2014

Рік:	2011 · 2012 · 2013 — 2014 — 2015 · 2016 · 2017
Десятиліття:	1990-ті · 2000-ні — 2010-ті — 2020-ті · 2030-ті
Століття:	XIX · XX —  XXI — XXII · XXIII
Тисячоліття:	2-ге — 3-тє — 4-те

2014 в інших календарях

Григоріанський	2014 MMXIV
Ab urbe condita	2767
Ассирійський	6764
Календар бахаї	170–171
Бенгальський	1421
Берберський	2964
Бірманський	1376
Буддистський	2558
Візантійський	7522–7523
Вірменський	1463 ԹՎ ՌՆԿԳ
Голоценовий	12014
Ефіопський	2006–2007
Єврейський	5774–5775
Індуські календарі
- Вікрам самват	2070–2071
- Шака самват	1935–1936
- Калі Юґа	5114–5115
Іранський	1392–1393
Ісламський	1435–1436
Китайський	癸巳年 (водяний змій) 4711 або 4504     — до — 甲午年 (деревяний кінь) 4712 або 4505
Коптський	1730–1731
Корейський	4347
Тайванський	РК 103 民國103年
Тайський сонячний	2557
Календар чучхе	103
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Яванський	1947–1948
Японський	Хейсей 26 (平成２６年)
Час Unix	1388534400 – 1420070399

3-тє тисячоліття

XIX століття —XX століття —XXI століття —XXII століття —XXIII століття

1990-ті 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000-ні 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010-ті 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020-ті 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030-ті 2030 2031 2032 2033 2034 2035 2036 2037 2038 2039 2040-ві 2040 2041 2042 2043 2044 2045 2046 2047 2048 2049 2050-ті 2050 2051 2052 2053 2054 2055 2056 2057 2058 2059 2060-ті 2060 2061 2062 2063 2064 2065 2066 2067 2068 2069 2070-ті 2070 2071 2072 2073 2074 2075 2076 2077 2078 2079 2080-ті 2080 2081 2082 2083 2084 2085 2086 2087 2088 2089 2090-ті 2090 2091 2092 2093 2094 2095 2096 2097 2098 2099 2100-ті 2100 2101 2102 2103 2104 2105 2106 2107 2108 2109

2014 (MMXIV) — невисокосний рік, що почався в середу 1 січня та закінчився в середу 31 грудня за григоріанським календарем. 2014-й рік нашої ери, 14-й рік III-го тисячоліття та XXI-го століття, а також п'ятий з 2010-х років десятиліття.

Організацією Об'єднаних Націй 2014 рік оголошено Міжнародним роком сімейних ферменрських господарств та кристалографії.

Події

• Січень — сильні морози у США та Канаді, частково замерз Ніагарський водоспад. Небувалі морози ширилися теренами США.
• 22 вересня — відбувся смерч на Рівненщині.

Політика, вибори

• 1 січня — Греція прийняла головування в ЄС.
• 3 січня — на Мадагаскарі новим президентом обраний колишній міністр фінансів країни Ері Радзаунарімампіаніна.
• 7 січня — екс-прем'єра Румунії Адріана Нестасе засудили до 4 років ув'язнення за корупцію та шантаж.
• 10 січня — самопроголошений президент ЦАР Мішель Джотодія і прем'єр-міністр Ніколя Тіангей подали у відставку.
• 11 січня — у Тунісі заступив на посаду тимчасовий прем'єр-міністр Мехді Джомаа, його призначення стало результатом компромісу між владною ісламістською партією Еннахда та світською опозицією.
• 14-15 січня — 98 % єгиптян на референдумі підтримали проект нової конституції.
• 16 січня — регіонали і комуністи у Верховній Раді у ручному режимі прийняли пакет законів про свавілля влади.
• 16 січня — Каталонський парламент проголосував за референдум про незалежність від Іспанії.
• 17 січня — президент Янукович підписав закони про свавілля та звільнив голову своєї адміністрації Сергія Льовочкіна.
• 26 січня — Національна асамблея Тунісу прийняла демократичну конституцію.
• 28 січня — президент України Віктор Янукович відправив у відставку уряд Миколи Азарова.
• лютий — Ренці оголосив про недовіру уряду Летта, який, на його думку, занадто мляво проводить реформи. Кабінет Летто, позбувшись підтримки ДП, змушений був піти у відставку. Новий уряд очолив Ренці. Його партійний склад залишився незмінним, але розширилося представництво жінок і молодих політиків.
• 2 лютого — в умовах політичної кризи і бойкоту опозиції в Таїланді на дострокових виборах обирають новий парламент.
• 7 лютого — у Боснії демонстранти, які протестують проти закриття приватизованих підприємств, підпалили будівлю президентського офісу в Сараєво.
• 9 лютого — у Швейцарії 50,3 % учасників референдуму підтримали квоти для обмеження приплив робочої сили з інших країн, що викликало невдоволення ЄС.
• 13 лютого — прем'єр Італії Енріко Летта подав у відставку після того, як його однопартієць Маттео Ренці зумів заручитися підтримкою Демократичної партії щодо створення нового уряду
• 15 лютого — у Лівані після 10-місячної кризи прем'єр-міністр Тамам Салям сформував уряд національної єдності.
• 20 лютого — Велика Британія відновила дипломатичні відносини з Іраном
• 21 лютого — в будинку Адміністрації Президента України підписана «Угода про врегулювання кризи в Україні», між президентом Януковичем та лідерами опозиції Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком; того ж дня Верховна Рада повернулася до дії Конституції 2004 року. Угода не була виконана жодною з сторін і, у подальшому, стала претекстом шантажу з боку Росії і приводом (одним з) ексалаціїагресії в Україні.

