάται:
* Από τον γονότυπο που κληρονόμησε από τους γονείς του
* Από μη κληρονομικές περιβαλλοντικές επιδράσεις
* Από αλληλεπιδράσεις μεταξύ των δύο προηγούμενων
* Την τυχαία διαφοροποίηση (el)
- Fenotipo estas aro de signoj morfologiaj, fiziologiaj kaj biokemiaj de individuo. Fenotipaj markoj ekestas kaŭze de agado de genoj, tamen tiu ĉiu agado modifikatas per ĉirkaŭaĵa influo. Biogeografiaj modeloj kaj teritoriaj distribuoj estas klarigitaj aŭ antaŭviditaj pere de la sciaro pri la fenotipaj trajtoj kaj niĉopostuloj de specio. Specioj havas funkciajn trajtojn kiuj estas unike adaptitaj al la ekologia niĉo. Trajto estas mezurebla propreco, nome fenotipo, aŭ karaktero de organismo kiu povas influi ties survivadon. Genoj ludas gravan rolon en la interagado de la disvolvigo kaj de la media esprimo de trajtoj. Loĝantaj specioj evoluigas trajtojn kiuj kongruas kun la selektigaj premoj de iliaj lokaj medioj. Tio tendencas havigi al ili kompetitivan avantaĝon kaj diskuraĝigas simile adapt (eo)
- Der Phänotyp (altgriechisch φαίνω phaíno „ich erscheine“ und τύπος týpos „Gestalt“) oder das Erscheinungsbild ist in der Genetik die Menge aller Merkmale eines Organismus. Er bezieht sich nicht nur auf morphologische, sondern auch auf physiologische Eigenschaften und ggfs. auf Verhaltensmerkmale. (de)
- En biología y específicamente en genética, se denomina fenotipo a la expresión del genotipo en función de un determinado ambiente. Los rasgos fenotípicos cuentan con rasgos tanto físicos como conductuales. Es importante destacar que el fenotipo no puede definirse exclusivamente como la "manifestación visible" del genotipo, pues a veces las características que se estudian no son visibles en el individuo, como es el caso de la presencia de una enzima. (es)
- Fenotipoa edozein organismoren ezaugarri behagarriak dira: morfologia, garapena, ezaugarri biokimiko edo fisiologikoak edo portaera. Fenotipoan organismoaren genotipoaren adierazpena eta ingurumen faktoreen eragina batzen da, bai eta bi horien arteko elkarrekintzak ere. Genotipo bera daukaten bi izaki bizidunek ez daukate zertan fenotipo bera eduki beharrik. Genotipoaren eta fenotipoaren arteko bereizketa hau Wilhelm Johannsenek proposatu zuen 1911n, organismoen herentzia genetikoa eta herentzia horrek ekoizten duena ez direla gauza bera nabarmentzeko. (eu)
- En génétique, le phénotype est l'ensemble des traits observables d'un organisme. Très souvent, l'usage de ce terme est plus restrictif : le phénotype est alors considéré au niveau d'un seul caractère, à l'échelle cellulaire ou encore moléculaire. L'ensemble des phénotypes observables chez les individus d'une espèce donnée est parfois appelé le phénome. (fr)
- In genetics, the phenotype (from Ancient Greek φαίνω (phaínō) 'to appear, show, shine', and τύπος (túpos) 'mark, type') is the set of observable characteristics or traits of an organism. The term covers the organism's morphology or physical form and structure, its developmental processes, its biochemical and physiological properties, its behavior, and the products of behavior. An organism's phenotype results from two basic factors: the expression of an organism's genetic code, or its genotype, and the influence of environmental factors. Both factors may interact, further affecting phenotype. When two or more clearly different phenotypes exist in the same population of a species, the species is called polymorphic. A well-documented example of polymorphism is Labrador Retriever coloring; w (en)
- Fenotipe adalah suatu karakteristik (baik struktural, biokimiawi, fisiologis, dan perilaku) yang dapat diamati dari suatu organisme yang diatur oleh genotipe dan lingkungan serta interaksi keduanya. Pengertian fenotipe mencakup berbagai tingkat dalam ekspresi gen dari suatu organisme. Pada tingkat organisme, fenotipe adalah sesuatu yang dapat dilihat/diamati/diukur, sesuatu sifat atau karakter. Dalam tingkatan ini, contoh fenotipe misalnya warna mata, berat badan, atau ketahanan terhadap suatu penyakit tertentu. Pada tingkat biokimiawi, fenotipe dapat berupa kandungan substansi kimiawi tertentu di dalam tubuh. Misal, kadar gula darah atau kandungan protein dalam beras. Pada taraf molekular, fenotipe dapat berupa jumlah RNA yang diproduksi atau terdeteksinya pita DNA atau RNA pada elektrofo (in)
