About: State of the Teutonic Order

An Entity of Type: place, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The State of the Teutonic Order (German: Staat des Deutschen Ordens, pronounced [ˈʃtaːt dɛs ˌdɔʏtʃn̩ ˈʔɔʁdn̩s]; Latin: Civitas Ordinis Theutonici; Lithuanian: Vokiečių ordino valstybė; Polish: Państwo zakonu krzyżackiego), also called Deutschordensstaat (pronounced [ˈdɔʏtʃʔɔʁdn̩sˌʃtaːt]) or Ordensstaat (pronounced [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt]), was a medieval Crusader state, located in Central Europe along the southeastern shore of the Baltic Sea. It was formed by the knights of the Teutonic Order during the 13th century Northern Crusades in the region of Prussia. The Livonian Brothers of the Sword merged in 1237 with the Teutonic Order of Prussia and became known as its branch, the Livonian Order, while their state (Terra Mariana) became a part of the Teutonic Order State. At its greatest ter

thumbnail
Property Value
dbo:abstract
  • فرسان التيوتون (بالألمانية: Deutscher Orden) طائفة عسكرية مسيحيّة ألمانية. تأسست سنة 1190 كمنظمة تمريضية لكنها تحولت إلى نمط فرسان المعبد وفرسان الإسبتارية وشاركت في الحروب الصليبية مثلهم وكان لها مقر في عكا. اعترف بها البابا سنة 1191 وفي سنة 1198 أقاموا نظاما عسكريا. أهم مراكزهم كانت في الشام في أنطاكيا وطرابلس. سنة 1210 قتل معظم فرسانهم وقادتهم فعزلوا على عكا ودخلوا في منافسة مع فرسان المعبد والاسبتاريه الذين كانت مكانتهم أعلى. كان فرسان التيوتن يلبسون أزياء بيضاء عليها صليب لاتيني. غزوا بروسيا سنة 1226 وأبادوا سكانها بحجة تحويلهم للمسيحية وأقاموا فيها مستعمرات يسكنها ألمان. مقرهم كان في مارينبورغ ثم في كونيغسبرغ. في 1242 تمردت القبائل البروسية عليهم فشن فرسان التيوتون عليهم حملة صليبية تكونت من 60 ألف ألماني وبوهيمي لإنقاذ التيوتونيين الذين سيطروا من جديد سنة 1260. تحولوا للـبروتستانتية سنة 1525 لكن الطائفة استمرت كاثوليكية في ألمانيا لغاية 1805. كانت أراضيهم على بحر البلطيق تحت سيادة بابا الكاثوليك الاسمية. استولت بولندا على أجزاء من أقاليمهم سنة 1466. (ar)
  • دولة تنظيم التويتون (بالألمانية: Staat des Deutschen Ordens)‏ (باللاتينية: Civitas Ordinis Theutonici)‏، وتُدعى أيضًا Deutschordensstaat دويتشهوردنشتات (تلفظ ألماني: [ˈdɔʏtʃ ɔɐdənsˌʃtaːt]) أو أوردنشتات Ordensstaat ([ˈɔɐdənsˌʃtaːt])، هي دولة صليبية أسسها فرسان تنظيم التويتون خلال الحملات الصليبية الشمالية في القرن الثالث عشر على طول ساحل بحر البلطيق. كان مقر الدولة في بروسيا بعدما غزا تنظيم التويتون أراضي الشعب البروسي القديم. توسعت دولة تنظيم التويتون لتشمل –في أوقات متفرقة– كورلاند وغوتلاند وليفونيا ونويمارك وبوميريليا وساموغيتيا. تقع أراضي تنظيم التويتون في دول إستونيا ولاتفيا وليتوانيا وألمانيا وبولندا وروسيا والسويد (غوتلاند) اليوم. احتلت التنظيمات العسكرية الرهبانية معظم الأراضي، وجاء الاستيطان الألماني (التوسع الألماني الشرقي) في وقت لاحق بنسب متفاوتة. أُدمجت تيرا ماريانا –أرض مريم العذراء، الاسم الرسمي لليفونيا القديمة– التي سيطر عليها أخوة السيف الليفونيين ضمن أراضي التنظيم التويتوني باعتبار السابق فرعًا مستقلًا عام 1237، وأصبح اسمه التنظيم الليفوني. في عام 1346، باع ملك الدنمارك دوقية إستونيا لتنظيم التويتون مقابل 19 ألف مارك. نُقلت السيادة على الدوقية من الدنمارك إلى التنظيم التويتوني رسميًا في الأول من نوفمبر عام 1346. عقب هزيمة التنظيم التويتوني في معركة غرونفالد عام 1410، اضمحل تأثير التنظيم، والتحق فرعه الليفوني بالاتحاد الليفوني الذي تأسس بين عامي 1422 و1435. قُسمت الأراضي التي امتلكها التويتونيون في بروسيا وبوميرانيا إلى قسمين عقب معاهدة سلام تورون عام 1466. دُمج القسم الغربي بمملكة بولندا تحت اسم بروسيا الملكية، بينما بقي القسم الشرقي خاضعًا للحكم التويتوني، بصفة إقطاعية، واعتٌبر جزءًا مكملًا لمملكة بولندا. عُلْمِنَت الدولة الرهبانية في الشرق عام 1525 خلال فترة الإصلاح البروتستانتي، وسُميت دوقية بروسيا، وبقيت إقطاعيةً بولنديةً يحكمها آل هوهِنتزولرن. بقي الفرع الليفوني جزءًا من الاتحاد الليفوني حتى حُلّ الأخير عام 1561. (ar)
  • L'Orde Teutònic (també Orde dels Cavallers Teutons, Cavallers Teutònics de l'Hospital de Santa Maria de Jerusalem i Cavallers Hospitalers, en alemany Deutscher Ritterorden en llatí Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Ierosolimitanorum ) fou un orde militar fundat a Palestina l'any 1190 (Tercera Croada) durant l'assetjament de la fortalesa de Sant Joan d'Acre. L'any 1198 esdevingué orde militar. Des del segle xix l'orde sobreviu com una organització cristiana de caràcter caritatiu. (ca)
  • El Regne de Prússia (en alemany: Königreich Preußen) va ser un regne alemany que va existir des de 1701 fins al 1918. Governat durant tota la seva existència per la branca franconiana de la dinastia Hohenzollern, originalment estava centrat en Brandenburg-Prússia. No obstant això, i principalment gràcies al seu poder militar, va aconseguir expandir-se territorialment. En acabar la guerra austro-prussiana havia aconseguit l'hegemonia total sobre el nord d'Alemanya. El 1871, després de la guerra francoprussiana, es va proclamar l'Imperi alemany, moment en el qual Prússia va aconseguir la seva màxima extensió territorial. Encara que juntament amb altres regnes germans va passar a formar part del nou Estat alemany, era amb diferència, el més gran i important, abastant més de la meitat de la superfície de l'Imperi, uns 348.780 km² el 1910. En comptar amb la major economia i el major exèrcit d'Alemanya, Prússia va garantir la seva hegemonia política; els reis de Prússia van ser també emperadors alemanys. El 1918, en ser derrotada Alemanya en la Primera Guerra Mundial, una revolució socialista va enderrocar la monarquia i el regne es va convertir en l'Estat Lliure de Prússia, un estat federat dins de la nova República alemanya. (ca)
  • Prússia és una regió històrica d'Europa que estava localitzada a la costa de la mar Bàltica des de la badia de Gdańsk fins a l'istme de Curlàndia i s'estenia cap a l'interior fins a Masúria. En aquest territori, descrit per l'historiador romà Tàcit, convivien tribus de sueus, gots i germànics, que ocupaven preferentment les ribes del Vístula i, a l'est d'aquest riu, els estis. Uns 800 o 900 anys més tard, els estis eren la tribu dominant i eren anomenats simplement prussians, els quals s'havien de defensar dels constants intents de conquesta per part dels polans. Els prussians foren cristianitzats mitjançant l'anomenada croada prussiana al segle xiii, després de la qual l'Orde Teutònic creà un estat monàstic, juntament amb els territoris dels seus veïns els curonians i els livonians. Entre el 1466 i el 1772, Prússia fou políticament dividida entre la Prússia occidental, sota protecció del Regne de Polònia, i la Prússia oriental, que fou un feu de la Confederació Polonesolituana. Posteriorment ambdues parts s'unificaren per formar el Regne de Prússia, que tingué la capital a Berlín. Aquest regne desaparegué en ser conquerit el 1945 per l'exèrcit soviètic. Quan la guerra acabà, els habitants de parla alemanya foren expulsats i la regió quedà dividia entre Polònia (al nord), Rússia (península de Kaliningrad) i Lituània (regió de Klaipėda). La regió fou famosa pel seu paisatge ple de llacs i per les seves fortaleses construïdes sobre turons. (ca)
  • بروسيا (بالألمانية: Preußen ، باللغة البولندية: Prusy) هي منطقة تاريخية في شمال شرق أوروبا الوسطى. اشتق اسمها من إحدى الشعوب القديمة الأصلية، البروسيون ، من أصل بلطيقي، الذين كانوا يعيشون على الساحل الجنوبي الشرقي لبحر البلطيق بين مصبات نهري فيستولا ونيمان في القرن الثالث عشر. تم غزو المنطقة واستعمارها من قبل فرسان النظام التيوتوني الألمان بهدف تنصير المنطقة. بعد إبرام في عام 1466 ، تمت إضافة أراضي بوميرانيا الشرقية («بوميريليا») إلى الغرب من فيستولا، والتي عادت إلى مملكة بولندا وتم تصنيفها تحت تسمية بروسيا الملكية. الأجزاء المتبقية تتوافق مع أراضي دوقية بروسيا ، وهي منطقة فرسان التيوتون السابقة التي أصبحت علمانية في عام 1525. تم لم شمل غرب وشرق بروسيا لاحقا أيضًا تحت مملكة بروسيا الألمانية. بعد الحرب العالمية الثانية ومؤتمر بوتسدام في عام 1945 ، تم التنازل عن معظم المقاطعات السابقة لبروسيا الشرقية وبروسيا الغربية. إلى بولندا. أصبح الجزء الشمالي من شرق بروسيا إقليم كالينينغراد ، وهو جيب لروسيا. لا ينبغي الخلط بين المنطقة ومملكة بروسيا التي كانت عاصمتها في برلين. (ar)
  • L'Estat de l'Orde Teutònic (alemany: Deutschordensland, també Estat monàstic dels Cavallers Teutònics o Ordensstaat, «Estat de l'Orde»), es va formar el 1224 durant les Croades bàltiques, quan els cavallers de l'Orde Teutònic van conquistar als pagans proïssos (llatí: Prutenii o prussians). Els Germans Livonis de l'Espasa que van controlar Livònia van ser incorporats a l'Orde Teutònic com una branca autònoma de l'Orde de Livònia el 1237. El 1346, el Ducat d'Estònia va ser venut pel rei de Dinamarca per 19.000 marcs de Colònia a l'Orde Teutònic. El canvi de la sobirania de Dinamarca a l'Orde Teutònic va tenir lloc l'1 de novembre de 1346. El 1410, després de la seva derrota a la batalla de Grunwald, l'Orde Teutònic va entrar en decadència i la seva branca de Livònia es va unir a la Confederació Livona que havia estat creada el 1422-35. Les terres Teutòniques a Prússia es van dividir en dues el 1466, després de la : la part occidental de la Prússia Teutònica es va convertir en la , que va arribar després a ser una part més de Polònia; l'Estat monàstic en l'est va ser secularitzat el 1525 durant la Reforma protestant, quan va ser reemplaçat pel Ducat de Prússia, un feu polonès governat per la Casa dels Hohenzollern. En els textos antics i en llatí, el terme Prut(h)enia es refereix per igual a la «Prússia Teutònica», a la «Prússia Reial» i al «Ducat de Prússia». L'adjectiu contemporani corresponent és prut(h)ènic (vegeu la col·lecció de taules celestes de 1551, Taules prutèniques, Prutenicæ Tabulæ Cœlestium Motuum). (ca)
  • بروسيا (بالألمانية: Preußen (؟·معلومات)، بالبروسية القديمة: Prūsa، نقحرة: پغوسا) هو اسم كان يطلق بالأصل على المقاطعة الألمانية التي أطلق عليها لاحقاً اسم «بروسيا الشرقية». سميت المنطقة على اسم السكان الأصليين البروسيين ذوي الأصول البلطيقية. أصبحت منذ عام 1225 مركز دولة فرسان الرهبنة الألمانية (بالألمانية: Deutschordensstaat)، ثم قسمت إلى جزئين، أحدهما بدءاً من عام 1466 كبروسيا الملكية تحت سلطة التاج البولوني، والآخر منذ 1525 كإمارة بروسيا بعد علمنة ما تبقى من دولة الفرسان. في عام 1618 ألحقت إمارة بروسيا بإمارة براندنبورغ الانتخابية. حكم براندنبورغ التي تأسست عام 1157 سلالة الهوهنتسلرن منذ سنة 1415. شملت أراضي براندنبورغ لدى اعتلاء الملك فريدريش العرش، إضافة إلى إمارة براندنبورغ الانتخابية وإمارة بروسيا، بوميرانيا القصوى، ماغدبورغ، ميندن-رافنسبورغ، إمارة مارك وإمارة كليفه. اتسع نطاق التسمية ليشمل اسم بروسيا كافة أنحاء دولة براندنبورغ بعد أن نالت أسرة الهوهنتسلرن صفة المَلَكية لإمارة بروسيا عام 1701 وخلال هذه الفترة شهد اسم بروسيا تحولا جذريا بعد تنصيب الأمير الناخب فريدريش الثالث ملكا على عرش المملكة في بروسيا كفريدريش الأول وارتقت مملكة بروسيا إلى مرتبة قوة أوروبية عظمى، أزاحت مملكة النمسا القيصرية عن قيادة الدول الألمانية وأسست عام 1871 الإمبراطورية القيصرية الألمانية، التي أصبحت بروسيا العضو الاتحادي المسيطر فيها. تحولت بروسيا بعد انهيار الملكية في ثورة تشرين الثاني 1918 إلى جمهورية ما لبثت الحكومة الإمبراطورية أن أسقطتها في ما عرف بضربة بروسيا سنة 1932. ثم جاءت نهاية بروسيا على يد الحلفاء بعد انتهاء الحرب العالمية الثانية، حين أمر مجلس قوات الاحتلال المتحالفة سنة 1947 بحل الدولة البروسية. إلا أن تاريخ بروسيا شكل أرضية تقليدية لجمهورية ألمانيا الاتحادية المؤسسة سنة 1949. تتقاسم ألمانيا اليوم أراضي بروسيا (لعام 1871) مع ست دول أخرى من فرنسا إلى روسيا. يُستخدم اسم «بروسيا» اليوم للدلالات التاريخية، الثقافية، أو الجغرافية، فقط. يؤمن بعض الناس أن بعض «القيم البروسية» المحددة كانت جزءًا من الأسباب التي أدت لنهوض دولتهم وبروزها كقوة عظمى، ومثال ذلك: التنظيم المثالي، الانضباط، التضحية، الدور الفعّال للقانون، الخضوع للسلطات، الموثوقية، الصبر والجلد، الصدق، التدبير، الانتظام، التواضع، والاجتهاد. (ar)
  • Prússia - Preußen en alemany, Prūsa en prussià, Borussia, Prussia o Prutenia en llatí; Prusy en polonès, Prussija en rus, en lituà Prūsija fou un regne nascut al centre d'Europa durant l'edat moderna, que esdevingué l'eix sobre el que orbità la unificació alemanya i l'Imperi Alemany, fins que fou dissolta després de la victòria dels Aliats de la Segona Guerra Mundial. La superfície va arribar a abastar 292.800 km² durant el II Reich alemany (1871-1918). La Prússia originària s'originà a les ribes del mar Bàltic als actuals estats de Lituània, Polònia i Rússia, i visqué al llarg de la seva existència una important voràgine expansionista cap a l'Alemanya renana, a l'oest. (ca)
  • كانت مملكة بروسيا (بالألمانية: Königreich Preußen) مملكة ألمانية تكونت من مقاطعة بروسيا بين عامي 1701 و1918. كانت القوة الدافعة الرئيسية وراء حركة توحيد ألمانيا في عام 1871، وكانت الدولة الرائدة في القيصرية الألمانية حتى انحلالها في عام 1918. على الرغم من أنها اتخذت اسمها من المنطقة التي يطلق عليها بروسيا، إلا أنها كانت مُرْتكزة في مرغريفية براندنبورغ، حيث كانت برلين هي عاصمتها. انحدر ملوك بروسيا من البيت الحاكم المعروف ببيت هوهنزوليرن. كانت براندنبورغ-بروسيا هي السلف الخاص بمملكة بروسيا، وقد كانت قوة عسكرية تحت قيادة فريدرش فيلهلم الذي عُرف بـ«الناخب الكبير»، وتبعها تحول بروسيا إلى دولة كُبري تزامنًا مع الوقت الذي أصبحت فيه بروسيا مملكة. واصلت بروسيا صعودها إلى السلطة تحت قيادة فريدرش الثاني، المعروف أكثر باسم فريدرش العظيم، والذي كان الابن الثالث لفريدرش فيلهلم الأول. كان لفريدرش العظيم دور جوهري في بدء حرب السنوات السبع، حيث تمكن من الصمود أمام ملكية هابسبورغ (النمسا)، وروسيا، وفرنسا، والسويد، وتمكن أيضًا من ترسيخ دور بروسيا وسط الولايات الألمانية، كما أن دوره كان أساسيًا في تأسيس بروسيا كدولة أوروبية كبرى. بعد أن انكشفت قوة بروسيا، بدأت تُعتبر قوة كبرى بين الولايات الألمانية. انطلقت بروسيا لتفوز بالعديد من المعارك والحروب على مدار المئة عام التالية. حاولت بروسيا باستمرار توحيد جميع الولايات الألمانية (باستثناء الكانتونات الألمانية في سويسرا) تحت قيادتها بسبب قوتها، ولكن التساؤل حول ما إن كانت النمسا ستندرج في مثل هذا النطاق الألماني الموحد ظل قائمًا. بعد أن أدت الحروب النابليونية إلى تكوين الاتحاد الألماني، تسببت قضية توحيد الولايات الألمانية في اندلاع الثورة في جميع أنحاء الولايات الألمانية نظرًا لأن كل ولاية كانت تريد دستورًا خاصًا بها. استمرت محاولات إنشاء اتحاد فيدرالي في الفشل، وانهار الاتحاد الألماني في عام 1866 عندما اندلعت حرب بين بروسيا والنمسا اللتان كانتا أقوى دولتين وسط أعضاء الاتحاد. استمر اتحاد شمال ألمانيا من عام 1867 إلى عام 1871، وأنشأ اتحادًا أوثق بين الولايات المتحالفة مع بروسيا، بينما ظلت النمسا ومعظم ولايات جنوب ألمانيا مستقلة. نُظر إلى اتحاد شمال ألمانيا على أنه تحالف للقوة العسكرية في أعقاب الحرب النمساوية البروسية، وعلى الرغم من ذلك، استُخدمت العديد من قوانينه لاحقًا في القيصرية الألمانية. استمرت القيصرية الألمانية منذ عام 1871 حتى عام 1918 مع التوحيد الناجح لجميع الولايات الألمانية تحت سيطرة بروسية، كان هذا نتيجة لهزيمة نابليون الثالث في الحرب الفرنسية البروسية في الفترة ما بين عامي 1870 و1871. وحدت الحرب جميع الدول الألمانية في مواجهة عدو واحد، وهبّت مع النصر موجة غامرة من القومية التي غيرت آراء البعض من الذين كانوا ضد التوحيد. في عام 1871، توحدت ألمانيا لتشكل دولة واحدة باستثناء النمسا وسويسرا، مع بروسيا كالقوة المهيمنة في الدولة. تُعد بروسيا الدولة الخلف للرايخ الألماني الموحد (1871-1945)، وتبعًا لذلك فهي تُعد سلفًا مباشرًا لجمهورية ألمانيا الاتحادية الخاصة بيومنا هذا. أشار الإلغاء الرسمي لبروسيا، والذي تم تنفيذه في 25 فبراير عام 1947 بمرسوم من قبل مجلس الحلفاء للرقابة، إلى تقليد مزعوم للمملكة كحاملة للسياسة العسكرية وللرجعية، وأفسح الطريق أمام الإعداد الحالي للولايات الألمانية. تركت المملكة إرثًا ثقافيًا بالغ الأهمية تروّج إليه اليوم بشكل كبير مؤسسة الإرث الثقافي البروسي، والتي أصبحت واحدة من أكبر المنظمات الثقافية في عالمنا. (ar)
  • Pruské království (německy Königreich Preußen, též Königreich Preussen) byl německý stát, který existoval od roku 1701 do roku 1918. Během slezských válek a dělení Polska se podařilo pruským králům získat rozsáhlé území, které v dalších letech nadále rozšiřovali. Po Vídeňském kongresu se stalo součástí Německého spolku. Od roku 1871 do porážky Německa v první světové válce bylo Pruské království vůdčím státem Německého císařství, jehož bylo součástí. V rámci Německého císařství mělo Prusko zcela výjimečné postavení jak ve vedení, obyvatelstvu nebo rozloze. (cs)
  • Prusko (zastarale a polsky Prusy, německy , lat. Borussia, Prutenia, prusky Prūsa, slezsky Praj(z)sko, švédsky Preussen, francouzsky Prusse, maďarsky Poroszország) byl historický státní útvar ve střední Evropě, který měl po několik století zásadní vliv na německé a evropské dějiny. Jeho hlavním městem byl původně Královec, posléze Berlín. Jeho území je dnes rozděleno mezi Německo, Polsko, Rusko a okrajově i Belgii, Dánsko, Česko, a Litvu. Název Prusko pochází od Prusů, baltských kmenů příbuzných Litevcům a Lotyšům, žijících okolo Gdaňského zálivu. Ve třináctém století bylo původní středověké Prusko dobyto Řádem německých rytířů. V 17. století bylo Prusko připojeno k významnějšímu Braniborskému markrabství a na počátku 18. století, v souvislosti se založením Pruského království, se název „Prusko“ přenesl na celý stát (jehož jádrem bylo však nadále Braniborsko). Ten se díky své vojenské vyspělosti a efektivitě postupně stal evropskou mocností s rozhodujícím vlivem na střední Evropu, jedním z tahounů průmyslové revoluce a vůdčí silou procesu sjednocení Německa. Od roku 1871 byl pruský král zároveň německým císařem. Po první světové válce a pádu monarchie bylo Prusko transformováno ve Svobodný stát v rámci nové německé Výmarské republiky, po nacistické reorganizaci ve 30. letech ztratilo jako entita na reálném významu. V roce 1947 bylo rozhodnutím spojenecké kontrolní komise Prusko formálně zrušeno. (cs)
  • Stát Řádu německých rytířů (německy Staat des Deutschen Ordens, latinsky Civitas Ordinis Theutonici), také označovaný jako Německý řádový stát (německy Deutschordensstaat či zkráceně Ordensstaat, tj. Řádový stát) nebo nepřesně „Pruský řádový stát“ (podle jména země, ve které vznikl), zastaraleji „Řádová země Prusy“, byl v dobách středověku rozlehlý teokratický stát církevního Řádu německých rytířů v zemích Pobaltí a s centrem v Prusku. Státní útvar byl dobře organizovaný a hospodářsky prosperující, spravovaný ve formě teokratické volené monarchie. Vládnoucí třída i vůdčí vojenská síla byla tvořena šlechtici převážně německého původu – členy Řádu německých rytířů, rytířsko-vojenského řádu katolické církve. Hlavou této instituce (i zároveň státu) byl doživotně volený velmistr a jejím primárním posláním byl boj proti nevěřícím. Jak naznačují štědré výnosy i podpora evropských panovníků, řád se těšil z podpory panovníků Západu a tedy i neustálého přísunu nových dobrovolníků. Do jeho řad mohli vstupovat nejen šlechtici německého původu, ale prakticky každý, kdo pocházel z německých zemí, nebo jen alespoň ovládal německý jazyk, který byl úřední řečí řádu. Zájemci sice při vstupu do řádu odevzdávali organizaci svůj majetek a podrobovali se přísné řádové řeholi, ale bylo také možné se k službě řádu zavázat jen dočasně coby „host“ řádu, což bylo pro mnohé západní šlechtice vítanou příležitostí, kterak získat bojové zkušenosti a třeba i majetek v podobě válečné kořisti. Díky těmto vlastnostem a výhodám řád neustále rostl. Podobným způsobem si počínaly i jiné katolické řády disponující vojenskou mocí. Rovněž Řád johanitů, který se usídlil na ostrovech Rhodu a později na Maltě, odkud vešli ve známost jako maltézští rytíři. Za zmínku stojí rovněž Řád templářů, který byl však roku 1312 papežskou bulou rozpuštěn. Úspěchu Řádu německých rytířů významně přispěl také Řád mečových bratří, který operoval ve východním Pobaltí a kde budoval svůj vlastní řádový stát, když později došlo ke sloučení obou rytířských řádů a jejich řádových států. Mečoví bratři se začlenili do Řádu německých rytířů jako jejich podřízená tzv. livonská větev, což německé rytíře významně posílilo. Druhý řádový stát, který spravoval Livonský řád v konfederaci s arcibiskupstvím v Rize a dalšími biskupstvími, se nazýval Terra Mariana, a rozkládal se na území dnešního Lotyšska a Estonska. (cs)
  • Řád německých rytířů, celým názvem Řád bratří německého domu Panny Marie v Jeruzalémě (latinsky Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum nebo Ordo fratrum domus hospitalis Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum, německy Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem) je jeden z nejstarších duchovních rytířských řádů římskokatolické církve. Řád vznikl ve 12. století v Jeruzalémském království na území pozdější Palestiny. Byl jedním z největších a nejmocnějších křesťanských rytířských řádů středověku. Jeho moc a územní rozšíření je srovnatelná jen s maltézskými rytíři (johanity) nebo se zaniklými templáři. Řád německých rytířů se podílel na křížových taženích do Svaté země, ale svou význačnou roli sehrál teprve až v severovýchodní Evropě, obzvláště na území zaniklého Východního Pruska a v oblasti Pobaltí, kde vytvořil stát Řádu německých rytířů. Velmistr řádu dnes sídlí ve Vídni, stejně jako generální rada a archiv. V Římě sídlí tzv. generální prokurátor, který zastupuje řád před Svatým stolcem. Řád má mužskou i ženskou větev a oficiálně působí v Rakousku, Itálii, Česku, Slovensku, Slovinsku, Německu a Belgii. V Nizozemsku němečtí rytíři Utrechtské bailivy přijaly v 17. století reformaci a stali se samostatným protestantským řádem, který je nejstarší charitativní organizací v Nizozemsku. Úřední název současného řádu je v češtině Řád bratří a sester německého Domu panny Marie v Jeruzalémě, zkráceně Německý řád. V němčině se řád oficiálně nazývá Haus der Ritter des Hospitals Sankt Marien der Deutschen zu Jerusalem. Používá se však celá řada zkrácených názvů: Deutscher Orden, Deutschherrenorden, Deutscher Ritterorden či Deutschritterorden. Latinský krátký název zní Ordo Theutonicus. Za zmínku stojí také polská pojmenování Zakon krzyżacki či Zakon niemiecki. (cs)
