Перейти до вмісту

Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 2020 року

Координати: 33°15′29″ пн. ш. 44°15′22″ сх. д. / 33.25806° пн. ш. 44.25611° сх. д. / 33.25806; 44.25611
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 2020 року
частина Американська інтервенція у Ірак (з 2014) (Операція «Непохитна рішучість») та 2019–2020 Криза у Перській затоці
Файл:Bombing at Baghdad Airport 2020.png
Бомбардування летовища Багдаду
ТипАвіаудар[1]
Місце
Поблизу Міжнародного аеропорту Багдада, Багдад, Ірак

33°15′29″ пн. ш. 44°15′22″ сх. д. / 33.25806° пн. ш. 44.25611° сх. д. / 33.25806; 44.25611
МетаСила Кудс
Народний Мобілізаційний комітет
Дата3 січня 2020
близько 01:00[2] (UTC+3)
ВиконанняСША США
РезультатДив. Наслідки
Втрати10 загиблих:[3]
Генерал-майор Касем Сулеймані
Бригадний генерал Хусейн Пур-Jafari
Полковник Шахруд Музафарі-Нія
Майор Хаді Тармі

Капітан Вахід Заманян

Командир Абу Махді Аль-Мухандіс
Чотири інші особи

Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 3 січня 2020 року — авіаудар по конвою поблизу міжнародного аеропорту Багдада і самому аеропорту, завданий збройними силами США 3 січня 2020 року. Ціль удару — Касем Сулеймані, командувач підрозділом «Кудс» Іранського Корпусу Вартових Ісламської революції і Абу Махді Аль-Мухандіс — командир іракського угрупування шиїтських ополченців «Сили народної мобілізації». В результаті ракетної атаки безпілотників конвой був знищений. Сулеймані і Абу Махді загинули.[4][5]

У зв'язку з убивством генерала Сулеймані в Ірані був оголошений триденний траур.[6]

Удар завданий як відплата за напад на авіабазу K-1 і посольство США. Удар не був узгоджений з іракською владою і Радою Безпеки ООН.

Причини

[ред. | ред. код]

Причиною нападу став напад на американське посольство в Іраку 31 грудня 2019 року, вчинений прихильниками ополчення Сил народної мобілізації в помсту за бомбардування ВПС США їхніх об'єктів. Як пізніше заявили американці, напад імовірно підтримав і організував генерал Касем Сулеймані.

Одним з ініціаторів організації вбивства Сулеймані був Майк Помпео. Він протягом кількох місяців пропонував Трампові схвалити цю операцію. Як стверджують Washington Post, політик по кілька разів на день обговорював таку можливість з Президентом США[7].

Напад

[ред. | ред. код]

Касем Сулеймані та Абу Махді аль-Мухандіс були вбиті під час авіаційного удару США 3 січня 2020 року під час руху конвою на під'їзній дорозі поблизу міжнародного аеропорту Багдада.[8] Кілька ракет, випущених американсьним безпілотним бойовим літальним апаратом MQ-9 Reaper влучили в авто конвою, що призвело до загибелі 10 людей.

Міністерство оборони США заявило, що американська атака проводилася «за вказівкою президента» і мала на меті стримати майбутні напади. Президент Трамп заявив, що Сулеймані планував подальші напади на американських дипломатів та військових і схвалив напади на американське посольство в Багдаді.[9]

Реакція

[ред. | ред. код]

НАТО тимчасово припинила свою навчальну місію в Іраку 4 січня. Прес-секретар Ділан Уайт наголосив в електронній заяві: «Безпека персоналу в Іраку є першорядною. Ми продовжуємо вживати всіх необхідних заходів безпеки».[10]

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив стурбованість ескалацією та закликав лідерів «проявляти максимальну стриманість».[11]

Агнес Калламар, спеціальний доповідач ООН з питань судових розглядів заявила, що вбивство, порушило міжнародні закони про права людини.[12] Крім того, Калламар розкритикувала заяву США, що вони не згадали інших, які були вбиті разом з Солеймані. «Ненавмисно? Можливо. Незаконно? Абсолютно», — додала Калламар.[13]

Китай, Індія та Пакистан закликали до стриманості після нападу, а Британія закликала всіх учасників протистояння реагувати обережно, кажучи, що «подальший конфлікт не відповідає їхнім інтересам».[14][15][16] Однак міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб зазначив, що його уряд «завжди визнавав агресивну загрозу з боку іранської сили Quds».[17]

Німеччина повідомила, що Близький Схід досяг «небезпечної точки ескалації», і конфлікт можна вирішити лише дипломатичним шляхом.[15] Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що авіаудари не «полегшили зменшення напруженості», але зазначив, що вони «супроводжували низку небезпечних іранських провокацій».[17] Заступник міністра закордонних справ Франції Амелі де Моншалін заявила радіо RTL: «Ми прокидаємося в більш небезпечному світі. Військова ескалація завжди небезпечна».[17] Італія попередила, що зростаюча напруга може підживити подальший «тероризм і насильницький екстремізм». Однак лідер опозиції Маттео Сальвіні аплодував вбивству Солеймані, якого він назвав «одним з найнебезпечніших і найжалюгідніших людей у ​​світі, ісламським терористом, ворогом Заходу, Ізраїлю, прав та свобод».[17]

Іран провів кілька атак на військові бази США в Іраку. Зокрема, сім мінометних мін було випущено по авіабазі Балад, було поранено 4-х іракських військових[18].

