| dbo:abstract
|
- L'Església Ortodoxa Siríaca és una de les esglésies ortodoxes orientals, que van rebutjar el Concili de Calcedònia el 451. També ha estat anomenada l'església Jacobita, per la figura del monjo , impulsor de l'Església el segle vi. És una de les esglésies que reclama el títol de Patriarca d'Antioquia. El primat de l'església és el Patriarca Ortodox Siri d'Antioquia, amb seu a Damasc. L'Església té al voltant de 26 diòcesis i 11 vicariats. El siríac, una branca oriental de l'arameu, n'és la llengua principal, i la versió de la biblia que utilitza aquesta església, la Peshitta, n'és una traducció directa de l'hebreu (Antic Testament) i el grec (Nou Testament). També s'utilitzen les diferents llengües locals de cada comunitat. A banda de Síria, té fidels al Líban, Palestina, Turquia, Jordània, l'Iraq, Kuwait, Iran, els Estats del Golf Pèrsic i l'Índia. Van mantenir la seva tradició litúrgica en siríac, (ca)
- Syrská pravoslavná církev (oficiální název : Syrská církev Antiochie), je jedna ze starobylých východních církví, označovaná též jako jakobité. Počátky křesťanství v Sýrii jsou spjaté s působením prvního z apoštolů sv. Petra v Antiochii-první biskup (až poté odešel do Říma). Současným strukturám dal dnešní podobu biskup v 2. polovině 6. století, později umožnila vznik koptské pravoslavné církve. Původně byla monofyzitská, dnes patří ke společenství miafyzitních církví / Viz Miafyzitismus /. (cs)
- الكنيسة السريانية الأرثوذكسية بالسريانية: ܣܘܪܝܝܐ عيتو سُريَيتو تريصث شُبحو، هي كنيسة أنطاكيّة أرثوذكسية مشرقية، ويقع مقرها في كاتدرائية مارجرجس بباب توما في دمشق. تتمركز في منطقة الشرق الأوسط وينتشر أفرادها في مختلف بقاع العالم خصوصًا الهند، وهي تعتبر كنيسة مستقلة مرتبطة بباقي الكنائس الأرثوذكسية بوحدة الإيمان والأسرار والتقليد الكنسي. تمتد ولاية البطريركية الأنطاكية إلى سوريا ولبنان والعراق والكويت وتركيا والهند وإيران والجزيرة العربية وأوروبا وأمريكا الشمالية وأمريكا الجنوبية والوسطى وأستراليا ونيوزيلندا. يطلق على هذه الكنيسة تسميات أخرى كالمونوفيزية واليعقوبية نسبة ليعقوب البرادعي، ولكن الكنيسة السريانية اليوم ترفض تلك التسميات. لغة الكنيسة الرسمية هي السريانية وتستخدم الكتابة السريانية في مخطوطاتها الدينية. تتشارك هذه الكنيسة في عقيدتها مع كل من الكنيسة القبطية الأرثوذكسية والكنيسة الأرمنية الأرثوذكسية والكنيسة الإثيوبية والكنيسة الإريترية. ترجع جذور هذه الكنيسة إلى بدايات المسيحية وتعتبر الكنيسة نفسها إحدى أقدم الكنائس وإن تسمية أو مصطلح مسيحي أطلقت لأول مرة على تلاميذ المسيح في هذه الكنيسة في أنطاكية السورية. بعد مجمع خلقيدونية (عام 451 م)، حدث خلاف حول تعريف الكنيسة ل «طبيعة المسيح»، فنتج عن ذلك انشقاق جماعة تحت اسم «أرثوذوكسية مشرقية» عن السلطة الكنسية، وكانت الأرثوذكسية المشرقية تضم عدة كنائس طقسية، بما فيها الكنيسة الأنطاكية السريانية الأرثوذكسية. ومرة أخرى في التاريخ الكنسي، ولأسباب وتطورات سياسية نتجت عن انقسام الإمبراطورية الرومانية إلى الإمبراطورية الرومانية الشرقية والإمبراطورية الرومانية الغربية، انقسمت الكنيسة المسيحية مجدداً إلى كنيسة شرقية وكنيسة غربية، وتمركزت الغربية في روما وحدثت انشقاقات فيها لاحقا بظهور حركة البروتستانتية. بينما تمحورت الكنيسة الشرقية حول الإمبراطورية البيزنطية الشرقية وعاصمتها القسطنطينية، تُقسم الكنيسة الشرقية اليوم إلى العديد من الكنائس منها:
* أرثوذكسية مشرقية (أصحاب مصطلح الطبيعة الواحدة) مثل الكنيسة القبطية وكنيسة أنطاكية (الكنيسة السريانية الأرثوذكسية) والكنيسة الأرمنية والكنيسة الأثيوبية
* أرثوذكسية شرقية مثل كنيسة اليونان وقبرص وكنيسة روسيا ومعظم كنائس أوروبا الشرقية وكنيسة سيناء وغيرها.