Молитва біля тимчасового меморіалу загиблим під час Євромайдану

• 18–21 лютого — міліція/«Беркут» розстрілює Майдан. «Небесна Сотня» в центрі Києва.
• 22 лютого — Рада постановила, що президент Янукович «самоусунувся в неконституційний спосіб», призначила дострокові вибори на 25 травня 2014 року
• 22 лютого — Маттео Ренці призначений прем'єр-міністром Італії, наймолодшим в історії країни.
• 27 лютого — Верховна Рада призначила Арсенія Яценюка головою уряду.
• 11 березня — депутати лівійського парламенту оголосили вотум недовіри прем'єр-міністрові Алі Зейдану після того, як північнокорейський танкер «Морнінг Ґлорі» зумів з нафтою від повстанців покинути лівійський порт Ес-Сідр.
• 15 березня — Верховна Рада України розпустила кримську верховну раду
• 15 березня — Росія використала право вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувала ухвалення резолюції проти кримського «референдуму».
• 16 березня — в умовах російської окупації відбувся «лже-референдум» про статус Криму.
• 16 березня — на загальних парламентських виборах у Сербіїперемогла владна «Сербська прогресивна партія».
• 18 березня — призупинено членство Росії в G8.
• 18 березня — у Кремлі підписали угоду про приєднання Криму та Севастополя до Росії, її скріпив підписом президент Путін, спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, прем'єр Сергій Аксьонов, мер Севастополя Олексій Чалий.
• 21 березня — Конституційний суд Таїланду визнав недійсними результати парламентських виборів, що пройшли 2 лютого.
• 21 березня — Україна та Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію.
• 21 березня — постійна рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні ухвалила рішення про направлення в Україну міжнародної моніторингової місії.
• 24 березня — єгипетський суд засудив до страти 529 прихильників усуненого президента Мухаммеда Мурсі.
• 27 березня — Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним «референдуму» у Криму.
• 29 березня — Курултай кримськотатарського народу. У розрізі кримської кризи, керівництво кримськотатарського народу бере курс на активну участь як у внутрішньо- так і зовнішньополітичних процесах з урегулювання кримського питання.
• 29 березня — новим президентом Словаччини обраний безпартійний підприємець Андрій Кіска, у другому турі виборів він випередив прем'єр-міністра Роберта Фіцо.
• 30 березня — муніципальні вибори у Франції, на яких соціалісти зазнали поразки і президент Олланд відправив уряд Еро у відставку, призначивши новим прем'єром Манюеля Вальса.
• 31 березня — Державна дума Росії після анексії Криму в односторонньому порядку денонсувала угоди про базування Чорноморського флоту РФ на території України.
• 6 квітня — на виборах в Угорщині владна партія «Фідес» на чолі з прем'єр-міністром країни Віктором Орбаном отримала більшість у парламенті.
• 8 квітня — вперше за 90 років президент Ірландії прибув з візитом до Великої Британії.
• 9 квітня — ПАРЄ засудила анексію Криму Росією і зажадала негайного виводу російських військ з півострову.
• 10 квітня — ПАРЄ до кінця 2014 року позбавила Росію права голосу, можливості участі в обранні суддів і генерального секретаря Ради Європи, заборонила Росії брати участь у керівних органах ПАРЄ та спостережних місіях.
• 11 квітня — Держрада Криму без обговорення прийняла Конституцію півострова.
• 16 квітня — атака на в/ч 3059 у Маріуполі була відбита українськими силами із втратами для атакувальників. Контроль ситуації ескалації «російської весни» на південно-східному напрямку (Маріуполь) дозволило зберегти мир і контроль над тією територією.
• 17 квітня — на зустрічі Україна—ЄС—США—Росія в Женеві досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників.
• 17 квітня — чинний президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка на виборах голови держави переобраний на четвертий термін.
• 22 квітня — лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву на 5 років заборонили в'їзд до Росії і Криму.
• 23 квітня — палестинські угрупування ФАТХ і ХАМАС на зустрічі у смузі Гази домовилися про примирення і формування єдиного уряду.
• 27 квітня — у Македонії «Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність» (ВМРО-ДПМНЄ) перемогла на парламентських виборах.
• 4 травня — кандидат від опозиційної Панамістської партії Хуан Карлос Варела переміг на президентських виборах у Панамі.
• 7 травня — Конституційний суд Таїланду усунув в.о. прем'єр-міністра Йінглук Чинават.
• 7 травня — на виборах у Південно-Африканській Республіці перемогла керівна партія Африканський Національний Конгрес на чолі з чинним президентом Джейкобом Зумою.
• 16 травня — на парламентських виборах в Індії перемогла націоналістична Індійська народна партія.
• 22 травня — у Таїланді стався військовий переворот, головнокомандувач перебрав контроль над урядом і призупинив дію конституції країни.
• 22—25 травня — країни Європейського Союзу обрали новий склад Європарламенту. В Італії, ДП отримала на них 40,8 % голосів, отримавши найбільшу серед лівоцентристських партій ЄС, кількість мандатів.
• 25 травня — в Україні на дострокових президентських виборах вже у першому турі переміг Петро Порошенко.
• 25 травня — у Литві чинний президент Даля Грибаускайте переобрана на другий термін.
• 29 травня — президенти Росії, Білорусі і Казахстану підписали договір про утворення Євразійського економічного союзу.
• 29 травня — Абдель Фаттах Ас-Сісі обраний президентом Єгипту на виборах, набравши 96 % голосів.
• 2 червня — король Іспанії Хуан Карлос I зрікся престолу на користь свого сина Феліпе, принца Астурійського.
• 3 червня — на виборах президента Сирії за чинного главу держави Башара Асада проголосували 89 % виборців.
