| dbo:abstract
|
- يدل مصطلح الوثنية السلافية أو الدين السلافي على المعتقدات والأساطير والشعائر الدينية للسلافيين قبل عملية تمسيح نخبتهم الحاكمة. حدثت عملية التمسيح هذه على مراحل متعددة بين القرنين الثامن والثالث عشر: كان السلافيون الحنوبيون القاطنون في شبه جزيرة البلقان في أوروبا الجنوبية الشرقية، المحاذية للإمبراطورية البيزنطية في الجنوب، في جو تأثير المسيحية الشرقية الأرثوذكسية، بدءًا من اختراع الأبجدية السلافية (الغلاغوليتسية أولًا، ثم السيريلية) في 855 بواسطة الأخوين القديسين سيريل وميثوديوس وتبنّي المسيحية في بلغاريا في عام 863 للميلاد. ثم تابع السلافيون الشرقيون مع تبني فلايديمير عظيم روس الكييفية الرسمي للمسيحية في عام 988. وقع السلافيون الغربيون تحت تأثير الكنيسة الكاثوليكية الرومانية منذ القرن الثاني عشر، ومضى التمسيح يدًا بيد -جزئيًا أو كليًا- مع الجرمنة. ولكن تمسيح الشعب السلافي، على أي حال، كان ظاهرة بطيئة وظاهرية -في كثير من الأحوال-، لا سيما في ما أصبح اليوم روسيا. كان التمسيح نشطًا في الأجزاء الغربية والوسطى ممّا أصبح اليوم أوكرانيا، إذ كانت أقرب إلى العاصمة كييف، ولكن حتى في تلك الأماكن، تكررت بين كل فترة وفترة لعدة قرون حركات مقاومة شعبية قادها الفولفات ورجال الدين الوثني والشامان. قاوم السلافيون الغربيون المسيحية بشدة، حتى فرضتها الحملات الصليبية الشمالية بالقوة عليهم. حدثت بين البولنديين والسلافيين الشرقيين حركات تمرد في القرن الحادي عشر. وكتب المؤرخون المسيحيون أن السلافيين كانوا يعودون مرة بعد مرة إلى دينهم الأصلي. أُدخلت عناصر كثيرة من الدين السلافي الأهلي رسميًا في المسيحية السلافية، وإلى جانب هذا، استمرت عبادة الأسلاف في الدين الشعبي غير الرسمي حتى العصور الحديثة. قادت مقاومة السلافيين للمسيحية إلى «توليفة غريبة» سُمّيت بكلمات الكنيسة السلافونية القديمة دفويفري، أي «الدين المزدوج». منذ أوائل القرن العشرين، مضى الدين الشعبي السلافي في عملية إعادة خلق وإدماج منظمة في حركة الدين المحلي السلافي (رودنوفيري). (ar)
- Slovanské nebo staroslovanské náboženství, běžně také slovanské pohanství apod., jsou tradičně užívaná označení pro původní náboženství Slovanů před jejich přijetím křesťanství. Slované byli polyteisté, uctívali více bohů. Kult se, kromě božstev, soustředil především na uctívání přírodních objektů jako byly posvátné stromy nebo prameny, nadpřirozených bytostí jako byly víly, duše předků a praktikování rituálů. Existují mimo jiné teorie, které zpochybňují výhradně polyteistický charakter slovanského náboženství, například že Slované vyznávali formu předetického dualismu, tedy víru v existenci boha dobra a boha zla ve vzájemné rovnováze, snad na základě íránských vlivů. Neexistují prameny, dokazující existenci uceleného panteonu bohů, zejména oblast Polabí se vyznačuje mocnými kmenovými kulty. Jediný historicky doložený panteon slovanských bohů byl v 9. století, kdy byl založen kyjevským knížetem Vladimírem. Doba vzniku náboženství starých Slovanů je neznámá, s největší pravděpodobností vznikalo postupně a zaniklo až během středověku pod vlivem nástupu křesťanství. Mnoho pohanských zvyků se však zachovalo až do současnosti především v lidové kultuře a o obnovu tohoto náboženství se snaží novopohanská hnutí, zejména takzvané rodnověří. Slovanské náboženství vykazovalo mnoho shodných rysů s ostatními indoevropskými náboženstvími a bylo ovlivněno i představami různých sousedních etnik. Z důvodů jisté kontroverznosti pojmu pohanství bývá někdy užíváno pojmu slovanské (staré, staroslovanské, předkřesťanské atp.) náboženství, případně slovanský polyteismus. Nepřesně je také někdy používán pojem slovanská mytologie, který však označuje pouze část slovanského duchovního systému, a to konkrétně bájesloví. (cs)