  • Königreich Preußen bezeichnet den preußischen Staat zur Zeit der Herrschaft der preußischen Könige zwischen 1701 und 1918. Die preußische Monarchie entstand aus den Gebieten Brandenburg-Preußens, nachdem sich Kurfürst Friedrich III. von Brandenburg zum König in Preußen gekrönt hatte. Sie setzte sich aus Brandenburg, Pommern und weiteren Territorien, die zum Heiligen Römischen Reich gehörten, und dem vom Herzogtum nun zum Königreich erhobenen Preußen zusammen. Im 18. Jahrhundert stieg Preußen zu einer der fünf europäischen Großmächte auf und wurde die zweite deutsche Großmacht nach Österreich. Seit der Mitte des 19. Jahrhunderts trieb es die Schaffung eines deutschen Nationalstaates entscheidend voran und war ab 1867 der dominierende Gliedstaat des Norddeutschen Bundes. 1871 wurde dieser Bund zum Deutschen Kaiserreich erweitert und der König von Preußen übernahm das Amt des Deutschen Kaisers. Mit der Abdankung des letzten Kaisers und Königs, Wilhelms II., infolge der Novemberrevolution 1918 wurde die Monarchie abgeschafft. Das Königreich ging im neu geschaffenen Freistaat Preußen auf. (de)
  • Η Πρωσία (γερμανικά: Preußen, λατινικά: Borussia, Prussia ή Prutenia, πολωνικά: Prusy, ρωσικά: Пруссия, λιθουανικά: Prūsija) είναι ιστορική περιοχή της Γερμανίας. Μέχρι το 1945, αποτελούσε την πιο εκτεταμένη περιοχή της χώρας, με 13 επαρχίες. Σ' αυτήν ανήκε και η πρωτεύουσα, Βερολίνο. Μετά το Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, οι κατοχικές δυνάμεις αποφάσισαν την απόσπαση του μεγαλύτερου τμήματος του κρατιδίου από τις εσωτερικές γερμανικές περιοχές. Μέρη του ανατολικού τμήματος της Πρωσίας ανήκουν σήμερα στην Πολωνία και στη Ρωσία. Σ' αυτά η γερμανική παρουσία είναι σε μεγάλο βαθμό ασήμαντη, εκτός από την Άνω Σιλεσία όπου ζουν περίπου 130.000 Γερμανοί. Σήμερα, μικρότεροι πληθυσμοί Γερμανών εντοπίζονται στην Ανατολική Πρωσία (συμπ. Γερμανών του Βόλγα) και άλλες περιοχές της Πολωνίας. Η Πρωσία εκτεινόταν από τα γαλλικά σύνορα ως τα σύνορα με την τότε Ρωσική Αυτοκρατορία. Στο νότο τα σύνορά της σχηματίζονταν από τον ποταμό Μάιν και το . (el)
  • Der Deutschordensstaat oder Staat des Deutschen Ordens war das Territorium des Deutschen Ordens in der Zeit von 1230 bis 1561. Der Staat umfasste im Kern etwa das Gebiet Alt-Preußens zwischen Weichsel und Memel (das spätere West- und Ostpreußen) sowie als eigenständiges Meistertum Livland im Baltikum bis 1561 etwa das heutige Estland und Lettland. Auch die Ordensprovinzen im Heiligen Römischen Reich, die dem Hochmeister direkt unterstellt waren, können dem Ordensstaat zugerechnet werden. Im Gegensatz zu den gescheiterten Versuchen der anderen großen Ritterorden, dauerhaft und staatstragend oder staatsbildend im Heiligen Land Fuß zu fassen, schlug der relativ spät gegründete Deutsche Orden einen anderen Weg ein. In seinen Intentionen und Handlungen zunächst vollständig in der Tradition der Templer und Johanniter stehend, begann sein eigentlicher Aufstieg erst mit dem Niedergang der Kreuzfahrerstaaten. Durch frühzeitige Verlagerung seines Handlungsschwerpunktes nach Nordosteuropa wuchs dem Orden bei der Christianisierung und Kolonisierung dieses Raumes eine Hauptrolle zu. Unter Führung des Ordens wurde ein aus heutiger Sicht im Vergleich zu zeitgenössischen Territorialstaatsbildungen modern anmutendes Staatswesen errichtet. Dessen kulturelle und zivilisatorische Errungenschaften wirkten sich mittelbar bis in die Mitte des 20. Jahrhunderts aus und bildeten eine der Grundlagen des späteren Staates Preußen. Der Ordensstaat selbst stellte keine vollständig neuartige staatliche Struktur dar, sondern ähnelte in seiner Organisation einer klösterlichen Gemeinschaft größeren Ausmaßes. Ergänzt wurde dies durch die Erfahrungen des in Syrien und Palästina ausgeprägten Beamtenapparates. Hinzu kam die Nutzung von administrativen Erfahrungen aus dem normannischen Königreich Sizilien. (de)
  • Das historische Preußen war eine Landschaft im nordöstlichen Mitteleuropa mit den Zentren Königsberg (dem heutigen Kaliningrad), der Marienburg und mit Einschränkung Danzig, benannt nach den im 13. Jahrhundert hier ursprünglich lebenden baltischen Prußen. Als historische Landschaft umfasste Preußen vom 13. Jahrhundert bis 1945 die Gebiete der ehemals preußischen Provinzen Ost- und Westpreußen. Beide Gebiete wiesen große Unterschiede in der Herkunft und Religion der Einwohner, des Herrschaftssystems und der Intensität der kulturellen und politischen Verbindungen mit dem Nachbarn Deutschland, Polen und Russland auf. Im Jahr 1945 kamen die ehemalige Provinz Westpreußen und die Südhälfte Ostpreußens zur Volksrepublik Polen, die Nordhälfte zur Sowjetunion. Das historische Preußen ist, abgesehen von wenigen Nachfahren seiner polnischen und litauischen Minderheiten, seither von zugewanderten Polen, Russen und Litauern bewohnt und ist als historisch-kulturelle Landschaft nicht mehr erkennbar. (de)
  • Οι Τεύτονες Ιππότες (λατινικά: Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum), είναι αποστρατιωτικοποιημένο γερμανικό ιπποτικό τάγμα. Έχει την καταγωγή του στους Ναΐτες Ιππότες, ωστόσο η αφορμή για τη δημιουργία του ήταν παρόμοια με αυτή των Ιωαννιτών: το τάγμα δημιουργήθηκε αρχικά την περίοδο της Γ΄ Σταυροφορίας ως προσωπικό ενός νοσοκομείου που στήθηκε από Γερμανούς εμπόρους και προσκυνητές στην Άκρα, για να προσφέρει υπηρεσίες περίθαλψης και ξεκούρασης στους τραυματίες και ταλαιπωρημένους Γερμανούς που μετείχαν στην πολιορκία της πόλης. Με την κατάληψη της Άκρας, οι ιδρυτές του νέου Ξενώνα έλαβαν μια μόνιμη περιοχή στην Άκρα (το αρχικό πρόχειρο κτίσμα είχε στηθεί έξω από την πόλη στο στρατόπεδο των πολιορκητών) και υπό την κηδεμονία του δούκα Φρειδερίκου Γ΄ δούκα της Σουηβίας, άρχισαν να οργανώνονται σε κανονικό ιπποτικό τάγμα, το οποίο αναγνωρίστηκε σε χρόνο ρεκόρ αφού μόλις την επόμενη χρονιά ο πάπας αναγνώρισε το τάγμα ως ecclesiae Santa Mariae Hiersolymitanae Theutonicorum fratrum, αλλά στρατιωτικό-ιπποτικό τάγμα έγινε επτά χρόνια αργότερα, ακολουθώντας το παράδειγμα των Ναϊτών, με τους οποίους διατηρούσαν στενούς δεσμούς και συνέχισαν να διατηρούν και στα επόμενα χρόνια. Το όνομα του τάγματος μετά τη στρατιωτικοποίησή του (1198) διαμορφώθηκε σε Ordo domus Sancta Maria Τheutonicorum Ierosolimatanorum, δηλαδή "Τάγμα του γερμανικού οίκου (νοσοκομείου) της Αγίας Μαρίας των Ιεροσολύμων". Λόγω του ότι ήταν εθνικό τάγμα, δηλαδή αφορούσε μόνο στους Γερμανούς, σύντομα αναφερόταν απλώς ως "γερμανικό τάγμα", Deutscher Orden. Η λέξη "Τεύτονας" είναι απλώς το όνομα των Γερμανών στα Λατινικά. Ο ανθρωπιστικός χαρακτήρας του Τευτονικού Τάγματος επιβίωσε ακόμη λιγότερο απ' ό,τι των Ιωαννιτών και ουσιαστικά στη δεύτερη δεκαετία του περίφημου μαγίστρου, Χέρμαν φον Ζάλτσα (Hermann von Salza, 1209-1239), είχε εξελιχθεί σε ένα αμιγώς στρατιωτικό τάγμα, ακόμη πιο ξεκάθαρα απ' ό,τι οι Ναΐτες (που είχαν πάντα πολύ περισσότερες οικονομικού χαρακτήρα υπηρεσίες). Η παρουσία των Τευτόνων δεν ήταν τόσο ισχυρή στη Μ. Ανατολή όσο αυτή των Ναϊτών και των Ιωαννιτών, ωστόσο η σημασία τους αναβαθμίστηκε δραματικά, όταν ο φον Ζάλτσα αναβαθμίστηκε σε πρίγκιπα της Αυτοκρατορίας και κατά την παραμονή του στους Αγίους Τόπους ήταν συνεχώς περιτριγυρισμένος από τους λευκοντυμένους ιππότες με τον ευδιάκριτο μαύρο σταυρό. Τον ίδιο καιρό οι Τεύτονες κυριάρχησαν στο κάστρο , το οποίο κράτησαν για πέντε δεκαετίες, μέχρι την κατάκτησή του από τους μουσουλμάνους (1271). Γι' αυτό το διάστημα ήταν το αρχηγείο του τάγματος. Ταυτόχρονα, οι Τεύτονες είχαν αρχίσει να λαμβάνουν σημαντικές προσφορές σε γαίες στη Γερμανία, την Ιταλία αλλά και στην Ελλάδα. (el)
  • Preußen war ein seit dem Spätmittelalter bestehendes Land an der Ostsee, zwischen Pommern, Polen und Litauen. Nachdem es als Herzogtum Preußen an den hohenzollernsche Kurfürst von Brandenburg gefallen war, wurde der Name Preußen auf ein weit größeres Staatswesen, das schließlich fast ganz Deutschland nördlich der Mainlinie und zwischen Maas und Memel umfasste und bis 1932 bestand, angewendet. Ursprünglich bezeichnete der Name Preußen nur den zwischen den Unterläufen der Flüsse Weichsel und Memel gelegenen Kern des Deutschordensstaats. Diesen Staat hatte der Deutscher Ritterorden im einstigen Stammesgebiet des westbaltischen Volkes der Prußen errichtet und von diesen den Namen übernommen. Aus ihm gingen die Herrschaftsgebiete Herzogtum Preußen und Polnisch-Preußen hervor. Das Herzogtum erbte 1618 der hohenzollernsche Kurfürst von Brandenburg. Dessen in Personalunion ausgeübte Regentschaft über seine Mark Brandenburg und das Herzogtum wird geschichtswissenschaftlich als Brandenburg-Preußen bezeichnet. Weil das Herzogtum außerhalb des Heiligen Römischen Reichs Deutscher Nation (HHR) lag, war es möglich, dass sich der Kurfürst Friedrich III. dort zum König erhob. Dadurch wurde das Herzogtum 1701 zum Königreich Preußen. Schon vor dem 1806 erfolgten Ende des HHR hatte sich eingebürgert, alle Besitzungen seines Hauses inner- und außerhalb des HHR Königreich Preußen oder angekürzt Preußen zu nennen. Das blieb so bis zum Ende des Ersten Weltkriegs. Mitte des 18. Jahrhunderts stieg das Land dank seiner militärischen Stärke neben Österreich zur zweiten deutschen und fünften europäischen Großmacht auf. 1866 gründete Preußen den Norddeutschen Bund, aus dem 1871 das Deutsche Kaiserreich hervorging. Das Königreich Preußen wurde eines (das größte) der dem Reich unterstellten Länder. Nach dem Ersten Weltkrieg und dem damit verbundenen Ende aller deutschen Monarchien wurde Preußen republikanisches Land (Freistaat Preußen) innerhalb der Weimarer Republik. Preußen war darin Hort der Demokratie und der politischen Stabilität. Deshalb wurde seine Landesregierung 1932 durch einen Staatsstreich des Reichskanzlers Papen abgesetzt (Preußenschlag) und Preußen de facto aufgelöst. Er wollte damit der konservativen Deutschnationalen Partei zu einer „Oberklassenherrschaft“ verhelfen, leistete schlussendlich aber nur Vorarbeit für die Partei Hitlers, der 1933 an die Macht kam und seine Diktatur errichtete. De jure wurde Preußen erst 1947 vom Alliierten Kontrollrat aufgelöst. Die Hauptstadt des Herzogtums war Königsberg, die des Königreiches und des Freistaats hingegen immer wie die des Kurfürstentums Brandenburg Berlin. Das alte Preußen zwischen Weichsel und Memel wurde seit dem Erwerb des Polnisch-Preußen Ostpreußen und das Erworbene Westpreußen genannt. Dieses Begriffspaar folgt der Tatsache, dass einst der westliche Teil des Deutschordensstaates Teil des Polnisch-Preußen und der östliche Teil das Herzogtum Preußen wurde. Seit Westpreußen am Ende des Ersten Weltkriegs zurück an Polen fiel, ist das in der Erinnerung verloren gegangen und kann zur Annahme verleiten , dass sich der Begriff Ostpreußen auf ein Gegenstück Westpreußen, das westlich der Oder oder gar westlich der Elbe („westelbisch“) liegt, bezieht. (de)
  • Der Deutsche Orden war der erste deutsche völkisch-religiöse Bund mit neopaganem germanischen Glauben, den am 27. Februar 1911 in Berlin der Schriftsteller Otto Sigfrid Reuter gründete und der bis 1933 bestand. Reuter und der lebensreformerische Pressesprecher des Deutschen Ostmarkenvereins Ernst Hunkel betrieben die Organisation der deutschgläubigen Anhänger, die mit Rückgriff auf den alten Glauben der Germanen eine Erneuerung im 20. Jahrhundert anstrebten. Den Auftakt gab Reuter mit der Schrift Christus oder Sigfrid 1910. „Durch Leiden und Dulden, durch Frieden wollte der Nazarener, daß wir den Sieg gewännen; UNSERE Religion ist die der tatenfrohen Lichtkämpfer, durch Sieg zum Frieden. Das ist die Rede von Sigfrid.“ (Reuter, 1911) Die Gründung fand in den Räumen der antisemitischen „“ (Deutschsoziale Partei) statt. Noch 1911 wurde für den überzeugteren Teil der Nichtkirchenmitglieder die kleinere Deutschreligiöse Gemeinschaft hinzugegründet, die 1916 sich in Deutschgläubige Gemeinschaft umbenannte. Mit dem Verbandsorgan , das 1911–1914 in der Hand des „Edeners“ Gustav Simons (1861–1914) lag, erlangte der neue Herausgeber Hunkel zunehmend eine Führungsrolle. Ludwig Fahrenkrog, der kurz darauf 1912 die Germanische Glaubens-Gemeinschaft als eigenen Verband schuf, schloss sich ebenso an wie Wilhelm Schwaner. Margart Hunkel ergänzte 1914 eine weibliche Abteilung als Frauenlaube, die den Männern im Krieg zur Seite stehen sollte. Daraus wurde 1917 die Deutsche Schwesternschaft zur „Schaffung einer deutschen Frauenbewegung“.Als Jugendorganisation ergänzte der Jungborn. Bund der Jungborn-Lauben Deutschen Ordens den Verband, später umbenannt in Jungscharen Deutschen OrdenInstitutionen, Bewegungen. De Gruyter Saur, 2012, Berlin/Boston, S. 177f.; seine Gründer stammten aus dem 1915 von (1893–1918) gegründeten jugendbewegten . Als Voraussetzung einer Mitgliedschaft im Deutschen Orden musste ein Ariernachweis vorgelegt werden. Der „Kanzler“ Ernst Hunkel übernahm 1918 die Führung im Deutschen Orden und verlagerte ihn 1919 in seine Siedlung in Sontra, wo zeitweise 350 Personen wohnten. Nach seinem Scheitern u. a. wegen der Mittgard-Mehrehe und Austritt 1924 leitete wieder Reuter den Verband bis 1933, als er ihn wegen Erreichen der Ziele auflöste. Zwischen Reuter und Fahrenkrog gab es Differenzen, welche Glaubensinhalte festgeschrieben werden sollten. Während Reuter dazu bis auf das Bekenntnis zur Rasse alles offen lassen wollte, strebte Fahrenkrog eine Lehre an. Daran scheiterte eine Vereinigung. (de)
  • Το Βασίλειο της Πρωσίας (γερμανικά: Königreich Preußen) ήταν ένα γερμανικό βασίλειο από το 1701 μέχρι το 1918. Από το 1871 έως την ενοποίηση της Γερμανίας και την ήττα του στον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, η Πρωσία περιλάμβανε σχεδόν τα δύο-τρίτα της επικράτειας της Γερμανικής Αυτοκρατορίας. Πήρε το όνομά του από την περιοχή της Πρωσίας, παρότι το κέντρο του ήταν το Βραδεμβούργο. (el)
  • Το Κράτος των Τευτόνων Ιπποτών (γερμ. Deutschordensstaat, Ordensstaat ή Deutschordensland) ονομαζόταν κατά τον Μεσαίωνα η περιοχή της Βαλτικής που κατοικούσαν οι Τεύτονες Ιππότες. Η περιοχή που κάλυπτε συνέπιπτε σχεδόν με τα εδάφη της κατοπινής Ανατολικής Πρωσίας, της Εσθονίας και της Λεττονίας, ενώ η Λιθουανία είχε κατορθώσει να αντισταθεί στην εισβολή και να διατηρήσει την ανεξαρτησία της. (el)
  • Der Deutsche Orden, auch Deutschherrenorden, Deutschritterorden oder Deutschorden genannt, ist eine römisch-katholische Ordensgemeinschaft. Mit dem Malteserorden steht er in der (Rechts-)Nachfolge der Ritterorden aus der Zeit der Kreuzzüge. Die Mitglieder des Ordens sind seit der Reform der Ordensregel 1929 regulierte Chorherren. Der Orden hat etwa 1000 Mitglieder (Stand: 2018), darunter 100 Priester und 200 Ordensschwestern, die sich vorwiegend karitativen Aufgaben widmen. Der Hauptsitz befindet sich heute in Wien. Der vollständige Name lautet Orden der Brüder vom Deutschen Hospital Sankt Mariens in Jerusalem, lateinisch Ordo fratrum domus hospitalis Sanctae Mariae Teutonicorum Ierosolimitanorum. Aus der lateinischen Kurzbezeichnung Ordo Theutonicorum bzw. Ordo Teutonicus leitet sich das Ordenskürzel OT ab. Die Ursprünge des Ordens liegen in einem Feldhospital bremischer und lübischer Kaufleute während des Dritten Kreuzzuges um 1190 im Heiligen Land bei der Belagerung der Stadt Akkon. Papst Innozenz III. bestätigte am 19. Februar 1199 die Umwandlung der Spitalgemeinschaft in einen Ritterorden und die Verleihung der Johanniter- und Templerregel für die Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem. Nach der Erhebung der Spitalgemeinschaft zum geistlichen Ritterorden engagierten sich die Mitglieder der ursprünglich karitativen Gemeinschaft während des 13. Jahrhunderts im Heiligen Römischen Reich, im Heiligen Land, dem mediterranen Raum sowie in Siebenbürgen und beteiligten sich an der deutschen Ostkolonisation. Das führte zu einer Reihe von Niederlassungen mit mehr oder weniger langem Bestehen. Eine zentrale Rolle spielte ab dem Ende des 13. Jahrhunderts der im Baltikum begründete Deutschordensstaat. Er umfasste am Ende des 14. Jahrhunderts ein Gebiet von rund 200.000 Quadratkilometern. Durch die schwere militärische Niederlage bei Tannenberg im Sommer 1410 gegen die Polnisch-Litauische Union sowie einen langwierigen Konflikt mit den preußischen Ständen in der Mitte des 15. Jahrhunderts beschleunigte sich der um 1400 einsetzende Niedergang sowohl des Ordens als auch seines Staatswesens. Infolge der Säkularisation des verbliebenen Ordensstaates im Zuge der Reformation im Jahre 1525 und seiner Umwandlung in ein weltliches Herzogtum übte der Orden in Preußen und nach 1561 in Livland keinen nennenswerten Einfluss mehr aus. Er bestand jedoch im Heiligen Römischen Reich mit erheblichem Grundbesitz fort, vor allem in Süddeutschland, Österreich und der Schweiz. Nach linksrheinischen Gebietsverlusten im späten 18. Jahrhundert infolge der Koalitionskriege und nach der Säkularisation in den Rheinbundstaaten zu Beginn des 19. Jahrhunderts blieben nur noch die Besitzungen im Kaisertum Österreich. Mit dem Zerfall der Habsburger Donaumonarchie und dem österreichischen Adelsaufhebungsgesetz nach dem Ersten Weltkrieg vom April 1919 ging neben dem Verlust erheblicher Besitztümer auch die ritterliche Komponente in der Ordensstruktur verloren. Seit 1929 wird der Orden von Ordenspriestern geleitet und somit nach kanonischem Recht in der Form eines klerikalen Ordens geführt. Die geschichtswissenschaftliche Rezeption befasste sich im 19. und in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts zumeist nur mit der Präsenz des damaligen Ritterordens im Baltikum – der Deutschordensstaat wurde mit dem Orden selbst gleichgesetzt. Erforschung und Interpretation der Ordensgeschichte waren dabei in Deutschland, Polen und Russland extrem unterschiedlich, stark national oder sogar nationalistisch geprägt. Eine methodische Aufarbeitung von Geschichte und Strukturen des Ordens setzte international erst nach 1945 ein. (de)
  • Prusio, aŭ Prusujo,germane Preußen,latine Borussia, Prussia aŭ Prutenia,pole Prusy,ruse Пруссия,litove Prūsija,estis ŝtato en norda Mezeŭropo, ekzistanta inter 1525 kaj 1947.Komence Prusio estis duklando de la dinastio de Hohencolernoj, poste reĝlando kaj lando en la Germana Regno. En 1947 la kontrolkonsilantaro de la kvar aliancanoj (kiuj venkis en la dua mondmilito) decidis malfondi Prusion kaj disdividi ĝian teritorion. Prusio do hodiaŭ ne plu ekzistas. Restis nur ĝia historia kaj kultura heredaĵo. (eo)
  • La Ordeno de Germanaj Kavaliroj (germane: Deutscher Ritterorden) estas unu el la kristanaj kavaliraj ordenoj, kiuj estiĝis dum la 12-a jarcento en la teritorio de la tiutempe mallonge ekzistanta kristana Jerusalema reĝlando. Ĝia memdifino estis "protekti la interesojn de la kristanismo per militaj rimedoj", komence en la ĵus konkerita Jerusalema reĝlando. Tamen ne temis pri teologio, sed nur pri kristanismaj simboloj: baze la ordeno estis firma alianco de militistoj, kiu celis konkeri kaj regi plejeble grandan teritorion. Dum postaj jarcentoj la ordeno provis realigi tiun celon precipe en nordorienta Eŭropo, dumtempe tre sukcese. La ordeno konatas ankaŭ sub la pli mallonga nomo Germana Ordeno aŭ Teŭtona Ordeno (germane: Deutscher Orden, latine: Ordo Teutonicus), en la litova ĝi nomiĝas Kryžiuočių Ordinas (Ordeno de la Kruc-kavaliroj) kaj en la pola Zakon Krzyżacki (Ordeno de la Kruc-portantoj), pli formale en la latina ĝi titoliĝas Ordo Domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Ierosolimitanorum (Ordeno de la Domo de Sankta Maria de la Germanoj en Jerusalemo), sed la oficiala plena titolo estas Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem (Fratoj de la Germana Domo de Sankta Maria en Jerusalemo). Ĝiaj anoj rekoneblis pro blankaj manteloj kun nigra kruco. (eo)
  • Ne konfuzu kun Reĝa Prusio La Reĝlando Prusio estis monarĥia ŝtatformo de la germana lando Prusio, kiu ekzistis de la jaro 1701 ĝis 1918 (kiam Prusio fariĝis respubliko). Ekde 1871 ĝi estis la gvida ŝtato de la Germana Regno, ensumiganta pli ol du trionojn de la areo de la imperio. La nomo "Prusujo" venas de la praloĝantoj, la Prusoj, laŭ kiuj ankaŭ nomiĝs la iama teritorio de la Duklando Prusujo, kvankam ĝia baza forto estis la margraflando Brandenburgio. Dum la teoria ŝtatestro estis la Reĝo de Prusio, plej ofte la praktika regado estis en mano de la Ministro-Prezidento de Prusio. (eo)
  • El Estado de la Orden Teutónica (del alemán: Deutschordensland), también Estado monástico de los Caballeros Teutónicos u Ordensstaat​ («Estado de la Orden»), se formó en 1224 durante las Cruzadas bálticas, cuando los caballeros de la Orden Teutónica conquistaron a los paganos prusios (en latín, Prutenii o viejos prusianos). Los Hermanos Livonios de la Espada que controlaron Livonia fueron incorporados a la Orden Teutónica como una rama autónoma de la Orden de Livonia en 1237.​ En 1346, el Ducado de Estonia fue vendido por el rey de Dinamarca por 19.000 marcos de Colonia a la Orden Teutónica. El cambio de la soberanía de Dinamarca a la Orden Teutónica tuvo lugar el 1 de noviembre de 1346.​ En 1410, tras su derrota en la batalla de Grunwald, la Orden Teutónica entró en decadencia y su rama de Livonia se unió a la Confederación Livona que había sido creada en 1422-35.​ Las tierras teutónicas en Prusia se dividieron en dos en 1466, después de la Paz de Thorn: la parte occidental de la Prusia teutónica se convirtió en la Prusia Real, que llegó luego a ser una parte más de Polonia; el Estado monástico en el este fue secularizado en 1525 durante la Reforma protestante, cuando fue reemplazado por el Ducado de Prusia, un feudo polaco gobernado por la Casa de Hohenzollern. En los textos antiguos y en latín, el término Prut(h)enia se refiere por igual a la «Prusia Teutónica», a la «Prusia Real» y al «Ducado de Prusia». El adjetivo contemporáneo correspondiente es prut(h)énico (véase la colección de tablas celestes de 1551, Tablas pruténicas, Prutenicæ Tabulæ Cœlestium Motuum). (es)