• 18 червня — екс-президент Туреччини 96-річний Кенан Еврен і колишній головнокомандувач військово-повітряних сил 89-річний Тахсін Шахінкая засуджені до довічного ув'язнення за участь у військовому перевороті 1980 року.
• 21 червня — чинний президент Мавританії генерал Мохамед ульд Абдель Азіз, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту 2008, став переможцем першого туру президентських виборів та здобув другий 5-річний мандат.
• 24 червня — Албанія отримала статус країни-кандидата на членство в Євросоюзі.
• 27 червня — Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі; угоди про асоціацію з ЄС також підписали Грузія і Молдова.
• 1 липня — вперше після закінчення Другої світової війни японський уряд на чолі з прем'єром Сіндзо Абе дозволив застосовувати війська за кордоном «в рамках колективної оборони для захисту дружніх держав».
• 1 липня — Італія почала головувати в ЄС.
• 5 липня — окупаційна влада Криму заборонила Голові Меджлісу Рефату Чубарову в'їзд на півострів.
• 9 липня — губернатор столичного округу Джакарта Джоко Відодо переміг на президентських виборах в Індонезії.
• 10 липня — Німеччина висилає з країни главу ЦРУ в Берліні у зв'язку з двома випадками шпигунства на користь США.
• 15 липня — Європейський парламент підтримав кандидатуру Жана-Клода Юнкера на посаду президента Європейської комісії.
• 24 липня — Верховна Рада України розпустила парламентську фракцію Комуністичної партії України.
• 24 липня — парламентська коаліція «Європейський вибір» у Верховній Раді розпущена; прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про відставку уряду.
• 1 серпня — Європейський Союз ввів санкції третього рівня щодо Росії через її політику стосовно України.
• 7 серпня — уряд Росії ввів повну заборону на поставки яловичини, свинини, м'яса птиці, риби, сирів, молока та плодоовочевої продукції з Австралії, Канади, ЄС, США та Норвегії терміном на один рік; заборонив літати українським авіакомпаніям над територією РФ.
• 10 серпня — Реджеп Таїп Ердоган, який з 2003 року був прем'єр-міністром Туреччини, переміг на перших загальнонаціональних президентських виборах у країні вже у першому турі.
• 14 серпня — прем'єр-міністр Іраку Нурі аль-Малікі, змушений піти зі своєї посади під тиском міжнародної спільноти, заявив про свою підтримку кандидата на посаду прем'єр-міністра Хайдера аль-Абаді.
• 30 серпня — Європейська рада обрала прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска новим президентом Європейської Ради, міністр закордонних справ Італії Федеріка Могеріні обрана новим високим представником Європейського Союзу.
• 14 вересня — владна консервативно-ліберальна коаліція Швеції програла на парламентських виборах, прем'єр-міністр Фредрік Рейнфельдт подав у відставку.
• 15 вересня — президент Польщі Броніслав Коморовський призначив Єву Копач главою польського уряду.
• 16 вересня — Верховна Рада схвалила президентські закони про особливий порядок для зайнятих районів Донбасу і про амністію бойовикам.
• 16 вересня — Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, президент Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію.
• 18 вересня — 55 % шотландців висловилися за єдність з Великою Британією на референдумі.
• 21 вересня — учасники другого туру президентських виборів в Афганістані Абдулла Абдулла і Ашраф Гані підписали угоду про формування уряду національної єдності, яка передбачає, що Гані займе пост президента, а Абдулла отримає спеціальну посаду, яка дозволяла курирувати діяльність кабінету міністрів.
• 4 жовтня — на парламентських виборах у Латвії загальну більшість отримують партії, що утворюють коаліційний правоцентристський уряд Лаймдоти Страуюми. Політичні сили «Єдність», «Союз „зелених“ і селян та Рух за національну незалежність Латвії набрали разом майже 58 %.
• 5 жовтня — за підсумком парламентських виборів у Болгарії вісім політичних партій і суспільно-політичних рухів будуть представлені в Народних зборах.
• 26 жовтня — позачергові парламентські вибори в Україні.
• 26 жовтня — у Тунісі на парламентських виборах перемогла світська політична партія „Нідаа Туніс“.
• 26 жовтня — у Бразилії Ділма Русеф переобрана на другий президентський термін.
• 30 жовтня — Швеція офіційно визнала Палестину.
• 31 жовтня — на тлі масових протестів президент Буркіна-Фасо Блез Компаоре залишив посаду і втік з країни.
• 9 листопада — на символічному опитуванні понад 80 % жителів Каталонії підтримали ідею незалежності цієї автономної області.
• 16 листопада — Клаус Йоганніс обраний президентом Румунії.
• 27 листопада — Головою Верховної Ради України обраний Володимир Гройсман, Арсеній Яценюк затверджений головою уряду
• 29 листопада — під час повторного розгляду справи про організацію вбивства сотень протестувальників єгипетський суд зняв звинувачення з поваленого президента Хосні Мубарака.
• 30 листопада — на парламентських виборів у Молдові з незначною перевагою (над промосковськими) перемогли проєвропейські партії.
• 30 листопада — президентом Уругваю вдруге після 5-річної перерви обраний Табаре Васкес, який був кандидатом від лівої владної коаліції.
• 4 грудня — парламент Вірменії ратифікував договір про приєднання країни до Євразійського економічного союзу.
• 14 грудня — парламентські вибори в Японії виграла правляча коаліція, Ліберально-демократична партія і партія Комейто отримали 325 депутатських мандатів з 475.
• 17 грудня — ЄС виключив ХАМАС зі списку терористичних організацій.
• 17 грудня — Європарламент визнав Палестинську державу.
• 21 грудня — парламентські вибори в Узбекистані.
• 21 грудня — президентом Тунісу у другому турі обрано 88-річного Беджі Каїд Ес-Себсі.
• 23 грудня — Киргизстан приєднався до Євразійського економічного союзу.