- Slavic paganism or Slavic religion is the religious beliefs, myths, and ritual practices of the Slavs before Christianisation, which occurred at various stages between the 8th and the 13th century. The South Slavs, who likely settled in the Balkan Peninsula during the 6th–7th centuries AD, bordering with the Byzantine Empire to the south, came under the sphere of influence of Eastern Christianity, beginning with the creation of writing systems for Slavic languages (first Glagolitic, and then Cyrillic script) in 855 by the brothers Saints Cyril and Methodius and the adoption of Christianity in Bulgaria in 863. The East Slavs followed with the official adoption in 988 by Vladimir the Great of Kievan Rus'. The West Slavs' process of Christianization was more gradual and complicated. The Moravians accepted Christianity as early as 831, the Bohemian dukes followed in 845, Slovaks accepted Christianity somewhere between the years 828 and 863, but the Poles accepted it much later, in 966, around the same time as the Sorbs, and the Polabian Slavs only came under the significant influence of the Catholic Church from the 12th century onwards. For the Polabian Slavs and the Sorbs, Christianisation went hand in hand with full or partial Germanisation. The Christianisation of the Slavic peoples was, however, a slow and—in many cases—superficial phenomenon, especially in what is today Russia. Christianisation was vigorous in western and central parts of what is today Ukraine, since they were closer to the capital, Kyiv. Even there, however, popular resistance led by volkhvs, pagan priests or shamans, recurred periodically for centuries. The West Slavs of the Baltic tenaciously withstood Christianity until it was violently imposed on them through the Northern Crusades. Among Poles and East Slavs, rebellions broke out throughout the 11th century. Christian chroniclers reported that the Slavs regularly re-embraced their original religion (relapsi sunt denuo ad paganismus). Many elements of the Slavic indigenous religion were officially incorporated into Slavic Christianity (which manifested itself in the architecture of the Russian Church, icon painting, etc.), and, besides this, the worship of Slavic gods has persisted in unofficial folk religion until modern times. The Slavs' resistance to Christianity gave rise to a "whimsical syncretism" which in Old Church Slavonic vocabulary was defined as dvoeverie, "double faith". Since the early 20th century, Slavic folk religion has undergone an organised reinvention and reincorporation in the movement of Slavic Native Faith (Rodnovery). (en)
- Paganisme Slavia adalah kepercayaan dan praktik keagamaan orang-orang Slavia sebelum mereka menganut agama Kristen. Berdasarkan bukti arkeologi dan etnografi, orang-orang Slavia pada masa sebelum Kristen berkeyakinan bahwa dunia ini dihuni oleh roh-roh yang dipersonifikasi dan dipuja. Contoh roh-roh yang dipercayai oleh suku-suku Slavia adalah roh air (mavka dan rusalka), hutan (lisovyk), ladang (polyovyk), rumah tangga (domovyk), penyakit, keberuntungan dan nenek moyang. Beberapa tempat juga dianggap suci, seperti sumber air, sungai, atau puncak bukit. Ritual keagamaan mereka sering kali berkaitan dengan kedatangan dan kepergian roh alam atau nenek moyang dan siklus kesuburan. Sementara itu, kosmologi dalam kepercayaan Slavia kuno digambarkan sebagai struktur vertikal yang bertingkat tiga atau yang disebut dengan nama "pohon dunia". Di atas terdapat surga yang dilambangkan oleh burung-burung, Matahari dan Bulan; di tengah adalah Bumi yang dilambangkan oleh lebah dan manusia; di bawah terdapat dunia bawah yang dilambangkan oleh ular, berang-berang dan dewa . yang ditemukan di Ukraina barat melambangkan kosmologi ini. Kepercayaan ini mulai digantikan oleh agama Kristen setelah para penguasa Slavia memutuskan untuk pindah agama. Salah satunya adalah Vladimir yang Agung dari Rus' Kiev yang secara resmi memeluk agama Kristen pada tahun 988. Namun, proses penyebaran Kristen di kalangan rakyat jelata terjadi secara perlahan. (in)
