Гюнтер Ралль

Гюнтер Ралль
Günther Rall
Ралль в 1942 році.
Народження	10 квітня 1918(1918-04-10) Гаггенау, Німецька імперія
Смерть	4 жовтня 2009(2009-10-04) (91 рік) Бад-Райхенгалль, ФРН інфаркт міокарда
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка Третій Рейх ФРН
Приналежність	Вермахт Бундесвер
Вид збройних сил	Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ	винищувальна авіація
Освіта	Karls-Gymnasium Stuttgartd і Оборонний коледж НАТО
Роки служби	1936–1945 1956–1975
Звання	майор генерал-лейтенант
Формування	JG 52 JG 11 JG 300
Командування	JG 52 JG 11
Війни / битви	Друга світова війна: Французька кампанія Битва за Британію Балканська кампанія Німецько-радянська війна Стратегічна повітряна оборона Рейху
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в золоті Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН Легіон Заслуг (Командор) (США) Нарукавна стрічка «Крит» Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе

Гюнтер Ралль (нім. Günther Rall; *10 березня 1918, Гаггенау, Баден — † 4 жовтня 2009) — німецький пілот-ас. Став третім винищувачем Люфтваффе, за кількістю збитих ворогів.

Народився 10 березня 1918 року до Гаггенау, Баден, в сім'ї підприємця. Військову кар'єру Ралль почав офіцером-кадетом 13-го піхотного полку, але швидко залишив піхоту, перевівшись до Люфтваффе. Перед початком Другої світової війни він перейшов у 4-ту ескадрилью 52-ї ескадри (4./JG-52). Свою першу перемогу в повітряному бою Ралль отримав 12 травня 1940 року, на самому початку бліцкригу в Франції.

Через два місяці обер-лейтенант Ралль став командиром 8-ї ескадрильї 52-ї ескадри. Маючи на своєму рахунку вже 35 перемог, 28 листопада 1941 року Ралль отримав важке поранення. Дев'ять місяців пілот лікувався. В липні 1943 року він став командиром ІІІ групи 52-ї ескадри, третім в Люфтваффе збив 200 літаків ворога (29 серпня 1943 року), другим отримав 250 перемог.

У квітні 1944 року, маючи на рахунку 273 перемоги, Ралль був переведений до ППО Рейху на посаду командира ІІ групи 11-ї ескадри. В ніч 12 травня 1944 року його група відбивала перший масовий наліт американських літаків на об'єкти нафтовопромислового комплексу Німеччини. В тому бою пілот здобув свою 275-у перемогу, яка стала останньою. В тому бою пілот отримав серйозне поранення і більше не зміг літати.

Після війни декілька років Гюнтер Ралль працював у електропромисловості, а потім вступив до ВПС ФРН. Військову ка'єру пілот завершив, будучи членом військового комітету НАТО.

Ралль став найрезультативнішим німецьким асом, що дожив до XXI століття.

Галерея

• 
  Зліва направо: Гартманн Грассер, Вальтер Новотни, Ралль, принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн і Ніколаус фон Белов (Растенбург; 22 вересня 1943).
• 
  Привітання з 250-ю перемогою (28 листопада 1943).
• 
  Ралль в 2004 році.

Посилання

• Біографія [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.]