Збройні конфлікти

• 18 січня — армія Південного Судану відбила у повстанців стратегічне місто Бор, столицю штату Джонглей.
• 23 січня — на переговорах в Аддис-Абебі між представниками влади на чолі з президентом Південного Судану Сальвою Кіїром і повстанцями, вірними колишньому віце-президентові країни Рієку Мачару, підписано угоду про припинення вогню.
• 26 січня — США завдали ракетного удару по території Сомалі з метою знищити лідера угруповання „Аш-Шабаб“.
• 18 лютого — у результаті атак силовиків на вулицях Інститутській та Грушевського, на Майдані Незалежності у Києві було вбито три десятки людей, поранено півтори тисячі і 100 вважаються зниклими безвісти.
• 20 лютого — масовий розстріл протестувальників на вулиці Інститутській у Києві.
• 27 лютого — російський спецназ захопив будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, українські військові частини блоковані російськими військами.
• 15 березня — армія Сирії за підтримки ліванського руху Хезболла встановила повний контроль над повстанським містом Ябруд на кордоні з Ліваном.
• 20-22 березня — внаслідок захопницьких дій кримської кампанії РФ ВМС України втратив близько двох десятків боєздатних кораблів, у тому числі підводний човен і два корвети, чимало військової техніки і бойового спорядження, а також екіпаж (частину/и), що перейшов на бік ворога.
• 26 березня — прапори Росії підняті у всіх 193 військових підрозділах, що належали (належать) ЗС України у Криму.
• 12 квітня — збройний загін російських терористів під керівництвом Ігоря Гіркіна зайняли міста Краматорськ та Слов'янськ.
• 13 квітня — в Україні оголошена антитерористична операція з метою подолання проявів сепаратизму і недопущення захоплення адміністративних будівель.
• 17 квітня — у результаті нападу на базу ООН у столиці штату Джонглей місті Бор у Південному Судані загинули 58 чоловік, ще більше 100 отримали поранення.
• 20 квітня — під час спільної атаки Ємену і США на бази ісламістів у провінції Аб'ян, на півдні Ємену, за допомогою дронів було вбито 55 бойовиків.
• 29 квітня — у Луганську сепаратисти за допомоги Беркуту зайняли ОДА, міськраду, прокуратуру та телецентр.
• 7 травня — сирійські повстанці після дворічної блокади залишили останній оплот у Хомсі.
• 10 травня — у Південному Судані підписано угоду про перемир'я: свої підписи під документом поставили президент країни Сальва Кіїр та колишній віце-президент, лідер повстанців Рієк Мачар.
• 22 травня — у ранковому бою під Волновахою в Донецькій області загинули 16 військових, 32 поранених з 51-ї моторизованої бригади з Володимира-Волинського.
• 26 травня — при відбитті атаки сепаратистів на донецький аеропорт імені Прокоф'єва було вбито близько ста бойовиків, серед українських вояків втрат не було.
• 29 травня — терористи у Слов'янську збили вертоліт Мі-8, загинуло 12 українських військових, серед яких генерал-майор Сергій Кульчицький.
• 2 червня — в єменській провінції Омран у результаті збройних зіткнень між повстанцями-шиїтами і урядовими військами загинули 120 осіб.
• 3 червня — у ході антитерористичної операції місто Красний Лиман звільнено від терористів.
• 10 червня — загони угрупування „Ісламська держава Іраку та Леванту“ зайняли друге іракське місто Мосул.
• 12 червня — іракській армії вдалося відбити місто Тікрит на півночі країни, захоплений раніше бойовиками з радикального угрупування Ісламська держава Іраку і Леванту.
• 13 червня — у Маріуполі в ході антитерористичної операції звільнені зайняті терористами ДНР споруди, 5 бойовиків вбито, 30 затримані.
• 14 червня — у Луганську при заході на посадку терористами збитий український військово-транспортний літак Іл-76, усі 49 військовиків на борту загинули.
• 20 червня — Президент України Петро Порошенко відповідно до рішення РНБО ввів у дію план з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України та на тиждень призупинив АТО.
• 5 липня — по дорозі на захід від столиці Афганістану бойовики руху „Талібан“ підпалили більше 400 бензовозів.
• 5 липня — українське військо звільнило від терористів Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут, Дружківку та Костянтинівку, силовики розпочали відновлення життєдіяльності міст.
• 8 липня — Армія оборони Ізраїлю почала операцію „Непохитна скеля“ проти угрупування „ХАМАС“.
• 10 липня — українські сили звільнили Сіверськ на Донеччині.
• 21 липня — українське військо звільнило від терористів Рубіжне, Дзержинськ, Соледар.
• 22 липня — українське військо звільнило від терористів Сєвєродонецьк та Попасну.
• 24 липня — після дводенних боїв батальйон «Донбас» і 24-а механізована бригада звільнили Лисичанськ.
• 27 липня — українські війська увійшли у Шахтарськ, чим розітнули угруповання сепаратистів і деблокували прикордонні частини.
• 28 липня — сили антитерористичної операції зайняли Дебальцеве, Авдіївку, Лутугине.
• 7 серпня — президент США Барак Обама дав дозвіл на точкові авіаудари проти ісламістів в Іраку.
• 12 серпня — сили антитерористичної операції звільнили Вуглегірськ.
• 17 серпня — українська 95-а бригада взяла під контроль районний центр Ясинувата.
• 21 серпня — українські силовики встановили контроль над райцентром Станиця Луганська.
• 23 серпня — ісламістські бойовики захопили аеропорт у столиці Лівії Триполі.
• 28 серпня — після масового введення на територію України російських військ українські силовики залишили Новоазовськ, Амвросіївку і Старобешеве.
• 30 серпня — при відході колони українських бійців з оточення під Іловайськом були обстріляні російськими військами; загинули, були поранені або взяті у полон сотні вояків.
• 2 вересня — українські війська залишили луганський аеропорт і Лутугине.
• 4 вересня — українські війська залишили останні позиції у Луганську.
• 5 вересня — в Мінську тристороння контактна група (Росія, Україна, ОБСЄ) та представники ополченців підписали мирний протокол з 12 пунктів, першим з них значиться „забезпечення негайного двостороннього припинення застосування зброї“.
• 18 вересня — Франція приєдналася до США і завдала перші авіаудари по позиціях угрупування „Ісламська держава“ в Іраку.
• 19 вересня — учасники контактної групи в Мінську домовилися про припинення вогню в Україні, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки.
• 20 вересня — між урядом Ємену і прихильниками шиїтських бунтівників (хоуситів) досягнуто згоди про припинення вогню.
• 26 вересня — британський парламент підтримав участь Сполученого Королівства в авіаційних ударах проти джихадистів „Ісламської держави“ в Іраку.
• 2 жовтня — турецький парламент схвалив ініціативу уряду і дозволив збройним силам проводити транскордонні військові операції в Іраку і Сирії, спрямовані проти терористичної організації „Ісламська держава“.
• 2 жовтня — при штурмі донецького аеропорту російсько-терористичними загонами були вбиті та поранені сотні бойовиків.
• 7 грудня — Ізраїль завдав авіаударів по Сирії, атакувавши військові об'єкти біля міжнародного аеропорту Дамаска і міста Дімас.
• 16 грудня — у пакистанському місті Пешавар ісламські бойовики захопили військову школу, під час штурму було вбито 141 і поранено 133 людей, переважно діти.

