Перейти до вмісту

Ян Шафранєц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Шафранєц
пол. Jan Szafraniec
Герб
Герб
Куявсько-поморський (Влоцлавський) єпископ
вересень 1428 — 28 липня 1433
Церква: римо-католицька
Попередник: Ян Пелла
Наступник: Владислав Опоровський
 
Альма-матер: Карлів університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Діяльність: католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження: 1363[1]
Пєскова Скала, Сулошова, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 28 липня 1433[2][1][3]
Бродня, Ґміна Пенчнев, Поддембицький повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Похований: катедра святих Станіслава і Вацлава
Династія: Шафранці
Батько: Пйотр Шафранєц
Посада: генеральний вікарій, офіціал єпископа, краківський канонік, кустош, схоластик, декан, єпископ; підканцлер і канцлер коронний

Ян Шафранєц гербу Стариконь (нар. 1363, Пєскова Скала — пом. 28 липня 1433, Бродня) — польський католицький священик, єпископ куявсько-поморський, державний діяч, благодійник і ректор Краківського університету (14041405).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1363 року в Пєсковій Скалі, в сім'ї Пйотра (?13301398), підстолія краківського та надвірного стольника; і Катажини Шафранців, шляхтичів гербу Стариконь. Мав братів Томаша з Лучиці, Петра з Піскової Скали, Станіслава з Млодзейовиців і 2 сестер.

Навчався у Празькому1395) та Гайдельберзькому (1400) університетах, вивчав право та гуманітарні науки.

Активно працював над оновленням Краківського університету та був одним із перших його благодійників, протягом 14041405 років був його ректором.

Церковна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ян Шафранєц отримав ряд церковних посад у Кракові, був серед інших, генеральним вікарієм і офіціалом єпископа Петра Виша з Радоліни, а у краківській капітулі — каноніком (1398), кустошем (1402), схоластиком і деканом (1409). У травні 1428 року за сприяння короля був обраний капітулою єпископом куявсько-поморським (зі столицею у Влоцлавеку). У якості єпископа Шафранєц він виступав проти спроб захоплення Поморської дієцезії Тевтонським орденом.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Ян Шафранєц був також підканцлером (14181423) і канцлером великим коронним (14231433). З моменту посідання канцлерського уряду він був лідером королівської партії, яка підтримувала Владислава II Ягайла[4]. Був противником Люксембургів і Тевтонських лицарів, прихильник політичної угоди з гуситською Богемією, підпорядкування Литви та увічненням значення яґеллонської династії в Польщі[5].

Він був присутній при видачі Владиславом Ягайлом Червінського (1422)[6] та Єдлінського (1430)[7] привілеїв.

Помер 28 липня 1433 року у Бродні, похований у каплиці Шафранців у Вавельській катедрі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  2. а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-szafraniec-z-pieskowej-skaly-h-starykon-zm-1433-kanclerz-koronny
  3. а б Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 52. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. Jerzy Sperka. Szafrańcowie, Koniecpolscy, Koziegłowscy, Chrząstowscy. Nieznane koligacje i ich wpływ na funkcjonowanie sceny politycznej w okresie panowania Władysława Jagiełły]. „Średniowiecze Polskie i Powszechne”. 1, 1999, s. 137 (PDF). BazHum.
  5. Szafraniec Jan. Encyklopedia PWN.
  6. Jus polonicum, codicibus veteribus manuscriptis et editionibus quibusque collatis / edidit Joannes Vincentius Bandtkie, Warszawa 1831, s. 223.
  7. Franciszek Piekosiński, Wiece, sejmiki, sejmy i przywileje ziemskie w Polsce wieków średnich, Kraków 1900, s. 43.

Література

[ред. | ред. код]