| dbo:abstract
|
- El Credo de Nicea o Símbol de la fe és un dogma de fe dels continguts del cristianisme promulgada en el Concili de Nicea I (325). L'objecte del credo de Nicea era consensuar una definició dels dogmes de la fe cristiana, impedida fins aleshores per l'escassa institucionalització i les fortes variants regionals. L'Adversari principal de la doctrina va ser l'arrianisme, un corrent teològic que negava la divinitat de Jesús; altres problemes teològics, especialment trinitaris, no es resoldrien fins al Primer Concili de Constantinoble, quan el caràcter diví de l'Esperit Sant es va afirmar definitivament. (ca)
- قانون الإيمان أو العقيدة النيقية (باليونانية: Σύμβολον τῆς Νικαίας أو τῆς πίστεως)، (باللاتينية: Symbolum Nicaenum) هي عبارة عن إيمان يستخدم على نطاق واسع في الشعائر المسيحية. يطلق عليها نيقية لأنه تم اعتمادها أصلاً في مدينة نيقية (إزنيق الحالية، تركيا) من قبل مجمع نيقية الأول في 325م. تم تعديله سنة 381م في مجمع القسطنطينية الأول، والشكل المعدل يشار إليه باسم نيقين أو العقيدة النيقو قسطنطينية السياسية، يعرف بالمسيحية النيقية. تستخدم الكنائس الأرثوذكسية الشرقية والآشورية اعتناق الإيمان مع الأفعال في صيغة الجمع الأصلية («نحن نؤمن»)، لكن الكنائس الأرثوذكسية الشرقية والكاثوليكية تحوّل هذه الأفعال إلى صيغة المفرد («أعتقد»). تستخدم الأنجليكانية والعديد من الطوائف البروتستانتية بشكل عام صيغة المفرد، وأحيانًا صيغة الجمع. يُستخدم قانون إيمان الرسل أيضًا في الغرب اللاتيني، لكن ليس في الليتورجيات الشرقية. في أيام الآحاد والاحتفالات، تُتلى إحدى هاتين العقيدتين في قداس الطقوس الرومانية بعد . قانون إيمان نيقية هو أيضًا جزء من مهنة الإيمان المطلوبة من أولئك الذين يقومون بوظائف مهمة داخل الكنيسة الكاثوليكية. في الطقس البيزنطي، يُغنى أو يُتلى قانون نيقية في القداس الإلهي، مباشرة قبل ، ويُتلى أيضًا يوميًا في . (ar)
- Nicejské nebo nikajské vyznání je společné vyznání víry (krédo) vyznávající božství Ježíše Krista, přijaté na Prvním nikajském koncilu (325). Je přijímáno naprostou většinou křesťanských církví. První konstantinopolský koncil (381) z tohoto vyznání vycházel, když formuloval své, tzv. Nicejsko-konstantinopolské vyznání, které se dodnes používá jako vyznání křesťanské víry např. při liturgii.Jeho formulace je z velké části namířena proti ariánům. Týká se to jednak závěrečného anatematismu (vyloučení z církve), jednak důrazu na Ježíšovo božství a na jeho rovnost s Otcem (proslulý termín soupodstatný, řecky homoúsios, zde přel. jako jedné podstaty s). (cs)
- Das Bekenntnis von Nicäa wurde vom ersten Konzil von Nicäa 325, dem ersten ökumenischen Konzil, herausgegeben. Es ist nicht zu verwechseln mit dem bekannteren und nahe verwandten Nicäno-Konstantinopolitanum, dem Bekenntnis des ersten Konzils von Konstantinopel, das ebenfalls oft als nicänisches Glaubensbekenntnis oder nizänisches Glaubensbekenntnis bezeichnet wird. Im Gegensatz zu diesem wird das hier beschriebene Bekenntnis auch von allen altorientalischen Kirchen anerkannt. Damit ist es das prinzipiell meistanerkannte Bekenntnis im Christentum, spielt aber in der Bekenntnis- und Frömmigkeitspraxis jener Kirchen, die auch das Nicäno-Konstantinopolitanum anerkennen, de facto keine Rolle. (de)
- La Simbolo Nicea (greke Σύμβολον τῆς Νικαίας; latine Symbolum Nicaenum) estas kristana kredkonfeso, kiu difinas nicean Kristanismon. Ĝi nomiĝas nicea, ĉar ĝi estis alprenita en la urbo Niceo (nun en Turkio) de la Unua koncilio de Niceo en la jaro 325. En la jaro 381, ĝi estis alĝustigita en la Unua koncilio de Konstantinopolo, rezultante en la Kredokonfeso nicea-konstantinopola, la formo uzita en la liturgioj de la katolika, ortodoksa, anglikana kaj aliaj protestantaj eklezioj. (eo)
- Nizeako kredoa (antzinako grezieraz: Σύμβολον τῆς Νικαίας, latinez: Symbolum Nicaenum kristau liturgian erabiltzen den sinesmen adierazpen bat da. Nizeako deitzen zaio hasierako adierazpena Nizean hartu zelako (gaur egungo İznik, Turkia), 325ean ospatu zen Nizeako I. kontzilioan. 381ean Konstantinoplako I. kontzilioa emendatu zen, eta hortik aurrera Nizea-Konstantinoplako kredoa izena ere eman zaio. Kredo honek definitzen du. eta Asiriar Elizak kredoaren sinesmen adierazpena erabiltzen dute pluralean ("sinesten dugu"), baina Eliza Ortodoxoak eta Eliza Katolikoek singularrean erabiltzen dute ("sinesten dut"). Anglikano eta Protestanteek, normalki, forma singularra erabiltzen dute, baina batzuetan plurala ere erabili izan dute. erabiltzen da ere, baina ez Ekialdeko kristautasunean. Igandeetan eta egun garrantzitsuetan bi kredo hauetako bat adierazten da Erromatar errituan mezan, homiliaren ostean. Nizeako kredoa ere garrantzitsua da Eliza Katolikoan karguren bat hartu behar dutenentzat. Bizantziar errituan Nizeako kredoa abesten da, ostean, eta egunero ere . (eu)