Економіка

• 1 січня — Латвія перейшла на євро.
• 2 січня — італійський концерн Fiat домовився про отримання повного контролю над „Chrysler'“, узгодивши покупку 41,46 % акцій американського автовиробника за 3,65 мільярда доларів у пенсійного фонду Профспілки працівників автопромисловості США (UAW Retiree Medical Benefits Trust, також відомий як Veba Trust).
• 11 лютого — Національний банк Казахстану девальвував тенге на 19 %, пояснивши це складною ситуацією на світових ринках, знеціненням російського рубля і високими девальваційними очікуваннями в країні.
• 27 березня — Верховна Рада ухвалила урядовий закон про запобігання фінансовій катастрофі, котрий передбачає підвищення податків, акцизів і зборів та скорочення субсидій, і є передумовою для отримання фінансової допомоги від МВФ
• 2 квітня — рейтингове агентство „Standard&Poor's“ знизило довгостроковий кредитний рейтинг емітента Криму з CCC до дефолтного рівня D.
• 2 квітня — Німеччина схвалила мінімальну зарплату на рівні €8,5 на годину, відповідний закон почне діяти з 2015 року.
• 5 квітня — у столиці Панами відкрився метрополітен, перший у країнах Центральної Америки.
• 10 квітня — Греція повернулася на ринок довгострокових запозичень, розмістивши перший за чотири роки випуск п'ятирічних облігацій на 3 млрд євро.
• 30 квітня — Виконавча рада Міжнародного валютного фонду схвалила дворічну програму „стенд-бай“ для України обсягом $17 млрд (800 % квоти).
• 17 травня — Португалія вийшла з трирічної програми допомоги, в рамках якої вона отримала 78 млрд євро.
• 21 травня — російська державна компанія Газпром підписала угоду з Китайською національною нафтогазовою корпорацією CNPC щодо поставок газу терміном на 30 років вартістю 400 млрд доларів.
• 5 червня — Європейський Центробанк знизив базову процентну ставку з 0,25 % до рекордних 0,15 %, та першим серед емітентів резервних валют знизив ставку за депозитами до негативного рівня -0,1 % з нульового рівня.
• 12 червня — Суд загальної юрисдикції (ЄС) підтримав рішення про штраф компанії „Intel“ у розмірі $1,43 млрд за „зловживання своєю позицією лідера на ринку мікропроцесорів“.
• 16 червня — „Газпром“ та „Нафтогаз“ подали зустрічні позови у Стокгольмський арбітраж, „Газпром“ припинив поставку газу в Україну крім транзиту.
• 30 червня — французький банк BNP Paribas погодився заплатити США $8,83 млрд за роботу в обхід санкцій проти Судану, Ірану та Куби і небажання припиняти незаконну діяльність; це рекордний штраф, накладений на банки
• 11 липня — Росія списала Кубі 90 % боргу перед СРСР, із загальна суми заборгованості $35,2 млрд половина припадає на відсотки, нараховані на основний борг.
• 14 липня — Citigroup погодився виплатити $7 млрд для позасудового врегулювання звинувачень у введенні в оману інвесторів при продажі іпотечних паперів перед фінансовою кризою 2008 року.
• 15 липня — холдинг Reynolds American Inc., якому належить друга за величиною тютюнова компанія США Reynolds Tobacco, оголосив про покупку компанії Lorillard Tobacco, що займає третє місце, за $27,4 млрд.
• 28 липня — Росія програла судовий процес, ініційований екс-акціонерами ЮКОСа і який тривав майже десять років. Третейський суд у Гаазі визнав, що Росія порушувала Енергетичну хартію, і фактично реквізовала нафтокомпанію, та засудив Росію до виплати $50 млрд.
• 30 липня — S&P знизило рейтинг Аргентини до рівня „вибірковий дефолт“.
• 21 серпня — Bank of America досяг домовленості з американським міністерством юстиції про виплату рекордної компенсації в розмірі 17 млрд доларів за шахрайство з цінними паперами напередодні фінансової кризи 2008 року.
• 19 вересня — первинне розміщення акцій китайської компанії Alibaba стало найбільшим IPO в історії американських бірж: у результаті було залучено понад $21 млрд, капіталізація компанії склала понад $220 млрд
• 6 жовтня — компанія „Facebook“ завершила операцію з придбання мобільного месенджера „WhatsApp“ вартістю $19 млрд, ця купівля стала найбільшою угодою в індустрії стартапів
• 7 жовтня — вперше в оцінках МВФ китайська економіка перевершила американську при перерахунку ВВП за паритетом купівельної спроможності.
• 15 жовтня — індійська авіакомпанія „IndiGo“ підписала контракт з авіабудівним гігантом „Airbus“ на постачання 250 пасажирських літаків моделі „A320neo“ загальною вартістю $25,7 млрд.
• 29 жовтня — у Берліні представники 51 країни підписали угоду, що передбачає щорічний автоматичний обмін даними про рахунки нерезидентів, що означає скасування банківської таємниці.
• 29 жовтня — Федеральна резервна система США оголосила про завершення програми „Кількісного пом'якшення“: з наступного місяця вона припинить скупку облігацій на фінансовому ринку на гроші.
• 30 жовтня — Арбітражний суд Москви вилучив на користь держави акції „Башнефті“, що належали АФК „Система“.
• 30 листопада — державний і гарантований борг України перевищив трильйон гривень.
• 1 грудня — Росія відмовилася від будівництва газогону „Південний потік“.
• 1 грудня — Білорусь після звинувачень з боку Росії в реекспорті повернула на російсько-білоруський кордон митні пости, які були скасовані при створенні Митного союзу.
• 16 грудня — на тлі стрімкого падіння рубля Центральний банк Росії вночі підняв ключову ставку відразу на 6,5 % до 17 % річних, це найрізкіше разове підвищення ставки від дефолту 1998 року.
• 18 грудня — Європейський союз заборонив інвестиції в окупований Крим.
• 19 грудня — у Білорусі введено 30 % збір при купівлі валюти через різке зростання попиту.