  • Prusia (en antiguo prusiano: Prūsa; en alemán, Preußen; en lituano, Prūsija; en polaco, Prusy; en ruso, Пруссия) es una región histórica europea, que se extiende desde el golfo de Gdańsk hasta el final del istmo de Curlandia en la costa suroriental del Mar Báltico, y hacia el interior hasta Masuria. El territorio y sus habitantes fueron descritos por Tácito en su Germania en el año 98, donde suevos, godos y otros pueblos germánicos vivían en ambas orillas del Vistula lindando con los aesti (más al este). Aproximadamente 800 a 900 años después los Aesti son llamados Prusianos, que a partir de 997 se defienden repetidamente contra los intentos de conquista del recién creado ducado de los Polanos. El territorio de los prusianos y sus vecinos curonios y livonios se unificó políticamente en los años 1230 bajo el Estado de la Orden teutónica. Prusia fue dividida entre 1466 y 1772, quedando Prusia occidental bajo la protección de la Corona de Polonia y Prusia oriental como feudo polaco–lituano hasta 1660. La unidad de ambas partes de Prusia se preservó al mantener sus fronteras, ciudadanía y autonomía hasta que ambas Prusias fueron reunificadas bajo el Reino de Prusia alemán (que a pesar del nombre tenía su capital en Berlín, Brandeburgo). Es famoso por sus muchos lagos, así como por sus bosques y colinas. Desde la conquista militar del área por el Ejército soviético en 1945 y la expulsión de los habitantes germano parlantes, fue dividido entre el norte de Polonia (la mayoría del Voivodato de Varmia y Masuria), el Óblast de Kaliningrado, en Rusia y el suroeste de Lituania (territorio de Memel). El antiguo reino alemán y posterior estado Prusia (1701–1947) tomó su nombre de la región. (es)
  • La Orden Teutónica (también Orden de los Caballeros Teutones y Orden de los Caballeros Teutónicos del Hospital de Santa María de Jerusalén, en alemán Deutscher Orden; en latín Domus Hospitalis Sanctæ Mariæ Teutonicorum) es una orden medieval de carácter religioso-militar fundada en Palestina en 1190 en la Tercera Cruzada durante el asedio de la fortaleza de San Juan de Acre. En 1198 se convirtió en orden militar. Desde el siglo XIX la orden pervive como una organización cristiana de carácter caritativo. (es)
  • El Reino de Prusia (en alemán, Königreich Preußen) fue un Estado europeo que existió desde 1701 hasta 1918. Gobernado durante toda su existencia por la rama franconiana de la dinastía Hohenzollern, originalmente estaba centrado en Brandeburgo-Prusia. No obstante, y gracias sobre todo a su poderío militar, logró expandirse territorialmente. Al acabar la guerra austro-prusiana había alcanzado la hegemonía total sobre el norte de Alemania. En 1871, después de la guerra franco-prusiana, se proclamó el Imperio alemán, momento en el cual Prusia alcanzó su máxima extensión territorial. Aunque junto con otros reinos germanos pasó a formar parte del nuevo Estado alemán, era, con diferencia, el más grande y el más influyente. Al contar con la mayor economía y el mayor ejército de Alemania, Prusia se aseguró la hegemonía política y, de hecho, su rey era también el emperador alemán. En 1918, al ser derrotada Alemania en la Primera Guerra Mundial, la Revolución de Noviembre derrocó a la monarquía y el reino se convirtió en el Estado Libre de Prusia, un ente federado englobado dentro de un nuevo régimen, la República de Weimar. (es)
  • Prusiako Erresuma (alemanez: Königreich Preußen) egungo Alemania, Polonia, Danimarka, Lituania eta Errusiako eskualde batzuk 1701 eta 1918 artean okupatu zituen erresuma izan zen. 1870tik aurrera Alemaniar Inperioaren estatu nagusi eta gailena izan zen, bertoko erregeak Alemaniako enperadoreak ere izanik. Estatuaren sorrera gertatu zen, Brandenburgoko margraviatoa eta Prusiako dukerriaren batasun pertsonaletik sortua eta, konkista militarren bitartez, lurraldeak lortu zituen bere hedapena finkatzeko. (eu)
  • Prusia (prusiera zaharrez: Prūsa, alemanez: Preußen, lituanieraz: Prūsija, polonieraz: Prusy) Erdialdeko Europako eskualde historikoa da, gaur egun Polonia eta Errusiaren artean banaturik dagoena. Prusia estatuari izena eman zion (1701–1947). (eu)
  • Jerusalemgo Santa Mariaren Germaniar Etxeko Anaien Ordena (latinez: Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum, alemanez: Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem), eskuarki Ordena Teutonikoa (alemanez: Deutscher Orden) edo Zaldun Teutoien Ordena (alemanez: Deutscher Ritterorden) deitua, ordena militar kristaua da. 1190ean sortu zen, Hirugarren Gurutzadan, Akreko setioan, eta 1198an bihurtu zen ordena militar. XIX. mendetik, karitatezko erakunde kristaua da. (eu)
  • Ordena Teutonikoaren Estatua (alemanez: Staat des Deutschen Ordens; latinez: Civitas Ordinis Theutonici) Iparraldeko Gurutzadetan sortutako estatua izan zen, Ordena Teutonikoaren eskuetan zegoena. Livonia kontrolatzen zuten Ezpataren Anaia Livoniarrak Ordena Teutonikora gehitu ziren Livoniako Ordenaren adar autonomo bezala 1237. urtean. 1346an, Danimarkako erregeak 19.000 markoren truke saldu zien. 1410ean, Grunwaldeko guduan menderatua izan ondoren, Ordena Teutonikoa gainbeheran sartu zen, eta bere Livoniako adarra, Livoniako Konfederazioarekin batu zen. Prusiako lurralde teutonikoak, 1466an bitan banatu ziren, ondoren: Prusia teutonikoaren mendebaldeko zatia, Erret-Prusia bihurtu zen (ondoren, Poloniako beste zati bat izatera iritsiko zena); ekialdeko estatu monastikoa, berriz, 1525ean eta Erreforma protestantearen ondorioz sekularizatua izan zen eta Prusiako dukerriak ordezkatu zuen. (eu)
  • Prusia (alemanez: Preuße; latinez: Borussia, Prutenia; letonieraz: Prūsija; lituanieraz: Prūsija; polonieraz: Prusy; antzinako prusieraz: Prūsa) Erdialdeko eta Ekialdeko Europako estatu bat izan zen, 1525ean sortua eta Bigarren Mundu Gerraren amaieran (1947) desegina. Eragin handia izan zuen Alemaniako eta Europako historian. Hasieran Königsberg izan zuen hiriburu, eta gero Berlin. (eu)
  • Prusia (en alemán, Preußen, pronunciado /ˈpʁɔɪ̯sn̩/; en prusiano, Prūsija; en latín, Borussia o Prutenia) fue un Estado del mar Báltico entre Pomerania, Polonia y Lituania que existió desde finales de la Edad Media. Después de 1701, su nombre se extendió a un estado más grande surgido de Brandeburgo-Prusia, que finalmente abarcó casi toda Alemania del norte, y existió hasta su abolición al final de la Segunda Guerra Mundial. Como la segunda superpotencia alemana, Prusia jugó un papel importante en el concierto europeo de potencias desde el siglo XVIII y fue un destacado centro de la Ilustración. Inició progresivas reformas en el siglo XIX y finalmente se convirtió en la fuerza impulsora detrás de la fundación del estado nación alemán.​ Originalmente, el nombre Prusia solo se refería al núcleo del estado de la Orden Teutónica en la antigua área tribal de los prusios, un pueblo báltico occidental, y los territorios que surgieron fuera del Sacro Imperio Romano Germánico. Después de que el elector Hohenzollern de Brandeburgo —como Duque de Prusia en 1701— asumiera el título de Rey en Prusia, la designación general del Reino de Prusia se convirtió en la norma para todas las posesiones de su casa dentro y fuera del imperio.​ De ser un estado miembro de la Confederación Alemana desde 1815, el Reino de Prusia se convirtió en el poder supremo de la Confederación Alemana del Norte en 1866 y el del Imperio Alemán en 1871. En 1918, se transformó en el Estado Libre Republicano de Prusia, considerado el "baluarte de la democracia" en la República de Weimar.​ Sin embargo, después del Golpe de Estado de Prusia en 1932 y el Gleichschaltung durante la era nacionalsocialista, el Estado libre perdió su autonomía. Finalmente en 1947, el Consejo de Control Aliado declaró la disolución de jure de Prusia.​ Desde 2004, todos los territorios que una vez pertenecieron a Prusia —a excepción de Kaliningrado— forman parte de la Unión Europea (UE).​ (es)
  • L'État monastique des chevaliers Teutoniques ou État teutonique fut créé par les chevaliers de l'ordre Teutonique en 1226 sur le littoral de la Baltique, depuis la Vistule jusqu'au golfe de Finlande. Fondé en 1128 à Saint-Jean-d'Acre par des marchands de Brême et Lübeck, cet ordre avait initialement pour mission de secourir les pèlerins en Terre sainte et ses premiers membres étaient des moines d'origine germanique portant le titre des frères de Sainte-Marie. Avec le temps, les frères devinrent un ordre militaire qui fut officiellement reconnu comme tel par le pape Innocent III en 1198. Après les croisades, les chevaliers à la croix noire s'installèrent en Allemagne, en Hongrie et en Transylvanie. En 1226, afin de protéger ses terres des incursions des tribus prussiennes (restées païennes), le duc polonais Conrad Ier de Mazovie invita ces chevaliers à s'installer aux frontières de la Pologne. Pour prix de leur soutien, il leur offrit le pays de Chełmno, alors que le pape et l'Empereur germanique leur garantissaient la souveraineté sur les territoires païens qu'ils soumettraient. L'État teutonique fut au faîte de son pouvoir vers 1400. Cependant les excès et le despotisme des moines-chevaliers les rendirent impopulaires et leurs relations avec la Pologne et la Lituanie se dégradèrent jusqu'à l'affrontement et la défaite militaire de l'État lors de la bataille de Grunwald en 1410. En 1525 à Cracovie, le grand maître de l'ordre Teutonique Albert de Brandebourg, de la Maison de Hohenzollern, rendit hommage et reconnut son rapport de vassalité auprès du roi de Pologne Sigismond Ier. Ainsi, l'ancien État teutonique se transforma en duché de Prusse, vassal du Royaume de Pologne. Avec la disparition de l'État polonais (3 janvier 1795) résultant des partages successifs de son territoire entre les puissances voisines (Prusse, Autriche, Russie), la province, nommée désormais Prusse-Orientale, devint partie de l'État prussien. (fr)
  • L'ordre Teutonique (en allemand : der Deutsche Orden, littéralement « l'ordre Allemand ») ou ordre des chevaliers Teutoniques (Der Deutsche Ritterorden), dont les dénominations officielles (en latin) ont été Domus Hospitalis Sancte Marie Theutonicorum Hierosolymitani (Maison de l'hôpital des Allemands de Sainte-Marie-de-Jérusalem, en allemand Haus des Hospitals Sankt Marien der Deutschen zu Jerusalem), puis Ordo Domus Sanctæ Mariæ Teutonicorum (Ordre de la Maison de Sainte-Marie-des-Teutoniques), en abrégé les Teutoniques, est un ordre militaire chrétien créé à la fin du XIIe siècle dans le cadre des croisades en Terre sainte, mais qui est plus connu en raison de son implication dans les croisades baltes, notamment dans les territoires de Prusse. (fr)
  • La Prusse (en allemand : Preußen /ˈpʁɔɪ̯sn̩/) est à l'origine un territoire d'Europe nord-orientale en partie germanisé sous le contrôle des chevaliers Teutoniques, mais situé hors du Saint-Empire romain germanique. La Prusse est devenue au XVIe siècle possession d'une branche des Hohenzollern, puis elle sera réunie à l'électorat de Brandebourg (la région berlinoise) au XVIIe siècle. La Prusse constitue de 1701 à 1871 un élément essentiel du royaume de Prusse, incorporé à l'Empire allemand de 1871 (IIe Reich allemand). Dans ce cadre, la Prusse originelle correspond à la province de Prusse-Orientale, notamment après la Première Guerre mondiale, lorsqu'elle se retrouve isolée du reste de l'Allemagne. C'est la possession de la Prusse qui permet aux électeurs de Brandebourg d'obtenir le titre royal au XVIIIe siècle, d'abord comme « rois en Prusse » à Königsberg (c'est-à-dire en dehors de l'Empire), puis comme « rois de Prusse » (y compris à Berlin). Le mot « Prusse » a souvent été associé à l'idée de militarisme ; ainsi, Mirabeau disait que « la Prusse n'est pas un État qui possède une armée, c'est une armée ayant conquis la nation ». Après la perte du territoire historique du royaume de Prusse, partagé entre la Pologne, la Russie et la Lituanie, le terme cessera d'être utilisé en Allemagne après la Seconde Guerre mondiale, sauf dans un contexte historique. La Prusse n'a aujourd'hui plus aucune existence légale ou politique ; elle peut donc être considérée comme un État démantelé, puisque son ancien territoire est partagé entre les gouvernements de différents Länder allemands et pour la majeure partie de l'actuelle Pologne, sans oublier la région de Königsberg, devenue enclave soviétique, puis russe sous le nom de Kaliningrad. (fr)
  • Le royaume de Prusse (en allemand : Königreich Preußen) est un ancien État européen formé en 1701 et intégré en 1871 à l'Empire allemand, dont il est la composante principale ; il disparaît en 1918 lorsque l'Allemagne devient une république. Le royaume de Prusse devient un État de rang européen sous le règne de Frédéric II (1740 – 1786), puis joue un rôle essentiel de 1792 à 1815 comme adversaire de la France (guerres de la Révolution et de l'Empire), de 1815 à 1866 comme adversaire de l'Autriche (unification de l'Allemagne excluant l'Autriche), et en 1870-71 à nouveau comme adversaire de la France (guerre franco-prussienne) qui permet à la Prusse de dominer le nouvel Empire allemand. (fr)
  • La Prusse (en allemand : Preußen, en polonais : Prusy) est une région historique dans le nord-est de l'Europe centrale. Elle doit son nom à une déformation d'un des peuples autochtones, les Prussiens, d'origine balte, habitant le littoral sud-est de la mer Baltique entre les estuaires de la Vistule et le Niémen au XIIIe siècle. Sa colonisation est due aux chevaliers de l'ordre Teutonique qui la disputèrent bientôt aux souverains de Pologne. Après la conclusion du traité de Thorn en 1466, l'on y ajoute les territoires de la Poméranie orientale (« Pomérélie ») à l'ouest de la Vistule qui sont revenus au royaume de Pologne et sont classés sous l'étiquette de Prusse royale. Les parties restantes correspondent au territoire du duché de Prusse, un territoire sécularisé de l'ancien État teutonique en 1525. Après la Seconde Guerre mondiale et la Conférence de Potsdam en 1945, la plus grande partie des anciennes provinces de Prusse-Orientale et de Prusse-Occidentale fut cédée à la Pologne. La partie nord de la Prusse-Orientale est devenue l'oblast de Kaliningrad, enclave de Russie. La région ne doit pas être confondue avec le royaume de Prusse ayant Berlin pour capitale, fondé en 1701 pour remplacer l'union personnelle entre le duché de Prusse et l'électorat de Brandebourg. (fr)
  • B'ord Míleata a bhí in Ord na mBráithre an Tí Gearmánach Naomh Muire in Iarúsailéim, nó An tOrd Gearmánach mar a bhí aithne orthu le linn a ré féin nó An tOrd Teotanach mar atá aithne orthu san lá atá inniu ann. Bunaíodh An tOrd Teotanach sa bhliain 1190. (ga)
  • Stát stairiúil a raibh an-chuid tionchair aige ar stair na hEorpa ar feadh na gcéadta bliain ab ea an Phrúis (Gearmáinis: Preußen) (Polainnis: Prusy). Beirlín an phríomhchathair a bhí aici. Cuireadh tús leis an bPrúis i gceantar beag atá anois i dtuaisceart na Polainne. Prúisigh a bhí ina gcónaí ann agus rinne Gearmánaigh coilíniú ar an gceantar sa tríú haois déag. Chruthaigh stát neamhspleách san áit ina bhfuil coda den Eastóin, den Laitvia agus den Liotuáin anois. Bhí ceannas ag orthu ó 1466. I 1525 d'iompaigh ceannaire na Ridirí ina Phrotastúnach agus cruthaíodh , an chéad stát Phrotastúnach. Bhí tailte na Prúise ar an taobh thoir de bhéal ag an am seo. I 1618 fuair an Phrúis mar oidhreacht, agus laghdaigh cumhacht na Polainne sa cheantar. Faoi cheannas méadaíodh tailte na Prúise siar chomh fada le habhainn na Réine. (ga)
  • Ksatria Teutonik merupakan ordo religius Katolik yang berasal dari Jerman. Ordo ini dibentuk untuk membantu peziarah Kristen di Tanah Suci mendarat dan mendirikan rumah sakit untuk mengurus penderita sakit dan terluka. kemudian dalam perjalanannya berubah menjadi ordo militer. Nama lengkap ordo tersebut dalam latin adalah "Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum", atau "Ordo Jerman Rumah Sakit Maria di Yerusalem" atau bahasa Jermannya "Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem". Dibentuk pada penghujung abad 12 di Acre. Pada abad pertengahan, ordo ini memegang peranan penting di Outremer. Mereka mengontrol bea di pelabuhan Acre. Setelah kekalahan Kristen di Timur Tengah pada tahun 1187, beberapa pedagang dari Lubeck dan Bremen berinisiatif untuk mendirikan rumah sakit yang akan menjadi cikal bakal Ksatria Teutonik. Mereka lalu bertransformasi menjadi ordo militer pada tahun 1198 dan menerima perintah dari Paus untuk mengambil alih Yerusalem dari tangan gereja timur dan mempertahankannya dari kaum Muslim.Setelah terusir dari Yerusalem, ordo ini banyak berperan dalam perang melawan kaum non Kristiani (selain Muslim) di Eropa. Mereka berpindah-pindah tempat di Austria, Rusia, melawan Lituania, Polandia dan lain-lain. Ordo ini masih eksis hingga sekarang di Austria, selamat dari jangkauan Napoleon (tidak seperti ordo saudaranya, Ordo Bait Allah). Bidang yang digarap bukan lagi militer seperti zaman dulu tetapi bidang sosial dan kesehatan. (in)
  • Negara Kebiaraan Ordo Teutonik atau Negara Orde Teutonik (bahasa Jerman: Staat des Deutschen Ordens; bahasa Latin: Civitas Ordinis Theutonici), also called Deutschordensstaat (diucapkan [ˈdɔʏtʃ ɔɐdənsˌʃtaːt]) atau Ordensstaat (diucapkan [ˈɔɐdənsˌʃtaːt]) dalam bahasa Jerman, merupakan Negara Tentara Salib yang dibentuk oleh Ksatria Teutonik atau Ordo Teutonik selama terjadinya Perang Salib Utara di abad ke-13 di sepanjang pesisir Laut Baltik. Negara ini berbasis di setelah terjadinya Perang Salib Prusia menghadapi yang beragama kepercayaan dimulai pada tahun 1230, yang akhirnya meluas hingga meliputi daerah Courland, Gotland, Livonia, Neumark, Pomerania dan Samogitia. Sebagian besar teritori ditaklukan oleh , selanjutnya kolonisasi Jerman akhirnya terjadi dengan berbagai hasil akhir. yang menguasai Terra Mariana diiikutsertakan kedalam Ordo Teutonik menjadi Ordo Livonia yang berperan sebagai cabang otonomi bebas dari Ordo Teutonik semenjak tahun 1237. Pada tahun 1346, Kadipaten Estonia dijual oleh sebesar 19.000 kepada Ordo Teutonik. Pergeseran kedaulatan dari Denmark ke Ordo Teutonik bertempat pada tanggal 1 November 1346. (in)
  • Prusia (bahasa Jerman: Preußen, bahasa latin: Borussia, Prussia atau Prutenia; bahasa Polandia Prusy; bahasa Russia: Пруссия) adalah kerajaan bangsa Jerman dan negara bersejarah yang berasal dari penggabungan Kadipaten Prusia dan Margraviasi Brandenburg. Selama berabad-abad lamanya, Wangsa Hohenzollern menguasai wilayah Prusia, dan sukses mememperluas wilayahnya dengan mengandalkan pasukan darat yang teratur dan efektif. Prusia memiliki andil besar dalam membentuk sejarah Jerman, dengan ibu kotanya di Berlin setelah tahun 1451. Selepas tahun 1871, Prusia bersatu dengan Jerman, yang berakibat pada hilangnya identitas Prusia di dalam Kekaisaran Jerman. Penghapusan identitas itu sendiri faktualnya dihapuskan pada tahun 1932 tanpa masalah, dan dengan resmi pada tahun 1947.Prusia mencapai pengaruh politik terbesarnya pada abad ke 18 dan 19. Ketika abad 18, ia menjadi kekuatan Eropa terbesar di bawah pemerintahan Frederick Agung (1740 – 1786). Ketika abad 19, kanselir Otto von Bismarck menyatukan kerajaan Jerman menjadi “Jerman Bawah” dengan pengecualian Kekaisaran Austria.Setelah tahun 1810, Prusia mendominasi wilayah Jerman secara politik, ekonomis, dan populasi, Prusia adalah wilayah inti dari kesatuan Konfederasi Jerman Utara yang dibentuk pada tahun 1867, yang nantinya menjadi bagian dari Kekaisaran Jerman atau disebut juga Deutsches Reich pada 1871. Nama Prusia sendiri diambil dari Bahasa Prusia Lama. Pada abad ke-12, "Prusia Lama" ditaklukan oleh salah satu bagian dari Tentara Salib Jerman, yaitu Ksatria Teutonik. Pada tahun 1308, Kesatria Teutonik menaklukan daerah yang dulunya milik orang Polandia yaitu Pomerelia bersama dengan daerah Gdańsk (Danzig). Negara kebiaraan para ksatria tersebut kemudian telah dijermanisasi melalui imigrasi dari Jerman bagian Tengah dan Barat, sedangkan di bagian selatan di Polandianisasi oleh para pemukim dari Masovia. Setelah Perdamaian Thorn kedua pada tahun 1466, wilayah Prusia dipecah menjadi Kebangsawanan Prusia barat, merupakan propinsi dari Polandia dan bagian timur wilayah tersebut yang dari tahun 1525 akan dikenal sebagai Kadipaten Prusia, dan yang satunya yaitu kubu dari Kemahkotaan Polandia hingga tahun 1657. Penyatuan Brandenburg dan Kadipaten Prusia pada tahun 1618 berujung pada terjadinya proklamasi Kerajaan Prusia pada tahun 1701. Prusia memasuki jajaran kekuatan besar tak lama setelah menjadi sebuah kerajaan, dan memiliki cakupan pengaruh yang paling besar pada saat abad ke-18 dan 19. Selama abad ke-18, Prusia memiliki peran yang signifikan dalam isu internasional di bawah pimpinan Friedrich Agung. Selama abad ke-19, Kanselir Otto von Bismarck menyatukan prinsipalitas-prinsipalitas Jerman menjadi "Jerman Kecil" tanpa mengikutsertakan Kekaisaran Austria. Pada Kongres Wina, yang akhirnya menghasilkan penataan ulang batas-batas negara Eropa setelah kekalahan Napoleon, Prusia mendapatkan bagian yang cukup besar di wilayah Barat Laut Jerman, termasuk daerah yang kaya akan batubara, Ruhr. Negara ini tumbuh dengan amat pesat dalam bidang ekonomi dan politik, menjadi inti dari Konfederasi Jerman Utara pada tahun 1867, dan nantinya Kekaisaran Jerman pada tahun 1871. Kerajaan Prusia menjadi amatlah besar di Jerman yang baru terbentuk itu, hingga identitas Jerman tergantikan/tersamarkan oleh identitas Prusia. Garis kebangsawanan Prusia akhirnya berakhir pada tahun 1918. Pada masa Republik Weimar, Prusia kehilangan hampir seluruh kekuatan politik dan hukum mereka pada tahun 1932. Kalangan Elit Prusia lama memainkan peran yang pasif pada saat rezim Nazi berkuasa; Prusia dihilangkan dari Jerman secara resmi pada tahun 1940-an. Prusia Timur kehilangan seluruh populasi Jerman-nya setelah tahun 1945, dan diserap oleh Polandia dan Uni Soviet. Istilah "Orang Prusia" sering digunakan terutama di luar Jerman, untuk menguatkan kesan dari profesionalisme, agresifitas, militerisme dan konservatifisme dari para Junker yang merupakan bangsawan tuan tanah di Timur yang mendominasi Prusia dan nantinya Kekaisaran Jerman sebelum tahun 1918. (in)