21 січня депутат парламенту Ірану Ахмад Хамза оголосив про винагороду розміром 3 млн доларів за вбивство Дональда Трампа[19].

Наслідки

[ред. | ред. код]

Після нападу представники Ірану заявили про плани щодо військової відповіді. В ніч проти 8 січня іранські сили завдали удару десятками ракет по військовій американській базі в Іраку[20][21]. Пентагон підтвердив атаку на щонайменше дві військові бази[22]. Спочатку Трамп заявляв, що ніхто з військових США не постраждав, але згодом AP опублікували дані, що 34 військових отримали черепно-мозкові трамви, і до 25 січня 17 солдатів продовжували перебувати під медичним оглядом[23].

Цього ж дня поблизу Тегерану військами ППО Ірану було збито літак Boeing 737 української МАУ, що виконував рейс з Тегерану до Борисільського летовища в Києві. Літак впав за дві хвилини після зльоту, всі 176 людей на борту загинули. Спочатку повідомлялось, що причиною падіння було загоряння двигуна через технічну несправність[24], однак згодом стало відомо, що літак було збито[25].

13 січня керівник судової влади Ірану Сейєд Ебрагім Райсі заявив, що Іран подасть у міжнародний суд на Дональда Трампа за вбивство Сулеймані[26]. Незважаючи на кілька атак на військові бази, 16 січня 2020 Пентагон заявив, що не збирається виводити війська з Іраку[27].

10 червня представник судової влади Ірану Голамхосейн Есмаілі заявив, що іранець Махмуд Мусаві Маджд був викритий у співпраці з ізраїльським Моссадом та ЦРУ. Він начебто передавав їм дані про іранських військових. Його було засуджено до смертної кари[28].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cohen, Zachary; Alkhshali, Hamdi; Damon, Arwa; Khadder, Kareem (3 січня 2020). US drone strike ordered by Trump kills top Iranian commander in Baghdad. CNN. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ↑ Ghattas, Kim (3 січня 2020). Qassem Soleimani Haunted the Arab World. The Atlantic. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  3. ↑ У Багдаді внаслідок авіаудару США загинув іранський генерал Касем Сулеймані.
  4. ↑ Постпред Ірану про ліквідацію генерала Сулеймані: США почали війну, буде помста. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  5. ↑ Ким був Касем Сулеймані та чому США вбили його саме зараз (брит.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 4 січня 2020.
  6. ↑ "Маємо бути готові до війни". Світ реагує на вбивство Сулеймані за наказом Трампа (брит.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 4 січня 2020.
  7. ↑ Помпео був одним з головних прихильників вбивства Сулеймані, - WP. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  8. ↑ U.S. kills top Iranian commander Qasem Soleimani. Axios (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  9. ↑ Трамп назвав Сулеймані "терористом номер один у світі". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 4 січня 2020.
  10. ↑ NATO suspends Iraq training mission [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.] By SARAH WHEATON, Politico, Jan 4, 2020
  11. ↑ UN chief calls for de-escalation across Gulf region after killing of top Iranian General in US airstrike. UN News (англ.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  12. ↑ UN rights expert: US assassination of Iranian official violated international human rights laws. jurist.org. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  13. ↑ Holmes, Julian Borger Oliver; Chulov, Martin; Pilkington, Ed (3 січня 2020). Fears of new conflict in Middle East as Tehran vows to avenge killing. The Guardian. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  14. ↑ China urges 'calm and restraint' after US kills Iran general. Al-Arabiya English. Reuters. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  15. ↑ а б Qassem Soleimani: Iranians mourn as world reacts to death of Iran's top military official. Euronews. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  16. ↑ Iran-US tensions: Pakistan urges all parties to exercise 'maximum restraint'. www.geo.tv (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  17. ↑ а б в г Leiceister, John (3 січня 2020). 'A more dangerous world': U.S. airstrike responsible for killing Iran's top general triggers global alarm. Nation & World. Associated Press (via the Chicago Tribune). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  18. ↑ Військову базу США в Іраку знову обстріляли: є поранені – відео. 24 Канал. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  19. ↑ В Ірані оголосили нагороду 3 млн доларів за вбивство Трампа. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 січня 2020.
  20. ↑ Joseph, Cameron (8 січня 2020). Iran Just Launched Missiles at 2 U.S. Bases in Iraq. Vice (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  21. ↑ Iran strikes back at US with missile attack at bases in Iraq. AP NEWS. 7 січня 2020. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  22. ↑ DOD Statement on Iranian Ballistic Missile Attacks in Iraq. U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  23. ↑ Від ракетного удару Ірану більше 30 військових США отримали травми. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  24. ↑ Український літак упав в Ірані - версія теракту виключена - новини України. rbc.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 10 січня 2020. {{cite web}}: Текст «РБК-Україна» проігноровано (довідка)
  25. ↑ Iran plane crash: Video appears to show missile strike, Canada and UK say they have intelligence Iran shot down Ukrainian plane - CNNPolitics. edition.cnn.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2020.
  26. ↑ Іран збирається подати в суд на Трампа за вбивство Сулеймані. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  27. ↑ Військові США не збираються виходити з Іраку, - Пентагон. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 17 січня 2020.
  28. ↑ Rbc.ua. В Ірані засудили до смертної кари причетного до вбивства генерала Сулеймані. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авіаудар_США_по_міжнародному_аеропорту_Багдада_2020_року&oldid=39819962