Томаш Замойський
Томаш Замойський | |
---|---|
Народився | 1 квітня 1594 |
Помер | 8 січня 1638 (43 роки) |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | воєначальник, державний діяч, меценат, письменник |
Відомий завдяки | засновник Томашполя |
Посада | великий канцлер коронний, воєвода київський, подільський |
Попередник | Станіслав Жолкевський |
Наступник | Олександр Заславський |
Конфесія | католик |
Рід | Замойські |
Батько | Ян Замойський |
Мати | Барбара Тарновська |
Родичі | Олександр Острозький (тесть) |
У шлюбі з | Катерина Острозька |
Діти | Ян Собіпан, Ґризельда Вишневецька, Йоанна Барбара |
То́маш Замо́йський (пол. Tomasz Zamoyski; 1 квітня 1594 — 8 січня 1638) — державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Замойських гербу Єліта. Син Яна Саріуша Замойського. Великий канцлер коронний (1635–1638), сенатор. Великий підканцлер коронний (1628–1635), генеральний староста краківський (1628–1638). Воєвода подільський (1618–1619) і київський (1619–1628). Ординат замойський (1605–1638). Староста книшинський, сокальський, новоторзький, рабштинський, калуський, ґоньондзький і річицький.
Народився 1 квітня 1594 року. Єдиний син канцлера Яна Саріуша Замойського та його дружини Барбари Тарновської — доньки мечника коронного, буського старости Станіслава Тарновського[1]. II-й ординат на Замостю.[2] Після заснування Замойської ординації батько довірив опікунство над малим сином Томашем Іванові-Томашеві Дрогойовському в 1589 році.[3]
Високоосвічена людина свого часу, Томаш Замойський об'їздив Францію, Нідерланди, Англію, Італію, написав трактат з фортифікації.
1618 року: брав участь в битві під Оринином проти Девлет-Ґерая;[4] став воєводою подільським, на цій посаді воював проти турецько-татарських військ Кантемира-Мурзи та Давлет-Ґірея. 1619 року Томаш Замойський підписав з польського боку відому Раставицьку угоду з козаками; отримав посаду київського воєводи (урочистий «в'їзд» у жовтні 1619,[5] до 1628 року). Був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди у 1625 році.[6]
Посади: маршалок Коронного трибуналу 1623-29 років, староста генеральний краківський 1628 р., підканцлер (віце-канцлер) коронний 1628 р., великий коронний канцлер з 1635 року; староста книшинський, сокальський, новотарський, рабштинський, ґоньондзький, річицький.[2]
За даними Каспера Несецького, був похований біля «ніг батька» в Замості.[4] На його похороні мав промову Якуб Собеський.
Заснував містечка Томашпіль (сучасна Вінниччина), Томашів-Любельський у Руському воєводстві І Речі Посполитої (сучасна Польща). Був власником Тернополя, Рівного після одруження з Катериною Острозькою — донькою князя Олександра Острозького[7] Вклав кошти в розбудову замку Тернополя (1621 року в замку приймав королевича Владислава IV Вазу); Шаргорода, де сприяв діяльності монахів ордену місіонерів.
Дружина — донька Олександра Острозького Катерина. Діти:
- Ян Собіпан
- Ґризельда Вишневецька
- Йоанна Барбара — дружина Александра Конецпольського, посаг — 400000 злотих готівкою, клейноди, срібло (еквівалент 100000 злотих). Шлюб був 9 листопада 1642 року в Замості. Померла 1653 року, була похована в Конєцполі.[8]
- ↑ Tarnowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б Zamoyscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Drohojowski Jan Tomasz, h. Korczak (†1605) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939—1946. — T. V. — S. 382—384. reprint (пол.)
- ↑ а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 671.
- ↑ Білоус Н. Павел Пачинський — київський намісник… — С. 243.
- ↑ Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398. — ISBN 5-319-01072-9.
- ↑ Książęta Ostrogscy [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Przyboś A. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (1620—1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 515. (пол.)
- Дзюба О. Замойський Томаш [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 246. — ISBN 966-00-0610-1.
- Dobrowolska M. Trybunał Koronny w Lublinie 1578—1794. — Lublin, 1994. — S. 17. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 670—672. (пол.)
- Tomasz Zamoyski z Zamościa h. Jelita (ID: 11.70.395) [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]. (пол.)
Попередник Станіслав Лянцкоронський |
Воєвода подільський 1618-1619 |
Наступник Адам Олександр Сангушко |
Попередник Станіслав Жолкевський |
Воєвода київський 1619-1628 |
Наступник Олександр Заславський |
- Народились 1 квітня
- Народились 1594
- Померли 8 січня
- Померли 1638
- Великі канцлери коронні
- Великі підканцлери коронні
- Замойські
- Засновники українських міст
- Світські сенатори Речі Посполитої
- Воєводи подільські
- Калуські старости
- Сокальські старости
- Краківські генеральні старости
- Ґоньондзькі старости
- Книшинські старости
- Новоторзькі старости
- Рабштинські старости
- Речицькі старости
- Власники Тернополя
- Замойські ординати
- Поховані в Замості
- Люди, на честь яких названо населені пункти
- Маршалки Коронного Трибуналу
- Члени королівського двору Владислава IV Вази
- Посли на Сейм I Речі Посполитої (Белзьке воєводство)