* كنيسة المشرق (سموا كذلك بالنسطورية) وهم أصحاب مصطلح الطبيعة المنفصلة للمسيح وعرفت لاحقًا بكنيسة المشرق الآشورية أو السريان المشارقة والتي منها انشقت الكنيسة الكلدانية الكاثوليكية وغيرها وتقسم اليوم إلى كنيسة المشرق الآشورية وكنيسة المشرق القديمة. اضطرّ بطاركة الكنيسة نتيجة الاضطرابات وأحداث العنف التي حدثت أثناء تلك الفترة التاريخية إلى الخروج من مركزهم في أنطاكية في عام 518 م واستقروا في دير الزعفران شمال الجزيرة السورية الواقعة في ماردين بتركيا، وفي فترة الحرب العالمية الأولى انتقلت الكنيسة إلى حمص في سوريا وأخيراً إلى دمشق في عام 1957 وهو مقرها الدائم. تفرع عن السريان الأرثوذكس في أواسط القرن 17 السريان الكاثوليك الذين اتبعوا مذهب الكثلكة، وبهذا يصبح مصطلح الكنيسة السريانية اليوم بنظر السريان يشمل سبع كنائس وهي: كنيسة أنطاكية السريانية الأرثوذكسية وكنيسة المشرق الآشورية والكلدان وكنيسة أنطاكية للروم الأرثوذكس والكنيسة المارونية وكنيسة الروم الملكيين الكاثوليك والسريان الكاثوليك. (ar)
- Η Συριακή Ορθόδοξη Εκκλησία (κλασικά συριακά: ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘ̣ܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ ܫܽܘ̣ܒ̥ܚܳܐ, ʿĪṯo Suryoyṯo Trišaṯ Šubḥo, αραβικά: الكنيسة السريانية الأرثوذكسية), επίσης γνωστή ως Συριακή Ορθόδοξη Εκκλησία της Αντιοχείας, είναι μια αυτοκέφαλη Ανατολίτικη Ορθόδοξη εκκλησία που βρίσκεται στην Ανατολική Μεσόγειο, με τα μέλη της διασκορπισμένα σε όλο τον κόσμο, κυρίως στη Σουηδία, την Ινδία, τη Γερμανία και το Ηνωμένο Βασίλειο. Χρησιμοποιεί την παλαιότερη σωζόμενη Θεία Λειτουργία στον Χριστιανισμό, τη Θεία Λειτουργία του Αγίου Ιακώβου Αποστόλου, και χρησιμοποιεί τη Συριακή ως επίσημη και λειτουργική της γλώσσα. Η εκκλησία καθοδηγείται από τον Σύρο Πατριάρχη Αντιοχείας. Η Συριακή Ορθόδοξη Εκκλησία έχει της ρίζες της ιστορίας της σε μία από τις πρώτες χριστιανικές κοινότητες στην Αντιόχεια, που περιγράφεται στις Πράξεις των Αποστόλων (Καινή Διαθήκη, Πράξεις 11:26) και ιδρύθηκε από τον Απόστολο Πέτρο το 37 μ.Χ. Η εκκλησία έχει επικεφαλής τον Σύρo Ορθόδοξο Πατριάρχη Αντιοχείας Ιγνάτιο Εφραίμ Β΄, από το 2014. (el)
- Die Syrisch-Orthodoxe Kirche (aramäisch ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ Ito Suryoyto Triṣath Shubħo) ist eine selbständige orientalisch-orthodoxe Kirche, erwachsen aus dem altkirchlichen Patriarchat von Antiochien. Nach Jakob Baradai, dem Begründer der Eigenständigkeit der Kirche, wurden ihre Mitglieder häufig Jakobiten genannt, besonders in der arabischen Sprache (يعاقبة, DMG Yaʿāqiba oder يعقوبيون / Yaʿqūbiyyūn). Diese Bezeichnung wird von ihnen selbst heute abgelehnt. Oberhaupt ist seit März 2014 Ignatius Ephräm II. Karim (ehemals Cyril Afrem); er war zuvor Metropolit und Patriarchalvikar für den Osten der USA. Es gibt rund 2 Millionen, nach anderen Angaben 3,5 Millionen oder 5 Millionen syrisch-orthodoxe Gläubige, etwa 1,5 Millionen davon leben in Indien, etwa 100.000 in Deutschland. (de)
- La Siria Ortodoksa Eklezio de Antioĥio, kelkkfoje nomata "Jakoba" aŭ "Siriana", estas memstara eklezio apartenanta al la grupo de antikvaj orientaj ortodoksaj eklezioj kiuj ne akceptis la konkludojn de la Koncilio de Kalcedono. Tiu ĉi eklezio konsideras ke ĝiaj komencoj venas de la 1-a jarcento, kaj estis la unua kristana eklezio establita fore de Palestino, fondita en Antioĥio, de la apostolo Petro en la jaro 34 kaj funkciis kiel centro de la misioj de la apostolo Paŭlo. Antioĥio estis unu el la grandaj centroj de la kristanaro de la unuaj jarcentoj. (eo)
- La Iglesia ortodoxa siríaca o siríaca ortodoxa (en siríaco clásico, ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, romanizado: ʿIdto Suryoyto Triṣath Šuḇḥo y en árabe, الكنيسة السريانية الأرثوذكسية), conocida también como Iglesia siriana ortodoxa u ortodoxa siriana, ortodoxa siria, sirio-ortodoxa, jacobita o, más precisamente, Iglesia católica apostólica siro-ortodoxa de Antioquía, es una Iglesia autocéfala perteneciente al grupo de la Iglesias ortodoxas orientales, es decir, una de las que no aceptan las conclusiones del Concilio de Calcedonia. Desde el 31 de marzo de 2014 está encabezada por Ignacio Efrén II Karim, quien lleva el título de patriarca de Antioquía y todo el Oriente. (es)