  • Kerajaan Prusia (bahasa Jerman: Königreich Preußen) adalah kerajaan di Jerman dari tahun 1701 sampai tahun 1918 dan, dari 1871, adalah negara pemimpin Kekaisaran Jerman, terdiri hampir 2/3 wilayah kekaisaran. Nama kerajaan ini berasal dari wilayah Prusia, walaupun basis kekuatannya adalah . (in)
  • The State of the Teutonic Order (German: Staat des Deutschen Ordens, pronounced [ˈʃtaːt dɛs ˌdɔʏtʃn̩ ˈʔɔʁdn̩s]; Latin: Civitas Ordinis Theutonici; Lithuanian: Vokiečių ordino valstybė; Polish: Państwo zakonu krzyżackiego), also called Deutschordensstaat (pronounced [ˈdɔʏtʃʔɔʁdn̩sˌʃtaːt]) or Ordensstaat (pronounced [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt]), was a medieval Crusader state, located in Central Europe along the southeastern shore of the Baltic Sea. It was formed by the knights of the Teutonic Order during the 13th century Northern Crusades in the region of Prussia. The Livonian Brothers of the Sword merged in 1237 with the Teutonic Order of Prussia and became known as its branch, the Livonian Order, while their state (Terra Mariana) became a part of the Teutonic Order State. At its greatest territorial extent, in the early 15th century, it encompassed Chełmno Land, Courland, Gotland, Livonia, Neumark, Pomerelia (Gdańsk Pomerania), Prussia and Samogitia, i.e. territories nowadays located in Estonia, Latvia, Lithuania, Germany, Poland, Russia, and Sweden. Following the battles of Grunwald in 1410 and Wilkomierz in 1435, the State fell into decline. After losing extensive territory in the imposed Peace of Thorn in 1466, the extant territory of its Prussian branch became known as Monastic Prussia (Polish: Prusy zakonne) or Teutonic Prussia (Polish: Prusy krzyżackie) and existed until 1525 as a part and fiefdom of the Kingdom of Poland. The Livonian branch joined the Livonian Confederation and continued to exist as part of it until 1561. (en)
  • L'Antica Prussia fu una regione che si estendeva dalla costa sud-orientale del Mar Baltico fino alla Terra dei laghi della Masuria, chiamato Brus nelle carte dell'VIII secolo del Geografo Bavarese. Gli storici precedenti avevano documentato i popoli prussiani come orientali, con Tacito che si riferiva ad essi come Aesti . La Prussia fu segnalata ancora in relazione ad Adalberto di Praga, un missionario cristiano inviato da Boleslao I di Polonia per convertire i prussiani, ma che fu poi ucciso da essi nel 997. I reperti archeologici in Prussia suggeriscono una continua presenza nella regione, fino almeno al 2000 a.C. Il popolo baltico parlava una gran varietà di lingue, tra le quali l'antico prussiano che apparteneva alle ramo occidentale del gruppo delle lingue baltiche. Ad esse sono legate le moderne rappresentanti di questo gruppo, cioè la lingua lettone e quella lituana, appartenenti al ramo baltico orientale. Nella preistoria, la parte orientale dell'area era abitata dai baltici orientali, mentre i baltici occidentali (inclusi i prussiani) abitavano la Sambia e le aree ad ovest. Nei tempi, i baltici occidentali si consolidarono nella nazione prussiana, mentre i baltici orientali si consolidarono in parte della nazione lituana. (it)
  • Lo Stato monastico dei cavalieri teutonici, conosciuto anche con il nome tedesco Ordenstaat (IPA [ˈɔːdn̩ˌʃtɑːt]) o, per esteso, Deutschordenstaat, fu un'entità statale nata su iniziativa dell'Ordine teutonico ed esistita per tre secoli in Prussia. Nel 1230, mentre erano in corso le crociate del Nord e in occasione della nomina del Gran maestro Hermann von Salza, fu fondato lo Stato monastico per agevolare le operazioni di conquista della Prussia; il Deutschordenstaat cessò di esistere come realtà autonoma e venne secolarizzato nel 1525, quando il Gran maestro aderì alla Riforma protestante e ricevette a titolo di feudo la gestione del neonato ducato di Prussia, sottoposto all'autorità del Regno di Polonia. Inizialmente concentrato nella regione che si estendeva dalla costa sud-orientale del Mar Baltico alla terra dei laghi della Masuria, nel momento della sua massima estensione aveva annesso gran parte del territorio degli odierni Paesi baltici, l'isola di Gotland e una discreta sezione dell'attuale costa della Polonia. A differenza dei tentativi falliti effettuati degli altri grandi ordini cavallereschi di stabilire un punto d'appoggio permanente o di dare vita a una vera e propria entità statale in Terra Santa, l'Ordine teutonico, fondato relativamente tardi, percorse una strada diversa. In principio, adottò il modus operandi dei templari e degli ospitalieri in campo militare e organizzativo, ma la vera ascesa dei Cavalieri iniziò solo con il declino degli stati crociati. Concentrandosi in seguito sull'Europa nord-orientale, l'Ordine assunse un ruolo di primo piano nella cristianizzazione e colonizzazione di tale regione geografica. Sotto la guida dei teutonici, prese forma uno Stato molto più organizzato delle formazioni territoriali contemporanee e, grazie a un'efficace strategia politica e amministrativa, tale entità riuscì a sopravvivere per diversi secoli. (it)
  • La Prussia (in tedesco Preußen /'pʀɔʏ̯sən/; in latino Borussia, Prussia oppure Prutenia; in polacco Prusy; in russo Пруссия) fu uno Stato europeo collocato nell'omonima regione originatosi nel 1525 come ducato e facente parte della Germania dal 1871 fino alla caduta del Terzo Reich, dopo il secondo conflitto mondiale. Il nome si riferiva in origine al territorio occupato dall'antica tribù baltica dei Prussi o Prussiani corrispondente all'attuale Lituania meridionale, all'exclave russa dell'Oblast' di Kaliningrad e alla Polonia nord-orientale; in seguito, il nome Prussia identificò una delle regioni dell'Ordine teutonico e, dal XVI secolo, un ducato degli Hohenzollern, il feudo polacco-lituano chiamato anche Prussia Ducale, che fu poi unito dal 1618 alla marca di Brandeburgo. In seguito al trattato di Oliva (1660), preceduto dal trattato di Wehlau, alcune aree della Prussia ottennero la sovranità e nel 1701 si costituì il Regno di Prussia, comprendente tutti i territori degli Hohenzollern, che dal 1815 al 1866 fecero parte (tranne le province di Posnania, Prussia Orientale e Prussia Occidentale) della Confederazione germanica; dal 1867 fino al 1871 l'intero territorio entrò a far parte della Confederazione Tedesca del Nord. Dal 1871 al 1918 fu uno Stato dell'Impero tedesco; in seguito, cambiò denominazione in Stato libero di Prussia sotto la Repubblica di Weimar e la Germania nazista, fino all'abolizione geografica e politica ufficiale nel 1947. (it)
  • プロイセン（ドイツ語: Preußen、ポーランド語: Prusy、リトアニア語: Prūsija、プロシア語: Prūsa）は、現在のポーランド北部からカリーニングラード州（ロシアの飛び地）・リトアニアにかけての地域。歴史的には、北にグダニスク湾からクルシュー砂州にかけてのバルト海、そしてヴィスワ川流域西方からネマン川の間にある内陸の（Mazury）にかけての地域である。プロシア（普魯西）は、英語名（Prussia）に基づく名称である。 「en:Prussia (region)」も参照 プロイセン公国とブランデンブルク辺境伯を起源とし、ドイツ統一（ドイツ帝国）の中核となったプロイセン王国（ドイツ語: Königreich Preußen、ポーランド語: Królestwo Prus）の国名は、この地域の名称に由来している。 (ja)
  • ドイツ騎士団国（独: Deutschordensstaat、発音: [ˈdɔʏtʃ ɔɐdənsˌʃtaːt]、Staat des Deutschen Ordens、ラテン語: Civitas Ordinis Theutonici）は、13世紀、バルト海沿いで北方十字軍の期間、ドイツ騎士団により建国された十字軍国家である。 ドイツ騎士団領、ドイツ騎士修道会領などとも呼ばれ、ドイツ語ではOrdensstaat（騎士団国）とも呼ばれる。また、ドイツ騎士団の別訳であるチュートン騎士団からチュートン騎士団国とも呼ばれる。 ドイツ騎士団が、1230年に異教徒古プロイセン人を征服した後、故地を基盤に作った国である。その後、ゴットランド島、クールラント、リヴォニア、ノイマルク、ポメレリア、ジェマイティヤまで拡大した。領土は現在のエストニア、ラトビア、ポーランド、リトアニア、ロシアにおよぶ。 (ja)
  • Il Regno di Prussia (in tedesco: Königreich Preußen, in polacco: Królestwo Prus) è stato un regno tedesco esistito dal 1701 al 1918. Alla caduta della monarchia in Germania, alla fine della prima guerra mondiale, il regno costituiva circa i due terzi dell'Impero tedesco. (it)
  • 프로이센 왕국(독일어: Königreich Preußen 쾨니히라이히 프로이센[*])은 호엔촐레른 가가 지배했던 독일 북부 지역에 위치한 왕국으로, 1701년 1월 18일부터 1918년 11월 9일까지 존재했다. 이 왕국은 1701년에 성립해 1918년까지 존속했던 독일 제국의 중심적 역할을 한 국가였다. (ko)
  • ドイツ騎士団（ドイツきしだん、独: Deutscher Orden）とは、ローマ・カトリック教会の公認した騎士修道会の一つである。正式名称はドイツ人の聖母マリア騎士修道会（羅: Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum、ドイツ語: Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem）。英語では Teutonic Order と呼ばれ、日本ではその英語由来の訳語としてのチュートン騎士団でも知られる。 12世紀後半、聖地パレスチナに巡礼するキリスト教信者を護衛し病院を設立する目的で設立された。メンバーは、一般的にはチュートン騎士として知られ、自発的に報酬を目当てに、中世には聖地やバルト海地域で十字軍の騎士修道会として活動した。プロイセンなどを統治し、東方植民の先駆けとなった。テンプル騎士団、聖ヨハネ騎士団と共に、中世ヨーロッパの三大騎士修道会の1つに数えられる。 (ja)
  • プロイセン王国（プロイセンおうこく、独: Königreich Preußen）は、ホーエンツォレルン家の君主が統治したヨーロッパの王国である。現在のドイツ北部からポーランド西部にかけてを領土とし、首都はベルリンにあった。 プロイセンの語源となったプルーセンはドイツ騎士団に征服され、1224年にドイツ騎士団国が作られた。ドイツ騎士団国は1525年にプロイセン公国（公領プロイセン）となる。1618年、公国はブランデンブルク選帝侯領とともに、同君連合であるブランデンブルク＝プロイセンを構成した。君主フリードリヒ・ヴィルヘルムはオランダ総督との姻戚関係によって威勢を増し、1701年にプロイセン王国となった。王国は軍国主義的な国家として成長し続け、オーストリア継承戦争・七年戦争・普墺戦争・普仏戦争などの欧州大戦に次々と勝利し、プロイセンを盟主とするドイツ帝国が誕生する。 1918年からドイツ革命や第一次世界大戦の敗戦により王政は廃止され、ヴァイマル共和政のプロイセン自由州となった。（） (ja)
  • 튜턴 기사단국(독일어: Staat des Deutschen Ordens, pronounced [ʃtaːt dɛs ˌdɔɪ̯t͡ʃn ˈʔɔʁdn̩s]; 라틴어: Civitas Ordinis Theutonici; 리투아니아어: Vokiečių ordino valstybė; 폴란드어: Państwo zakonu krzyżackiego) 또는 독일 기사단국(Deutschordensstaat pronounced [ˈdɔʏtʃʔɔʁdn̩sˌʃtaːt]), 기사단국(Ordensstaat pronounced [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt])은 발트해 남동쪽 해안을 따라 위치한 중세 유럽 국가였다. 13세기 북방 십자군 기사들이 프로이센에서 결성했다. 1237년 검의 리보니아 형제들은 프로이센의 튜턴 기사단과 합병하여 테라 마리아나으로 알려지게 되었다. 15세기 초에는 , 고틀란드, 리보니아, 포메렐리아, 프로이센과 사모기티아, 즉 오늘날에는 에스토니아, 라트비아, 리투아니아, 폴란드, 스웨덴에 있는 영토이다. 1410년 그룬발드 전투와 전투 이후, 국가는 쇠퇴하였다. 1466년에 부과된 으로 광범위한 영토를 잃은 후, 프로이센 지부의 현존하는 영토는 수도원 프로이센(폴란드어: Prusy zakonne) 또는 튜턴 프로이센(폴란드어: Prusy krzyżackie)으로 알려지게 되었다. 1525년까지 폴란드 왕국의 일부이자 영토로 존재했다. 리보니아 지부는 리보니아 연방에 가입하여 1561년까지 그 일부로 계속 존재했다. (ko)
  • ( 보로사는 여기로 연결됩니다. 불교 용어인 보로사(補盧沙)에 대해서는 푸루샤 문서를 참고하십시오.) 프로이센은 1947년까지 독일 북부에 있었던 주로서 1918년까지는 베를린을 수도로 한 호엔촐레른가의 왕국이었다. (ko)
  • L'Ordine dei Fratelli della Casa di Santa Maria in Gerusalemme, comunemente noto come Ordine teutonico (sigla O.T., in latino Ordo Teutonicus o, estesamente, Ordo Fratrum Domus Hospitalis Sanctae Mariae Teutonicorum in Jerusalem; in tedesco Deutscher Orden, o estesamente Orden der Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem) è un antico ordine monastico-militare e ospedaliero sorto in Terra santa nel 1191 all'epoca della terza crociata (dopo quello gerosolimitano - gli Ospitalieri - nel 1099 e del tempio - i Templari - nel 1119) ad opera di alcuni tedeschi di Brema e Lubecca per assistere i pellegrini provenienti dalla Germania. I membri di questa congregazione pospongono al loro nome la sigla O.T.. Fino alla perdita di Acri nel 1291, il principale teatro di operazioni dei Cavalieri teutonici rimase la Terra santa. Tuttavia già a partire della fine del XII secolo operarono sulla costa baltica, nella zona che si estendeva a nord-est dei territori polacchi, e a partire dal secondo decennio del XIII secolo operarono nell'Europa orientale-danubiana, più precisamente in Transilvania, per proteggere il Regno d'Ungheria dai nomadi Cumani, su richiesta di re Andrea II d'Ungheria. Attuarono una vasta opera di conquista e di cristianizzazione dei territori occupati dalle tribù baltiche, che in precedenza erano perlopiù pagane: tali operazioni sono state denominate Crociate del Nord. I Cavalieri teutonici avviarono un programma di conquiste che, in meno di un secolo, li portò a sottomettere un vastissimo territorio; gli abitanti pagani vennero convertiti o sterminati e si organizzò l'immigrazione in massa di contadini tedeschi. Il loro dominio nella regione li portò successivamente allo scontro sia con i russi ortodossi di Pskov e Novgorod (la battaglia del lago ghiacciato venne raffigurata, seppur con diverse imprecisioni e invenzioni storiche, nel film Aleksandr Nevskij) sia con i polacco-lituani. Questi ultimi, guidati da re Ladislao II Jagellone, inflissero loro una dura sconfitta nella battaglia di Tannenberg (o Grunwald) il 15 luglio 1410. Alla fine della guerra dei tredici anni, il secondo trattato di Toruń ridusse il dominio territoriale dell'Ordine alla sola Prussia Orientale (oltre ai vari possedimenti minori in territorio germanico) e allo status di vassallo della corona polacca. Nel 1525 il trentasettesimo Grande maestro dell'Ordine, Alberto di Hohenzollern-Ansbach, si convertì al luteranesimo e secolarizzò i possedimenti prussiani, assumendo il titolo di duca di Prussia. Quanto sopravvisse dell'Ordine rimase in possesso di alcuni territori del Sacro Romano Impero e della Livonia, retta in maniera indipendente dal ramo livoniano, che nel 1561 fu a sua volta secolarizzata nel Ducato di Curlandia e Semigallia. Le commende dell’Ordine teutonico vennero secolarizzate da Napoleone Bonaparte nel 1809, ma in seguito furono ripristinate dagli Asburgo. Venne riformato nel 1929 dalla Santa Sede che lo rese un ordine di canonici regolari per la cura d'anime e le opere di carità. (it)
  • 예루살렘의 성모 마리아의 독일 형제회 (라틴어: Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Hierosolymitanorum; 독일어: Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem; 폴란드어: Zakon Szpitala Najświętszej Marii Panny Domu Niemieckiego w Jerozolimie), 일반적으로 알려진 튜턴 기사단(독일어: Deutscher Orden, Deutschherrenorden 또는 Deutschritterorden)은 1190년경 예루살렘 왕국의 아크레에서 설립된 가톨릭의 기사수도회이다. 기사단의 기원은 제3차 십자군을 지원하기 위해 성지 예루살렘 근처의 아크레에 1190년 경 세워진 야전 병원이며, 1198년에 기사수도회로 격상되었다. 1211년에 지벤뷔르겐(트란실바니아) 같은 동유럽지역에서 활동하다가 1225년 이후 프로이센으로 이동하여 활동하였다. 그 곳에서 이들은 헝가리 왕 엔드레 2세를 도와서 침입한 이교도인 쿠만족과 싸웠다. 1225년 엔드레 왕에게 쫓겨났다가 마조비아의 콘라트로부터 프로이센에 있는 사람들을 기독교로 개종시켜달라는 요청을 받은 기사단원들은 비수아 강 북쪽으로 이동해 토른(토루인)에 거점을 마련했다. 1233년 그 지역 담당 단장인 헤르만 발크는 주로 중부 독일에서 자원해온 평신도들로 구성된 군대를 이끌고 프로이센 공격을 개시했다. 그 후에 50년에 걸쳐 비수아 강 하류에서 네만 강 하류에 이르는 지역에서 대부분의 프로이센인들을 라트비아 동부로 몰아냈다. 이후 프로이센 지역에서 프로이센 공국이 건국되었다. (ko)
  • Pruisen (ook wel Pruissen; Duits: Preußen; Oudpruisisch: Prūsa; Pools: Prusy; Litouws: Prūsija; Latijn: Prussia, Borussia of Prutenia) is een historische staat in Centraal-Europa. De geschiedenis van de Pruisische staat begint in 1226 met de Gouden Bul van Rimini, waarmee de basis voor de Duitse Ordestaat werd gelegd. Na vele conflicten met het koninkrijk Polen werd West-Pruisen in 1466 (na de Dertienjarige Oorlog) krachtens de Tweede Vrede van Thorn onder de naam koninklijk Pruisen onderdeel van Polen. Oost-Pruisen, dat gezien kan worden als de voorloper van het latere Pruisische koninkrijk, bleef tot 1660 een vazalstaat van Polen. Van 1701 tot 1918 werd de staat geleid door een koning van het koninkrijk Pruisen en van 1918 tot 1933 door een minister-president van de vrijstaat Pruisen. Pruisen had vooral vanaf de achttiende eeuw een grote invloed op de Duitse en Europese geschiedenis. Sinds 1866 was Pruisen de belangrijkste staat van Duitsland en later de grootste deelstaat in het Duitse Rijk. In 1947 werd Pruisen door de overwinnaars van de Tweede Wereldoorlog opgeheven en verdeeld. Het voormalige Pruisen ligt vooral op het grondgebied van Duitsland en Polen, maar ook op dat van zeven andere landen. De Pruisen, een West-Baltische stam, leefden oorspronkelijk in de buurt van het huidige Gdańsk en Kaliningrad. Hun woongebied werd Pruisen genoemd. In de dertiende eeuw veroverde de Duitse Ordestaat het gebied. Het werd in 1525 een seculier hertogdom onder het huis Hohenzollern, dat de staat sinds 1618 regeerde in personele unie met de mark Brandenburg. De markgraaf van Brandenburg was ook keurvorst en dus een van de voornaamste Duitse vorsten. Omdat de Duitse keizer militaire steun van Brandenburg nodig had, stond hij aan markgraaf Frederik III in 1701 toe om zichzelf tot "Koning in Pruisen" te kronen.Het land werd in de achttiende eeuw onder Frederik de Grote een Europese grote mogendheid. Door enorme uitbreidingen in de achttiende en negentiende eeuw omvatte Pruisen uiteindelijk grote delen van West- en Noord-Duitsland (thans voor een deel gelegen in het huidige Polen). Minister-president Otto von Bismarck verenigde de Duitse staten in 1871 in het Duitse Keizerrijk, waarvan de koning van Pruisen keizer was. Van 1871 tot 1945 was Pruisen verreweg de grootste deelstaat van het Duitse Rijk. (nl)
  • De Duitse Orde (Latijn: "Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum") was een geestelijke ridderorde die ontstond in de nadagen van de Derde Kruistocht (1189-1192). In navolging van de Engelse benaming, die op de Latijnse is gebaseerd, wordt de Duitse Orde ook wel Teutoonse Orde en haar ridderschap Teutoonse ridders genoemd. De Orde behoorde tot de , de soldaten van Christus, die het geloof met de wapens wilden verdedigen en verbreiden. Andere milities waren de Tempeliers, de Johanniters en de Maltezers. Nadat het de christenen bij de Derde Kruistocht niet was gelukt om Jeruzalem te heroveren, vond de orde een nieuwe uitdaging: de kerstening van Pruisen en Lijfland. In de 16e en het begin van de 17e eeuw steunde zij het onderdrukken van de Reformatie en de strijd tegen het oprukkende Ottomaanse Rijk. Het centrale archief van de orde bevindt zich in Wenen. In Nederland bestaat al sinds de middeleeuwen een balije van de Orde. Deze balije werd na de Reformatie protestants en wordt de balije van Utrecht genoemd. De commanderijen in zuidoostelijk Nederland vielen onder de balije Biesen, nabij Maastricht, ze werden door rooms-katholieke ridders bemand. (nl)
  • De Duitse Ordestaat (Latijn: Civitas Ordinis Theutonici) was een staat, opgericht door de Duitse Orde, een geestelijke ridderorde op Baltisch gebied. Het grondgebied van de Orde bestond uit het latere West-Pruisen, waarop ook de Poolse koningen aanspraak maakten, en het latere Oost-Pruisen het gebied van de Baltische Pruzzen. De Orde van de Zwaardbroeders regeerde over Lijfland (het noordelijk deel van het huidige Letland en het zuidelijk deel van het huidige Estland), en werd in 1237 opgenomen in de Duitse Orde, maar zij behield als Lijflandse Orde een zekere autonomie. Na de nederlaag in de Slag bij Tannenberg verloor de Duitse Orde een deel van haar macht. West-Pruisen werd na de Dertienjarige Oorlog in 1466, bij de Tweede Vrede van Thorn, gescheiden van Oost-Pruisen en onder de naam Koninklijk Pruisen door het Polen ingelijfd. De Orde-staat werd luthers geseculariseerd na 1525. Het gebied van Oost-Pruisen heette sindsdien hertogdom Pruisen. Lijfland kwam na 1561 rechtstreeks onder het Pools-Litouwse Gemenebest en in 1621 onder Zweden. Het zuiden van het huidige Letland kwam ook in 1561 onder de Poolse kroon maar behield als hertogdom Koerland en Semgallen zelfstandigheid. In 1721 kwam Lijfland onder de Russische tsaar, Koerland volgde in 1795. (nl)
  • Het koninkrijk Pruisen (Duits: Königreich Preußen, Nederlands ook wel Pruissen) was een Duits koninkrijk van 1701 tot 1918. Vanaf de Duitse eenwording in 1871 tot aan de Eerste Wereldoorlog besloeg Pruisen twee derde van het grondgebied van het Duitse Keizerrijk. De naam Pruisen komt van het Baltische volk der Pruisen aan de Bocht van Gdańsk, maar de machtsbasis inclusief de hoofdstad Berlijn lag in Brandenburg. Het koninkrijk werd tijdens de Novemberrevolutie van 1918 opgeheven en vervangen door de vrijstaat Pruisen. (nl)
  • Prusy (niem. Preußen, łac. Borussia) – niejednoznaczny termin, odnoszący się kolejno do kilku państw stworzonych na historycznych terenach Prus w okresie od 1226 do 1947 r. (pl)
  • Prusy (łac. Borussia, Prutenia, Prussia; niem. Preußen, Preußenland; prus. Prūsa), w historiografii Prusy właściwe lub dawniej Stare Prusy (niem. Altpreußen) – region historyczny położony nad Morzem Bałtyckim pomiędzy dolnym Niemnem a dolną Wisłą. Teren krainy nie był tożsamy z historycznym państwem o nazwie Prusy. (pl)
  • Państwo zakonu krzyżackiego (łac. Civitas Ordinis Theutonici, niem. Deutschordensland albo Deutschordensstaat), pot. państwo krzyżackie; od 1466 dodawano do nazwy człon w Prusach (niem. Preußen), od tego czasu państwo określane jest jako Prusy Zakonne lub Prusy Krzyżackie – suwerenne państwo niemieckiego zakonu krzyżackiego założone około 1226 roku. Państwo zakonne obejmowało głównie ziemie Prusów, a po przejęciu zakonu kawalerów mieczowych także Inflanty (Łotwę i Estonię). Zostało znacznie ograniczone i podporządkowane Królestwu Polskiemu od 1466 roku (na mocy II pokoju toruńskiego). Przez cały okres istnienia państwa zakon krzyżacki podlegał bezpośrednio papiestwu, a jako zbrojne ramię Świętemu Cesarstwu Rzymskiemu. Wielki mistrz uznawał nad sobą władzę cesarzy, będąc zaliczonym w poczet książąt Rzeszy. (pl)
  • Zakon krzyżacki, zakon niemiecki, Zakon Szpitala Najświętszej Marii Panny Domu Niemieckiego w Jerozolimie (łac. Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum) – jeden z trzech największych, obok joannitów i templariuszy, chrześcijańskich zakonów rycerskich, które powstały na fali krucjat w XI i XII wieku. Sprowadzony w 1226 na Mazowsze przez Konrada Mazowieckiego, by zapewnić obronę posiadłości piastowskich przed Prusami, dokonał ich podboju i chrystianizacji, opanował militarnie obszary późniejszych Prus Wschodnich oraz dzisiejszej Łotwy i Estonii tworząc z tych ziem własne państwo. Zakon podbił także niektóre tereny Polski i Litwy. (pl)
  • Królestwo Prus (niem. Königreich Preußen) – państwo powstałe przez podniesienie Księstwa Pruskiego do rangi królestwa w 1701 r. Powstałe państwo objęło także pozostałe domeny dynastii Hohenzollernów (m.in. Elektorat Brandenburgii). W 1806 r., po rozwiązaniu Świętego Cesarstwa Rzymskiego jego władcy utracili uprawnienia księcia elektora Rzeszy. W latach 1815–1866 państwo członkowskie Związku Niemieckiego, w latach 1866–1871 Związku Północnoniemieckiego, w latach 1871–1918 Cesarstwa Niemieckiego. Król Prus był jednocześnie cesarzem niemieckim, a Prusy w Cesarstwie miały pozycję hegemoniczną. Terytorium Królestwa Prus obejmowało dwie trzecie całego obszaru Cesarstwa Niemieckiego. (pl)