- Religia Słowian – zespół wierzeń, mitów i kultowych praktyk Słowian, zaliczany do systemów religii politeistycznych z akcentami panteistycznymi i być może dualistycznymi. Informacje o religii Słowian w okresie przed chrystianizacją w nikłym stopniu dotrwały w źródłach do dzisiaj. Nie zachowały się żadne źródła bezpośrednie, a jedynie lakoniczne relacje chrześcijańskie, często spisywane przez niezorientowanych bezpośrednio w temacie autorów lub kronikarzy żyjących w kilkadziesiąt, czy kilkaset lat po chrystianizacji. Pełna rekonstrukcja wierzeń słowiańskich nie jest możliwa, a dokonywane próby często budzą wątpliwości, co do tego, czy przyjęte metody są właściwe i wiarygodne. Rekonstrukcja odbywa się przede wszystkim w oparciu o ślady dawnych wierzeń zachowane w folklorze i wierzeniach z okresu już chrześcijańskiego. Nie bez znaczenia są także badania z zakresu szerzej pojmowanej teorii religii. (pl)
- Славя́нское язы́чество (древнеславянское язычество) — система славянских дохристианских представлений о мире и человеке, в основе которой лежала мифология и магия, историческая стадия мировоззрения древних славян (праславян) в период до их христианизации; типологически особая культурная модель, формы, механизмы и семантические категории которой существовали и после принятия христианства. Религиозно-мифологическая целостность славянского язычества была разрушена в период христианизации. В условиях отсутствия записей мифологических текстов славян и утраты мифологических повествований славянские языческие верования реконструируются по данным письменных источников, археологии, языка, фольклора, обрядов, обычаев и верований славянских народов. Является самостоятельно развившейся в 1-м тысячелетии н. э. ветвью древней индоевропейской религии, представленной в древнеиндийских, древнеиранских, древнегреческих и древнеримских текстах. Главными чертами славянского язычества в качестве мировоззрения считаются одухотворение природы, культы предков и сверхъестественных сил, представление о постоянном присутствии последних и их участии в человеческой жизни, разработанная низшая мифология, представление о возможности влиять на положение вещей посредством примитивной магии, а также антропоцентрическое восприятие окружающего мира. (ru)
- Слов'янська релігія — сукупність вірувань, міфів та культових практик слов'ян. Відноситься до політеїстичних релігій, однак при цьому має пантеїстичні та дуалістичні акценти. Інформації про релігію слов'ян дохристиянського періоду в історичних джерелах збереглося не надто багато. На сьогодні не збереглося жодного безпосереднього джерела — є лише короткі повідомлення християнського періоду, списані не зорієнтованими безпосередньо в темі авторами чи хроністами, що жили кількома десятками або навіть сотнями років пізніше прийняття християнства. Повна реконструкція слов'янських вірувань нині не є можливою, а здійснювані спроби часто викликають сумніви щодо їхньої вірогідності. Реконструкція передусім опирається на відомості про давні вірування, що збереглися у фольклорі, та вірування, що мали місце вже після прийняття християнства. Також мають значення дослідження в теорії релігії. (uk)
- 斯拉夫多神教，是斯拉夫人在信仰基督教之前所信奉的宗教，隨著基督教的傳入，斯拉夫多神教漸漸消失，現今只留存在東歐民間神話之中。 (zh)
|
| dbp:text
|
- And Vladimir began to reign alone in Kiev. And he placed idols on the hill outside the palace: a Perun in wood with a silver head and a gold moustache, and Khors, Dazhdbog and Stribog and Simargl and Mokosh. And they offered sacrifices and called them gods, and they took their sons and daughters to them and sacrificed them to the devils. And they profaned the earth with their sacrifices, and Rus’ and that hill were profaned by blood. But God the merciful, who does not wish the death of sinners, on that hill stands today the church of Saint Vasilij, as we will relate later.