- L'Église syriaque orthodoxe (syriaque : ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘ̣ܪܝܳܝܬܳܐ ܗܰܝܡܳܢܽܘܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ ܫܽܘ̣ܒ̣ܚܳܐ) est une Église orientale autocéphale. Elle fait partie de l'ensemble des Églises des trois conciles. Le chef de l'Église, actuellement Ignace Ephrem II Karim, porte le titre de Patriarche d'Antioche et de tout l'Orient (en syriaque : ܦܛܪܝܪܟܐ ܕܐܢܛܝܘܟܝܐ ܘܕܟܠܗ̇ ܡܕܢܚܐ ; en arabe : بطريرك أنطاكية وسائر المشرق), avec résidence à Damas. Elle tire son surnom de « jacobite » du nom d'un de ses fondateurs, Jacques Baradée. Du fait des querelles christologiques (sur la nature du Christ) et des schismes qui s'ensuivirent, le titre de patriarche d'Antioche se trouve porté également par quatre autres chefs d'Église. (fr)
- Is eaglais Críostaí í an t-Eaglais Ortadocsach Siriceach. (ga)
- Gereja Ortodoks Suriah (ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ) adalah suatu kelompok gereja Kristen Ortodoks yang berpusat di bagian timur Laut Tengah. Menurut sejarah diawali dari Yerusalem yang terdiri dari para Rasul Yesus Kristus, para penginjil dan orang-orang Yahudi yang telah menjadi Kristen. Gereja ini kemudian berpindah ke kota Antiokhia, dan kemudian ke Urhoy (Eddesa) ditambah dengan orang-orang Aramia yang sudah bertobat dan bangsa-bangsa non-Yahudi yang lain. Gereja ini pertama kali didirikan di Antiokhia oleh Rasul Petrus, pemimpin para rasul, yang dianggap sebagai Patriarkh pertama dari Tahta Suci Rasuliah Antiokhia. Rasul Petrus sendiri menunjuk Mar Awwad (in)
- The Syriac Orthodox Church (Classical Syriac: ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, romanized: ʿIdto Sūryāyto Trīshath Shuvḥo; Arabic: الكنيسة السريانية الأرثوذكسية, Malayalam: സുറിയാനി ഓർത്തഡോക്സ് സഭ, romanized: Suriyāni ōrtḥdōx Sabḥa), officially known as the Syriac Orthodox Patriarchate of Antioch and All the East, and informally as the Jacobite Church, is an Oriental Orthodox church that branched from the Church of Antioch. The bishop of Antioch, known as the patriarch, heads the church, claiming apostolic succession through Saint Peter (Classical Syriac: ܫܡܥܘܢ ܟܐܦܐ, romanized: Šemʿōn Kēp̄ā) in the c. 1st century, according to sacred tradition. The church upholds Miaphysite doctrine in Christology, and employs the Divine Liturgy of Saint James, associated with James, the brother of Jesus. Classical Syriac is the official and liturgical language of the church. The church gained its hierarchical distinctiveness in 512, when pro-Chalcedonian patriarch Flavian II of Antioch was deposed by Byzantine emperor Anastasius I Dicorus, and a synod was held at Laodicea in Syria in order to choose his successor, a prominent Miaphysite theologian Severus the Great (d. 538). His later deposition (in 518) was not recognized by the Miaphisite party, and thus a distinctive (autocephalous) miaphysite patriarchate was established, headed by Severus and his successors. During the sixth century, miaphysite hierarchical structure in the region was further straightened by Jacob Baradaeus (d. 578), while the pro-Chalcedonian faction would form to become the Greek Orthodox Church of Antioch (part of the wider Eastern Orthodox Church). Mor Hananyo Monastery was the headquarters of the church from c. 1160 until 1932. The patriarchate was transferred to Homs due to the Sayfo genocide and the effects of World War I. The current see of the church is the Cathedral of Saint George, Bab Tuma, Damascus, Syria, since 1959. Since 2014, Ignatius Aphrem II is the current Patriarch of Antioch. The church has archdioceses and patriarchal vicariates in countries covering six continents. Being an active member of the World Council of Churches, the church participates in various ecumenical dialogues with other churches. (en)
