Стодвадцятикомірник
Стодвадцятикомірник | |
---|---|
Діаграма Шлегеля: проєкція (перспектива) стодвадцятикомірника в тривимірний простір | |
Тип | Правильний чотиривимірний політоп |
Символ Шлефлі | {5,3,3} |
Комірок | 120 |
Граней | 720 |
Ребер | 1200 |
Вершин | 600 |
Вершинна фігура | Правильний тетраедр |
Двоїстий політоп | Шестисоткомірник |
Пра́вильний стодвадцятикомі́рник, або просто стодвадцятикомі́рник[1] — один із шести правильних багатокомірників у чотиривимірному просторі. Відомий також під іншими назвами: гекатонікосахор (від дав.-гр. ἑκατόν — «сто», εἴκοσι — «двадцять» і χώρος — «місце, простір»), гіпердодекае́др (оскільки є чотиривимірним аналогом додекаедра), додекаплекс (тобто «комплекс додекаедрів»), полідодека́едр. Двоїстий шестисоткомірнику.
Відкрив Людвіг Шлефлі в середині 1850-х років[2]. Символ Шлефлі стодвадцятикомірника — {5,3,3}.
Усі 9 його зірчастих форм — правильні зірчасті багатокомірники. З 10 правильних зірчастих багатокомірників лише один не є зірчастою формою стодвадцятикомірника.
Обмежений 120 тривимірними комірками — однаковими додекаедрами. Кут між двома суміжними комірками дорівнює рівно .
Його 720 двовимірних граней — однакові правильні п'ятикутники. Кожна грань відокремлює 2 комірки, що прилягають до неї.
Має 1200 ребер однакової довжини. На кожному ребрі сходяться по 3 грані та по 3 комірки.
Має 600 вершин. У кожній вершині сходяться по 4 ребра, по 6 граней та по 4 комірки.
Стодвадцятикомірник можна розмістити в декартовій системі координат так, щоб:
- координати 24 його вершин були різноманітними перестановками чисел
- координати 64 вершин — різноманітними перестановками
- координати 64 вершин — різноманітними перестановками де — відношення золотого перетину;
- координати 64 вершин — різноманітними перестановками
- координати 96 вершин — різноманітними парними перестановками
- координати 96 вершин — різноманітними парними перестановками
- координати решти 192 вершин — різноманітними парними перестановками
Початок координат буде при цьому центром симетрії багатокомірника, а також центром його вписаної, описаної та напівуписаних тривимірних гіперсфер.
Якщо стодвадцятикомірник має ребро довжини то його чотиривимірний гіпероб'єм і тривимірна гіперплоща поверхні виражаються відповідно як
Радіус описаної тривимірної гіперсфери (що проходить через усі вершини багатокомірника) при цьому дорівнюватиме.
радіус зовнішньої напівуписаної гіперсфери (що дотикається до всіх ребер у їхніх серединах)
радіус внутрішньої напівуписаної гіперсфери (що дотикається до всіх граней у їхніх центрах)
радіус уписаної гіперсфери (що дотикається до всіх комірок у їхніх центрах)
- ↑ Д. К. Бобылёв. Четырехмерное пространство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ George Olshevsky. Hecatonicosachoron // Glossary for Hyperspace.
- Weisstein, Eric W. Стодвадцятикомірник(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Побудова стодвадцятикомірника на YouTube
- Главы 3 и 4: Четвертое измерение. Dimensions (російською) . dimensions-math.org. Архів оригіналу за 4 березня 2015.