  • O Estado da Ordem Teutónica (português europeu) ou Estado da Ordem Teutônica (português brasileiro) (em alemão: Deutschordensland), também conhecido como Estado dos Cavaleiros Teutônico Monástica ou Ordensstaat («Estado da Ordem»), foi formado em 1224 durante as cruzadas bálticas, quando os cavaleiros da Ordem Teutónica conquistaram os prússios pagãos ( em latim: Prutenii - velhos prussianos). Em 1237, os Irmãos Livônios da Espada, que controlavam a Livônia foram incorporadas à Ordem Teutónica como um ramo autónomo. Em 1410, após sua derrota na Batalha de Grunwald, a ordem entrou em declínio e a sua filial da Livônia foi para a Confederação da Livônia que havia sido criada em 1422-35. Em 1346, o Ducado de Estónia foi vendido pelo rei da Dinamarca por 19 000 marcos de Colónia à Ordem Teutónica. A alteração da soberania da Dinamarca à Ordem Teutônica teve lugar a 1 de novembro de 1346. As terras teutônicas na Prússia foram divididas em 1466, após a Paz de Thorn: a parte ocidental da Prússia teutônica se tornou a Prússia Real, que tornou-se, então, mais uma parte da Polônia; o Estado Monástico do Oriente foi secularizado em 1525 durante a Reforma Protestante, quando foi substituído pelo Ducado da Prússia, um feudo polonês, governado pela Casa de Hohenzollern. Em textos antigos e em latim, o termo Prut(h)enia refere-se igualmente à Prússia Teutónica, Prússia Real e ao Ducado da Prússia. O adjetivo correspondente contemporâneo é prut(h)énico (veja a coleção de 1551 celestial tabelas, tabelas pruténicas, Prutenicæ Tabulæ Cœlestium Motuum). (pt)
  • Prússia (em alemão: Preußen, em polonês/polaco: Prusy) é uma região histórica que se estende desde a baía de Gdańsk (na Polônia), o final da Curlândia (na costa sudeste do mar Báltico, na Letônia), até a Masúria, no interior do que é actualmente território polaco. O nome Prússia tem sua origem histórica nos prussianos, um povo báltico que habitava a área em torno das lagunas da Curlândia e do Vístula (no que é hoje o norte da Polônia). A região e os habitantes foram descritos pela primeira vez por Tácito em sua obra Germânia no ano de 98 d.C., no período em que suevos, godos e outros povos germânicos viviam em ambas as margens do rio Vístula, ao lado dos éstios, os povos do leste. Na década de 1230, o território dos prussianos, e dos povos vizinhos curônios e livônios, estava sob o controle do Estado da Ordem Teutónica. O termo é aplicado a uma série de Estados históricos homónimos centrados na região histórica e que deram origem ao Ducado da Prússia e à Marca de Brandemburgo. Durante séculos, a Casa de Hohenzollern governou com sucesso a região, expandindo seu tamanho por meio de um exército bem organizado e eficaz. A Prússia moldou a história da Alemanha, tendo como sua capital Berlim depois de 1451. Em 1871, os Estados alemães se uniram com a criação do Império Alemão, sob liderança prussiana. Em novembro de 1918, as monarquias foram abolidas e a nobreza perdeu seu poder político. A Prússia foi efetivamente abolida em 1932, e oficialmente em 1947. No século XIV, os cruzados alemães — os Cavaleiros Teutônicos — conquistaram os prussianos. Em 1308, os Cavaleiros Teutônicos conquistaram a região da Pomerélia e Gedano (Danzigue). O Estado da Ordem Teutónica foi germanizado principalmente pela imigração da Alemanha central e ocidental, e foi polonizado por colonos de Mazóvia. A Segunda Paz de Toruń (1466) dividiu a Prússia nas regiões Ocidental — a Prússia Real, uma província do Reino da Polônia, que posteriormente ficou sob proteção da República das Duas Nações — e a parte Oriental — o Ducado da Prússia (a partir de 1525), um feudo da Coroa da Polônia até 1657. A unidade de ambas as partes da Prússia foram preservadas pela manutenção das suas fronteiras, da cidadania de seus habitantes e da sua autonomia política. A união de Brandemburgo e o Ducado da Prússia em 1618 culminou na proclamação do Reino da Prússia, em 1701, quando o país se tornou uma das grandes potências de sua época, com maior influência nos séculos XVIII e XIX. Durante o século XVIII, sob o reinado de Frederico, o Grande, a nação teve uma grande influência em muitos assuntos internacionais. Durante o século XIX, o chanceler Otto von Bismarck uniu os principados alemães numa Pequena Alemanha, que excluía o Império Austríaco. No Congresso de Viena (1814-1815), que redesenhou o mapa político da Europa após a derrota de Napoleão, a Prússia adquiriu uma grande parte do noroeste do que atualmente é a Alemanha, incluindo o Vale do Ruhr, uma região rica em carvão. O reino então cresceu rapidamente na influência econômica e política, quando, em 1867, tornou-se o núcleo da Confederação da Alemanha do Norte e, em 1871, do Império Alemão. Neste período, a Prússia era tão grande e tão dominante na nova Alemanha que os junkers e outras elites prussianas eram cada vez mais identificadas como alemães e cada vez menos como prussianos. O reino foi dissolvido em 1918, durante a Revolução Alemã de 1918-1919, que marcou o fim da Primeira Guerra Mundial. Em 1932, seu Estado sucessor, a República de Weimar, perdeu quase toda a importância jurídica e política que a Prússia havia conquistado. Posteriormente, as velhas elites prussianas acabaram por desempenhar um papel passivo após a criação da Alemanha nazista; a Prússia foi legalmente abolida em 1940. A Prússia Oriental perdeu toda a sua população alemã depois de 1945, quando a Polônia e a União Soviética anexaram seu território. Desde então, a área está dividida entre o norte polonês (a maioria da Vármia-Masúria), o exclave russo de Caliningrado e o sudoeste da Lituânia (na região da Klaipeda). O termo "prussiano" tem sido frequentemente utilizado, especialmente fora da Alemanha, para enfatizar características como profissionalismo, agressividade, militarismo e conservadorismo da classe junker de aristocratas. A região é famosa por conta de seus muitos lagos, assim como florestas e montanhas. (pt)
  • O Reino da Prússia (em alemão: Königreich Preußen) foi um reino alemão de 1701 a 1918 e, a partir de 1871, o principal Estado-membro do Império Alemão, compreendendo quase dois terços da área do império. Seu nome originou-se do território do Ducado da Prússia, embora sua base de poder tenha sido Marca de Brandemburgo. Foi centrado na região histórica da Prússia. Os reis da Prússia foram todos da Casa de Hohenzollern que governava anteriormente com sucesso a Marca de Brandenburgo e posteriormente englobaram a Prússia mais a leste, formando Brandemburgo-Prússia sob Frederico Guilherme, o "grande eleitor". Com sua capital em Berlim desde 1451, os Hohenzollern como eleitores de Brandemburgo, levaram o Reino da Prússia a um papel de liderança na história da Alemanha. Em 1871, sob a liderança do chanceler Otto von Bismarck os estados alemães se uniram na criação do Império Alemão. Em novembro de 1918, com o fim da Primeira Guerra Mundial, as monarquias foram abolidas e a nobreza perdeu seu poder político. A Prússia, como unidade política, foi efetivamente abolida em 1932, durante o regime nazista e oficialmente em 1947. O nome Prússia deriva dos prussianos. No século XIII, os cruzados alemães, os Cavaleiros Teutônicos, conquistaram os "prussianos". Em 1308, os Cavaleiros Teutônicos conquistaram a região anteriormente polonesa de Pomerélia com Gdańsk (Danzig). Seu estado monástico foi principalmente germanizado pela imigração da Alemanha central e ocidental e do sul, e foi polonizado por colonos de Mazóvia. A Segunda Paz de Toruń (1466) dividiu a Prússia para o oeste Prússia Real, uma província da Polônia, e a parte oriental, a partir de 1525 chamada de Ducado da Prússia, um feudo da Coroa da Polônia até 1657. A união de Brandemburgo e o Ducado da Prússia em 1618 que levou à proclamação do Reino da Prússia em 1701. A Prússia entrou no ranking das grandes potências, logo depois de se tornar um reino, e exerceu maior influência nos séculos XVIII e XIX. Durante o século XVIII, tinha uma grande influência em muitos assuntos internacionais sob o reinado de Frederico, o Grande. Durante o século XIX, o chanceler Otto von Bismarck uniu os principados alemães em uma Pequena Alemanha que excluía o Império Austríaco. No Congresso de Viena (1814–1815), que redesenhou o mapa da Europa após a derrota de Napoleão, a Prússia adquiriu uma grande parte do noroeste da Alemanha, incluindo Ruhr rica em carvão. O país então cresceu rapidamente na influência econômica e política, e tornou-se o núcleo da Confederação da Alemanha do Norte em 1867, e depois do Império Alemão em 1871. O Reino da Prússia era agora tão grande e tão dominante na nova Alemanha que os junkers e outras elites prussianas eram cada vez mais identificadas como alemães e cada vez menos como prussianos. O reino foi dissolvido em 1918. Na República de Veimar, o estado da Prússia perdeu quase toda a sua importância jurídica e política em 1932. As velhas elites prussianas desempenharam um papel passivo no regime nazista; Prússia foi legalmente abolida em 1940. A Prússia Oriental perdeu toda a sua população alemã depois de 1945, quando a Polônia e a União Soviética anexaram seu território. O termo "prussiano" tem sido frequentemente utilizado, especialmente fora da Alemanha, para enfatizar o profissionalismo, agressividade, militarismo e o conservadorismo da classe junker de aristocratas que desembarcaram no Oriente, que dominaram primeiro a Prússia e depois o Império Alemão antes de 1918. (pt)
  • Государство Тевтонского ордена (нем. Deutschordensland, нем. Ordensstaat) сформировалось в результате завоеваний тевтонскими рыцарями земель пруссов во время Северных крестовых походов в 1224 году. В 1237 году Ливонское братство воинов Христа стало Ливонским ландмейстерством Тевтонского ордена, и контролировавшаяся им территория также вошла в состав Орденского государства. В 1346 году датский король за 19’000 кёльнских марок продал Ордену территорию датского герцогства Эстляндия; формальная смена суверенитета состоялась 1 ноября 1346 года. После поражения в Грюнвальдской битве в 1410 году начался упадок Тевтонского ордена. Ливонские земли отделились, образовав Ливонскую конфедерацию. После Тринадцатилетней войны в 1466 году западная часть Орденского государства выделилась в т. н. «Королевскую Пруссию», войдя в состав Польского королевства. Оставшаяся часть во время Реформации была секуляризована, и в 1525 году стала светским герцогством Пруссия, находящимся в вассальной зависимости от польского короля. (ru)
  • Тевто́нский о́рден (лат. Ordo Teutonicus), также Германский орден, Немецкий орден (нем. Deutscher Orden) — германский духовно-рыцарский военный орден, основанный в конце XII века. Девиз ордена: «Помогать — Исцелять — Защищать» (нем. Helfen — Heilen — Wehren; лат. Adiuvare — Sanare — Defendere). (ru)
  • A Ordem dos Cavaleiros Teutônicos de Santa Maria de Jerusalém (em latim: Ordo Domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum), conhecida apenas como Ordem Teutónica (português europeu) ou Teutônica (português brasileiro) (em alemão: Deutscher Orden) foi uma ordem militar cruzada vinculada à Igreja Católica por votos religiosos pelo Papa Clemente III. Foi formada no ano de 1190, em São João de Acre, no Reino de Jerusalém, para auxiliar os germânicos feridos nas Cruzadas. Os seus membros usavam sobrevestes brancas com uma cruz negra e tinham por norte o lema: Ajudar, defender, curar. Tiveram a sua sede em Acre, uma fortaleza construída nos tempos do Reino de Jerusalém (1099-1291), durante as Cruzadas, cujos vestígios se conservam no norte de Israel. A Ordem Teutónica, ao lado da Ordem dos Templários e da Ordem dos Hospitalários, foi uma das mais poderosas e influentes da Europa. A maioria dos seus membros pertencia à nobreza, inclusive a família real prussiana e, quando necessário, contratavam-se mercenários. Os soberanos e a nobreza dos estados antecessores à atual Alemanha, inclusive a família soberana do Império Alemão (1871-1918) e do Reino da Prússia (1525-1947), os Hohenzollern, eram membros da ordem. Atualmente, a ordem atua como uma organização de caridade na Europa Central. (pt)
  • Den Tyska ordensstaten (tyska: Staat des Deutschen Ordens, uttal: [ʃtaːt dɛs ˌdɔɪ̯t͡ʃn ˈʔɔʁdn̩s] eller Ordensstaat uttal: [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt]; latin: Civitas Ordinis Theutonici; litauiska: Vokiečių ordino valstybė; polska: Państwo zakonu krzyżackiego), var en medeltida korstågsstat, belägen längs Östersjöns kust. Ordensstaten bildades på 1200-talet av Tyska orden. (sv)
  • Короле́вство Пру́ссия (нем. Königreich Preußen) — обозначение Прусского государства в период 1701—1918 годов во время правления прусских королей. С 1871 года Прусское королевство стало ведущим государством провозглашённой Германской империи, занимая почти две трети всей её площади, а прусские короли, произошедшие из бранденбургской династии Гогенцоллернов, одновременно занимали общегерманский трон. По сложившимся историческим событиям, королевство было провозглашено на территории Прусского герцогства, хотя его ядром стал Бранденбург. В связи с этим фактической столицей королевства был бранденбургский Берлин, хотя коронации традиционно проводились в исторически прусском Кёнигсберге. (ru)
  • Preussen var ett land vid sydöstra Östersjön, bebott av de baltiska preussarna. Tyska orden underlade sig så småningom landet efter 1225 och efter att de mer eller mindre hade utrotat ur-preussarna. Om dess vidare öden, tills det, när kurfursten av Brandenburg 1701 antog kungatitel, gav namn åt det nya kungariket, se Preussens äldre historia. Vid Polens första delning 1772 fick kungariket Preussen även Westpreussen utom Danzig och Thorn, som förvärvades vid andra delningen (1793). Den provins i den preussiska staten, som kallades Preussen, delades 1878 i två, Ostpreussen och Westpreussen. (sv)
  • Preussen (tyska:  (info), svenskt uttal: [ (info)] eller [prö´jsen]) var ett hertigdöme, senare ett konungarike och till sist en delstat i Tyskland. Från 1700-talet var det en betydande europeisk stat, som formellt upplöstes 1947 till följd av andra världskrigets utgång. Hertigdömet Preussen bildades 1525 ur resterna av Tyska ordens ordensstat, då högmästaren Albrekt av Brandenburg-Ansbach omvandlade Ostpreussen till ärftligt hertigdöme under huset Hohenzollern, fram till 1657 under det polska kungadömet som vasall. År 1618 ingick hertigdömet en personalunion med Kurfurstendömet Brandenburg, ett av de största tysk-romerska riksfurstendömena som också regerades av en annan gren av huset Hohenzollern. I samband med Polens försvagning blev Preussen först ett oberoende hertigdöme och utropades 1701 av Fredrik I till ett självständigt konungarike (tyska: Königreich Preußen). Under 1700-talet blev Preussen en stark militärmakt, särskilt under Fredrik II (Fredrik den store). Under 1800-talet blev Preussen den ledande tyska staten. Detta manifesterades av Preussens militära seger över Österrike 1866, vilket avgjorde ledarskapsfrågan bland de tyska staterna samt att Preussens kung från 1871 även var kejsare av Tyska riket. Det senare möjliggjordes genom att de tyska staterna (utom Österrike) 1871 samlades i ett kejsardöme under preussisk ledning. Monarkin störtades 1918 till förmån för republikanskt styrelseskick varigenom Tyskland omdanades till Weimarrepubliken. Preussen var denna stats största delrepublik under namnet Fristaten Preussen (tyska: Freistaat Preussen). Under mellankrigstiden dominerade socialdemokraterna Preussens politiska liv. Delrepubliken kom därför i skarp konflikt med nazisterna och 1933 inlemmades den i den tyska enhetsstaten (Nazityskland). Trots att Preussen i praktiken hade upphört att existera 1933 så förklarade de allierade segrarmakterna i andra världskriget landet upplöst den 25 februari 1947. (sv)
  • Пру́ссия (нем. Preußen, прусск. Prūsija, лат. Borussia) — историческое государство в Восточной и Центральной Европе, достигшее своих наибольших размеров в XIX—XX веках. Название «Пруссия» происходит от экзонима пруссы — примерно так ещё античные авторы называли племена, исконно населявшие юго-восточное побережье Балтийского моря восточнее Вислы. Затем название использовалось для обозначения территории государства Тевтонского ордена, образованного на этих землях после их завоевания тевтонскими рыцарями в результате Крестовых походов. В 1466 году по Второму Торуньскому мирному договору Тевтонский орден вынужден был признать себя вассалом польского короля. Некоторые сведения о повседневной жизни в орденских городах того времени можно получить из Поваренной книги Тевтонского ордена. По Торуньскому миру к Польше отошла западная часть владений ордена — Гданьское Поморье, земли Хелминьская и Михаловская, Меве, Мальборк, Эльблонг и княжество-епископство Вармия. Впоследствии эта часть владений Ордена стала называться польской или Королевской Пруссией. Орден, столицей которого после потери Мальборка (Мариенбурга) стал Кёнигсберг, признал себя вассалом польского короля. Последний великий магистр Тевтонского ордена Альбрехт Бранденбургский (1490—1568) заступил на эту должность в 1511 году, Под влиянием идей Реформации Мартина Лютера он пожелал стать светским правителем и превратил Тевтонский Орден в 1525 году в герцогство Пруссия. Альбрехт подписал 8 апреля 1525 года в Кракове мирный договор с Польским королевством и 10 апреля 1525 года принес вассальную присягу королю Польши Сигизмунду как герцог Пруссии (1525—1568). После этого он выехал в прусскую столицу Кенигсберг и там 6 июля 1525 года одним из первых немецких князей объявил себя сторонником Реформации Лютера. Герцогство Пруссия стало лютеранским по вероисповеданию. В герцогстве Пруссия установилась династия Гогенцоллернов, к которой принадлежал Альбрехт I. Его преемник Альбрехт II Фридрих (1568—1618) страдал слабоумием и поэтому Польша в 1577 году назначила собственных администраторов герцогства, которыми с 1603 года были курфюрсты Бранденбурга. После смерти Альбрехта II Фридриха в 1618 году курфюрсты Бранденбурга, которые тоже принадлежали к династии Гогенцоллернов, унаследовали титул прусских герцогов, однако Пруссия по-прежнему считалась вассалом Речи Посполитой. Лишь в 1657 году, воспользовавшись тяжёлым положением Польши в войнах со Швецией, Русским царством и запорожскими казаками, Бранденбург добился подписания Велявско-Быдгощского трактата с Польшей, по которому герцогство Пруссия становилось независимым и примыкало к Бранденбургу. В 1701 году с провозглашением Королевства Пруссия состоялось окончательное объединение Пруссии и Бранденбурга. В 1701 Фридрих III провозгласил себя королём Пруссии, тем самым превратив прусское герцогство в королевство, название «Пруссия» постепенно распространилось и на все владения Гогенцоллернов как в границах Священной Римской империи, так и за её пределами, хотя формально относилось лишь к территории бывшего герцогства. Провозглашённое Королевство Пруссия не входило в Священную Римскую империю (именно этот факт и позволил Фридриху провозгласить себя королём Пруссии), однако другие территории, находящиеся под правлением прусского короля, входили в неё, то есть до 1806 года не являлись территориями Королевства Пруссия. Несмотря на это, политическим ядром нового королевства стало именно Бранденбургское княжество со столицей в Берлине, формально ликвидированное лишь в 1806 году с распадом Священной Римской империи. Даже резиденция прусских королей находилась в Берлине, лишь коронации происходили традиционно в Кёнигсберге. Поэтому со временем название «Королевство Пруссия» распространилось на все владения прусских королей, а территория собственно Прусского королевства (вместе с Вармией) стала известна как Восточная Пруссия и составляла одноимённую провинцию прусского государства. После объединения германских государств прусские короли заняли трон единой Германской империи. Пруссия как королевство просуществовала до конца 1918 года и затем вошла в состав Веймарской республики как Свободное государство Пруссия. С приходом национал-социалистов к власти и проводимой ими политики гляйхшальтунга де-факто автономия Пруссии в Третьем рейхе ещё в 1933 году утратила силу. Де-юре Пруссия как государственное образование была ликвидирована лишь в 1947 году указом Контрольного совета оккупационных войск. (ru)
  • Держа́ва Тевто́нського о́рдену (лат. Deutschordensland) — східноєвропейська держава, яка сформувалась внаслідок завоювань лицарями-хрестоносцями Тевтонського ордену земель балтійського племені пруссів у ході Північних хрестових походів. Існувала у XIII—XVI ст та займала території на півдні та сході Балтійського моря, які сьогодні входять до складу Німеччини, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, та Росії. Поширювала католицтво, сприяла німецькій колонізації балтійського регіону. (uk)