- La Chiesa ortodossa siriaca (in siriaco: ʿIdto Suryoyto Triṣuṯ Šuḇḥo) è una Chiesa autocefala originaria nel Vicino Oriente, ma con fedeli sparsi in tutto il mondo. È una delle Chiese ortodosse orientali. Nel mondo i fedeli della Chiesa ortodossa siriaca sono circa due milioni. I siro-ortodossi sono tutt'oggi monofisiti, cioè credono in un Cristo solo apparentemente uomo, la cui natura è totalmente divina; pertanto non riconoscono i decreti del concilio di Calcedonia, il IV concilio ecumenico della cristianità (451). La Chiesa ortodossa siriaca, detta anche informalmente Chiesa giacobita (da Giacomo Baradeo), utilizza come lingua liturgica il siriaco, un idioma discendente dall'aramaico. Il suo rito liturgico è quello siriaco occidentale. A capo della Chiesa è il «Patriarca siro-ortodosso di Antiochia», con sede a Damasco, capitale della Siria. Dal 31 marzo 2014 riveste questa carica Mar Ignazio Afram II. (it)
- 시리아 정교회(고전 시리아어: ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ)는 에페수스 공의회, 칼케돈 공의회에서 결의된 교리를 거부한 오리엔트 정교회를 이루고 있는 기독교 교파이다. 시리아 지역을 중심으로 발전했고, 현재는 국외에도 교회가 있다. (ko)
- De Syrisch-Orthodoxe Kerk van Antiochië (Syrisch: ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ ܕܐܢܛܝܘܟܝܐ, ʿIdto Suryoyto Triṣaṯ Šuḇḥo D'Antiukhiya) is de kerk van de Syrische christenen. Zij behoort tot de oriëntaals-orthodoxe kerken en beschouwt zichzelf als de eerste, heilige, universele en apostolische kerk van het christendom. De Syrische benaming van de kerk luidt letterlijk in het Nederlands vertaald: De Syrische Kerk der juiste lofprijzing van Antiochië. Deze kerk zou, naar eigen overtuiging, de oudste bestaande christelijke kerkgemeenschap zijn.Voor de oorsprong van de Syrisch-Orthodoxe Kerk kan verwezen worden naar Handelingen van de Apostelen 11:26, waar de volgelingen van Jezus in Antiochië christenen werden genoemd. Deze kerk was de eerste buiten Palestina en werd – volgens de traditie – gesticht door de apostelen. Het hoofd was de apostel Petrus, die volgens dezelfde traditie, in Antiochië zijn ‘apostolische stoel’ vestigde en deze later verplaatste naar Rome, waar hij nog altijd gevestigd is. Toen andere volkeren zich tot het christelijk geloof bekeerden, namen ze de naam ‘Syriërs’ over als aanduiding voor ‘christenen’.De Syrische christenen wonen in diverse landen in het Midden-Oosten (Israël, Syrië, Libanon, Irak) en in Turkije. Zij wonen ook in Europa en Noord-Amerika.De liturgie is in het Syrisch, een Aramees dialect. Het Aramees behoort tot de Semitische talen en wordt tot de dag van vandaag in de kerkelijke boeken gebruikt. Het zou de taal geweest zijn die Jezus Christus sprak. (nl)
- シリア正教会（シリアせいきょうかい、英語: Syriac Orthodox Church）は、東方諸教会あるいはオリエンタル・オーソドックス教会に分類されるキリスト教教派の一つ。6世紀にシリアで成立した。その後シリア、メソポタミアを中心に発展した。インドには庇護下に置く教区・教会組織がある。現在では海外への移民を通じ、欧米にも教会がある。 「インドにおける非カルケドン派」も参照 シリア正教会が正式名称であるが、ヤコブ教会またはヤコブ派とも呼ばれる。 キリスト単性論派と見なされることがあるが、シリア正教会自身はそう見なされることを拒否し、自らの教理を合性論であると主張している。451年のカルケドン公会議の決議を不服としてカルケドン派と分立した教会であるから、非カルケドン派正教会と呼ぶほうが中立的である。 (ja)
- Syryjski Kościół Ortodoksyjny – jeden z , wyznających w przeszłości monofizytyzm. Kościół wywodzi się z terenów dzisiejszych Syrii, Iraku i Libanu, ponadto działa wśród wiernych w Niemczech, Szwecji, Holandii, Stanach Zjednoczonych, Brazylii i Australii. Jego głową jest syryjski patriarcha Antiochii, rezydujący obecnie w Damaszku. Powstał na fali wywołanej uznaniem monofizytyzmu za herezję przez Kościół powszechny i jej wyklęciem na Soborze Chalcedońskim w 451, podobnie jak Koptyjski Kościół Ortodoksyjny i Apostolski Kościół Ormiański. Kościół jakobicki uważa się za jedynego prawowitego spadkobiercę kościoła antiocheńskiego. Oficjalnie nazywa się Syryjskim Kościołem Ortodoksyjnym. Bywa nazywany „jakobickim”, ale nie używa tej nazwy, którą uważa wręcz za obraźliwą, ponieważ została nadana przez bizantyjskich przeciwników tego Kościoła i sugeruje, że nie jest to Kościół założony przez Apostołów. Zaprzecza także, jakoby jego nauka była monofizycka, wskazując na większe skomplikowanie chrystologii tego Kościoła, odmienne od radykalnego monofizytyzmu w wersji Eutychesa. (pl)
