Рудик Сергій Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудик.
Рудик Сергій Ярославович
Народився11 жовтня 1970(1970-10-11) (54 роки)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, державний діяч
Alma materЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Науковий ступінькандидат історичних наук
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України IX скликання
Військове званняПолковник ЗСУ
Партія«Команда Сергія Рудика. Час змін!»
БатькоРудик Ярослав Дем'янович (1947—2019)
МатиРудик Таїсія Миколаївна (1948)
У шлюбі зРудик Маріанна Володимирівна
Дітисини — Максим та Іван, дочка — Євгенія
Нагороди
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України Орден святого Юрія Переможця
Медаль «За жертовність і любов до України»
СайтОфіційний сайт
Народний депутат України Україна
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 2 грудня 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
За майбутнє (депутатська група) 12 листопада 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Яросла́вович Ру́дик (нар. 11 жовтня 1970(19701011), Чернівці) — народний депутат України VIII та IX скликання. З березня 2022 року — військовослужбовець ЗСУ, полковник. Кандидат історичних наук (2004).

Обраний шляхом самовисування по в.о. № 198 у Черкаській області. Заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Із червня 2020 року — Представник Федерації профспілок у ВРУ, з серпня 2023 року — голова Української всесвітньої координаційної ради.

Делегат Об'єднавчого собору ПЦУ, голова партії «Команда Сергія Рудика. Час змін!».

Освіта

[ред. | ред. код]

Чернівецький університет ім. Федьковича, історичний факультет (1992), «Всесвітня історія». Українська академія державного управління при Президентові України (2001), магістр державного управління. Університет Північного Лондона[en] (2001), «Суспільна адміністрація». Кандидатська дисертація «Еміграція українських біженців і переміщення осіб до США та Канади після Другої світової війни: причини, особливості, наслідки (1945—1953)». Докторантура Національної академії державного управління при Президентові України (2011—2013).

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Сергій Рудик у 2014
  • Серпень — листопад 1992 — вихователь Вижницької школи-інтернату Чернівецької області.
  • Листопад 1992 — жовтень 1995 — аспірант Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.
  • 1993–1994 — кореспондент всеукраїнської газети «Час».
  • Листопад 1995 — червень 1996 — викладач Чернівецького механіко-технологічного технікуму.
  • Із 1996 по 1999 рр. працював у Міністерстві (після реорганізації — Державному комітеті) України у справах національностей та міграції на посадах начальника відділу організаційного забезпечення повернення депортованих, а згодом начальника управління у справах депортованих.
  • Голова наглядової ради ГО «Фонд регіональних ініціатив» (з березня 2001).
  • Президент Асоціації державних службовців (з травня 2005).
  • 24 жовтня 2005 — 10 січня 2007 — голова Державного комітету України у справах національностей та міграції[1][2].
  • Депутат Київської міськради (квітень 2006 — травень 2008), голова постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків (з червня 2006).
  • Голова політради Київської міської організації ГП «Пора» (з 2007); заступник голови Ради з питань етнонаціональної політики (з травня 2006).
  • 2007 — березень 2010 — заступник голови Київської міськдержадміністрації.
  • 2011 р. — радник голови Тернопільської обласної ради.
  • Керівник секретаріату депутатської фракції ВО «Свобода» у Верховній Раді України (січень 2013 — квітень 2014).
  • У квітні 2014 року був призначений головою Державного агентства земельних ресурсів України[3]. Відсторонений від виконання обов'язків розпорядженням Кабміну 10 вересня 2014 року[4]. Звільнений з посади 26 листопада 2014 року у зв'язку з обранням народним депутатом України[5].
  • Голова Української всесвітньої координаційної ради (з серпня 2023)[6].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

2014 року обраний за одномандатним в.о. № 198 (Черкаська область) шляхом самовисунення. 2 грудня 2014 року склав присягу народного депутата. В Раді обіймав посаду голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету комітету з питань бюджету.

2015 вийшов з партії Свобода. 12 квітня 2016 року партія закликала громадськість не асоціювати Рудика з даною партією і засудила його «угодовську позицію та вхід до фракції влади»[7].

У серпні 2019-го став нардепом IX скликання[8][9].