И нача къняжити Володимиръ въ Кыевѣ единъ, и постави кумиры на хълму, вънѣ двора теремьнаго: Перуна древяна, а главу его сьребряну, а усъ златъ, и Хърса, Дажьбога и Стрибога и Сѣмарьгла и Мокошь. И жьряху имъ, наричюще я богы, и привожаху сыны своя и дъщери, и жьряху бѣсомъ. И осквьрняху землю требами своими; и осквьрни ся кръвьми земля Русьская и хълмъ тъ. Нъ преблагыи Богъ не хотя съмьрти грѣшьникомъ, на томь хълмѣ нынѣ цьркы есть святаго Василия, якоже послѣди съкажемъ. (en)
|
| rdfs:comment
|
- 斯拉夫多神教，是斯拉夫人在信仰基督教之前所信奉的宗教，隨著基督教的傳入，斯拉夫多神教漸漸消失，現今只留存在東歐民間神話之中。 (zh)
- يدل مصطلح الوثنية السلافية أو الدين السلافي على المعتقدات والأساطير والشعائر الدينية للسلافيين قبل عملية تمسيح نخبتهم الحاكمة. حدثت عملية التمسيح هذه على مراحل متعددة بين القرنين الثامن والثالث عشر: كان السلافيون الحنوبيون القاطنون في شبه جزيرة البلقان في أوروبا الجنوبية الشرقية، المحاذية للإمبراطورية البيزنطية في الجنوب، في جو تأثير المسيحية الشرقية الأرثوذكسية، بدءًا من اختراع الأبجدية السلافية (الغلاغوليتسية أولًا، ثم السيريلية) في 855 بواسطة الأخوين القديسين سيريل وميثوديوس وتبنّي المسيحية في بلغاريا في عام 863 للميلاد. ثم تابع السلافيون الشرقيون مع تبني فلايديمير عظيم روس الكييفية الرسمي للمسيحية في عام 988. (ar)
- Slovanské nebo staroslovanské náboženství, běžně také slovanské pohanství apod., jsou tradičně užívaná označení pro původní náboženství Slovanů před jejich přijetím křesťanství. Slované byli polyteisté, uctívali více bohů. Kult se, kromě božstev, soustředil především na uctívání přírodních objektů jako byly posvátné stromy nebo prameny, nadpřirozených bytostí jako byly víly, duše předků a praktikování rituálů. Existují mimo jiné teorie, které zpochybňují výhradně polyteistický charakter slovanského náboženství, například že Slované vyznávali formu předetického dualismu, tedy víru v existenci boha dobra a boha zla ve vzájemné rovnováze, snad na základě íránských vlivů. Neexistují prameny, dokazující existenci uceleného panteonu bohů, zejména oblast Polabí se vyznačuje mocnými kmenovými kult (cs)
- Paganisme Slavia adalah kepercayaan dan praktik keagamaan orang-orang Slavia sebelum mereka menganut agama Kristen. Berdasarkan bukti arkeologi dan etnografi, orang-orang Slavia pada masa sebelum Kristen berkeyakinan bahwa dunia ini dihuni oleh roh-roh yang dipersonifikasi dan dipuja. Contoh roh-roh yang dipercayai oleh suku-suku Slavia adalah roh air (mavka dan rusalka), hutan (lisovyk), ladang (polyovyk), rumah tangga (domovyk), penyakit, keberuntungan dan nenek moyang. Beberapa tempat juga dianggap suci, seperti sumber air, sungai, atau puncak bukit. Ritual keagamaan mereka sering kali berkaitan dengan kedatangan dan kepergian roh alam atau nenek moyang dan siklus kesuburan. Sementara itu, kosmologi dalam kepercayaan Slavia kuno digambarkan sebagai struktur vertikal yang bertingkat tiga (in)