- Syrisk-ortodoxa kyrkan (syriska: ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨ ܫܘܒܚܐ, ʿidto suryoyto trīṣ šubḥo), en av de icke-chalkedonensiska orientaliskt ortodoxa kyrkorna. Kyrkan håller de kristologiska läror som kyrkofäderna höll före kyrkomötet i Chalkedon och som definierades i det första kyrkomötet i Efesus 431, och avvisar de kristologiska läror som fastställdes vid kyrkomötet i Chalkedon år 451. Tidigare även benämnd jakobitisk efter en av dess främsta företrädare och biskopar, Jakob Baradaeus, som anses ha räddat kyrkan från förfall. Jacob är ett av de viktigaste helgonen och personligheterna inom syrisk-ortodoxa kyrkan. Kyrkan gör anspråk på att vara apostolisk och att ha aposteln Petrus som sin första patriark. Huvudsätet för kyrkan låg tidigare i Antiokia, men residerar numera i Damaskus. (sv)
- A Igreja Ortodoxa Síria (em árabe: الكنيسة السريانية الأرثوذكسية; em siríaco: ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘ̣ܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ ܫܽܘ̣ܒ̥ܚܳܐ), Siríaca, Jacobita ou Ortodoxa Siríaca é uma denominação cristã oriental autocéfala. Encabeçada pelo Patriarca Ortodoxo Siríaco de Antioquia, considera-se a sucessora da comunidade cristã fundada em Antioquia pelos apóstolos Pedro e Paulo. É uma igreja ortodoxa oriental, ou seja, tem características miafisistas, rejeitando dogmaticamente o Concílio de Calcedônia. (pt)
- Сирийская яковитская церковь (официально Сирийская православная церковь, сир. ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, ʿIdto Suryoyto Triŝath Šuḇḥo; араб. الكنيسة السريانية الأرثوذكسية) — одна из шести древневосточных православных церквей, признающих три Вселенских собора, также именуемых «нехалкидонскими» церквями. При самоназвании «Православная», Сирийская церковь (как и все другие древневосточные (ориентальные) православные церкви) своей богословской традицией отличается от православной традиции византийской Церкви, строящей своё учение на решениях Халкидонского и последующих трёх соборов, и не состоит с ней в евхаристическом общении. Неофициально, чаще в разговорном языке, Сирийскую церковь не совсем корректно называют Сиро-яковитской, по имени Иакова Барадея. (ru)
- 敘利亞東方正統教會（古敘利亞語：ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ），又可稱為安提阿的敘利亞東方正統教會。為位於地中海東岸的一個自主東方正統教會，據傳其領袖繼承了安提阿宗主教的頭銜。現任宗主教為依納爵·阿弗雷姆二世。 作為東方正統教會的一份子，敘利亞正教會也因為不承認451年的迦克墩大公會議而與主流基督宗教分離。此外在1781年有五位主教及其追隨者離開了敘利亞正教會改宗天主教，並組成了敘利亞禮天主教會。 (zh)
- Сирі́йська правосла́вна це́рква (сир. ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, трансліт. ʿIdto Suryoyto Triŝath Šuḇḥo; араб. الكنيسة السريانية الأرثوذكسية), також відомий як Сирі́йський правосла́вний патріарха́т Антіо́хії та всього́ Схо́ду, а неофіційно — Я́ковитська це́рква — це орієнтальна православна церква, розгалужена від Антіохійської церкви. Антіохійський архиєпископ, відомий як Патріарх, очолює церкву, вимагаючи апостольського спадкоємства через святого Петра (сир. ܫܡܥܘܢ ܟܐܦܐ, трансліт. Šemʿōn Kēp̄ā) в І століття, згідно сакральної традиції. У 512 р. Флавіан II, Антіохійський патріарх, був скинутий візантійським імператором Анастасієм I, а в Лаодикії в Сирії відбувся синод з вибором наступника. Северус Великий був обраний 6 листопада і освячений у Великій Антіохійській церкві 16 листопада. Автокефальний патріархат був заснований в Антіохії Севером Великим приблизно в VI століття і був організований Якобом Барадеєм (близько 500–578), відкинувши діофізитизм. У церкві служить Божественна літургія святого Якова, пов'язана з Яковом, "братом" Ісуса та провідником серед єврейських християн в Єрусалимі. Сирійська мова є офіційною та літургійною мовою церкви. Монастир Мор-Хананьйо був штаб-квартирою церкви з 1160 до 1932 рр. Патріархат був переданий Хомсу через наслідки Першої світової війни. Нинішній вид церкви - це собор Святого Георгія, Баб Тума, Дамаск, Сирія, з 1959 р. З 2014 р. Ігнатій Афрем II є нинішній Антіохійський патріарх. Церква має архиєпархії та патріарші вікаріати в країнах, що охоплюють шість континентів. Будучи активним членом Світової ради церков, церква бере участь у різних екуменічних діалогах з іншими церквами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Syrská pravoslavná církev (oficiální název : Syrská církev Antiochie), je jedna ze starobylých východních církví, označovaná též jako jakobité. Počátky křesťanství v Sýrii jsou spjaté s působením prvního z apoštolů sv. Petra v Antiochii-první biskup (až poté odešel do Říma). Současným strukturám dal dnešní podobu biskup v 2. polovině 6. století, později umožnila vznik koptské pravoslavné církve. Původně byla monofyzitská, dnes patří ke společenství miafyzitních církví / Viz Miafyzitismus /. (cs)