  • Пруссія, іноді Прусія (нім. файл; лат. Borussia, Prutenia, Prussia; латис. Prūsija; лит. Prūsija; пол. Prusy; прусськ. Prūsa) — німецьке королівство та історична держава, яка утворилась із Прусського герцогства та маркграфства Бранденбург. Протягом століть Гогенцоллерни правили Пруссією, вони розширили її розмір за допомогою надзвичайно добре організованої та ефективної армії. Пруссія сформувала історію Німеччини, разом із її столицею в Берліні після 1451 року. Після 1871 року, Пруссія злилася з Німеччиною, втративши свої характерні особливості. Фактично її було ліквідовано в 1932, а офіційно — 1947 року. Назва Пруссія походить від назви пруссів. У 13-му столітті Прусську землю завоювали німецькі лицарі тевтонського ордену. 1308 року тевтонські лицарі завоювали Східну Померанію разом із Гданськом (Данціг). Їхня монарша держава була значною мірою германізована через імміграцію німців із західних та центральних регіонів, а на півдні вона була полонізована поселенцями з Мазовії. Після другого Торунського миру (1466), Пруссію було поділено на західну Королівську Пруссію, польську провінцію та східну частину, яка з 1525 року називалась Прусським герцогством, феодальний лад Корони Польської до 1657 року. Об'єднання Бранденбургу та Прусського герцогства 1618 року призвело до проголошення Королівства Пруссії 1701 року. Пруссія досягла найбільшого розквіту у 18-му та 19-му століттях. Протягом 18-го століття вона стала потужною європейською силою під час правління Фрідріха Великого (1740—1786). Протягом 19-го століття канцлер Отто фон Бісмарк об'єднав німецькі князівства в , за винятком лише Австрійської імперії. Після 1810 року Пруссія домінувала в Німеччині політично, економічно та за кількістю мешканців і була ядром об'єднаної Північної Німецької конфедерації, що утворилася 1867 року, яка згодом стала частиною Німецької імперії (1871). Термін «прусський» часто вживався, особливо за межами Німеччини, для підкреслення професіоналізму, агресивності, мілітаризму та консерватизму класу юнкерів, земельних аристократів Сходу, які домінували в Пруссії в 20-му столітті. (uk)
  • Пру́ссія (нім. Preußen; лит. Prūsija; пол. Prusy) — у X—XX століттях край у Центрально-Східній Європі. Розташовувався на південно-східному узбережжі Балтійського моря (від Гданської затоки до Мазурії; сучасні Калінінградська область Росії, Клайпедський край Литви, Підляське і Вармінсько-Мазурське воєводство Польщі). Історичний центр — Кенігсберг (сучасний Калінінград). Батьківщина балтського племені пруссів, язичницького тубільного населення X—XIII століть, за іменем якого названий край. Вперше згадується в «Германії» Тацита (98) як країна германських племен свебів і готів, а також аестів (відомих у середньовіччі як «прусси»). До ХІІІ ст. був ареною військових конфліктів між прусськими, польськими і мазовецькими князями. Після 1226 року частково перейшов під владу німецьких хрестоносців Тевтонського ордену, які прибули сюди на запрошення князя Конрада Мазовецького для боротьби з пруссами. У 1230–1466 роках об'єднаний в межах католицької держави Тевтонського ордену. Внаслідок Тринадцятирічної війни (1454–1466) між Орденом та Польським королівством, згідно з Торунським миром, розділений на 2 частини: Орденську (Східну) Пруссію і Польську (Західну) Пруссію. 1525 року держава Тевтонського ордену була секуляризована останнім великим магістром Альбрехтом з німецької династії Гогенцоллернів, що створив на її основі герцогство Пруссія й став васалом польського короля. 1618 року Прусське герцогство утворило союзну державу із маркграфством Бранденбург (Бранденбург-Пруссія), яка 1660 року унезалежнилася від Польщі, а 1701 року стала королівством Пруссія. 1772 року, внаслідок першого поділу Польщі, прусський король Фрідріх ІІ Великий приєднав до свого королівства Польську (Західну) Пруссію, таким чином відновивши єдність історичної Пруссії. У XVIII—ХІХ ст. Прусське королівство було однією з великих держав Європи, конкурувало з Австрією за об'єднання німецьких земель, а 1871 року стало основою новопроголошеної Німецької імперії (сучасної Німеччини). Після поразки Німеччини у Першій світовій війні (1918) королівство перетворили на Вільну державу Пруссія, німецьку федеральну землю, яка після Другої світової війни (1945) опинилася під радянською окупацією. За рішенням Потсдамської конференції Пруссія була відчужена від Німеччини і поділена між СРСР (Калінінградська область) та Польщею (Підляське і Вармінсько-Мазурське воєводство). Внаслідок радянського і польського урядування край перетворився на депресивний регіон; в радянській частині більшість культурних пам'яток XIII—XIX століття втрачено. Стара латинська назва — Бору́ссія (лат. Borussia). (uk)
  • Королі́вство Пру́ссія (нім. Königreich Preußen) — у 1701—1918 роках німецька монархічна держава у Центрально-Східній Європі з центром в історичній Пруссії. Утворилося на основі маркграфства Бранденбург і герцогства Пруссії (Бранденбург-Пруссія). Протягом XVIII—XIX століть конкурувало з Австрією за об'єднання німецьких земель. Вело перманентні війни з сусідами: Францією, Данією, Росією, Польщею. 1871 року стало державою, на основі якої постала Німецька імперія; перетворене на федеральний штат цієї імперії. Керувалося королями з німецької династії Гогенцоллернів, які від 1871 року носили титул німецьких імператорів. Столиця — Берлін, центр Бранденбурзької землі. Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні перетворене на Вільну державу Пруссія, федеральний штат у складі Веймарської Німеччини. (uk)
  • Tyska orden (tyska: der Deutsche Orden, Deutschorden; latin: Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum, "Orden av vår Frus den heliga Marias tyska hus i Jerusalem") är en kristen riddarorden grundad i slutet av 1100-talet som en sjukvårdande orden. Från 1198 blev dock orden även militär. Den upplöstes 1809 men återupprättades 1834 som en orden inom Romersk-katolska kyrkan, fokuserad på sjukvård och välgörenhet. År 1929 ombildades den till en rent andlig orden, utan militära intressen. Orden kom redan från början av 1200-talet att ha mycket stor del av sin verksamhet i Östeuropa. Den stat som orden upprätthöll från 1200- till 1500-tal kallades Ordensstaten eller Tyska ordensstaten. (sv)
  • Орден братів німецького Дому святої Марії в Єрусалимі (лат. Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum, нім. Orden der Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem), більш відомий як Тевтонський орден (лат. Ordo Teutonicus) — чернечий лицарський орден Римо-католицької Церкви, заснований у ХІІ столітті, що складався переважно з вихідців із «тевтонських» (східно-німецьких) земель. Орден брав участь у хрестових походах, а також відіграв значну роль у християнізації Східної Європи та поширенні західноєвропейських звичаїв на її теренах. (uk)
  • 普魯士王國（德語：Königreich Preußen，发音：[ˌkøːnɪkʁaɪ̯ç ˈpʁɔɪ̯sn̩] （））是一個由德意志人建立的王國，存在於1701年至1918年間。它是1871年德意志統一的最大推手，並是德意志帝國的領導者。雖然其國名為普魯士，但其首都柏林與统治基础位於勃蘭登堡侯国。 普魯士的統治者來自霍亨索倫家族。普鲁士王國的前身，勃蘭登堡-普魯士在勃蘭登堡選帝侯腓特烈·威廉的領導下迈出了走向强国行列的第一步，他也因此稱為“大選帝侯”。普魯士繼續在此后不断发展，尤其是在腓特烈·威廉一世的第三個兒子、腓特烈大帝的統治期間。腓特烈大帝在發起七年戰爭（1756-63年）、對抗奧地利、俄羅斯、法國和瑞典以及確立普魯士在德意志國家中的作用以及將該國確立為歐洲大國的過程中發揮了重要作用。普魯士實力顯露後，被視為德意志諸國中的大國。在接下來的一百年中，普魯士繼續参加和贏得了許多戰鬥和許多戰爭。普魯士因實力強大，不斷試圖統一除瑞士外的其他德意志國家，而奧地利是否會被納入這樣一個統一的德意志領土是一個持續的問題（也被称为德国问题）。在拿破仑战争中，普鲁士先是在1806年的耶拿战役中惨败，但是随后展开了改革运动。在第六次反法同盟中，普鲁士和其他盟國合作，在莱比锡战役中取得了胜利。此戰不僅導致了拿破仑帝国的瓦解，同样大大唤醒了德意志各个邦国的民族意识。 德意志邦聯於拿破崙戰爭後的維也納會議上成立，德意志統一的問題在整個德意志地區引發了一系列革命，所有邦國皆希望擁有自己的憲法。建立聯邦的嘗試仍未成功，1866年德意志聯邦因其最強大的兩個成員國普魯士和奧地利之間爆發戰爭后解體。此后德国北部被普鲁士领导的北德意志邦联统一，並在五年中在普魯士結盟國家之間建立了更緊密的聯盟，而奧地利和德國南部的大部分地區仍然保持獨立。在普奧戰爭之後，北德意志聯邦被視為軍事力量聯盟，但其訂定的許多法律後來被德意志帝國使用。1870年爆发了普法战争，此戰拿破崙三世兵败被俘，並導致法兰西第二帝国解体。到了戰爭的後半部分，形勢已經對普魯士一邊倒，由於高漲的民族主義情緒，南德各邦自願放棄獨立，轉而加入北德意志邦聯，接受普魯士國王威廉一世的領導。1871年1月18日，在腓特烈一世於哥尼斯堡加冕為普魯士國王170年之際，威廉一世在鏡廳加冕為德意志皇帝。 普魯士被認為是統一的德意志帝國（1871-1945）的合法前身，也是今天德意志聯邦共和國的直系祖先。第一次世界大戰后，德国全面废除君主制，普鲁士王国被普魯士自由邦取而代之。1932年普鲁士政变由时任總統保羅·馮·興登堡和德國總理弗朗茨·馮·帕彭发动，以馮·帕彭為帝國專員取代普魯士自由邦的合法政府。纳粹上台后不断加紧中央集权，希特勒派出心腹戈林担任普鲁士内阁首长（自1933年直至二战结束），并将普鲁士的省改组为大区。普鲁士实际已名存实亡。在戰爭結束後，盟軍將普魯士王國的傳統視為軍國主義，並要求其為德意志國家體系讓路，於1947年2月25日正式廢除普魯士，戰前普魯士的11個省和行政區被劃歸蘇管區、西方管區、蘇聯和波蘭；普魯士作為一個政治實體徹底消失。其於1525年條頓騎士團大團長阿爾布雷希特進行世俗化改革、建立普魯士國家後至此共計422年。 德国在一战和二战中损失的土地绝大部分来自普鲁士王國东部的领土，这些前東部領土的歸屬在冷戰期間一直存在爭議，西德政府和德國保守派認為是《波茨坦協定》強加於德國之上的條款，所以始終予以否認，直到1990年兩德統一前簽訂的《最終解決德國問題條約》中才官方放棄這些領土。普鲁士王国对德国影响深远，今日有九个德国的联邦州都来自曾经普鲁士的领土，它同时留下了丰厚的文化遺產，德国政府因之设立了（Stiftung Preußischer Kulturbesitz）来进行组织管理，該基金會已成為世界上最大的文化組織之一。 (zh)
  • 条顿骑士团国（德语：Deutschordensland）由条顿骑士团在征服普鲁士地区和古普鲁士人后于1234年建立，信仰罗马天主教，定首都為马尔堡城堡，1457年，迁至柯尼斯堡。1525年，宗教改革中，来自霍亨索伦家族的普魯士公國侯爵兼条顿骑士团大团长阿爾布雷希特宣布条顿骑士团世俗化，改宗新教，普鲁士公国建立。 (zh)
  • 普魯士（古普魯士語：Prūsa；德語：Preußen；立陶宛語：Prūsija；波蘭語：Prusy；俄語：Пруссия，拉丁語：Pruthenia /Prussia/Borussia）是歐洲的一个歷史的地區，位於波羅的海東南海岸，範圍從西部的維斯瓦河三角洲到東部的庫爾斯沙嘴末端，向內陸延伸至馬祖里亞。塔西佗的《日耳曼尼亞》（公元98年）是已知最古老的關於該地區及其居民的記錄。老普林尼已經證實羅馬人已經航行到辛布里克半島（日德蘭半島）以外的水域。（Suiones）、（Sitones）、哥特人（Goths）和其他日耳曼人部落在民族大遷移期間曾暫時定居在維斯瓦河的東部和西部。 (zh)
  • 普鲁士，又稱普魯士地區（德語：Preußen；普鲁士语：Prūsa；波蘭語：Prusy；俄語：Пруссия；拉丁語：Borussia或Prutenia），是一個歐洲的已不存在國家，為現今波蘭瓦爾米亞-馬祖里省和俄羅斯加里寧格勒這兩個地區的古代稱謂，其所有国在歷史上曾發生了數次重大变動。 普鲁士这个名字来源于定居于此的古普鲁士人。在13世纪，条顿骑士团這個个由神圣罗马帝国的组织的北方十字军征服了古普魯士人所居住的土地，並於1308年定居在了但泽和波美雷利亚地区。條頓騎士團作為一個，通过引入移民來实现天主教化，這些移民主要來自德國的中部和西部，从而導致大部份古普魯士北部的地區漸漸的德意志化；在南部，普鲁士則更多的受到马索维亚移民的同化，因為這些移民來自於波蘭，所以普魯士南部具有的特征。在此之後，條頓騎士團在和波兰-立陶宛的战争中实力不断减损，最終於1466年的《第二次托伦和约》中對波兰-立陶宛宣誓效忠，普魯士的西部從此变成了波兰的一个省（即皇家普鲁士）；而东部从1525年起成立了半獨立的普鲁士公国，直到1657年《韦劳条约》為止都是波兰王室的封臣。1618年開始勃兰登堡和普鲁士公国合為一體，並在1701年升格为獨立的普鲁士王国。 普鲁士在成为一个王国不久后就逐步迈入了歐洲列強的行列，並於18世纪和19世纪的屢次戰爭中迅速崛起。在腓特烈大帝（1740-1786）统治时期，普魯士王國在三次西里西亚战争中获胜，對欧洲事务開始擁有影响力。在拿破仑战爭后，在重新绘制欧洲政治版图的维也纳会议上，普鲁士王國获得了大量德意志地區的领土，其中包括富含煤炭的鲁尔区。随后普鲁士便在政治和经济和上迅猛增长，并于1867年建立以自己为核心的北德意志邦联之。北德在1871年和南德各邦一同戰胜了强敌法国，在高涨的民族主义热潮下，普鲁士国王加冕成为德意志皇帝，由此建立德意志帝国。由于普鲁士的核心地位，其首府柏林也成為整個德意志帝国的首都。同时，容克和其他普鲁士精英的國家认同逐漸以“德国人”為主，而越来越少的自認为是“普鲁士人”。 普魯士王国与德意志帝國境內的君主國們，因為德国革命而於1918年全部退位。在魏玛共和国的共和制下，普鲁士自由邦取代了舊王国，在1932年弗朗茨·冯·帕彭领导的普魯士政變之后，自由邦失去了大多數法律和政治的权力，被切割成若干省份，此後便要聽從德國中央的命令，随后它又在1935年被纳粹德国拆分成數個大区。尽管如此，一些普鲁士政府部门仍保留下来，赫尔曼·戈林继续担任普鲁士总理和内政部长直到二战结束。1945年之后，波兰和苏联各自吞并了普鲁士在奥德-尼斯河以东的所有领土，在1950年之前兩國驱逐了大部分德国居民，從此普鲁士和德國永久的失去了東部領土，以及居住在此的绝大部分德意志人。普鲁士被二戰戰勝國的盟军认为是军国主义和反动主義的发源地，是二战罪责的主要承担者，因此被英国首相丘吉尔称为“万恶之源”。在1947年，盟军废除普魯士的名稱和省份區劃，普鲁士從此在作为一个实体不复存在。不過普鲁士的前东部领土的歸屬在冷戰期間一直存在争议，西德政府和德国保守派認為是《波茨坦协定》强加于德国之上的條款，所以始终予以否认，直到1990年两德统一前签订的《最終解決德國問題條約》中才官方放弃這些领土，但目前仍然是德国极右翼政客、被逐者联邦和各种政治修正主义者的熱門话题之一。 普鲁士这个词经常被使用，特别是在德国以外的地方，强调东易北河地区容克贵族阶级的“专业精神、侵略性、军国主义、保守主义”，他们透過统治了普鲁士而将这四個特点擴展到了整个德意志帝国。 (zh)
  • 条顿骑士团（德語：Deutscher Orden，Deutschherrenorden 或 Deutschritterorden；英語：Teutonic Order），又译德意志騎士團，正式名称为耶路撒冷圣玛丽亚医院德意志兄弟骑士团（拉丁語：Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum；德語：Orden der Brüder vom Deutschen Haus Sankt Mariens in Jerusalem），与圣殿骑士团、医院骑士团一起并称为三大骑士团。其作為一個天主教會所建立的軍事修會，于1190年在耶路撒冷王国的阿卡成立。 条顿骑士团的成立旨在帮助基督徒前往圣地朝圣以及在圣地建立医院，其團員通常稱为条顿骑士。在中世纪时条顿骑士团主要作为十字军军队保护圣地和波罗的海地区的基督徒。 自1810年以来，已转为纯宗教性质的条顿骑士团仍然会授予有限的荣誉骑士头衔。现时，条顿骑士团的口号是“帮助、守卫、救治（德語：Helfen, Wehren, Heilen）”，其總部設於維也納。 (zh)
dbo:capital
dbo:currency
dbo:demonym
  • Teutons (en)
dbo:governmentType
dbo:legislature
dbo:religion
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1038535 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 46452 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1124316897 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:capital
  • Königsberg (en)
  • Marienburg (en)
dbp:commonLanguages
dbp:commonName
  • Teutonic Order (en)
dbp:conventionalLongName
  • State of the Teutonic Order (en)
dbp:currency
dbp:dateEnd
  • 0001-11-28 (xsd:gMonthDay)
dbp:dateEvent
  • 1454 (xsd:integer)
  • 1519 (xsd:integer)
  • 1308-11-08 (xsd:date)
  • 1410-07-15 (xsd:date)
  • 1466-10-19 (xsd:date)
  • 1525-04-10 (xsd:date)
dbp:dateStart
  • March (en)
dbp:demonym
  • Teutons (en)
dbp:era
  • Middle Ages (en)
dbp:event
dbp:eventEnd
dbp:eventStart
dbp:flagBorder
  • yes (en)
dbp:flagP
  • Flag of Denmark .svg (en)
dbp:flagS
  • Flag of Courland .svg (en)
  • Flag of Sweden.svg (en)
  • Flag of Ducal Prussia.svg (en)
dbp:governmentType
dbp:imageCoat
  • Insignia Germany Order Teutonic.svg (en)
dbp:imageFlag
  • Flag of the State of the Teutonic Order.svg (en)
dbp:imageMap
  • TeutonicOrder1422.png (en)
dbp:imageMapCaption
  • The State of the Teutonic Order in 1422 (en)
dbp:imageS
  • 20 (xsd:integer)
dbp:leader
  • Albert (en)
  • Hermann (en)
  • Gotthard (en)
dbp:legislature
dbp:p
  • Old Prussians (en)
  • Yotvingians (en)
  • Duchy of Estonia Duchy of Estonia (en)
dbp:religion
dbp:s
  • Duchy of Courland and Semigallia (en)
  • Duchy of Livonia (en)
  • Duchy of Prussia (en)
  • Duchy of Estonia Swedish Estonia (en)
dbp:status
  • State (en)
dbp:statusText
  • Poland (en)
  • of (en)
  • Sovereign state (en)
  • Fief and part (en)
dbp:titleLeader
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:yearEnd
  • 1561 (xsd:integer)
dbp:yearLeader
  • 1226 (xsd:integer)
  • 1510 (xsd:integer)
  • 1559 (xsd:integer)
dbp:yearStart
  • 1226 (xsd:integer)
dct:subject
gold:hypernym
georss:point
  • 54.71666666666667 20.516666666666666
rdf:type
rdfs:comment
  • L'Orde Teutònic (també Orde dels Cavallers Teutons, Cavallers Teutònics de l'Hospital de Santa Maria de Jerusalem i Cavallers Hospitalers, en alemany Deutscher Ritterorden en llatí Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Ierosolimitanorum ) fou un orde militar fundat a Palestina l'any 1190 (Tercera Croada) durant l'assetjament de la fortalesa de Sant Joan d'Acre. L'any 1198 esdevingué orde militar. Des del segle xix l'orde sobreviu com una organització cristiana de caràcter caritatiu. (ca)
  • Prússia - Preußen en alemany, Prūsa en prussià, Borussia, Prussia o Prutenia en llatí; Prusy en polonès, Prussija en rus, en lituà Prūsija fou un regne nascut al centre d'Europa durant l'edat moderna, que esdevingué l'eix sobre el que orbità la unificació alemanya i l'Imperi Alemany, fins que fou dissolta després de la victòria dels Aliats de la Segona Guerra Mundial. La superfície va arribar a abastar 292.800 km² durant el II Reich alemany (1871-1918). La Prússia originària s'originà a les ribes del mar Bàltic als actuals estats de Lituània, Polònia i Rússia, i visqué al llarg de la seva existència una important voràgine expansionista cap a l'Alemanya renana, a l'oest. (ca)
  • Pruské království (německy Königreich Preußen, též Königreich Preussen) byl německý stát, který existoval od roku 1701 do roku 1918. Během slezských válek a dělení Polska se podařilo pruským králům získat rozsáhlé území, které v dalších letech nadále rozšiřovali. Po Vídeňském kongresu se stalo součástí Německého spolku. Od roku 1871 do porážky Německa v první světové válce bylo Pruské království vůdčím státem Německého císařství, jehož bylo součástí. V rámci Německého císařství mělo Prusko zcela výjimečné postavení jak ve vedení, obyvatelstvu nebo rozloze. (cs)
  • Το Βασίλειο της Πρωσίας (γερμανικά: Königreich Preußen) ήταν ένα γερμανικό βασίλειο από το 1701 μέχρι το 1918. Από το 1871 έως την ενοποίηση της Γερμανίας και την ήττα του στον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, η Πρωσία περιλάμβανε σχεδόν τα δύο-τρίτα της επικράτειας της Γερμανικής Αυτοκρατορίας. Πήρε το όνομά του από την περιοχή της Πρωσίας, παρότι το κέντρο του ήταν το Βραδεμβούργο. (el)
  • Το Κράτος των Τευτόνων Ιπποτών (γερμ. Deutschordensstaat, Ordensstaat ή Deutschordensland) ονομαζόταν κατά τον Μεσαίωνα η περιοχή της Βαλτικής που κατοικούσαν οι Τεύτονες Ιππότες. Η περιοχή που κάλυπτε συνέπιπτε σχεδόν με τα εδάφη της κατοπινής Ανατολικής Πρωσίας, της Εσθονίας και της Λεττονίας, ενώ η Λιθουανία είχε κατορθώσει να αντισταθεί στην εισβολή και να διατηρήσει την ανεξαρτησία της. (el)
  • Prusio, aŭ Prusujo,germane Preußen,latine Borussia, Prussia aŭ Prutenia,pole Prusy,ruse Пруссия,litove Prūsija,estis ŝtato en norda Mezeŭropo, ekzistanta inter 1525 kaj 1947.Komence Prusio estis duklando de la dinastio de Hohencolernoj, poste reĝlando kaj lando en la Germana Regno. En 1947 la kontrolkonsilantaro de la kvar aliancanoj (kiuj venkis en la dua mondmilito) decidis malfondi Prusion kaj disdividi ĝian teritorion. Prusio do hodiaŭ ne plu ekzistas. Restis nur ĝia historia kaj kultura heredaĵo. (eo)
  • Ne konfuzu kun Reĝa Prusio La Reĝlando Prusio estis monarĥia ŝtatformo de la germana lando Prusio, kiu ekzistis de la jaro 1701 ĝis 1918 (kiam Prusio fariĝis respubliko). Ekde 1871 ĝi estis la gvida ŝtato de la Germana Regno, ensumiganta pli ol du trionojn de la areo de la imperio. La nomo "Prusujo" venas de la praloĝantoj, la Prusoj, laŭ kiuj ankaŭ nomiĝs la iama teritorio de la Duklando Prusujo, kvankam ĝia baza forto estis la margraflando Brandenburgio. Dum la teoria ŝtatestro estis la Reĝo de Prusio, plej ofte la praktika regado estis en mano de la Ministro-Prezidento de Prusio. (eo)
  • La Orden Teutónica (también Orden de los Caballeros Teutones y Orden de los Caballeros Teutónicos del Hospital de Santa María de Jerusalén, en alemán Deutscher Orden; en latín Domus Hospitalis Sanctæ Mariæ Teutonicorum) es una orden medieval de carácter religioso-militar fundada en Palestina en 1190 en la Tercera Cruzada durante el asedio de la fortaleza de San Juan de Acre. En 1198 se convirtió en orden militar. Desde el siglo XIX la orden pervive como una organización cristiana de carácter caritativo. (es)
  • Prusiako Erresuma (alemanez: Königreich Preußen) egungo Alemania, Polonia, Danimarka, Lituania eta Errusiako eskualde batzuk 1701 eta 1918 artean okupatu zituen erresuma izan zen. 1870tik aurrera Alemaniar Inperioaren estatu nagusi eta gailena izan zen, bertoko erregeak Alemaniako enperadoreak ere izanik. Estatuaren sorrera gertatu zen, Brandenburgoko margraviatoa eta Prusiako dukerriaren batasun pertsonaletik sortua eta, konkista militarren bitartez, lurraldeak lortu zituen bere hedapena finkatzeko. (eu)
  • Prusia (prusiera zaharrez: Prūsa, alemanez: Preußen, lituanieraz: Prūsija, polonieraz: Prusy) Erdialdeko Europako eskualde historikoa da, gaur egun Polonia eta Errusiaren artean banaturik dagoena. Prusia estatuari izena eman zion (1701–1947). (eu)
  • Jerusalemgo Santa Mariaren Germaniar Etxeko Anaien Ordena (latinez: Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum, alemanez: Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem), eskuarki Ordena Teutonikoa (alemanez: Deutscher Orden) edo Zaldun Teutoien Ordena (alemanez: Deutscher Ritterorden) deitua, ordena militar kristaua da. 1190ean sortu zen, Hirugarren Gurutzadan, Akreko setioan, eta 1198an bihurtu zen ordena militar. XIX. mendetik, karitatezko erakunde kristaua da. (eu)
  • Prusia (alemanez: Preuße; latinez: Borussia, Prutenia; letonieraz: Prūsija; lituanieraz: Prūsija; polonieraz: Prusy; antzinako prusieraz: Prūsa) Erdialdeko eta Ekialdeko Europako estatu bat izan zen, 1525ean sortua eta Bigarren Mundu Gerraren amaieran (1947) desegina. Eragin handia izan zuen Alemaniako eta Europako historian. Hasieran Königsberg izan zuen hiriburu, eta gero Berlin. (eu)
  • L'ordre Teutonique (en allemand : der Deutsche Orden, littéralement « l'ordre Allemand ») ou ordre des chevaliers Teutoniques (Der Deutsche Ritterorden), dont les dénominations officielles (en latin) ont été Domus Hospitalis Sancte Marie Theutonicorum Hierosolymitani (Maison de l'hôpital des Allemands de Sainte-Marie-de-Jérusalem, en allemand Haus des Hospitals Sankt Marien der Deutschen zu Jerusalem), puis Ordo Domus Sanctæ Mariæ Teutonicorum (Ordre de la Maison de Sainte-Marie-des-Teutoniques), en abrégé les Teutoniques, est un ordre militaire chrétien créé à la fin du XIIe siècle dans le cadre des croisades en Terre sainte, mais qui est plus connu en raison de son implication dans les croisades baltes, notamment dans les territoires de Prusse. (fr)
  • B'ord Míleata a bhí in Ord na mBráithre an Tí Gearmánach Naomh Muire in Iarúsailéim, nó An tOrd Gearmánach mar a bhí aithne orthu le linn a ré féin nó An tOrd Teotanach mar atá aithne orthu san lá atá inniu ann. Bunaíodh An tOrd Teotanach sa bhliain 1190. (ga)
  • Kerajaan Prusia (bahasa Jerman: Königreich Preußen) adalah kerajaan di Jerman dari tahun 1701 sampai tahun 1918 dan, dari 1871, adalah negara pemimpin Kekaisaran Jerman, terdiri hampir 2/3 wilayah kekaisaran. Nama kerajaan ini berasal dari wilayah Prusia, walaupun basis kekuatannya adalah . (in)
  • プロイセン（ドイツ語: Preußen、ポーランド語: Prusy、リトアニア語: Prūsija、プロシア語: Prūsa）は、現在のポーランド北部からカリーニングラード州（ロシアの飛び地）・リトアニアにかけての地域。歴史的には、北にグダニスク湾からクルシュー砂州にかけてのバルト海、そしてヴィスワ川流域西方からネマン川の間にある内陸の（Mazury）にかけての地域である。プロシア（普魯西）は、英語名（Prussia）に基づく名称である。 「en:Prussia (region)」も参照 プロイセン公国とブランデンブルク辺境伯を起源とし、ドイツ統一（ドイツ帝国）の中核となったプロイセン王国（ドイツ語: Königreich Preußen、ポーランド語: Królestwo Prus）の国名は、この地域の名称に由来している。 (ja)
  • ドイツ騎士団国（独: Deutschordensstaat、発音: [ˈdɔʏtʃ ɔɐdənsˌʃtaːt]、Staat des Deutschen Ordens、ラテン語: Civitas Ordinis Theutonici）は、13世紀、バルト海沿いで北方十字軍の期間、ドイツ騎士団により建国された十字軍国家である。 ドイツ騎士団領、ドイツ騎士修道会領などとも呼ばれ、ドイツ語ではOrdensstaat（騎士団国）とも呼ばれる。また、ドイツ騎士団の別訳であるチュートン騎士団からチュートン騎士団国とも呼ばれる。 ドイツ騎士団が、1230年に異教徒古プロイセン人を征服した後、故地を基盤に作った国である。その後、ゴットランド島、クールラント、リヴォニア、ノイマルク、ポメレリア、ジェマイティヤまで拡大した。領土は現在のエストニア、ラトビア、ポーランド、リトアニア、ロシアにおよぶ。 (ja)
  • Il Regno di Prussia (in tedesco: Königreich Preußen, in polacco: Królestwo Prus) è stato un regno tedesco esistito dal 1701 al 1918. Alla caduta della monarchia in Germania, alla fine della prima guerra mondiale, il regno costituiva circa i due terzi dell'Impero tedesco. (it)
  • 프로이센 왕국(독일어: Königreich Preußen 쾨니히라이히 프로이센[*])은 호엔촐레른 가가 지배했던 독일 북부 지역에 위치한 왕국으로, 1701년 1월 18일부터 1918년 11월 9일까지 존재했다. 이 왕국은 1701년에 성립해 1918년까지 존속했던 독일 제국의 중심적 역할을 한 국가였다. (ko)
  • ドイツ騎士団（ドイツきしだん、独: Deutscher Orden）とは、ローマ・カトリック教会の公認した騎士修道会の一つである。正式名称はドイツ人の聖母マリア騎士修道会（羅: Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum、ドイツ語: Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem）。英語では Teutonic Order と呼ばれ、日本ではその英語由来の訳語としてのチュートン騎士団でも知られる。 12世紀後半、聖地パレスチナに巡礼するキリスト教信者を護衛し病院を設立する目的で設立された。メンバーは、一般的にはチュートン騎士として知られ、自発的に報酬を目当てに、中世には聖地やバルト海地域で十字軍の騎士修道会として活動した。プロイセンなどを統治し、東方植民の先駆けとなった。テンプル騎士団、聖ヨハネ騎士団と共に、中世ヨーロッパの三大騎士修道会の1つに数えられる。 (ja)
  • プロイセン王国（プロイセンおうこく、独: Königreich Preußen）は、ホーエンツォレルン家の君主が統治したヨーロッパの王国である。現在のドイツ北部からポーランド西部にかけてを領土とし、首都はベルリンにあった。 プロイセンの語源となったプルーセンはドイツ騎士団に征服され、1224年にドイツ騎士団国が作られた。ドイツ騎士団国は1525年にプロイセン公国（公領プロイセン）となる。1618年、公国はブランデンブルク選帝侯領とともに、同君連合であるブランデンブルク＝プロイセンを構成した。君主フリードリヒ・ヴィルヘルムはオランダ総督との姻戚関係によって威勢を増し、1701年にプロイセン王国となった。王国は軍国主義的な国家として成長し続け、オーストリア継承戦争・七年戦争・普墺戦争・普仏戦争などの欧州大戦に次々と勝利し、プロイセンを盟主とするドイツ帝国が誕生する。 1918年からドイツ革命や第一次世界大戦の敗戦により王政は廃止され、ヴァイマル共和政のプロイセン自由州となった。（） (ja)
  • ( 보로사는 여기로 연결됩니다. 불교 용어인 보로사(補盧沙)에 대해서는 푸루샤 문서를 참고하십시오.) 프로이센은 1947년까지 독일 북부에 있었던 주로서 1918년까지는 베를린을 수도로 한 호엔촐레른가의 왕국이었다. (ko)