Скандали

[ред. | ред. код]

14 червня 2014 року Сергій Рудик як голова Державного агентства земельних ресурсів України прибув до Дніпра представляти новопризначеного ним в.о. голови обласного Управління земельних ресурсів Вадима Чувпила. Проти призначення виступили громадські активісти, заявляючи, що Чувпило пов'язаний із корупційними схемами при оформленні землі і є наближеною особою до проросійського політика Олександра Вілкула[10][11]. На тлі скандалу Дніпропетровська ОДА повідомила, що за вказівкою Рудика Дніпропетровщину було відключено від електронного реєстру документації із землеустрою та оцінки земель[10].

Особисте життя

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Рудик Маріанна Володимирівна
  • Батько Ярослав Дем'янович (1947–2019), мати Таїсія Миколаївна (1948 р.н.).
  • Діти: Максим (1999 р. н.), Іван (2006 р.н.), Євгенія (2012 р. н.).

Доробок

[ред. | ред. код]

Є автором та співавтором понад 20 науково-публіцистичних праць з питань державного управління, розвитку громадянського суспільства та міграційної проблематики, зокрема:

  • «Етика поведінки державних службовців під час виборів»,
  • «Органи самоорганізації населення. Сучасні тенденції. Основи створення, проблеми функціонування та розвитку»,
  • «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як інститут громадянського суспільства».

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 24 жовтня 2005 року № 1507/2005 «Про призначення С. Рудика Головою Державного комітету України у справах національностей та міграції»
  2. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2007 року № 12 «Про звільнення Рудика С.Я. з посади Голови Державного комітету України у справах національностей та міграції».
  3. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2014 року № 350-р «Про призначення Рудика С.Я. Головою Державного агентства земельних ресурсів України».
  4. ↑ Кабмін усунув голову Держземагентства Рудика від виконання обов'язків. DT.ua. Процитовано 26 січня 2018.
  5. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1136-р «Про звільнення Рудика С.Я. з посади Голови Державного агентства земельних ресурсів України».
  6. ↑ В Києві відновила діяльність ГС “Українська всесвітня координаційна рада”. OCD Media. International Non-Governmental Organization for Cooperation and Development. 25 серпня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  7. ↑ Заява прес-служби ВО "Свобода" щодо політичної позиції Юрія Бублика та Сергія Рудика. svoboda.org.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2018.
  8. ↑ ЦВК визнала обраним депутатом по округу №198 самовисуванця Рудика. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 серпня 2019.
  9. ↑ Верховна Рада України. Рудик Сергій Ярославович. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  10. ↑ а б Глава Госземагентства попался на коррупционной афере. Политика (рос.). Процитовано 26 січня 2018.
  11. ↑ Голову Держкомзему хотіли відправити на фронт. Українська правда. Процитовано 26 січня 2018.
  12. ↑ Указ Президента України від 14 грудня 2005 року № 1762/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  13. ↑ Розпорядження Голови Верховної Ради України № 653 від 9 березня 2006 року
  14. ↑ Указ Президента України № 789/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників освіти». Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 18 травня 2014.
  15. ↑ Указ Президента України "Про відзначення державними нагородами України з нагоди 26-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року" № 398/2017 від 1 грудня 2017 року.
  16. ↑ Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета № 240 від 22 жовтня 2007 року
  17. ↑ У Черновецького зростає кількість орденоносців. Українська правда - Київ. Процитовано 14 лютого 2018.
  18. ↑ Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета № 4195 від 7 листопада 2013 року
  19. ↑ Патріарх Філарет нагородив Орденом Христа Спасителя голову Держагенства земельних ресурсів Сергія Рудика. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 25 серпня 2014.
  20. ↑ Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІларета № 702 від 19 жовтня 2017 року
  21. ↑ Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета № 567 від 5 жовтня 2017 року
  22. ↑ Розпорядження Київського міського Голови № 257/444 від 4 вересня 2006 року
  23. ↑ Заступника Черновецького нагородили хрестом Симона Петлюри. ТСН.ua (укр.). 3 липня 2009. Процитовано 14 лютого 2018.
  24. ↑ Сергій Рудик отримав медаль «За сприяння Збройним Силам України.» [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] smila.ua.city, 21 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудик_Сергій_Ярославович&oldid=43477594