- Die Syrisch-Orthodoxe Kirche (aramäisch ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ Ito Suryoyto Triṣath Shubħo) ist eine selbständige orientalisch-orthodoxe Kirche, erwachsen aus dem altkirchlichen Patriarchat von Antiochien. Nach Jakob Baradai, dem Begründer der Eigenständigkeit der Kirche, wurden ihre Mitglieder häufig Jakobiten genannt, besonders in der arabischen Sprache (يعاقبة, DMG Yaʿāqiba oder يعقوبيون / Yaʿqūbiyyūn). Diese Bezeichnung wird von ihnen selbst heute abgelehnt. Oberhaupt ist seit März 2014 Ignatius Ephräm II. Karim (ehemals Cyril Afrem); er war zuvor Metropolit und Patriarchalvikar für den Osten der USA. Es gibt rund 2 Millionen, nach anderen Angaben 3,5 Millionen oder 5 Millionen syrisch-orthodoxe Gläubige, etwa 1,5 Millionen davon leben in Indien, etwa 100.000 in Deutschland. (de)
- La Siria Ortodoksa Eklezio de Antioĥio, kelkkfoje nomata "Jakoba" aŭ "Siriana", estas memstara eklezio apartenanta al la grupo de antikvaj orientaj ortodoksaj eklezioj kiuj ne akceptis la konkludojn de la Koncilio de Kalcedono. Tiu ĉi eklezio konsideras ke ĝiaj komencoj venas de la 1-a jarcento, kaj estis la unua kristana eklezio establita fore de Palestino, fondita en Antioĥio, de la apostolo Petro en la jaro 34 kaj funkciis kiel centro de la misioj de la apostolo Paŭlo. Antioĥio estis unu el la grandaj centroj de la kristanaro de la unuaj jarcentoj. (eo)
- La Iglesia ortodoxa siríaca o siríaca ortodoxa (en siríaco clásico, ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, romanizado: ʿIdto Suryoyto Triṣath Šuḇḥo y en árabe, الكنيسة السريانية الأرثوذكسية), conocida también como Iglesia siriana ortodoxa u ortodoxa siriana, ortodoxa siria, sirio-ortodoxa, jacobita o, más precisamente, Iglesia católica apostólica siro-ortodoxa de Antioquía, es una Iglesia autocéfala perteneciente al grupo de la Iglesias ortodoxas orientales, es decir, una de las que no aceptan las conclusiones del Concilio de Calcedonia. Desde el 31 de marzo de 2014 está encabezada por Ignacio Efrén II Karim, quien lleva el título de patriarca de Antioquía y todo el Oriente. (es)
- Is eaglais Críostaí í an t-Eaglais Ortadocsach Siriceach. (ga)
- Gereja Ortodoks Suriah (ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ) adalah suatu kelompok gereja Kristen Ortodoks yang berpusat di bagian timur Laut Tengah. Menurut sejarah diawali dari Yerusalem yang terdiri dari para Rasul Yesus Kristus, para penginjil dan orang-orang Yahudi yang telah menjadi Kristen. Gereja ini kemudian berpindah ke kota Antiokhia, dan kemudian ke Urhoy (Eddesa) ditambah dengan orang-orang Aramia yang sudah bertobat dan bangsa-bangsa non-Yahudi yang lain. Gereja ini pertama kali didirikan di Antiokhia oleh Rasul Petrus, pemimpin para rasul, yang dianggap sebagai Patriarkh pertama dari Tahta Suci Rasuliah Antiokhia. Rasul Petrus sendiri menunjuk Mar Awwad (in)
- 시리아 정교회(고전 시리아어: ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ)는 에페수스 공의회, 칼케돈 공의회에서 결의된 교리를 거부한 오리엔트 정교회를 이루고 있는 기독교 교파이다. 시리아 지역을 중심으로 발전했고, 현재는 국외에도 교회가 있다. (ko)
- シリア正教会（シリアせいきょうかい、英語: Syriac Orthodox Church）は、東方諸教会あるいはオリエンタル・オーソドックス教会に分類されるキリスト教教派の一つ。6世紀にシリアで成立した。その後シリア、メソポタミアを中心に発展した。インドには庇護下に置く教区・教会組織がある。現在では海外への移民を通じ、欧米にも教会がある。 「インドにおける非カルケドン派」も参照 シリア正教会が正式名称であるが、ヤコブ教会またはヤコブ派とも呼ばれる。 キリスト単性論派と見なされることがあるが、シリア正教会自身はそう見なされることを拒否し、自らの教理を合性論であると主張している。451年のカルケドン公会議の決議を不服としてカルケドン派と分立した教会であるから、非カルケドン派正教会と呼ぶほうが中立的である。 (ja)