Наука і техніка

• 5 січня — Індія з космодрому на острові Шрихарикота вперше успішно запустила комунікаційний супутник за допомогою ракети-носія з кріогенним двигуном GSLV-D5 власного виробництва; раніше Індія купувала двигуни для ракет у Росії
• 7 січня — компанія Intel представила міні-комп'ютер „Edison“ розміром з SD-карту, оснащений двоядерним x86-сумісним процесором Quark (400 MHz) та вбудованими модулями Wi-Fi і Bluetooth LE (Low Energy).
• Гарвард-Смітсонівський центр астрофізики оголосив про здобуте в ході експерименту BICEP2 підтвердження інфляційної моделі Всесвіту.
• 25 березня — корабель „Союз ТМА-12М“ стартував з Байконура до МКС, на борту космонавти Олександр Скворцов, Олег Артем'єв (Роскосмос) та Стівен Свонсон (НАСА).
• 8 квітня — після 12 років, 6 місяців і 12 днів на ринку „Windows XP“ досяг кінця життєвого циклу: „Microsoft'“ припинив підтримку операційної системи.
• 29 травня — ракета-носій Союз-ФГ з кораблем Союз ТМА-13М стартувала з Байконура на Міжнародну космічну станцію, в екіпаж входять космонавт Роскосмосу Максим Сураєв, астронавт NASA Рід Вайзман, астронавт Європейського космічного агентства Александер Герст.
• 29 травня — компанія „SpaceX“ у своїй штаб-квартирі в каліфорнійському Готорні представила версію космічного корабля „Dragon V2“, призначеного для перевезення на Міжнародну космічну станцію і назад до семи астронавтів
• 17 червня — перший багатоцільовий атомний підводний човен четвертого покоління проекту „Ясень“, К-560 Северодвинськ, прийнятий до складу ВМФ Росії.
• 9 липня — з космодрому Плесецьк запущено новітню російську екологічно чисту ракету-носій легкого класу „Ангара-1.2ПП“, перший російський носій власної розробки з модульною структурою.
• 6 серпня — зонд „Розетта“ Європейського космічного агентства вийшов на орбіту комети Чурюмова–Герасименка.
• 24 вересня — індійський зонд «Мангаляан» успішно дістався до Марса та вийшов на орбіту планети.
• 26 вересня — з космодрому Байконур стартував корабель «Союз ТМА-14М» з екіпажем експедиції «МКС-41/42» на борту, командир екіпажу росіянин Олександр Самокутяєв і бортінженери Олена Сєрова і астронавт NASA Баррі Вілмор
• 28 жовтня — консорціум W3C надав набору специфікацій HTML5 статус рекомендованого стандарту.
• 12 листопада — після десятирічної подорожі зонд «Філи» здійснив успішну посадку на комету Чурюмова–Герасименка.
• 24 листопада — з космодрому Байконур ракета «Союз-ФГ» вивела на орбіту транспортний пілотований корабель «Союз ТМА-15М», на борту якого командир космонавт Роскосмосу Антон Шкаплеров, бортінженери італійка Саманта Крістофоретті (Європейське космічне агентство) та американець Террі Вертс (НАСА).
• 3 грудня — японська ракета H-IIA, стартувавши з космічного центру Танегашима на півдні країни, вивела в космос науково-дослідницький зонд «Хаябуса-2», призначений для вивчення астероїда 1999 JU3.
• 5 грудня — NASA успішно запустила космічний корабель нового покоління Orion з космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида.
• 23 грудня — Росія з космодрому Плесецьк здійснила перший випробувальний пуск важкої ракети «Ангара-А5».

Культура

• 15 лютого — «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю здобув «Чорне вугілля, тонкий лід» Йінан Дяо.
• 16 лютого — премія Британської академії кіно і телебачення (BAFTA) за найкращий фільм вручена авторам картини «12 років рабства», церемонія пройшла у Королівській опері в Ковент-гардені.
• 18 грудня — у Львові у церкві монастиря Святого Онуфрія перепоховали останки першодрукаря Івана Федорова.

Суспільство

• 1 січня — новорічний феєрверк в Дубаї занесений в Книгу рекордів Гіннеса як найбільш масштабний і тривалий у світі.
• 1 січня — у КНДР на перевалі Мансік офіційно відкрився перший в країні великий гірськолижний комплекс, що включає в себе 10 лижних трас.
• 3 січня — на Кубі почався вільний продаж нових автомобілів населенню.
• 3 січня — суд США у справах про нагляд за іноземними розвідками дозволив спецслужбам продовжувати масовий збір інформації про телефонні переговори американських громадян.
• 9 січня — вищий адміністративний суд Франції заборонив вистави коміка Дьєдонне Мбала-Мбала, що очолює Антисіоністську партію країни.
• 13 березня — президента футбольного клубу Баварія (Мюнхен) Улі Генесса засудили до 3,5 років ув'язнення за ухилення від сплати податків.
• 15 березня — паризький суд засудив колишнього начальника розвідки Руанди Паскаля Сімбікангву до 25 років ув'язнення за геноцид та злочини проти людяності у 1994 році.
• 18 березня — російське інформаційне агентство ИТАР-ТАСС повертається до назви радянських часів ТАСС.
• 21 березня — влада Туреччини закрила доступ до «Twitter».
• 5 квітня — перший батальйон новоствореної Національної гвардії склав присягу на вірність Україні.
• 21 квітня — через тиск ФСБ засновник соціальної мережі «Вконтакте» Павло Дуров звільнений з посади генерального директора і залишив Росію.
• 28 квітня — Євросоюз ввів безвізовий режим з Молдовою.
• 1 травня — виконувач обов'язків президента України Турчинов підписав указ про відновлення призову до армії.
• 14 квітня — у нігерійському місті Чибок в північному штаті Борно бойовики секти Боко Харам викрали зі школи 230 школярок.
• 2 травня — в Одесі 48 осіб загинуло, 200 поранено у сутичках і пожежі, які почались після збройного нападу сепаратистів на ходу за єдність країни.
• 28 липня — у Росії прокуратура заблокувала блог опозиціонера Олексія Навального «в інтересах суспільства».
• 13 серпня — предстоятелем УПЦ МП під час таємного голосування Собору вибрали місцеблюстителя митрополита Онуфрія.
• 3 листопада — у Нью-Йорку відкрився відбудований після терактів 11 вересня Всесвітній торговий центр.
• 11 листопада — Європейський суд постановив, що безробітні громадяни ЄС можуть бути позбавлені права на отримання деяких видів допомоги, якщо вони звертаються за ними в іншій країні Євросоюзу.