  • Het koninkrijk Pruisen (Duits: Königreich Preußen, Nederlands ook wel Pruissen) was een Duits koninkrijk van 1701 tot 1918. Vanaf de Duitse eenwording in 1871 tot aan de Eerste Wereldoorlog besloeg Pruisen twee derde van het grondgebied van het Duitse Keizerrijk. De naam Pruisen komt van het Baltische volk der Pruisen aan de Bocht van Gdańsk, maar de machtsbasis inclusief de hoofdstad Berlijn lag in Brandenburg. Het koninkrijk werd tijdens de Novemberrevolutie van 1918 opgeheven en vervangen door de vrijstaat Pruisen. (nl)
  • Prusy (niem. Preußen, łac. Borussia) – niejednoznaczny termin, odnoszący się kolejno do kilku państw stworzonych na historycznych terenach Prus w okresie od 1226 do 1947 r. (pl)
  • Prusy (łac. Borussia, Prutenia, Prussia; niem. Preußen, Preußenland; prus. Prūsa), w historiografii Prusy właściwe lub dawniej Stare Prusy (niem. Altpreußen) – region historyczny położony nad Morzem Bałtyckim pomiędzy dolnym Niemnem a dolną Wisłą. Teren krainy nie był tożsamy z historycznym państwem o nazwie Prusy. (pl)
  • Zakon krzyżacki, zakon niemiecki, Zakon Szpitala Najświętszej Marii Panny Domu Niemieckiego w Jerozolimie (łac. Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum) – jeden z trzech największych, obok joannitów i templariuszy, chrześcijańskich zakonów rycerskich, które powstały na fali krucjat w XI i XII wieku. Sprowadzony w 1226 na Mazowsze przez Konrada Mazowieckiego, by zapewnić obronę posiadłości piastowskich przed Prusami, dokonał ich podboju i chrystianizacji, opanował militarnie obszary późniejszych Prus Wschodnich oraz dzisiejszej Łotwy i Estonii tworząc z tych ziem własne państwo. Zakon podbił także niektóre tereny Polski i Litwy. (pl)
  • Królestwo Prus (niem. Königreich Preußen) – państwo powstałe przez podniesienie Księstwa Pruskiego do rangi królestwa w 1701 r. Powstałe państwo objęło także pozostałe domeny dynastii Hohenzollernów (m.in. Elektorat Brandenburgii). W 1806 r., po rozwiązaniu Świętego Cesarstwa Rzymskiego jego władcy utracili uprawnienia księcia elektora Rzeszy. W latach 1815–1866 państwo członkowskie Związku Niemieckiego, w latach 1866–1871 Związku Północnoniemieckiego, w latach 1871–1918 Cesarstwa Niemieckiego. Król Prus był jednocześnie cesarzem niemieckim, a Prusy w Cesarstwie miały pozycję hegemoniczną. Terytorium Królestwa Prus obejmowało dwie trzecie całego obszaru Cesarstwa Niemieckiego. (pl)
  • Тевто́нский о́рден (лат. Ordo Teutonicus), также Германский орден, Немецкий орден (нем. Deutscher Orden) — германский духовно-рыцарский военный орден, основанный в конце XII века. Девиз ордена: «Помогать — Исцелять — Защищать» (нем. Helfen — Heilen — Wehren; лат. Adiuvare — Sanare — Defendere). (ru)
  • Den Tyska ordensstaten (tyska: Staat des Deutschen Ordens, uttal: [ʃtaːt dɛs ˌdɔɪ̯t͡ʃn ˈʔɔʁdn̩s] eller Ordensstaat uttal: [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt]; latin: Civitas Ordinis Theutonici; litauiska: Vokiečių ordino valstybė; polska: Państwo zakonu krzyżackiego), var en medeltida korstågsstat, belägen längs Östersjöns kust. Ordensstaten bildades på 1200-talet av Tyska orden. (sv)
  • Короле́вство Пру́ссия (нем. Königreich Preußen) — обозначение Прусского государства в период 1701—1918 годов во время правления прусских королей. С 1871 года Прусское королевство стало ведущим государством провозглашённой Германской империи, занимая почти две трети всей её площади, а прусские короли, произошедшие из бранденбургской династии Гогенцоллернов, одновременно занимали общегерманский трон. По сложившимся историческим событиям, королевство было провозглашено на территории Прусского герцогства, хотя его ядром стал Бранденбург. В связи с этим фактической столицей королевства был бранденбургский Берлин, хотя коронации традиционно проводились в исторически прусском Кёнигсберге. (ru)
  • Preussen var ett land vid sydöstra Östersjön, bebott av de baltiska preussarna. Tyska orden underlade sig så småningom landet efter 1225 och efter att de mer eller mindre hade utrotat ur-preussarna. Om dess vidare öden, tills det, när kurfursten av Brandenburg 1701 antog kungatitel, gav namn åt det nya kungariket, se Preussens äldre historia. Vid Polens första delning 1772 fick kungariket Preussen även Westpreussen utom Danzig och Thorn, som förvärvades vid andra delningen (1793). Den provins i den preussiska staten, som kallades Preussen, delades 1878 i två, Ostpreussen och Westpreussen. (sv)
  • Держа́ва Тевто́нського о́рдену (лат. Deutschordensland) — східноєвропейська держава, яка сформувалась внаслідок завоювань лицарями-хрестоносцями Тевтонського ордену земель балтійського племені пруссів у ході Північних хрестових походів. Існувала у XIII—XVI ст та займала території на півдні та сході Балтійського моря, які сьогодні входять до складу Німеччини, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, та Росії. Поширювала католицтво, сприяла німецькій колонізації балтійського регіону. (uk)
  • Орден братів німецького Дому святої Марії в Єрусалимі (лат. Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum, нім. Orden der Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem), більш відомий як Тевтонський орден (лат. Ordo Teutonicus) — чернечий лицарський орден Римо-католицької Церкви, заснований у ХІІ столітті, що складався переважно з вихідців із «тевтонських» (східно-німецьких) земель. Орден брав участь у хрестових походах, а також відіграв значну роль у християнізації Східної Європи та поширенні західноєвропейських звичаїв на її теренах. (uk)
  • 条顿骑士团国（德语：Deutschordensland）由条顿骑士团在征服普鲁士地区和古普鲁士人后于1234年建立，信仰罗马天主教，定首都為马尔堡城堡，1457年，迁至柯尼斯堡。1525年，宗教改革中，来自霍亨索伦家族的普魯士公國侯爵兼条顿骑士团大团长阿爾布雷希特宣布条顿骑士团世俗化，改宗新教，普鲁士公国建立。 (zh)
  • 普魯士（古普魯士語：Prūsa；德語：Preußen；立陶宛語：Prūsija；波蘭語：Prusy；俄語：Пруссия，拉丁語：Pruthenia /Prussia/Borussia）是歐洲的一个歷史的地區，位於波羅的海東南海岸，範圍從西部的維斯瓦河三角洲到東部的庫爾斯沙嘴末端，向內陸延伸至馬祖里亞。塔西佗的《日耳曼尼亞》（公元98年）是已知最古老的關於該地區及其居民的記錄。老普林尼已經證實羅馬人已經航行到辛布里克半島（日德蘭半島）以外的水域。（Suiones）、（Sitones）、哥特人（Goths）和其他日耳曼人部落在民族大遷移期間曾暫時定居在維斯瓦河的東部和西部。 (zh)
  • 条顿骑士团（德語：Deutscher Orden，Deutschherrenorden 或 Deutschritterorden；英語：Teutonic Order），又译德意志騎士團，正式名称为耶路撒冷圣玛丽亚医院德意志兄弟骑士团（拉丁語：Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum；德語：Orden der Brüder vom Deutschen Haus Sankt Mariens in Jerusalem），与圣殿骑士团、医院骑士团一起并称为三大骑士团。其作為一個天主教會所建立的軍事修會，于1190年在耶路撒冷王国的阿卡成立。 条顿骑士团的成立旨在帮助基督徒前往圣地朝圣以及在圣地建立医院，其團員通常稱为条顿骑士。在中世纪时条顿骑士团主要作为十字军军队保护圣地和波罗的海地区的基督徒。 自1810年以来，已转为纯宗教性质的条顿骑士团仍然会授予有限的荣誉骑士头衔。现时，条顿骑士团的口号是“帮助、守卫、救治（德語：Helfen, Wehren, Heilen）”，其總部設於維也納。 (zh)
  • دولة تنظيم التويتون (بالألمانية: Staat des Deutschen Ordens)‏ (باللاتينية: Civitas Ordinis Theutonici)‏، وتُدعى أيضًا Deutschordensstaat دويتشهوردنشتات (تلفظ ألماني: [ˈdɔʏtʃ ɔɐdənsˌʃtaːt]) أو أوردنشتات Ordensstaat ([ˈɔɐdənsˌʃtaːt])، هي دولة صليبية أسسها فرسان تنظيم التويتون خلال الحملات الصليبية الشمالية في القرن الثالث عشر على طول ساحل بحر البلطيق. كان مقر الدولة في بروسيا بعدما غزا تنظيم التويتون أراضي الشعب البروسي القديم. توسعت دولة تنظيم التويتون لتشمل –في أوقات متفرقة– كورلاند وغوتلاند وليفونيا ونويمارك وبوميريليا وساموغيتيا. تقع أراضي تنظيم التويتون في دول إستونيا ولاتفيا وليتوانيا وألمانيا وبولندا وروسيا والسويد (غوتلاند) اليوم. احتلت التنظيمات العسكرية الرهبانية معظم الأراضي، وجاء الاستيطان الألماني (التوسع الألماني الشرقي) في وقت لاحق بنسب متفاوتة. (ar)
  • فرسان التيوتون (بالألمانية: Deutscher Orden) طائفة عسكرية مسيحيّة ألمانية. تأسست سنة 1190 كمنظمة تمريضية لكنها تحولت إلى نمط فرسان المعبد وفرسان الإسبتارية وشاركت في الحروب الصليبية مثلهم وكان لها مقر في عكا. اعترف بها البابا سنة 1191 وفي سنة 1198 أقاموا نظاما عسكريا. أهم مراكزهم كانت في الشام في أنطاكيا وطرابلس. سنة 1210 قتل معظم فرسانهم وقادتهم فعزلوا على عكا ودخلوا في منافسة مع فرسان المعبد والاسبتاريه الذين كانت مكانتهم أعلى. (ar)
  • كانت مملكة بروسيا (بالألمانية: Königreich Preußen) مملكة ألمانية تكونت من مقاطعة بروسيا بين عامي 1701 و1918. كانت القوة الدافعة الرئيسية وراء حركة توحيد ألمانيا في عام 1871، وكانت الدولة الرائدة في القيصرية الألمانية حتى انحلالها في عام 1918. على الرغم من أنها اتخذت اسمها من المنطقة التي يطلق عليها بروسيا، إلا أنها كانت مُرْتكزة في مرغريفية براندنبورغ، حيث كانت برلين هي عاصمتها. (ar)
  • بروسيا (بالألمانية: Preußen (؟·معلومات)، بالبروسية القديمة: Prūsa، نقحرة: پغوسا) هو اسم كان يطلق بالأصل على المقاطعة الألمانية التي أطلق عليها لاحقاً اسم «بروسيا الشرقية». سميت المنطقة على اسم السكان الأصليين البروسيين ذوي الأصول البلطيقية. أصبحت منذ عام 1225 مركز دولة فرسان الرهبنة الألمانية (بالألمانية: Deutschordensstaat)، ثم قسمت إلى جزئين، أحدهما بدءاً من عام 1466 كبروسيا الملكية تحت سلطة التاج البولوني، والآخر منذ 1525 كإمارة بروسيا بعد علمنة ما تبقى من دولة الفرسان. في عام 1618 ألحقت إمارة بروسيا بإمارة براندنبورغ الانتخابية. (ar)
  • بروسيا (بالألمانية: Preußen ، باللغة البولندية: Prusy) هي منطقة تاريخية في شمال شرق أوروبا الوسطى. اشتق اسمها من إحدى الشعوب القديمة الأصلية، البروسيون ، من أصل بلطيقي، الذين كانوا يعيشون على الساحل الجنوبي الشرقي لبحر البلطيق بين مصبات نهري فيستولا ونيمان في القرن الثالث عشر. تم غزو المنطقة واستعمارها من قبل فرسان النظام التيوتوني الألمان بهدف تنصير المنطقة. لا ينبغي الخلط بين المنطقة ومملكة بروسيا التي كانت عاصمتها في برلين. (ar)
  • Prússia és una regió històrica d'Europa que estava localitzada a la costa de la mar Bàltica des de la badia de Gdańsk fins a l'istme de Curlàndia i s'estenia cap a l'interior fins a Masúria. En aquest territori, descrit per l'historiador romà Tàcit, convivien tribus de sueus, gots i germànics, que ocupaven preferentment les ribes del Vístula i, a l'est d'aquest riu, els estis. Uns 800 o 900 anys més tard, els estis eren la tribu dominant i eren anomenats simplement prussians, els quals s'havien de defensar dels constants intents de conquesta per part dels polans. Els prussians foren cristianitzats mitjançant l'anomenada croada prussiana al segle xiii, després de la qual l'Orde Teutònic creà un estat monàstic, juntament amb els territoris dels seus veïns els curonians i els livonians. Entre (ca)
  • El Regne de Prússia (en alemany: Königreich Preußen) va ser un regne alemany que va existir des de 1701 fins al 1918. Governat durant tota la seva existència per la branca franconiana de la dinastia Hohenzollern, originalment estava centrat en Brandenburg-Prússia. No obstant això, i principalment gràcies al seu poder militar, va aconseguir expandir-se territorialment. En acabar la guerra austro-prussiana havia aconseguit l'hegemonia total sobre el nord d'Alemanya. El 1871, després de la guerra francoprussiana, es va proclamar l'Imperi alemany, moment en el qual Prússia va aconseguir la seva màxima extensió territorial. Encara que juntament amb altres regnes germans va passar a formar part del nou Estat alemany, era amb diferència, el més gran i important, abastant més de la meitat de la su (ca)
  • L'Estat de l'Orde Teutònic (alemany: Deutschordensland, també Estat monàstic dels Cavallers Teutònics o Ordensstaat, «Estat de l'Orde»), es va formar el 1224 durant les Croades bàltiques, quan els cavallers de l'Orde Teutònic van conquistar als pagans proïssos (llatí: Prutenii o prussians). Els Germans Livonis de l'Espasa que van controlar Livònia van ser incorporats a l'Orde Teutònic com una branca autònoma de l'Orde de Livònia el 1237. (ca)
  • Prusko (zastarale a polsky Prusy, německy , lat. Borussia, Prutenia, prusky Prūsa, slezsky Praj(z)sko, švédsky Preussen, francouzsky Prusse, maďarsky Poroszország) byl historický státní útvar ve střední Evropě, který měl po několik století zásadní vliv na německé a evropské dějiny. Jeho hlavním městem byl původně Královec, posléze Berlín. Jeho území je dnes rozděleno mezi Německo, Polsko, Rusko a okrajově i Belgii, Dánsko, Česko, a Litvu. (cs)
  • Stát Řádu německých rytířů (německy Staat des Deutschen Ordens, latinsky Civitas Ordinis Theutonici), také označovaný jako Německý řádový stát (německy Deutschordensstaat či zkráceně Ordensstaat, tj. Řádový stát) nebo nepřesně „Pruský řádový stát“ (podle jména země, ve které vznikl), zastaraleji „Řádová země Prusy“, byl v dobách středověku rozlehlý teokratický stát církevního Řádu německých rytířů v zemích Pobaltí a s centrem v Prusku. (cs)
  • Řád německých rytířů, celým názvem Řád bratří německého domu Panny Marie v Jeruzalémě (latinsky Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum nebo Ordo fratrum domus hospitalis Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum, německy Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem) je jeden z nejstarších duchovních rytířských řádů římskokatolické církve. (cs)
  • Der Deutsche Orden, auch Deutschherrenorden, Deutschritterorden oder Deutschorden genannt, ist eine römisch-katholische Ordensgemeinschaft. Mit dem Malteserorden steht er in der (Rechts-)Nachfolge der Ritterorden aus der Zeit der Kreuzzüge. Die Mitglieder des Ordens sind seit der Reform der Ordensregel 1929 regulierte Chorherren. Der Orden hat etwa 1000 Mitglieder (Stand: 2018), darunter 100 Priester und 200 Ordensschwestern, die sich vorwiegend karitativen Aufgaben widmen. Der Hauptsitz befindet sich heute in Wien. (de)
  • Preußen war ein seit dem Spätmittelalter bestehendes Land an der Ostsee, zwischen Pommern, Polen und Litauen. Nachdem es als Herzogtum Preußen an den hohenzollernsche Kurfürst von Brandenburg gefallen war, wurde der Name Preußen auf ein weit größeres Staatswesen, das schließlich fast ganz Deutschland nördlich der Mainlinie und zwischen Maas und Memel umfasste und bis 1932 bestand, angewendet. Die Hauptstadt des Herzogtums war Königsberg, die des Königreiches und des Freistaats hingegen immer wie die des Kurfürstentums Brandenburg Berlin. (de)
  • Οι Τεύτονες Ιππότες (λατινικά: Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum), είναι αποστρατιωτικοποιημένο γερμανικό ιπποτικό τάγμα. Έχει την καταγωγή του στους Ναΐτες Ιππότες, ωστόσο η αφορμή για τη δημιουργία του ήταν παρόμοια με αυτή των Ιωαννιτών: το τάγμα δημιουργήθηκε αρχικά την περίοδο της Γ΄ Σταυροφορίας ως προσωπικό ενός νοσοκομείου που στήθηκε από Γερμανούς εμπόρους και προσκυνητές στην Άκρα, για να προσφέρει υπηρεσίες περίθαλψης και ξεκούρασης στους τραυματίες και ταλαιπωρημένους Γερμανούς που μετείχαν στην πολιορκία της πόλης. (el)
  • Das historische Preußen war eine Landschaft im nordöstlichen Mitteleuropa mit den Zentren Königsberg (dem heutigen Kaliningrad), der Marienburg und mit Einschränkung Danzig, benannt nach den im 13. Jahrhundert hier ursprünglich lebenden baltischen Prußen. Als historische Landschaft umfasste Preußen vom 13. Jahrhundert bis 1945 die Gebiete der ehemals preußischen Provinzen Ost- und Westpreußen. Beide Gebiete wiesen große Unterschiede in der Herkunft und Religion der Einwohner, des Herrschaftssystems und der Intensität der kulturellen und politischen Verbindungen mit dem Nachbarn Deutschland, Polen und Russland auf. (de)
  • Η Πρωσία (γερμανικά: Preußen, λατινικά: Borussia, Prussia ή Prutenia, πολωνικά: Prusy, ρωσικά: Пруссия, λιθουανικά: Prūsija) είναι ιστορική περιοχή της Γερμανίας. Μέχρι το 1945, αποτελούσε την πιο εκτεταμένη περιοχή της χώρας, με 13 επαρχίες. Σ' αυτήν ανήκε και η πρωτεύουσα, Βερολίνο. Μετά το Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, οι κατοχικές δυνάμεις αποφάσισαν την απόσπαση του μεγαλύτερου τμήματος του κρατιδίου από τις εσωτερικές γερμανικές περιοχές. Μέρη του ανατολικού τμήματος της Πρωσίας ανήκουν σήμερα στην Πολωνία και στη Ρωσία. Σ' αυτά η γερμανική παρουσία είναι σε μεγάλο βαθμό ασήμαντη, εκτός από την Άνω Σιλεσία όπου ζουν περίπου 130.000 Γερμανοί. Σήμερα, μικρότεροι πληθυσμοί Γερμανών εντοπίζονται στην Ανατολική Πρωσία (συμπ. Γερμανών του Βόλγα) και άλλες περιοχές της Πολωνίας. (el)
  • Königreich Preußen bezeichnet den preußischen Staat zur Zeit der Herrschaft der preußischen Könige zwischen 1701 und 1918. Die preußische Monarchie entstand aus den Gebieten Brandenburg-Preußens, nachdem sich Kurfürst Friedrich III. von Brandenburg zum König in Preußen gekrönt hatte. Sie setzte sich aus Brandenburg, Pommern und weiteren Territorien, die zum Heiligen Römischen Reich gehörten, und dem vom Herzogtum nun zum Königreich erhobenen Preußen zusammen. (de)
  • Der Deutsche Orden war der erste deutsche völkisch-religiöse Bund mit neopaganem germanischen Glauben, den am 27. Februar 1911 in Berlin der Schriftsteller Otto Sigfrid Reuter gründete und der bis 1933 bestand. Reuter und der lebensreformerische Pressesprecher des Deutschen Ostmarkenvereins Ernst Hunkel betrieben die Organisation der deutschgläubigen Anhänger, die mit Rückgriff auf den alten Glauben der Germanen eine Erneuerung im 20. Jahrhundert anstrebten. Den Auftakt gab Reuter mit der Schrift Christus oder Sigfrid 1910. (de)
  • Der Deutschordensstaat oder Staat des Deutschen Ordens war das Territorium des Deutschen Ordens in der Zeit von 1230 bis 1561. Der Staat umfasste im Kern etwa das Gebiet Alt-Preußens zwischen Weichsel und Memel (das spätere West- und Ostpreußen) sowie als eigenständiges Meistertum Livland im Baltikum bis 1561 etwa das heutige Estland und Lettland. Auch die Ordensprovinzen im Heiligen Römischen Reich, die dem Hochmeister direkt unterstellt waren, können dem Ordensstaat zugerechnet werden. (de)
  • La Ordeno de Germanaj Kavaliroj (germane: Deutscher Ritterorden) estas unu el la kristanaj kavaliraj ordenoj, kiuj estiĝis dum la 12-a jarcento en la teritorio de la tiutempe mallonge ekzistanta kristana Jerusalema reĝlando. Ĝia memdifino estis "protekti la interesojn de la kristanismo per militaj rimedoj", komence en la ĵus konkerita Jerusalema reĝlando. Tamen ne temis pri teologio, sed nur pri kristanismaj simboloj: baze la ordeno estis firma alianco de militistoj, kiu celis konkeri kaj regi plejeble grandan teritorion. Dum postaj jarcentoj la ordeno provis realigi tiun celon precipe en nordorienta Eŭropo, dumtempe tre sukcese. (eo)
  • Prusia (en alemán, Preußen, pronunciado /ˈpʁɔɪ̯sn̩/; en prusiano, Prūsija; en latín, Borussia o Prutenia) fue un Estado del mar Báltico entre Pomerania, Polonia y Lituania que existió desde finales de la Edad Media. Después de 1701, su nombre se extendió a un estado más grande surgido de Brandeburgo-Prusia, que finalmente abarcó casi toda Alemania del norte, y existió hasta su abolición al final de la Segunda Guerra Mundial. Como la segunda superpotencia alemana, Prusia jugó un papel importante en el concierto europeo de potencias desde el siglo XVIII y fue un destacado centro de la Ilustración. Inició progresivas reformas en el siglo XIX y finalmente se convirtió en la fuerza impulsora detrás de la fundación del estado nación alemán.​ (es)
  • Prusia (en antiguo prusiano: Prūsa; en alemán, Preußen; en lituano, Prūsija; en polaco, Prusy; en ruso, Пруссия) es una región histórica europea, que se extiende desde el golfo de Gdańsk hasta el final del istmo de Curlandia en la costa suroriental del Mar Báltico, y hacia el interior hasta Masuria. El territorio y sus habitantes fueron descritos por Tácito en su Germania en el año 98, donde suevos, godos y otros pueblos germánicos vivían en ambas orillas del Vistula lindando con los aesti (más al este). Aproximadamente 800 a 900 años después los Aesti son llamados Prusianos, que a partir de 997 se defienden repetidamente contra los intentos de conquista del recién creado ducado de los Polanos. El territorio de los prusianos y sus vecinos curonios y livonios se unificó políticamente en los (es)
  • El Estado de la Orden Teutónica (del alemán: Deutschordensland), también Estado monástico de los Caballeros Teutónicos u Ordensstaat​ («Estado de la Orden»), se formó en 1224 durante las Cruzadas bálticas, cuando los caballeros de la Orden Teutónica conquistaron a los paganos prusios (en latín, Prutenii o viejos prusianos). Los Hermanos Livonios de la Espada que controlaron Livonia fueron incorporados a la Orden Teutónica como una rama autónoma de la Orden de Livonia en 1237.​ (es)
  • El Reino de Prusia (en alemán, Königreich Preußen) fue un Estado europeo que existió desde 1701 hasta 1918. Gobernado durante toda su existencia por la rama franconiana de la dinastía Hohenzollern, originalmente estaba centrado en Brandeburgo-Prusia. No obstante, y gracias sobre todo a su poderío militar, logró expandirse territorialmente. Al acabar la guerra austro-prusiana había alcanzado la hegemonía total sobre el norte de Alemania. En 1871, después de la guerra franco-prusiana, se proclamó el Imperio alemán, momento en el cual Prusia alcanzó su máxima extensión territorial. Aunque junto con otros reinos germanos pasó a formar parte del nuevo Estado alemán, era, con diferencia, el más grande y el más influyente. Al contar con la mayor economía y el mayor ejército de Alemania, Prusia se (es)
  • Ordena Teutonikoaren Estatua (alemanez: Staat des Deutschen Ordens; latinez: Civitas Ordinis Theutonici) Iparraldeko Gurutzadetan sortutako estatua izan zen, Ordena Teutonikoaren eskuetan zegoena. Livonia kontrolatzen zuten Ezpataren Anaia Livoniarrak Ordena Teutonikora gehitu ziren Livoniako Ordenaren adar autonomo bezala 1237. urtean. 1346an, Danimarkako erregeak 19.000 markoren truke saldu zien. 1410ean, Grunwaldeko guduan menderatua izan ondoren, Ordena Teutonikoa gainbeheran sartu zen, eta bere Livoniako adarra, Livoniako Konfederazioarekin batu zen. (eu)
  • La Prusse (en allemand : Preußen, en polonais : Prusy) est une région historique dans le nord-est de l'Europe centrale. Elle doit son nom à une déformation d'un des peuples autochtones, les Prussiens, d'origine balte, habitant le littoral sud-est de la mer Baltique entre les estuaires de la Vistule et le Niémen au XIIIe siècle. Sa colonisation est due aux chevaliers de l'ordre Teutonique qui la disputèrent bientôt aux souverains de Pologne. (fr)