- A Igreja Ortodoxa Síria (em árabe: الكنيسة السريانية الأرثوذكسية; em siríaco: ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘ̣ܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ ܫܽܘ̣ܒ̥ܚܳܐ), Siríaca, Jacobita ou Ortodoxa Siríaca é uma denominação cristã oriental autocéfala. Encabeçada pelo Patriarca Ortodoxo Siríaco de Antioquia, considera-se a sucessora da comunidade cristã fundada em Antioquia pelos apóstolos Pedro e Paulo. É uma igreja ortodoxa oriental, ou seja, tem características miafisistas, rejeitando dogmaticamente o Concílio de Calcedônia. (pt)
- Сирийская яковитская церковь (официально Сирийская православная церковь, сир. ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, ʿIdto Suryoyto Triŝath Šuḇḥo; араб. الكنيسة السريانية الأرثوذكسية) — одна из шести древневосточных православных церквей, признающих три Вселенских собора, также именуемых «нехалкидонскими» церквями. При самоназвании «Православная», Сирийская церковь (как и все другие древневосточные (ориентальные) православные церкви) своей богословской традицией отличается от православной традиции византийской Церкви, строящей своё учение на решениях Халкидонского и последующих трёх соборов, и не состоит с ней в евхаристическом общении. Неофициально, чаще в разговорном языке, Сирийскую церковь не совсем корректно называют Сиро-яковитской, по имени Иакова Барадея. (ru)
- 敘利亞東方正統教會（古敘利亞語：ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ），又可稱為安提阿的敘利亞東方正統教會。為位於地中海東岸的一個自主東方正統教會，據傳其領袖繼承了安提阿宗主教的頭銜。現任宗主教為依納爵·阿弗雷姆二世。 作為東方正統教會的一份子，敘利亞正教會也因為不承認451年的迦克墩大公會議而與主流基督宗教分離。此外在1781年有五位主教及其追隨者離開了敘利亞正教會改宗天主教，並組成了敘利亞禮天主教會。 (zh)
- الكنيسة السريانية الأرثوذكسية بالسريانية: ܣܘܪܝܝܐ عيتو سُريَيتو تريصث شُبحو، هي كنيسة أنطاكيّة أرثوذكسية مشرقية، ويقع مقرها في كاتدرائية مارجرجس بباب توما في دمشق. تتمركز في منطقة الشرق الأوسط وينتشر أفرادها في مختلف بقاع العالم خصوصًا الهند، وهي تعتبر كنيسة مستقلة مرتبطة بباقي الكنائس الأرثوذكسية بوحدة الإيمان والأسرار والتقليد الكنسي. تمتد ولاية البطريركية الأنطاكية إلى سوريا ولبنان والعراق والكويت وتركيا والهند وإيران والجزيرة العربية وأوروبا وأمريكا الشمالية وأمريكا الجنوبية والوسطى وأستراليا ونيوزيلندا. (ar)
- L'Església Ortodoxa Siríaca és una de les esglésies ortodoxes orientals, que van rebutjar el Concili de Calcedònia el 451. També ha estat anomenada l'església Jacobita, per la figura del monjo , impulsor de l'Església el segle vi. És una de les esglésies que reclama el títol de Patriarca d'Antioquia. El primat de l'església és el Patriarca Ortodox Siri d'Antioquia, amb seu a Damasc. L'Església té al voltant de 26 diòcesis i 11 vicariats. El siríac, una branca oriental de l'arameu, n'és la llengua principal, i la versió de la biblia que utilitza aquesta església, la Peshitta, n'és una traducció directa de l'hebreu (Antic Testament) i el grec (Nou Testament). També s'utilitzen les diferents llengües locals de cada comunitat. A banda de Síria, té fidels al Líban, Palestina, Turquia, Jordània, (ca)
- Η Συριακή Ορθόδοξη Εκκλησία (κλασικά συριακά: ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘ̣ܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ ܫܽܘ̣ܒ̥ܚܳܐ, ʿĪṯo Suryoyṯo Trišaṯ Šubḥo, αραβικά: الكنيسة السريانية الأرثوذكسية), επίσης γνωστή ως Συριακή Ορθόδοξη Εκκλησία της Αντιοχείας, είναι μια αυτοκέφαλη Ανατολίτικη Ορθόδοξη εκκλησία που βρίσκεται στην Ανατολική Μεσόγειο, με τα μέλη της διασκορπισμένα σε όλο τον κόσμο, κυρίως στη Σουηδία, την Ινδία, τη Γερμανία και το Ηνωμένο Βασίλειο. Χρησιμοποιεί την παλαιότερη σωζόμενη Θεία Λειτουργία στον Χριστιανισμό, τη Θεία Λειτουργία του Αγίου Ιακώβου Αποστόλου, και χρησιμοποιεί τη Συριακή ως επίσημη και λειτουργική της γλώσσα. Η εκκλησία καθοδηγείται από τον Σύρο Πατριάρχη Αντιοχείας. Η Συριακή Ορθόδοξη Εκκλησία έχει της ρίζες της ιστορίας της σε μία από τις πρώτες χριστιανικές κοινότητες στην Αντιόχεια, που περιγράφ (el)
- L'Église syriaque orthodoxe (syriaque : ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘ̣ܪܝܳܝܬܳܐ ܗܰܝܡܳܢܽܘܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ ܫܽܘ̣ܒ̣ܚܳܐ) est une Église orientale autocéphale. Elle fait partie de l'ensemble des Églises des trois conciles. Le chef de l'Église, actuellement Ignace Ephrem II Karim, porte le titre de Patriarche d'Antioche et de tout l'Orient (en syriaque : ܦܛܪܝܪܟܐ ܕܐܢܛܝܘܟܝܐ ܘܕܟܠܗ̇ ܡܕܢܚܐ ; en arabe : بطريرك أنطاكية وسائر المشرق), avec résidence à Damas. Elle tire son surnom de « jacobite » du nom d'un de ses fondateurs, Jacques Baradée. (fr)
