Перейти до вмісту

Томаш Замойський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Томаш Замойський
Народився1 квітня 1594(1594-04-01)
Помер8 січня 1638(1638-01-08) (43 роки)
ПідданствоРіч Посполита
Національністьполяк
Діяльністьвоєначальник, державний діяч, меценат, письменник
Відомий завдякизасновник Томашполя
Посадавеликий канцлер коронний, воєвода київський, подільський
ПопередникСтаніслав Жолкевський
НаступникОлександр Заславський
Конфесіякатолик
РідЗамойські
БатькоЯн Замойський
МатиБарбара Тарновська
РодичіОлександр Острозький (тесть)
У шлюбі зКатерина Острозька
ДітиЯн Собіпан, Ґризельда Вишневецька, Йоанна Барбара
Герб
Герб

То́маш Замо́йський (пол. Tomasz Zamoyski; 1 квітня 1594 — 8 січня 1638) — державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Замойських гербу Єліта. Син Яна Саріуша Замойського. Великий канцлер коронний (16351638), сенатор. Великий підканцлер коронний (16281635), генеральний староста краківський (16281638). Воєвода подільський (16181619) і київський (16191628). Ординат замойський (16051638). Староста книшинський, сокальський, новоторзький, рабштинський, калуський, ґоньондзький і річицький.

Біографія

[ред. | ред. код]
Катерина Острозька (дружина)

Народився 1 квітня 1594 року. Єдиний син канцлера Яна Саріуша Замойського та його дружини Барбари Тарновської — доньки мечника коронного, буського старости Станіслава Тарновського[1]. II-й ординат на Замостю.[2] Після заснування Замойської ординації батько довірив опікунство над малим сином Томашем Іванові-Томашеві Дрогойовському в 1589 році.[3]

Високоосвічена людина свого часу, Томаш Замойський об'їздив Францію, Нідерланди, Англію, Італію, написав трактат з фортифікації.

1618 року: брав участь в битві під Оринином проти Девлет-Ґерая;[4] став воєводою подільським, на цій посаді воював проти турецько-татарських військ Кантемира-Мурзи та Давлет-Ґірея. 1619 року Томаш Замойський підписав з польського боку відому Раставицьку угоду з козаками; отримав посаду київського воєводи (урочистий «в'їзд» у жовтні 1619,[5] до 1628 року). Був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди у 1625 році.[6]

Посади: маршалок Коронного трибуналу 1623-29 років, староста генеральний краківський 1628 р., підканцлер (віце-канцлер) коронний 1628 р., великий коронний канцлер з 1635 року; староста книшинський, сокальський, новотарський, рабштинський, ґоньондзький, річицький.[2]

За даними Каспера Несецького, був похований біля «ніг батька» в Замості.[4] На його похороні мав промову Якуб Собеський.

Заснував містечка Томашпіль (сучасна Вінниччина), Томашів-Любельський у Руському воєводстві І Речі Посполитої (сучасна Польща). Був власником Тернополя, Рівного після одруження з Катериною Острозькою — донькою князя Олександра Острозького[7] Вклав кошти в розбудову замку Тернополя (1621 року в замку приймав королевича Владислава IV Вазу); Шаргорода, де сприяв діяльності монахів ордену місіонерів.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — донька Олександра Острозького Катерина. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tarnowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. а б Zamoyscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Drohojowski Jan Tomasz, h. Korczak (†1605) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939—1946. — T. V. — S. 382—384. reprint (пол.)
  4. а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 671.
  5. Білоус Н. Павел Пачинський — київський намісник… — С. 243.
  6. Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398. — ISBN 5-319-01072-9.
  7. Książęta Ostrogscy [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Przyboś A. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (1620—1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 515. (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Станіслав Лянцкоронський
Воєвода подільський
1618-1619
Наступник
Адам Олександр Сангушко
Попередник
Станіслав Жолкевський
Воєвода київський
1619-1628
Наступник
Олександр Заславський