Петер Дюттманн

Петер Дюттманн
нім. Peter Düttmann
Народився	23 травня 1923(1923-05-23) Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер	9 січня 2001(2001-01-09) (77 років) Ляйнфельден-Ехтердінген, Есслінген, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	ас
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна і німецько-радянська війна
Військове звання	оберлейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Золотий німецький хрест Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе

Петер «Боніфацій» Дюттманн (нім. Peter "Bonifazius" Düttmann; 23 травня 1923, Гіссен — 9 січня 2001, Ляйнфельден-Ехтердінген) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Після початку війни вступив на службу в люфтваффе. Після закінчення льотної школи 7 травня 1943 року зарахований в 5-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. Став одним із найрезультативніших молодих льотчиків ескадри. Свою першу перемогу здобув 21 травня 1943 року, і до кінця року на його рахунку було вже 24 збиті радянські літаки. В березні 1944 року здобув 18, в квітні — 22, в травні — 14 перемог. 7 травня 1944 року в Криму збив 9 радянських літаків (загальна кількість його перемог досягла 91). В травні-вересні 1944 року перебував у відпустці. 24 вересня 1944 року отримав свою 100-у, а 13 листопада — 125-127-у перемоги. З 23 грудня 1944 року — командир 5-ї ескадрильї своєї ескадри. 13 квітня 1945 року збив 150-й літак.

Всього за час бойових дій здійснив 398 бойових вильотів і збив 152 радянські літаки (в тому числі 38 Іл-2 і 98 винищувачів), а також знищив 2 танки «Шерман». Сам Дюттманн був збитий 19 разів, в основному зенітною артилерією.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота (12 лютого 1942) — нагороджений генералом авіації Густавом Кастнер-Кірдорфом.
• Залізний хрест
  • 2-го класу (6 серпня 1943) — нагороджений генерал-лейтенантом Карлом Ангерштайном.
  • 1-го класу (25 серпня 1943) — нагороджений генералом авіації Отто Десслохом.
• Авіаційна планка винищувача в золоті (17 серпня 1943) — нагороджений оберстлейтенантом Дітріхом Грабаком.
• Почесний Кубок Люфтваффе (8 лютого 1944)
• Німецький хрест в золоті (15 квітня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (9 червня 1944) — за 91 перемогу.

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.