  • Le royaume de Prusse (en allemand : Königreich Preußen) est un ancien État européen formé en 1701 et intégré en 1871 à l'Empire allemand, dont il est la composante principale ; il disparaît en 1918 lorsque l'Allemagne devient une république. (fr)
  • Stát stairiúil a raibh an-chuid tionchair aige ar stair na hEorpa ar feadh na gcéadta bliain ab ea an Phrúis (Gearmáinis: Preußen) (Polainnis: Prusy). Beirlín an phríomhchathair a bhí aici. Cuireadh tús leis an bPrúis i gceantar beag atá anois i dtuaisceart na Polainne. Prúisigh a bhí ina gcónaí ann agus rinne Gearmánaigh coilíniú ar an gceantar sa tríú haois déag. Chruthaigh stát neamhspleách san áit ina bhfuil coda den Eastóin, den Laitvia agus den Liotuáin anois. Bhí ceannas ag orthu ó 1466. I 1525 d'iompaigh ceannaire na Ridirí ina Phrotastúnach agus cruthaíodh , an chéad stát Phrotastúnach. (ga)
  • La Prusse (en allemand : Preußen /ˈpʁɔɪ̯sn̩/) est à l'origine un territoire d'Europe nord-orientale en partie germanisé sous le contrôle des chevaliers Teutoniques, mais situé hors du Saint-Empire romain germanique. La Prusse est devenue au XVIe siècle possession d'une branche des Hohenzollern, puis elle sera réunie à l'électorat de Brandebourg (la région berlinoise) au XVIIe siècle. La Prusse constitue de 1701 à 1871 un élément essentiel du royaume de Prusse, incorporé à l'Empire allemand de 1871 (IIe Reich allemand). Dans ce cadre, la Prusse originelle correspond à la province de Prusse-Orientale, notamment après la Première Guerre mondiale, lorsqu'elle se retrouve isolée du reste de l'Allemagne. (fr)
  • Negara Kebiaraan Ordo Teutonik atau Negara Orde Teutonik (bahasa Jerman: Staat des Deutschen Ordens; bahasa Latin: Civitas Ordinis Theutonici), also called Deutschordensstaat (diucapkan [ˈdɔʏtʃ ɔɐdənsˌʃtaːt]) atau Ordensstaat (diucapkan [ˈɔɐdənsˌʃtaːt]) dalam bahasa Jerman, merupakan Negara Tentara Salib yang dibentuk oleh Ksatria Teutonik atau Ordo Teutonik selama terjadinya Perang Salib Utara di abad ke-13 di sepanjang pesisir Laut Baltik. Negara ini berbasis di setelah terjadinya Perang Salib Prusia menghadapi yang beragama kepercayaan dimulai pada tahun 1230, yang akhirnya meluas hingga meliputi daerah Courland, Gotland, Livonia, Neumark, Pomerania dan Samogitia. Sebagian besar teritori ditaklukan oleh , selanjutnya kolonisasi Jerman akhirnya terjadi dengan berbagai hasil akhir. (in)
  • Ksatria Teutonik merupakan ordo religius Katolik yang berasal dari Jerman. Ordo ini dibentuk untuk membantu peziarah Kristen di Tanah Suci mendarat dan mendirikan rumah sakit untuk mengurus penderita sakit dan terluka. kemudian dalam perjalanannya berubah menjadi ordo militer. Nama lengkap ordo tersebut dalam latin adalah "Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum", atau "Ordo Jerman Rumah Sakit Maria di Yerusalem" atau bahasa Jermannya "Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem". (in)
  • Prusia (bahasa Jerman: Preußen, bahasa latin: Borussia, Prussia atau Prutenia; bahasa Polandia Prusy; bahasa Russia: Пруссия) adalah kerajaan bangsa Jerman dan negara bersejarah yang berasal dari penggabungan Kadipaten Prusia dan Margraviasi Brandenburg. Selama berabad-abad lamanya, Wangsa Hohenzollern menguasai wilayah Prusia, dan sukses mememperluas wilayahnya dengan mengandalkan pasukan darat yang teratur dan efektif. Prusia memiliki andil besar dalam membentuk sejarah Jerman, dengan ibu kotanya di Berlin setelah tahun 1451. (in)
  • L'État monastique des chevaliers Teutoniques ou État teutonique fut créé par les chevaliers de l'ordre Teutonique en 1226 sur le littoral de la Baltique, depuis la Vistule jusqu'au golfe de Finlande. Fondé en 1128 à Saint-Jean-d'Acre par des marchands de Brême et Lübeck, cet ordre avait initialement pour mission de secourir les pèlerins en Terre sainte et ses premiers membres étaient des moines d'origine germanique portant le titre des frères de Sainte-Marie. Avec le temps, les frères devinrent un ordre militaire qui fut officiellement reconnu comme tel par le pape Innocent III en 1198. (fr)
  • The State of the Teutonic Order (German: Staat des Deutschen Ordens, pronounced [ˈʃtaːt dɛs ˌdɔʏtʃn̩ ˈʔɔʁdn̩s]; Latin: Civitas Ordinis Theutonici; Lithuanian: Vokiečių ordino valstybė; Polish: Państwo zakonu krzyżackiego), also called Deutschordensstaat (pronounced [ˈdɔʏtʃʔɔʁdn̩sˌʃtaːt]) or Ordensstaat (pronounced [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt]), was a medieval Crusader state, located in Central Europe along the southeastern shore of the Baltic Sea. It was formed by the knights of the Teutonic Order during the 13th century Northern Crusades in the region of Prussia. The Livonian Brothers of the Sword merged in 1237 with the Teutonic Order of Prussia and became known as its branch, the Livonian Order, while their state (Terra Mariana) became a part of the Teutonic Order State. At its greatest ter (en)
  • L'Ordine dei Fratelli della Casa di Santa Maria in Gerusalemme, comunemente noto come Ordine teutonico (sigla O.T., in latino Ordo Teutonicus o, estesamente, Ordo Fratrum Domus Hospitalis Sanctae Mariae Teutonicorum in Jerusalem; in tedesco Deutscher Orden, o estesamente Orden der Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem) è un antico ordine monastico-militare e ospedaliero sorto in Terra santa nel 1191 all'epoca della terza crociata (dopo quello gerosolimitano - gli Ospitalieri - nel 1099 e del tempio - i Templari - nel 1119) ad opera di alcuni tedeschi di Brema e Lubecca per assistere i pellegrini provenienti dalla Germania. I membri di questa congregazione pospongono al loro nome la sigla O.T.. (it)
  • L'Antica Prussia fu una regione che si estendeva dalla costa sud-orientale del Mar Baltico fino alla Terra dei laghi della Masuria, chiamato Brus nelle carte dell'VIII secolo del Geografo Bavarese. Gli storici precedenti avevano documentato i popoli prussiani come orientali, con Tacito che si riferiva ad essi come Aesti . La Prussia fu segnalata ancora in relazione ad Adalberto di Praga, un missionario cristiano inviato da Boleslao I di Polonia per convertire i prussiani, ma che fu poi ucciso da essi nel 997. I reperti archeologici in Prussia suggeriscono una continua presenza nella regione, fino almeno al 2000 a.C. Il popolo baltico parlava una gran varietà di lingue, tra le quali l'antico prussiano che apparteneva alle ramo occidentale del gruppo delle lingue baltiche. Ad esse sono legat (it)
  • Lo Stato monastico dei cavalieri teutonici, conosciuto anche con il nome tedesco Ordenstaat (IPA [ˈɔːdn̩ˌʃtɑːt]) o, per esteso, Deutschordenstaat, fu un'entità statale nata su iniziativa dell'Ordine teutonico ed esistita per tre secoli in Prussia. Nel 1230, mentre erano in corso le crociate del Nord e in occasione della nomina del Gran maestro Hermann von Salza, fu fondato lo Stato monastico per agevolare le operazioni di conquista della Prussia; il Deutschordenstaat cessò di esistere come realtà autonoma e venne secolarizzato nel 1525, quando il Gran maestro aderì alla Riforma protestante e ricevette a titolo di feudo la gestione del neonato ducato di Prussia, sottoposto all'autorità del Regno di Polonia. (it)
  • La Prussia (in tedesco Preußen /'pʀɔʏ̯sən/; in latino Borussia, Prussia oppure Prutenia; in polacco Prusy; in russo Пруссия) fu uno Stato europeo collocato nell'omonima regione originatosi nel 1525 come ducato e facente parte della Germania dal 1871 fino alla caduta del Terzo Reich, dopo il secondo conflitto mondiale. (it)
  • 튜턴 기사단국(독일어: Staat des Deutschen Ordens, pronounced [ʃtaːt dɛs ˌdɔɪ̯t͡ʃn ˈʔɔʁdn̩s]; 라틴어: Civitas Ordinis Theutonici; 리투아니아어: Vokiečių ordino valstybė; 폴란드어: Państwo zakonu krzyżackiego) 또는 독일 기사단국(Deutschordensstaat pronounced [ˈdɔʏtʃʔɔʁdn̩sˌʃtaːt]), 기사단국(Ordensstaat pronounced [ˈɔʁdn̩sˌʃtaːt])은 발트해 남동쪽 해안을 따라 위치한 중세 유럽 국가였다. 13세기 북방 십자군 기사들이 프로이센에서 결성했다. 1237년 검의 리보니아 형제들은 프로이센의 튜턴 기사단과 합병하여 테라 마리아나으로 알려지게 되었다. 15세기 초에는 , 고틀란드, 리보니아, 포메렐리아, 프로이센과 사모기티아, 즉 오늘날에는 에스토니아, 라트비아, 리투아니아, 폴란드, 스웨덴에 있는 영토이다. (ko)
  • 예루살렘의 성모 마리아의 독일 형제회 (라틴어: Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Hierosolymitanorum; 독일어: Orden der Brüder vom Deutschen Haus der Heiligen Maria in Jerusalem; 폴란드어: Zakon Szpitala Najświętszej Marii Panny Domu Niemieckiego w Jerozolimie), 일반적으로 알려진 튜턴 기사단(독일어: Deutscher Orden, Deutschherrenorden 또는 Deutschritterorden)은 1190년경 예루살렘 왕국의 아크레에서 설립된 가톨릭의 기사수도회이다. (ko)
  • De Duitse Orde (Latijn: "Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum") was een geestelijke ridderorde die ontstond in de nadagen van de Derde Kruistocht (1189-1192). In navolging van de Engelse benaming, die op de Latijnse is gebaseerd, wordt de Duitse Orde ook wel Teutoonse Orde en haar ridderschap Teutoonse ridders genoemd. De Orde behoorde tot de , de soldaten van Christus, die het geloof met de wapens wilden verdedigen en verbreiden. Andere milities waren de Tempeliers, de Johanniters en de Maltezers. (nl)
  • Państwo zakonu krzyżackiego (łac. Civitas Ordinis Theutonici, niem. Deutschordensland albo Deutschordensstaat), pot. państwo krzyżackie; od 1466 dodawano do nazwy człon w Prusach (niem. Preußen), od tego czasu państwo określane jest jako Prusy Zakonne lub Prusy Krzyżackie – suwerenne państwo niemieckiego zakonu krzyżackiego założone około 1226 roku. Państwo zakonne obejmowało głównie ziemie Prusów, a po przejęciu zakonu kawalerów mieczowych także Inflanty (Łotwę i Estonię). Zostało znacznie ograniczone i podporządkowane Królestwu Polskiemu od 1466 roku (na mocy II pokoju toruńskiego). (pl)
  • Pruisen (ook wel Pruissen; Duits: Preußen; Oudpruisisch: Prūsa; Pools: Prusy; Litouws: Prūsija; Latijn: Prussia, Borussia of Prutenia) is een historische staat in Centraal-Europa. De geschiedenis van de Pruisische staat begint in 1226 met de Gouden Bul van Rimini, waarmee de basis voor de Duitse Ordestaat werd gelegd. Na vele conflicten met het koninkrijk Polen werd West-Pruisen in 1466 (na de Dertienjarige Oorlog) krachtens de Tweede Vrede van Thorn onder de naam koninklijk Pruisen onderdeel van Polen. Oost-Pruisen, dat gezien kan worden als de voorloper van het latere Pruisische koninkrijk, bleef tot 1660 een vazalstaat van Polen. Van 1701 tot 1918 werd de staat geleid door een koning van het koninkrijk Pruisen en van 1918 tot 1933 door een minister-president van de vrijstaat Pruisen. (nl)
  • De Duitse Ordestaat (Latijn: Civitas Ordinis Theutonici) was een staat, opgericht door de Duitse Orde, een geestelijke ridderorde op Baltisch gebied. Het grondgebied van de Orde bestond uit het latere West-Pruisen, waarop ook de Poolse koningen aanspraak maakten, en het latere Oost-Pruisen het gebied van de Baltische Pruzzen. De Orde van de Zwaardbroeders regeerde over Lijfland (het noordelijk deel van het huidige Letland en het zuidelijk deel van het huidige Estland), en werd in 1237 opgenomen in de Duitse Orde, maar zij behield als Lijflandse Orde een zekere autonomie. (nl)
  • Prússia (em alemão: Preußen, em polonês/polaco: Prusy) é uma região histórica que se estende desde a baía de Gdańsk (na Polônia), o final da Curlândia (na costa sudeste do mar Báltico, na Letônia), até a Masúria, no interior do que é actualmente território polaco. O nome Prússia tem sua origem histórica nos prussianos, um povo báltico que habitava a área em torno das lagunas da Curlândia e do Vístula (no que é hoje o norte da Polônia). A região e os habitantes foram descritos pela primeira vez por Tácito em sua obra Germânia no ano de 98 d.C., no período em que suevos, godos e outros povos germânicos viviam em ambas as margens do rio Vístula, ao lado dos éstios, os povos do leste. Na década de 1230, o território dos prussianos, e dos povos vizinhos curônios e livônios, estava sob o contr (pt)
  • A Ordem dos Cavaleiros Teutônicos de Santa Maria de Jerusalém (em latim: Ordo Domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum), conhecida apenas como Ordem Teutónica (português europeu) ou Teutônica (português brasileiro) (em alemão: Deutscher Orden) foi uma ordem militar cruzada vinculada à Igreja Católica por votos religiosos pelo Papa Clemente III. Foi formada no ano de 1190, em São João de Acre, no Reino de Jerusalém, para auxiliar os germânicos feridos nas Cruzadas. Atualmente, a ordem atua como uma organização de caridade na Europa Central. (pt)
  • O Estado da Ordem Teutónica (português europeu) ou Estado da Ordem Teutônica (português brasileiro) (em alemão: Deutschordensland), também conhecido como Estado dos Cavaleiros Teutônico Monástica ou Ordensstaat («Estado da Ordem»), foi formado em 1224 durante as cruzadas bálticas, quando os cavaleiros da Ordem Teutónica conquistaram os prússios pagãos ( em latim: Prutenii - velhos prussianos). Em 1346, o Ducado de Estónia foi vendido pelo rei da Dinamarca por 19 000 marcos de Colónia à Ordem Teutónica. A alteração da soberania da Dinamarca à Ordem Teutônica teve lugar a 1 de novembro de 1346. (pt)
  • O Reino da Prússia (em alemão: Königreich Preußen) foi um reino alemão de 1701 a 1918 e, a partir de 1871, o principal Estado-membro do Império Alemão, compreendendo quase dois terços da área do império. Seu nome originou-se do território do Ducado da Prússia, embora sua base de poder tenha sido Marca de Brandemburgo. Foi centrado na região histórica da Prússia. Os reis da Prússia foram todos da Casa de Hohenzollern que governava anteriormente com sucesso a Marca de Brandenburgo e posteriormente englobaram a Prússia mais a leste, formando Brandemburgo-Prússia sob Frederico Guilherme, o "grande eleitor". (pt)
  • Пру́ссия (нем. Preußen, прусск. Prūsija, лат. Borussia) — историческое государство в Восточной и Центральной Европе, достигшее своих наибольших размеров в XIX—XX веках. Название «Пруссия» происходит от экзонима пруссы — примерно так ещё античные авторы называли племена, исконно населявшие юго-восточное побережье Балтийского моря восточнее Вислы. Затем название использовалось для обозначения территории государства Тевтонского ордена, образованного на этих землях после их завоевания тевтонскими рыцарями в результате Крестовых походов. (ru)
  • Государство Тевтонского ордена (нем. Deutschordensland, нем. Ordensstaat) сформировалось в результате завоеваний тевтонскими рыцарями земель пруссов во время Северных крестовых походов в 1224 году. В 1237 году Ливонское братство воинов Христа стало Ливонским ландмейстерством Тевтонского ордена, и контролировавшаяся им территория также вошла в состав Орденского государства. В 1346 году датский король за 19’000 кёльнских марок продал Ордену территорию датского герцогства Эстляндия; формальная смена суверенитета состоялась 1 ноября 1346 года. (ru)
  • Tyska orden (tyska: der Deutsche Orden, Deutschorden; latin: Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Hierosolymitanorum, "Orden av vår Frus den heliga Marias tyska hus i Jerusalem") är en kristen riddarorden grundad i slutet av 1100-talet som en sjukvårdande orden. Från 1198 blev dock orden även militär. Den upplöstes 1809 men återupprättades 1834 som en orden inom Romersk-katolska kyrkan, fokuserad på sjukvård och välgörenhet. År 1929 ombildades den till en rent andlig orden, utan militära intressen. (sv)
  • Preussen (tyska:  (info), svenskt uttal: [ (info)] eller [prö´jsen]) var ett hertigdöme, senare ett konungarike och till sist en delstat i Tyskland. Från 1700-talet var det en betydande europeisk stat, som formellt upplöstes 1947 till följd av andra världskrigets utgång. (sv)
  • Пруссія, іноді Прусія (нім. файл; лат. Borussia, Prutenia, Prussia; латис. Prūsija; лит. Prūsija; пол. Prusy; прусськ. Prūsa) — німецьке королівство та історична держава, яка утворилась із Прусського герцогства та маркграфства Бранденбург. Протягом століть Гогенцоллерни правили Пруссією, вони розширили її розмір за допомогою надзвичайно добре організованої та ефективної армії. Пруссія сформувала історію Німеччини, разом із її столицею в Берліні після 1451 року. Після 1871 року, Пруссія злилася з Німеччиною, втративши свої характерні особливості. Фактично її було ліквідовано в 1932, а офіційно — 1947 року. (uk)
  • Пру́ссія (нім. Preußen; лит. Prūsija; пол. Prusy) — у X—XX століттях край у Центрально-Східній Європі. Розташовувався на південно-східному узбережжі Балтійського моря (від Гданської затоки до Мазурії; сучасні Калінінградська область Росії, Клайпедський край Литви, Підляське і Вармінсько-Мазурське воєводство Польщі). Історичний центр — Кенігсберг (сучасний Калінінград). Батьківщина балтського племені пруссів, язичницького тубільного населення X—XIII століть, за іменем якого названий край. Вперше згадується в «Германії» Тацита (98) як країна германських племен свебів і готів, а також аестів (відомих у середньовіччі як «прусси»). До ХІІІ ст. був ареною військових конфліктів між прусськими, польськими і мазовецькими князями. Після 1226 року частково перейшов під владу німецьких хрестоносців Те (uk)
  • Королі́вство Пру́ссія (нім. Königreich Preußen) — у 1701—1918 роках німецька монархічна держава у Центрально-Східній Європі з центром в історичній Пруссії. Утворилося на основі маркграфства Бранденбург і герцогства Пруссії (Бранденбург-Пруссія). Протягом XVIII—XIX століть конкурувало з Австрією за об'єднання німецьких земель. Вело перманентні війни з сусідами: Францією, Данією, Росією, Польщею. 1871 року стало державою, на основі якої постала Німецька імперія; перетворене на федеральний штат цієї імперії. Керувалося королями з німецької династії Гогенцоллернів, які від 1871 року носили титул німецьких імператорів. Столиця — Берлін, центр Бранденбурзької землі. Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні перетворене на Вільну державу Пруссія, федеральний штат у складі Веймарської Німечч (uk)
  • 普魯士王國（德語：Königreich Preußen，发音：[ˌkøːnɪkʁaɪ̯ç ˈpʁɔɪ̯sn̩] （））是一個由德意志人建立的王國，存在於1701年至1918年間。它是1871年德意志統一的最大推手，並是德意志帝國的領導者。雖然其國名為普魯士，但其首都柏林與统治基础位於勃蘭登堡侯国。 普魯士的統治者來自霍亨索倫家族。普鲁士王國的前身，勃蘭登堡-普魯士在勃蘭登堡選帝侯腓特烈·威廉的領導下迈出了走向强国行列的第一步，他也因此稱為“大選帝侯”。普魯士繼續在此后不断发展，尤其是在腓特烈·威廉一世的第三個兒子、腓特烈大帝的統治期間。腓特烈大帝在發起七年戰爭（1756-63年）、對抗奧地利、俄羅斯、法國和瑞典以及確立普魯士在德意志國家中的作用以及將該國確立為歐洲大國的過程中發揮了重要作用。普魯士實力顯露後，被視為德意志諸國中的大國。在接下來的一百年中，普魯士繼續参加和贏得了許多戰鬥和許多戰爭。普魯士因實力強大，不斷試圖統一除瑞士外的其他德意志國家，而奧地利是否會被納入這樣一個統一的德意志領土是一個持續的問題（也被称为德国问题）。在拿破仑战争中，普鲁士先是在1806年的耶拿战役中惨败，但是随后展开了改革运动。在第六次反法同盟中，普鲁士和其他盟國合作，在莱比锡战役中取得了胜利。此戰不僅導致了拿破仑帝国的瓦解，同样大大唤醒了德意志各个邦国的民族意识。 (zh)
  • 普鲁士，又稱普魯士地區（德語：Preußen；普鲁士语：Prūsa；波蘭語：Prusy；俄語：Пруссия；拉丁語：Borussia或Prutenia），是一個歐洲的已不存在國家，為現今波蘭瓦爾米亞-馬祖里省和俄羅斯加里寧格勒這兩個地區的古代稱謂，其所有国在歷史上曾發生了數次重大变動。 普鲁士这个名字来源于定居于此的古普鲁士人。在13世纪，条顿骑士团這個个由神圣罗马帝国的组织的北方十字军征服了古普魯士人所居住的土地，並於1308年定居在了但泽和波美雷利亚地区。條頓騎士團作為一個，通过引入移民來实现天主教化，這些移民主要來自德國的中部和西部，从而導致大部份古普魯士北部的地區漸漸的德意志化；在南部，普鲁士則更多的受到马索维亚移民的同化，因為這些移民來自於波蘭，所以普魯士南部具有的特征。在此之後，條頓騎士團在和波兰-立陶宛的战争中实力不断减损，最終於1466年的《第二次托伦和约》中對波兰-立陶宛宣誓效忠，普魯士的西部從此变成了波兰的一个省（即皇家普鲁士）；而东部从1525年起成立了半獨立的普鲁士公国，直到1657年《韦劳条约》為止都是波兰王室的封臣。1618年開始勃兰登堡和普鲁士公国合為一體，並在1701年升格为獨立的普鲁士王国。 (zh)
rdfs:label
  • State of the Teutonic Order (en)
  • إمارة نظام التيوتون (ar)
  • بروسيا (منطقة) (ar)
  • مملكة بروسيا (ar)
  • فرسان تيوتون (ar)
  • بروسيا (ar)
  • Orde Teutònic (ca)
  • Prússia (ca)
  • Prússia (regió) (ca)
  • Regne de Prússia (ca)
  • Estat de l'Orde Teutònic (ca)
  • Prusko (cs)
  • Pruské království (cs)
  • Stát Řádu německých rytířů (cs)
  • Řád německých rytířů (cs)
  • Preußen (de)
  • Königreich Preußen (de)
  • Preußen (historische Landschaft) (de)
  • Deutscher Orden (1911) (de)
  • Deutscher Orden (de)
  • Deutschordensstaat (de)
  • Βασίλειο της Πρωσίας (el)
  • Πρωσία (el)
  • Τευτονικό Τάγμα (el)
  • Κράτος του Τευτονικού Τάγματος (el)
  • Ordeno de germanaj kavaliroj (eo)
  • Prusio (eo)
  • Reĝlando Prusio (eo)
  • Estado monástico de los Caballeros Teutónicos (es)
  • Prusia (región) (es)
  • Prusia (es)
  • Reino de Prusia (es)
  • Orden Teutónica (es)
  • Ordena Teutonikoaren Estatua (eu)
  • Prusia (eu)
  • Prusia (eskualdea) (eu)
  • Prusiako Erresuma (eu)
  • Ordena Teutonikoa (eu)
  • An Phrúis (ga)
  • An tOrd Teotanach (ga)
  • Prusse (fr)
  • Negara Ordo Teutonik (in)
  • Royaume de Prusse (fr)
  • Ordo Teutonik (in)
  • Kerajaan Prusia (in)
  • Prusia (in)
  • Prusse (région) (fr)
  • Antica Prussia (it)
  • Prussia (it)
  • État monastique des chevaliers Teutoniques (fr)
  • Ordre Teutonique (fr)
  • Ordine teutonico (it)
  • Regno di Prussia (it)
  • Stato monastico dei Cavalieri Teutonici (it)
  • ドイツ騎士団国 (ja)
  • プロイセン (ja)
  • プロイセン王国 (ja)
  • 튜턴 기사단 (ko)
  • 튜턴 기사단국 (ko)
  • 프로이센 왕국 (ko)
  • 프로이센 (ko)
  • ドイツ騎士団 (ja)
  • Koninkrijk Pruisen (nl)
  • Duitse Orde (nl)
  • Duitse Ordestaat (nl)
  • Pruisen (nl)
  • Prusy (kraina historyczna) (pl)
  • Królestwo Prus (pl)
  • Państwo zakonu krzyżackiego (pl)
  • Prusy (państwo) (pl)
  • Ordem Teutónica (pt)
  • Reino da Prússia (pt)
  • Zakon krzyżacki (pl)
  • Estado da Ordem Teutónica (pt)
  • Prússia (pt)
  • Prússia (região) (pt)
  • Тевтонский орден (ru)
  • Государство Тевтонского ордена (ru)
  • Пруссия (королевство) (ru)
  • Preussen (sv)
  • Пруссия (ru)
  • Preussen (historiskt område) (sv)
  • Tyska ordensstaten (sv)
  • Tyska orden (sv)
  • Держава Тевтонського ордену (uk)
  • Королівство Пруссія (uk)
  • 普魯士王國 (zh)
  • 条顿骑士团国 (zh)
  • 普鲁士 (地区) (zh)
  • Пруссія (край) (uk)
  • Тевтонський орден (uk)
  • 条顿骑士团 (zh)
  • 普魯士 (zh)
  • Пруссія (uk)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
geo:geometry
  • POINT(20.516666412354 54.716667175293)
geo:lat
  • 54.716667 (xsd:float)
geo:long
  • 20.516666 (xsd:float)
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • State of the Teutonic Order (en)
  • Teutonic Order (en)
is dbo:country of
is dbo:deathPlace of
is dbo:place of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:builder of
is dbp:combatant of
is dbp:country of
is dbp:deathPlace of
is dbp:place of
is dbp:text of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License