- Slavic paganism or Slavic religion is the religious beliefs, myths, and ritual practices of the Slavs before Christianisation, which occurred at various stages between the 8th and the 13th century. The South Slavs, who likely settled in the Balkan Peninsula during the 6th–7th centuries AD, bordering with the Byzantine Empire to the south, came under the sphere of influence of Eastern Christianity, beginning with the creation of writing systems for Slavic languages (first Glagolitic, and then Cyrillic script) in 855 by the brothers Saints Cyril and Methodius and the adoption of Christianity in Bulgaria in 863. The East Slavs followed with the official adoption in 988 by Vladimir the Great of Kievan Rus'. (en)
- Religia Słowian – zespół wierzeń, mitów i kultowych praktyk Słowian, zaliczany do systemów religii politeistycznych z akcentami panteistycznymi i być może dualistycznymi. Informacje o religii Słowian w okresie przed chrystianizacją w nikłym stopniu dotrwały w źródłach do dzisiaj. Nie zachowały się żadne źródła bezpośrednie, a jedynie lakoniczne relacje chrześcijańskie, często spisywane przez niezorientowanych bezpośrednio w temacie autorów lub kronikarzy żyjących w kilkadziesiąt, czy kilkaset lat po chrystianizacji. Pełna rekonstrukcja wierzeń słowiańskich nie jest możliwa, a dokonywane próby często budzą wątpliwości, co do tego, czy przyjęte metody są właściwe i wiarygodne. Rekonstrukcja odbywa się przede wszystkim w oparciu o ślady dawnych wierzeń zachowane w folklorze i wierzeniach z ok (pl)
- Славя́нское язы́чество (древнеславянское язычество) — система славянских дохристианских представлений о мире и человеке, в основе которой лежала мифология и магия, историческая стадия мировоззрения древних славян (праславян) в период до их христианизации; типологически особая культурная модель, формы, механизмы и семантические категории которой существовали и после принятия христианства. Является самостоятельно развившейся в 1-м тысячелетии н. э. ветвью древней индоевропейской религии, представленной в древнеиндийских, древнеиранских, древнегреческих и древнеримских текстах. (ru)
- Слов'янська релігія — сукупність вірувань, міфів та культових практик слов'ян. Відноситься до політеїстичних релігій, однак при цьому має пантеїстичні та дуалістичні акценти. Інформації про релігію слов'ян дохристиянського періоду в історичних джерелах збереглося не надто багато. На сьогодні не збереглося жодного безпосереднього джерела — є лише короткі повідомлення християнського періоду, списані не зорієнтованими безпосередньо в темі авторами чи хроністами, що жили кількома десятками або навіть сотнями років пізніше прийняття християнства. Повна реконструкція слов'янських вірувань нині не є можливою, а здійснювані спроби часто викликають сумніви щодо їхньої вірогідності. Реконструкція передусім опирається на відомості про давні вірування, що збереглися у фольклорі, та вірування, що мали (uk)
|
%22,_Kraków_2013.2.jpg){kind=link}
%22,_Kraków_2013.2.jpg){kind=link}
