Перейти до вмісту

Вовчоярівка

Координати: 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 38.36083° сх. д. / 48.83000; 38.36083
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
селище Вовчоярівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сіверськодонецький район
Тер. громада Лисичанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120050050016458
Основні дані
Засновано 1783
Статус із 2024 року
Площа 4,03 км²
Населення 795 (01.01.2018)[1]
Густота 197,2 осіб/км²;
Поштовий індекс 93315
Телефонний код +380 6474
Географічні координати 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 38.36083° сх. д. / 48.83000; 38.36083
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма р. Верхня Біленька


Відстань
Найближча залізнична станція: Лоскутівка
До станції: 7,2 км
До райцентру:
 - автошляхами: 27,1 км
До обл. центру:
 - залізницею: 110 км
 - автошляхами: 84,3 км
Селищна влада
Адреса 93315, смт Вовчоярівка, вул. Поштова, буд. 23
Голова селищної ради Іваніцька Ірина Володимирівна
Карта
Вовчоярівка. Карта розташування: Україна
Вовчоярівка
Вовчоярівка
Вовчоярівка. Карта розташування: Луганська область
Вовчоярівка
Вовчоярівка
Мапа

Вовчоярівка у Вікісховищі

Вовчоя́рівка (в минулому — Вовчий Яр) — селище в Україні, у Лисичанській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.

Географія

[ред. | ред. код]

СМТ розташоване приблизно в 5 км від с. Верхньокам'янка. Відстань до районного центру приблизно 15 км, до обласного центру приблизно 75 км.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними 1859 року тут існувало три поселення:

  • Вовчоярівка Перша (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 62 господи[2], 483 особи;
  • Вовчоярівка Друга (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 16 господ, 147 осіб;
  • Філатівка (Олександрівка), панське село, над річкою Гарькава, 8 господ, 104 особи.[3]

За радянських часів до складу селища увійшли Вороб'ївка, Секменівка та Фугарівка.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 76 жителів селища[4].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1293 особи, з них 89,17 % зазначили рідною українську мову, 10,75 % — російську, а 0,08 % — іншу[5]

Секменівський крейдовий кар'єр

[ред. | ред. код]

Поблизу розташований Секменівський крейдяний кар'єр, у якому з 1925 по 1951 рік видобували крейду для Лисичанського содового заводу. Поблизу кар'єра — два терикони з дрібної фракції крейди (мергелю). Невеличке ТОВ виробляє крейду мелену різних марок.

Станція перекачування води та розсолу

[ред. | ред. код]

На східній околиці селища розташована колишня станція перекачування розсолу на завод Донсода.

Особистості

[ред. | ред. код]

У селищі народились:

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. [1] [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
  3. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 383—384 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2016.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]