- Il fenotipo (dal greco phainein, che significa "apparire", e týpos, che significa "impronta") è l'insieme di tutte le caratteristiche manifestate da un organismo vivente, quindi la sua morfologia, il suo sviluppo, le sue proprietà biochimiche e fisiologiche comprensive del comportamento. Questo termine viene utilizzato in associazione al termine genotipo, dove per questo si intende la completa costituzione genetica di un individuo o di un organismo vivente, che è solo in parte espressa nel corpo del vivente. (it)
- 表現型（ひょうげんがた、ひょうげんけい、英: phenotype。ギリシャ語のpheno=表示＋type=型に由来）は、生物の複合的で観察可能な特徴や形質を表す遺伝学の用語である。この用語は、生物の形態学的または物理的な形態と構造、その発生過程、生化学的および生理学的性質、その行動、および行動の産物を網羅している。ただし、獲得形質は含まない。 生物の表現型は、生物の遺伝コードまたは遺伝子型の発現と、環境要因の影響という、2つの基本的な要因に起因している。両方の要因が相互作用して、表現型にさらに影響を与えることがある。 ある種の同じ個体群に2つ以上の明らかに異なる表現型が存在する場合、その種は多型と呼ばれる。多型性のよく知られた例としては、がある。毛色は多くの遺伝子に依存している、自然環境では黄色、黒、茶色とはっきりと見られる。リチャード・ドーキンスは1978年に、そして1982年の著書『The Extended Phenotype』（邦題: 延長された表現型: 自然淘汰の単位としての遺伝子）の中で、鳥の巣やトビケラ幼虫の巣やなどの構築物を「拡張された表現型」とみなすことができると示唆している。 (ja)
- Het fenotype is het totaal van alle waarneembare eigenschappen (kenmerken) van een organisme.Het is het resultaat van de genetische aanleg (het genotype) van een individu en de invloed daarop van zijn omgeving (de milieufactoren). De term werd in 1911 bedacht door (1857-1927), om onderscheid te maken tussen de erfelijke eigenschappen van een organisme enerzijds en het resultaat daarvan anderzijds. Het woord betekent letterlijk ‘verschijningsvorm’ en is afgeleid van het Griekse phainein, dat ‘doen schijnen’ betekent. Fenotype zou bijvoorbeeld uitgedrukt kunnen worden met de formule: (nl)
- Fenotyp (gr. φαίνω „przejawiać” + τύπος „wzór, norma”) – zespół cech organizmu: oprócz morfologii też właściwości fizjologiczne, płodność, zachowanie się, ekologia, cykl życiowy, zmiany biologiczne, wpływ środowiska na organizm. Fenotyp jest ściśle związany z genotypem, bowiem z interakcji genotypu ze środowiskiem powstaje fenotyp. Dlatego ten sam genotyp może objawiać się różnymi fenotypami z wyniku plastyczności fenotypowej zależnie od środowiska, lub odwrotnie: mimo odmiennych genotypów tworzą się podobne fenotypy. (pl)
- Fenótipo (construção tardia usando os termos gregos φαίνω, «tornar aparente, jogar luz em» e τύπος, «tipo»), em genética, é o complexo das características morfológicas e funcionais observáveis de um organismo, produzido pela interação dos genes entre si e com o ambiente. O conceito de fenótipo foi tornado mais vasto por Richard Dawkins, ao incluir efeitos sobre outros organismos ou sobre o meio em The Extended Phenotype A interação entre genótipo e fenótipo pode ser resumida da seguinte forma: genótipo + ambiente → fenótipo Uma versão um pouco mais detalhada seria: (pt)
- En organisms fenotyp är antingen hela dess fysiska skepnad eller en specifik fysisk egenskap, till exempel dess storlek eller ögonfärg, som varierar mellan individer. Fenotypen bestäms i viss utsträckning av genotypen, det vill säga vilka alleler individen bär på i en eller flera positioner på kromosomerna. Många fenotyper avgörs av flera olika gener och påverkas också av miljöfaktorer. Kännedom om vilka alleler individen bär är därför ofta otillräckligt för att förutsäga dess fenotyp. Samspelet mellan genotyp och fenotyp har ofta beskrivits som förhållandet: genotyp + miljö → fenotyp (sv)
- Феноти́п (от др.-греч. φαίνω «являю; обнаруживаю» + τύπος «образец») — совокупность характеристик, присущих индивиду на определённой стадии развития. Фенотип формируется (в процессе феногенеза) на основе генотипа, при участии ряда факторов внешней среды. У гетерозиготных организмов в фенотипе проявляются доминантные гены. Фенотип — совокупность внешних и внутренних признаков организма, приобретённых в результате онтогенеза (индивидуального развития). (ru)
- Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Будь-яка спостережувана характеристика чи риса організму: як-то його морфологія, розвиток, біохімічні та фізіологічні властивості чи поведінка. Фенотипи формуються під дією генотипу, опосередкованого низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними двома. Усі клінічно визначувані ознаки індивіда: зріст, вага тіла, колір очей, форма волосся, група крові, тощо — є фенотипними. Багатство фенотипу залежить від: а) чутливості до середовища, б) арностісті (вимірюваності фенотипу), в) відмінність від генотипу (uk)
|