Спорт

• 7—23 лютого — Зимові Олімпійські ігри у Сочі, Росія.
• 15 лютого — у Донецьку на турнірі «Зірки жердини» французький стрибун Рено Лавіллені стрибнув 6.16 і побив світовий рекорд, встановлений Сергієм Бубкою у 1993 році.
• 24 травня — мадридський «Реал» вдесяте в своїй історії виграв Лігу чемпіонів, обігравши у фіналі мадридський «Атлетико» з рахунком 2:1.
• 22 червня — Василь Ломаченко, перемігши Гері Расселла, став чемпіоном світу з боксу за версією WBO у напівлегкій вазі.
• 12 червня — 13 липня — Чемпіонат світу з футболу у Бразилії: збірна Німеччини стала чемпіоном світу. Срібло на рахунку команди Аргентини, бронза — у команди Голландії.
  • 13 липня — у Ріо-де-Жанейро на стадіоні Маракана у фінальному матчі збірна Німеччини виграла у команди Аргентини з рахунком 1:0 і вчетверте стала чемпіоном світу.
• 9 листопада — на «Route du Rhum» («Ромовий шлях»), одиночних перегонах на яхтах через Атлантику встановили рекорд: француз Лоїк Перон з Бретані до Карибських островів Ґваделупа доплив за 7 днів 15 годин та 8 хвилин.

Аварії та катастрофи

• 8 січня — пожежа на території ПАТ Хартрон в Харкові, загинуло 8 людей.
• 12 січня — у Південному Судані під час аварії порома на Білому Нілі загинули близько 300 біженців, що рятувалися від повстанців.
• 11 лютого — на сході Алжиру розбився військовий літак Hercules C-130, загинули 77 з 78 на борту.
• 8 березня — під час виконання рейсу Куала-Лумпур—Пекін над Південно-Китайським морем екранів радарів зник авіалайнер Боїнг 777—200 авіакомпанії «Малайзійські авіалінії», на його борту перебували 227 пасажирів та 12 членів екіпажа.
• 22 березня — в Осо, штат Вашингтон, за 88 кілометрів на північний схід від Сієтла в результаті проливних дощів зійшов зсув, зруйновано 50 будов, 41 людина загинула, 4 зникли безвісти.
• 2 квітня — землетрус магнітудою 8,2 у Чилі, загинуло 5 людей.
• 12 квітня — у Чилі місто Вальпараїсо охопила масштабна пожежа, загинуло 12 осіб, вогонь знищив близько двох тисяч будинків.
• 16 квітня — у Південній Кореї зазнав аварії пором «Севол», який вийшов з порту Інчеон; на борту перебувало 476 осіб, 325 з них школярі; врятувалися лише 174 людини.
• 2 травня — в афганській провінції Бадахшан на кишлак Хобо-Барик зійшов зсув, загинули більше 2100 чоловік, близько 100 чоловік було врятовано.
• 13 травня — у Туреччині в місті Сома в результаті вибуху на шахті загинули 274 людини, на мить вибуху під землею перебувало 787 шахтарів.
• 15 травня — на річці Мегхна у центральній частині Бангладеш затонув пором «Міраж-4» з 200 пасажирами на борту, 120 людей загинуло або зникли безвісти.
• 16 травня — наймасштабніша за сто років повінь у Сербії і Боснії забрала десятки життів і змусила 150 тисяч людей залишити свої будинки, 2000 зсувів ґрунту відкрили мінні поля.
• 17 травня — у Лаосі розбився урядовий літак українського виробництва «Ан-74», загинуло 16 осіб на борту, зокрема віце-прем'єр і міністр оборони Дуангчай Пхічит, міністр суспільної безпеки Тхонгбан Сенгафон, мер Вьєнтьяна Сукхан Махалат, начальник відділу пропаганди ЦК владної Народно-революційної партії Чуанг Сомбункхан.
• 15 липня — від аварії в московському метро між станціями «Молодіжна» і «Слов'янський бульвар» загинули 23 людини, 50 важкопоранених.
• 17 липня — російські терористи під Торезом збили пасажирський літак «Boeing 777», що виконував рейс Амстердам—Куала-Лумпур, загинули всі 298 осіб на борту.
• 23 липня — пасажирський літак ATR-72 компанії TransAsia зазнав катастрофи, здійснюючи аварійну посадку в аеропорту міста Магун архіпелагу Пенху в південній частині Тайванської протоки, загинуло 47 людей.
• 24 липня — літак Air Algerie зі 110 пасажирами і 6 членами екіпажу, що здійснював рейс з Буркіна-Фасо в Алжир, розбився на півночі Малі через грозовий шторм.
• 2 серпня — серія вибухів газу у комунікаційних трубах у місті Гаосюн на півдні Тайваню забрала життя 24 людей, ше 270 зазнали поранень.
• 2 серпня — унаслідок вибуху на фабриці компанії Kunshan Zhongrong Metal Products у китайському місті Кунішань, провінція Цзянсу, загинули 65 людей, більше 100 постраждали.
• 3 серпня — землетрус, що стався в повіті Лудянь південно-західної китайській провінції Юньнань, забрав життя понад 360 людей.
• 4 серпня — у Бангладеш 125 людей загинуло, коли пором маршруту Дакка—Шаріатпур перекинувся в 27 км від столиці країни.
• 10 серпня — авіалайнер Iran-141 упав на житлові квартали незадовго після зльоту з аеропорту Тегерана «Мехрабад», загинуло 48 людей
• 20 серпня — у Хіросімі внаслідок зсуву ґрунту загинули 39 людей, понад 50 інших знайти не вдалося.
• 22 серпня — у берегів Лівії затонуло судно з нелегалами, 170 загиблих.
• 6 вересня — внаслідок мусонних дощів і паводків у північному Пакистані та Індії загинуло понад 200 осіб, сотні поранені і десятки тисяч втратили домівки.
• 14 вересня — більше 160 вихідців з країн Африки загинули в результаті аварії судна біля берегів Лівії.
• 27 вересня — внаслідок непрогнозованого виверження вулкана Онтаке, що у центральній частині Японії, загинули понад 30 осіб.
• 21 жовтня — у катастрофі легкомоторного літака «Falcon-50» у московському аеропорту Внуково загинув президент французької нафтової компанії Total Крістоф де Маржері і троє членів екіпажу.
• 28 грудня — літак «Аеробус A320» малайзійської бюджетної авіакомпанії AirAsia зі 162-ма пасажирами, що здійснював рейс QZ8501 з індонезійської Сурабаї у Сингапур, впав у воду біля острова Белітунг, після того, як зіткнувся з турбулентністю і спробував змінити курс.

