Караваєві Дачі (зупинний пункт)
| Караваєві Дачі Київська дирекція Південно-Західна залізниця зупинний пункт | |
|---|---|
 Вокзал Караваєві Дачі | |
| Розташування | |
| Розташування | наземна, під шляхопроводом |
| Адреса | вул. Вадима Гетьмана, 46-А, м. Київ |
| Координати | 50°26′12″ пн. ш. 30°26′53″ сх. д. / 50.43667° пн. ш. 30.44806° сх. д. |
| Структура | |
| Платформ | 3 |
| Тип платформ | 1 бічна та 2 острівні |
| Колій | 5 |
| Послуги | |
| Транспортні |  |
| Історія | |
| Відкрито | 1926 (98 років) |
| Перебудовано | 2005 |
| Електрифіковано | 1950 |
| Колишні назви | Платформа Караваєвська, Пост-Караваєвський |
| Інша інформація | |
| Власник | Південно-Західна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 320312 |
| Код Експрес-3 | 2200311 |
| Тарифна зона | 2 |
| Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
| Київ-Волинський | 4 км |
| Київ-Деміївський | 8 км |
| Фастів I | 61 км |
| Управління залізниці (Київ-Пасажирський) | 3 км |
| Мапа | |
 | |
| Караваєві Дачі на Вікісховищі | |
| Київська міська електричка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карава́єві Да́чі — пасажирський зупинний пункт Київського залізничного вузла Київської дирекції Південно-Західної залізниці між станціями Київ-Пасажирський (3 км) та Київ-Волинський (4 км). Розташований у місцевостях Караваєві Дачі та Чоколівка Солом'янського району Києва, біля перетину вулиць Вадима Гетьмана, Ушинського та Чоколівського бульвару.
Зупинний пункт відкритий у 1910-х роках, він позначений на схемі 1919 року Південно-Західної залізниці під назвою Блокпост Караваєвський[1]. Пізніше мав назви — Платформа Караваєвська[2], Пост-Караваєвський[3]. На мапі Києва вперше позначений у 1947 році, як Платформа Караваєві Дачі[4].
Назва зупинного пункту походить від історичної місцевості у Києві Караваєві Дачі, яка пов'язана з ім'ям хірурга Володимира Караваєва — доктора медицини (1838), заслуженого ординарного професора. У 1841—1891 роках професор Київського університету, один з організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан (1843—1847), почесний громадянин Києва. У середині XIX століття у цій місцевості знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який у 1869 році був придбаний професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі) так звану «гімназичну земельну ділянку».
Караваєві Дачі — також назва зупинного пункту приміських електропоїздів.
У 1950-х роках над платформами було зведено автомобільний шляхопровід.
У 2003—2005 роках на зупинному пункті проведена капітальна реконструкція — зведено багатофункціональну будівлю вокзалу, що поєднує в собі функції як вокзалу, так і торговельного комплексу.
Зупинний пункт обслуговує електропоїзди приміського та міжрегіонального сполучення фастівського, коростенського, ніжинського та яготинського напрямків[5].
З 4 жовтня 2011 року — одна з зупинок київської міської електрички.
Зупинний пункт має 3 високі платформи (1 бічна та 2 острівні) та 5 колій, колійний розвиток відсутній.
Вихід до платформ здійснюється через турнікети.
Поруч з зупинним пунктом розташовані супермаркети та радіоринок.
-
Автомобільний шляхопровід -
Вигляд на вокзальний комплекс з платформ -
Дитячий квиток на приміський електропоїзд від зупинного пункту Караваєві Дачі до станції Мотовилівка (4 серпня 2018) -
.jpg)
- ↑ Карта Правобережныхъ (Юго-Западныхъ желѣзн. дорог) — 1919. (рос.)
- ↑ Схема Юго-Западных ж. д. — 1931. (рос.)
- ↑ Карта Юго-Западных жел. дорог. Чертёжная отдела пути. — 1932. — сентябрь. (рос.)
- ↑ План Києва / Склад. карт. відділом Держ. треста «Київгеозйомка», під загал. ред. О. В. Власова; відп. ред. О. І. Марчук, масштаб 1:10 000. — Київ, 1947 // СК НБУВ, А 554. Архів оригіналу за 21 липня 2006. Процитовано 28 січня 2010.
- ↑ Розклад руху поїздів по зупинному пункту Караваєві Дачі. poizdato.net.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Розклад руху приміських поїздів по зупинному пункту Караваєві Дачі [Архівовано 19 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Станцію Караваєві Дачі відкрили у Києві[недоступне посилання з липня 2019] // «5-й канал». — 2005. — 27 травня
45 км · |  | |
¹ фактично закриті зупинні пункти, які, однак, не виключені з ТК4 | ||
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |