Перейти до вмісту

Реньє III

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Реньє III
фр. Rainier III
Ім'я при народженніфр. Rainier Louis Henri Maxence Bertrand Grimaldi
Народився31 травня 1923(1923-05-31)[1][2][…]
Монако
Помер6 квітня 2005(2005-04-06)[1][2][…] (81 рік)
Монако
·ниркова недостатність
ПохованняСобор Святого Миколая
Країна Монако
Місце проживанняКняжий палац у Монако
Діяльністьмонарх, політик, аристократ
Alma materІнститут політичних досліджень, Стовська школаd і Cours Hattemerd
Знання мовфранцузька і англійська
УчасникДруга світова війна
ЧленствоМОК
Суспільний станаристократія
ТитулКнязь Монако
ПосадаКнязь Монако
Військове званняполковник
Конфесіякатолицька церква
РідГрімальді
БатькоPrince Pierre de Polignacd
МатиШарлота Грімальді
Брати, сестриPrincess Antoinette, Baroness of Massyd
У шлюбі зҐрейс Келлі
ДітиКароліна Ганноверська[2], Альбер II[2] і Стефанія, принцеса Монако[2]
Нагороди
Бронзова Зірка (США) Золотий Олімпійський орден Воєнний хрест 1939—1945 орден Спасителя орден Золотої шпори Великий Хрест ордена Почесного легіону Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» орден Мануеля Амадора Герреро ювілейна медаль 2500-річчя заснування Перської імперії

Реньє III (фр. Rainier Louis Henri Maxence Bertrand Grimaldi; 31 травня 1923 — 6 квітня 2005) — князь Монако з 1949 до 2005 року. Походив з династії Грімальді.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]
Монета із зображенням Реньє III

Народився у Монако. Був сином Шарлоти, герцогині Валентинуа, доньки Луї II, князя Монако, та графа П'єра де Полін'яка. Навчався Реньє у Соммерсфільд-школі, а потім Стоу (Велика Британія). Після закінчення цих шкіл Реньє навчався в Інституті ле Розі (Швейцарія). Після чого закінчив Університет м. Монпельє, в якому отримав ступінь бакалавра мистецтв. Потім навчався в Інституті політичних досліджень у Парижі.

Реньє брав участь у Другій світовій війні. У вересні 1944 року він став артилерійським офіцером французької армії. За участь у бойових діях Реньє отримав Військовий Хрест та Бронзову зірку, а також став кавалером Ордена Почесного легіону.

У 1944 році мати Реньє Шарлота відмовилася від прав на трон Монако на користь Реньє.

Правління

[ред. | ред. код]

9 травня 1949 року Реньє став новим князем Монако. Урочиста церемонія коронації князя відбулась 19 листопада 1949 р. в Соборі Святого Миколи.

Він став першим правителем князівства, що народився в ньому. В перші роки правління Реньє III стикнувся з низкою проблем, перш за все фінансового характеру. Скарбниця країни була майже порожня. Репутація самого Монако була заплямована корупційними та брудними фінансовими оборудками. Банк Монако, в якому доля Реньє III була 55 відсотків, був майже банкрутом. Контроль над цим банком майже повністю перебрав на себе мільярдер Аристотель Онасіс.

Новий князь вирішив повністю присвятити себе управлінню країною. Для проведення необхідних реформ Реньє III вирішив навіть призупинити дію конституції князівства у 1959 році. Реньє вирішив перетворити країну на податковий рай, поліпшити роботу казни князівства. У 1962 році він впровадив нову конституцію Монако, згідно з якою обмежувалася влада князя і розширювалася влада парламенту — Національної ради. Завдяки діям Реньє економіка князівства почала відновлюватися — у 1964 році він зміг відновити контроль над Банком Монако.

Водночас князь Монако турбувався про підвищення престижу своєї країни — тут щорічно влаштовувалися симпозіуми, конференції, балетний фестиваль, кінофестиваль, фестиваль циркового мистецтва, кожного року сюди приїздили учасники спортивних змагань.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Грейс Келлі, кіноакторка

Діти:

Докладніше: Герб Монако

Червоні ромби на білому тлі. Девіз роду Гарімальді: «Deo Juvante» (лат. З Божою поміччю).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Colin Randall. Monaco's farewell to its sovereign and friend. The Daily Telegraph, 16 aprile 2005. URL consultato il 2008-08-18.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]