Народилися

див. також Категорія:Народились 2014

• 20 лютого — Леонор (герцогиня Готландська), принцеса Швеції, герцогиня Готланду.
• 10 грудня — Габріела Тереза Марія, принцеса Монако.
• 10 грудня — Жак Оноре Реньє Грімальді, наслідний принц Монако.

Померли

див. також Категорія:Померли 2014

• 3 січня — Григорій Кохан, кінорежисер, сценарист, народний артист України.
• 5 січня — Еусебіу, португальський футболіст.
• 7 січня — Шао Їфу, один із засновників китайської медіакорпорації Shaw Organisation, мільярдер, продюсер і філантроп.
• 11 січня — Аріель Шарон, прем'єр-міністр Ізраїлю у 2001–06.
• 22 січня — Сергій Нігоян, один із перших героів «Небесної сотні».
• 26 січня — Євген Стахів, діяч націоналістичного підпілля на Східній Україні в роки Другої Світової війни.
• 27 січня — Григорій Бондар, український хірург-онколог, академік, Герой України.
• 26 лютого — Пако де Лусія, іспанський гітарист.
• 23 березня — Адольфо Суарес, голова уряду Іспанії з 1976 по 1981 рік після повалення диктатури Франко.
• 7 квітня — Жузеп Марія Субіракс, іспанський скульптор і художник.
• 17 квітня — Габрієль Гарсія Маркес, колумбійський письменник, нобелівський лауреат.
• 25 квітня — Тіто Віланова, іспанський футбольний тренер.
• 3 травня — Гері Беккер, американський економіст, нобелівський лауреат.
• 25 травня — Войцех Ярузельський, останній лідер комуністичної Польщі.
• 25 червня — Іван Плющ, український політик.
• 5 липня — митрополит Київський і всієї України Володимир.
• 7 липня — Едуард Шеварднадзе, політичний діяч СРСР та незалежної Грузії, президент Грузії у 1992—2003 роках.
• 7 липня — Альфредо Ді Стефано, аргентино-іспанський футболіст.
• 12 липня — Валерія Новодворська, російський політик, публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця, засновник і голова партій «Демократичний Союз» та «Західний вибір».
• 12 липня — Надін Гордімер, південноафриканська англомовна письменниця, нобелівська та букерівська лауреатка.
• 26 липня — у Кременчуці застрелений мер міста Олег Бабаєв.
• 30 липня — Віктор Баранов, український поет, прозаїк та перекладач, голова Національної спілки письменників України.
• 1 серпня — Валентин Белькевич, білоруський футболіст, відомий виступами за київське «Динамо».
• 9 серпня — Андрій Баль, футболіст та тренер київського «Динамо».
• 16 серпня — Всеволод Нестайко, український дитячий письменник.
• 4 вересня — Донатас Баніоніс, литовський актор і режисер, народний артист СРСР.
• 17 вересня — Андрій Гусін, український футболіст.
• 5 жовтня — Юрій Любимов, російський театральний режисер, засновник Театру на Таганці.
• 6 жовтня — Павло Муравський, український хоровий диригент і педагог, Герой України.
• 28 жовтня — Майкл Сата, чинний президент Замбії.
• 12 листопада — Віктор Петрович Серебряников, український радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР.
• 13 листопада — Каха Бендукідзе, грузинський підприємець і політик, автор економічних реформ у Грузії.
• 24 листопада — Віктор Тихонов, радянський та російський хокейний тренер.
• 1 грудня — Євген Сверстюк, український письменник, філософ, дисидент.* 12 листопада — Віктор Петрович Серебряников, український радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР.
• 2 грудня — Жан Беліво, канадський хокеїст «Монреаль Канадієнз», десятиразовий володар Кубка Стенлі.
• 22 грудня — Джо Кокер, англійський музикант.

Нобелівська премія

• з медицини та фізіології: норвезьке подружжя Мей-Брітт Мозер, Едвард Мозер та американець Джон О'Кіф за відкриття системи клітин у мозку, яка визначає положення в просторі
• з фізики: японці Ісаму Акасака, Хіросі Амано, Судзі Накамура, за розробку блакитних оптичних діодів, що дозволили впровадити яскраві і енергоощадні джерела світла
• з хімії: німець Штефан Гелль, американці Вільям Мернер і Ерік Бетциґ за винахід флуоресцентного мікроскопа з супер-роздільністю
• з літератури: Патрік Модіано за розкриття «життєвого світу людини часів окупації»
• премія миру: індієць Кайлаш Сатьярті і пакистанка Малала Юсуфзай
• з економіки: Жан Тіроль за аналіз ринків та їхні регуляції