Іфосфамід
-ifosfamide.svg) | |
|---|---|
Іфосфамід
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N,3-Bis(2-chloroethyl)-1,3,2-oxazaphosphinan-2-amide 2-oxide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | 3778-73-2 |
| DrugBank | DB01181 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C7H15Cl2N2O2P |
| Мол. маса | 261,086 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 4—8 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ХОЛОКСАН® 1 г, «Бакстер Онколоджі ГмбХ»,Німеччина UA/2024/01/01 18.09.2014-18/09/2019 ІФОСФАМІД, «Венус Ремедіс Лімітед»,Індія UA/1102/01/01 19.05.2014-19.05.2019 [1] |
Іфосфамід (англ. Iphosphamide, лат. Iphosphamidum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є похідним азотистого іприту[2] (оксазафоринів[3][4]), та застосовується виключно внутрішньовенно.[3][4] Іфосфамід уперше синтезований у США. Разом із ще одним похідним азотистого іприту циклофосфамідом іфосфамід досліджувався на предмет протипухлинної активності Норбертом Броком та дослідницькою компанією АСТА (натепер «Baxter Oncology»).[5] Результати перших клінічних досліджень іфосфаміду, в яких встановлено його протипухлинна активність, опубліковано в кінці 50-х років ХХ століття.[6]
Іфосфамід — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним азотистого іприту. Механізм дії препарату полягає у дії його активних метаболітів на пухлинні клітини, внаслідок чого відбувається зшивка ДНК клітин пухлини, що призводить до зупинки мітозу пухлинних клітин та гальмування росту пухлини.[3][4] Іфосфамід застосовується для лікування раку яєчника, раку шийки матки, раку молочної залози, семіноми яєчка, саркоми м'яких тканин, раку легень, раку нирки, пухлині Юінга, а також лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах[3][4], переважно в складі комбінованої терапії, зокрема з гемцитабіном, вінорельбіном та преднізолоном при лімфогранулематозі[7], а також у складі різних схем лікування неходжкінських лімфом разом із мітоксантроном, етопозидом, дексаметазоном, цисплатином, ідарубіцином, прокарбазином, метотрексатом, цитарабіном, карбоплатином.[8] Іфосфамід ефективніший за його аналог циклофосфамід при лікуванні сарком та деяких видів карцином. При застосуванні іфосфаміду найчастішими побічними ефектами є геморагічний цистит (для усунення якого застосовується месна) та побічні ефекти з боку нервової системи (сонливість, сплутаність свідомості, втрата свідомості), частіше в дітей із порушеннями функції нирок.[9]
Іфосфамід швидко та добре всмоктується після внутрішньовенної ін'єкції, біодоступність препарату становить 100 %. Препарат виявляється в крові за кілька хвилин після внутрішньовенного застосування. Іфосфамід швидко метаболізується до активного метаболіта — 4-гідрооксифосфаміду. Іфосфамід погано (на 12—14 %) зв'язується з білками плазми крові. Іфосфамід проникає через гематоенцефалічний бар'єр, та ймовірно проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці із утворенням переважно активних та частково неактивних метаболітів. Період напіввиведення іфосфаміду становить 4—8 годин. При порушенні функції печінки та нирок час напіввиведення препарату збільшується.[3][4]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Іфосфамід застосовується для лікування раку яєчника, раку шийки матки, раку молочної залози, саркомі м'яких тканин, семіноми яєчка, саркомі Юїнга, раку легень, раку нирки, раку підшлункової залози, лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах.[3]
При застосуванні іфосфаміду побічні ефекти спостерігаються частіше при застосуванні високих доз препарату, а також при порушеннях функції печінки. Серед побічних ефектів іфосфаміду найчастішими є[3][9][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — алопеція, шкірні алергічні реакції.
- З боку травної системи — стоматит, нудота, блювання, порушення функції печінки.
- З боку нервової системи — запаморочення, сплутаність свідомості, енцефалопатія, судоми, галюцинації, периферична нейропатія, підвищена збудливість, кома.
- З боку серцево-судинної системи — токсична дія, проявами якої можуть бути фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, ексудативний перикардит, застійна серцева недостатність, токсична кардіоміопатія, міокардит, аритмії, брадикардія, подовження інтервалу QT або сегменту QRS на ЕКГ.
- З боку дихальної системи — інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легень, дихальна недостатність.
- З боку сечостатевої системи — некроз канальців нирок, дизуричні явища, альбумінурія, гематурія, токсична нефропатія, геморагічний цистит, нефрогенний нецукровий діабет, безпліддя, розлади функції яєчників, розлади овуляції, аменорея, олігоменорея, азооспермія, олігоспермія.
- Зміни в лабораторних аналізах — тромбоцитопенія, лейкопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня активності ферментів печінки в крові.
- Інші побічні ефекти — розвиток вторинних злоякісних пухлин, зниження імунітету з можливим розвитком важких інфекційних захворювань або реактивацію хронічних інфекцій, при застосуванні під час вагітності можливі внутрішньоутробна загибель плода, вади розвитку плода, мієлотоксичність у новонароджених.
Іфосфамід протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку, гіпопротеїнемії, виражених порушеннях функції печінки або нирок, вагітності та годуванні грудьми.[3]
Іфосфамід випускається у вигляді порошку для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,2; 0,5; 1,0 та 2,0 г.[10]
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- ↑ Takimoto CH, Calvo E. «Principles of Oncologic Pharmacotherapy» [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.] in Pazdur R, Wagman LD, Camphausen KA, Hoskins WJ (Eds) Cancer Management: A Multidisciplinary Approach [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. 11 ed. 2008.
- ↑ а б в г д е ж и ІФОСФАМІД (IFOSFAMIDUM) Діюча речовина
- ↑ а б в г д е IFOSFAMIDE (ИФОСФАМИД) Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.) - ↑ Brock N (Серпень 1996). The history of the oxazaphosphorine cytostatics. Cancer. 78 (3): 542—7. doi:10.1002/(SICI)1097-0142(19960801)78:3<542::AID-CNCR23>3.0.CO;2-Y. PMID 8697402. (англ.)
- ↑ Brock N (Січень 1989). Oxazaphosphorine cytostatics: past-present-future. Seventh Cain Memorial Award lecture. Cancer Research. 49 (1): 1—7. PMID 2491747. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 16 грудня 2016. (англ.)
- ↑ ИФОСФАМИД, ГЕМЦИТАТАБИН И ВИНОРЕЛЬБИН: НОВЫЙ ИНДУКЦИОННЫЙ РЕЖИМ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ РЕФРАКТЕРНЫХ ФОРМ И РЕЦИДИВОВ ЛИМФОМЫ ХОДЖКИНА (ЛИМФОГРАНУЛЕМАТОЗА). [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Лечение больных с рецидивами и резистентными к терапии неходжкинскими лимфомами с использованием ифосфамида [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Ифосфамид для химиотерапии рака Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.) - ↑ IFOSFAMIDE (ИФОСФАМИД).Однокомпонентные препараты Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
- Іфосфамід на сайті mozdocs.kiev.ua
- Іфосфамід [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)