- The Syriac Orthodox Church (Classical Syriac: ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, romanized: ʿIdto Sūryāyto Trīshath Shuvḥo; Arabic: الكنيسة السريانية الأرثوذكسية, Malayalam: സുറിയാനി ഓർത്തഡോക്സ് സഭ, romanized: Suriyāni ōrtḥdōx Sabḥa), officially known as the Syriac Orthodox Patriarchate of Antioch and All the East, and informally as the Jacobite Church, is an Oriental Orthodox church that branched from the Church of Antioch. The bishop of Antioch, known as the patriarch, heads the church, claiming apostolic succession through Saint Peter (Classical Syriac: ܫܡܥܘܢ ܟܐܦܐ, romanized: Šemʿōn Kēp̄ā) in the c. 1st century, according to sacred tradition. The church upholds Miaphysite doctrine in Christology, and employs the Divine Liturgy of Saint James, associated with James, the brother of Jesus (en)
- La Chiesa ortodossa siriaca (in siriaco: ʿIdto Suryoyto Triṣuṯ Šuḇḥo) è una Chiesa autocefala originaria nel Vicino Oriente, ma con fedeli sparsi in tutto il mondo. È una delle Chiese ortodosse orientali. Nel mondo i fedeli della Chiesa ortodossa siriaca sono circa due milioni. I siro-ortodossi sono tutt'oggi monofisiti, cioè credono in un Cristo solo apparentemente uomo, la cui natura è totalmente divina; pertanto non riconoscono i decreti del concilio di Calcedonia, il IV concilio ecumenico della cristianità (451). (it)
- De Syrisch-Orthodoxe Kerk van Antiochië (Syrisch: ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨܬ ܫܘܒܚܐ ܕܐܢܛܝܘܟܝܐ, ʿIdto Suryoyto Triṣaṯ Šuḇḥo D'Antiukhiya) is de kerk van de Syrische christenen. Zij behoort tot de oriëntaals-orthodoxe kerken en beschouwt zichzelf als de eerste, heilige, universele en apostolische kerk van het christendom. De Syrische benaming van de kerk luidt letterlijk in het Nederlands vertaald: De Syrische Kerk der juiste lofprijzing van Antiochië. (nl)
- Syryjski Kościół Ortodoksyjny – jeden z , wyznających w przeszłości monofizytyzm. Kościół wywodzi się z terenów dzisiejszych Syrii, Iraku i Libanu, ponadto działa wśród wiernych w Niemczech, Szwecji, Holandii, Stanach Zjednoczonych, Brazylii i Australii. Jego głową jest syryjski patriarcha Antiochii, rezydujący obecnie w Damaszku. Powstał na fali wywołanej uznaniem monofizytyzmu za herezję przez Kościół powszechny i jej wyklęciem na Soborze Chalcedońskim w 451, podobnie jak Koptyjski Kościół Ortodoksyjny i Apostolski Kościół Ormiański. (pl)
- Syrisk-ortodoxa kyrkan (syriska: ܥܕܬܐ ܣܘܪܝܝܬܐ ܬܪܝܨ ܫܘܒܚܐ, ʿidto suryoyto trīṣ šubḥo), en av de icke-chalkedonensiska orientaliskt ortodoxa kyrkorna. Kyrkan håller de kristologiska läror som kyrkofäderna höll före kyrkomötet i Chalkedon och som definierades i det första kyrkomötet i Efesus 431, och avvisar de kristologiska läror som fastställdes vid kyrkomötet i Chalkedon år 451. (sv)
- Сирі́йська правосла́вна це́рква (сир. ܥܺܕܬܳܐ ܣܽܘܪܝܳܝܬܳܐ ܬܪܺܝܨܰܬ݂ ܫܽܘܒܚܳܐ, трансліт. ʿIdto Suryoyto Triŝath Šuḇḥo; араб. الكنيسة السريانية الأرثوذكسية), також відомий як Сирі́йський правосла́вний патріарха́т Антіо́хії та всього́ Схо́ду, а неофіційно — Я́ковитська це́рква — це орієнтальна православна церква, розгалужена від Антіохійської церкви. Антіохійський архиєпископ, відомий як Патріарх, очолює церкву, вимагаючи апостольського спадкоємства через святого Петра (сир. ܫܡܥܘܢ ܟܐܦܐ, трансліт. Šemʿōn Kēp̄ā) в І століття, згідно сакральної традиції. У 512 р. Флавіан II, Антіохійський патріарх, був скинутий візантійським імператором Анастасієм I, а в Лаодикії в Сирії відбувся синод з вибором наступника. Северус Великий був обраний 6 листопада і освячений у Великій Антіохійській церкві 16 лист (uk)
|
_(40443308951).jpg){kind=link}
_-_Syrisch-Orthodoxe_Kirche.jpg){kind=link}
,_overlooking_Bashiqa_and_Bartella,_between_the_Kurdistan_Region_and_Iraq_22.jpg){kind=link}
