Кальченко Сергій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кальченко.
Кальченко Сергій Віталійович
Народився30 грудня 1964(1964-12-30) (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьправник, політик
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінькандидат юридичних наук
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу
Автограф
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Кальченко Сергій Віталійович (нар. 30 грудня 1964, Київ) — кандидат юридичних наук[1], з 2008 року залучається як експерт до заходів та проєктів Венеціанської комісії Ради Європи[2]. Член команди Зеленського, представник кандидата в Центральній виборчій комісії на виборах 2019 року.

З кінця 1990-х років працював в проєктах міжнародної технічної допомоги при USAID у сфері сприяння організації виборів в України.

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 24 у списку.[3] Безпартійний.[4]

Названий кандидатом на посаду голови комітету з питань регламенту і організації роботи Верховної Ради України IX скликання[5]. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи[6].

Освіта

[ред. | ред. код]

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1993–2001 — заступник виконавчого директора, директор програм, виконавчий директор Української Правничої Фундації.
  • 2001–2006 — експерт проєктів «Вибори та політичні процеси» та «Сприяння організації виборів в Україні» при компанії Development Associates, Inc.
  • 2007–2016 — старший юрист, керівник департаменту, партнер адвокатської компанії[7].
  • З 2016 року є асоційованим партнером, адвокатом юридичної компанії.
  • 2019 року кандидат у Президенти Зеленський публічно представив Кальченка як «експерта з виборчого законодавства, європейських стандартів у сфері прав людини»[8].
  • У квітні 2019 як уповноважений кандидата Зеленського допоміг скасувати заборону на в'їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму, Добронравову[9].

Експертна діяльність

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]
  • «Судові системи країн Центральної Азії: порівняльний огляд»[12].
  • «Виборчі спори в Україні: Парламентські вибори 2004-го, Президентські 2006-го та 2007-го років»[13].
  • «Законодавча база щодо фінансування політичних процесів: деякі аспекти українського досвіду»[14].
  • «Порівняльний аналіз систем суперечливих виборчих порушень та вирішення суперечок, пов'язаних з виборами, в деяких країнах СНД»[15].
  • «Європейські стандарти щодо ефективної системи скарг та апеляцій щодо порушень виборчого законодавства та вирішення виборчих спорів: досвід деяких країн»[16].
  • «Проживання в Україні кандидата в народні депутати: коментарі до однієї виборчої справи»[17].
  • «Чим цікаво і корисно перше рішення Європейського суду у справі „Луценко проти України“?»[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
Сергій Кальченко
у соціальних мережах
Сергій Кальченко на сайті Facebook
  1. ↑ Судді разом з міжнародними та національними експертами обговорили проблемні питання вирішення виборчих спорів. https://vasu.gov.ua (укр.) . 10.10.2014. Процитовано 1 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ JOINT GUIDELINES FOR PREVENTING AND RESPONDING TO THE MISUSE OF ADMINISTRATIVE RESOURCES DURING ELECTORAL PROCESSES. https://osce.org (анг.) . 14.03.2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  3. ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
  4. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  5. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  6. ↑ Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] Європейська правда (17 вересня 2019)
  7. ↑ Про склад Робочої групи Комітету з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України «Про місцевий референдум». ВРУ (укр.) . 18.07.2014. Процитовано 2 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Команда Зеленского. Кто эти люди. https://pravda.com.ua (рос.) . Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 22 квітня 2019.
  9. ↑ Уповноважений представник Зеленського допоміг скасувати заборону на в’їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2021.
  10. ↑ Кальченко. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права (PDF). https://venice.coe.int (укр.) . Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  11. ↑ Кальченко С.А. Посібник з питань застосування законодавства про вибори Президента України для членів дільничних виборчих комісій з виборів Президента України 2010 (PDF). КВУ (укр.) . Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 2 лютого 2019.
  12. ↑ Судові системи країн Центральної Азії: порівняльний огляд. https://www.venice.coe.int/ (англ.) . Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  13. ↑ Виборчі диспути в Україні: Парламентські вибори 2004-го, Президентські 2006-го та 2007-го років. https://aceproject.org (англ.) . Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2019.
  14. ↑ Законодавча база щодо фінансування політичних процесів: деякі аспекти українського досвіду. https://venice.coe.int (англ.) . Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  15. ↑ Порівняльний аналіз систем суперечливих виборчих порушень та вирішення суперечок, пов'язаних з виборами, в деяких країнах СНД (PDF). supremecourt.gov.az (англ.) . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2019.
  16. ↑ Європейські стандарти щодо ефективної системи скарг та апеляцій щодо порушень виборчого законодавства та вирішення виборчих спорів: досвід деяких країн. venice.coe.int (рос.) . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  17. ↑ Проживання в Україні кандидата в народні депутати: коментарі до однієї виборчої справи. ЛИГА (укр.) . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
  18. ↑ Чим цікаво і корисно перше рішення Європейського суду у справі «Луценко проти України»?. ЛИГА (укр.) . Процитовано 2 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кальченко_Сергій_Віталійович&oldid=42334350