- Le symbole de Nicée est une confession de foi chrétienne qui en résume les points fondamentaux. Il fut promulgué lors du concile de Nicée de 325 et complété lors du concile de Constantinople de 381 : de là l'expression « symbole de Nicée-Constantinople » qui sert principalement à le désigner, le mot « symbole », (du grec ancien : σύμβολον), étant pris dans son sens étymologique de « signe de reconnaissance ». L'essentiel des affirmations du symbole de Nicée est partagé par les confessions chrétiennes majoritaires, à savoir le catholicisme, l'orthodoxie et la plupart des Églises issues du protestantisme. (fr)
- El símbolo niceno-constantinopolitano es un símbolo de la fe, una declaración dogmática de los contenidos de la fe cristiana, promulgada en el Concilio de Nicea I (325) y ampliado en el Concilio de Constantinopla (381). El objeto del credo niceno fue consensuar una definición de los dogmas de la fe cristiana, impedida hasta entonces por la escasa institucionalización y las fuertes variantes regionales. El principal adversario de la doctrina nicena fue el arrianismo, corriente teológica liderada por el sacerdote norteafricano Arrio, quien no quiso aceptar que Jesucristo era Dios mismo (concepto de Trinidad) como propuso interpretar el teólogo Atanasio en el Concilio de Nicea I; otros problemas teológicos, en especial trinitarios, no se resolverían hasta el Primer Concilio de Constantinopla, cuando el carácter divino del Espíritu Santo se afirmó definitivamente. (es)
- The original Nicene Creed (/ˈnaɪsiːn/; Greek: Σύμβολον τῆς Νικαίας; Latin: Symbolum Nicaenum) was first adopted at the First Council of Nicaea in 325. In 381, it was amended at the First Council of Constantinople. The amended form is also referred to as the Nicene Creed, or the Niceno-Constantinopolitan Creed for disambiguation. The Nicene Creed is the defining statement of belief of Nicene or mainstream Christianity and in those Christian denominations that adhere to it. The Nicene Creed is part of the profession of faith required of those undertaking important functions within the Orthodox and Catholic Churches. Nicene Christianity regards Jesus as divine and "begotten of the Father". Various non-Nicene doctrines, beliefs, and creeds have been formed since the fourth century, all of which are considered heresies by adherents of Nicene Christianity. In Western Christianity, the Nicene Creed is in use alongside the less widespread Apostles' Creed. In musical settings, particularly when sung in Latin, this creed is usually referred to by its first word, Credo. On Sundays and solemnities, one of these two creeds is recited in the Roman Rite Mass after the homily. In the Byzantine Rite, the Nicene Creed is sung or recited at the Divine Liturgy, immediately preceding the Anaphora (eucharistic prayer), and is also recited daily at compline. (en)
- Cumadh an An Chré (Credo: Laidin) ag Céad Chomhairle Nicé sa bhliain 325 AD. Úsáidtear go forleathain é i ndeasghnátha na hEaglaise Críostaí go dtí an lá atá inniu ann. (ga)
- Kredo Nikea atau Kredo Nikea-Konstantinopel, yang disebut juga Syahadat Nikea atau Syahadat Nikea-Konstantinopel, merupakan hasil dari dua konsili ekumenis yang berlangsung di Nikea pada tahun 325 dan Konstantinopel pada tahun 381. Dalam Konsili Nikea I (325) hal utama yang dibahas adalah ajaran Arius, seorang imam paroki di Baukalis di Alexandria, Mesir. Arius mengajarkan bahwa Yesus bukanlah Allah, tetapi adalah makhluk ciptaan-Nya. Menurut Arius, ada saat di mana Logos (Sabda Allah, maksudnya Yesus) tidak ada (Lihat:Arianisme). Konsili Nikea I menolak ajaran Arius dan menganggapnya menyeleweng dari ajaran Gereja yang benar. Para Bapa Gereja yang hadir dalam konsili tersebut menegaskan ajaran Gereja bahwa Yesus (Putera Allah - Sabda Allah) sehakikat dengan Allah Bapa (Lihat:Tritunggal). Dalam Konsili Konstantinopel I (381) hal utama yang dibahas adalah ajaran , . Makedonius mengajarkan bahwa Roh Kudus bukanlah Allah, tetapi adalah makhluk ciptaan dan adalah pelayan Bapa dan Putera. Konsili Konstantinopel I menolak ajaran Makedonius dan menegaskan bahwa Roh Kudus adalah Tuhan dan Allah yang setara dengan Bapa dan Putera. Dalam Konsili Konstantinopel I tersebut, Pengakuan Iman Nikea kembali diteguhkan dan diperluas pada bagian yang menerangkan Roh Kudus dan karya-Nya. (in)
- ( 다른 뜻에 대해서는 니케아-콘스탄티노폴리스 신경 문서를 참고하십시오.) 니케아 신경(-信經, 라틴어: Symbolum Nicaenum)은 325년 제1차 니케아 공의회에서 아리우스파를 비롯한 이단을 단죄하고 정통 기독교 신앙을 수호하기 위해 기독교회가 채택한 신앙 고백문이다. 현대 기독교회에서 니케아 신경은 1차 니케아 공의회 신경이 아니라 개정본 니케아 신경인 니케아-콘스탄티노폴리스 신경을 주로 의미한다. (ko)
- ニカイア信条（ニカイアしんじょう、英語: Nicene Creed）はニカイア信経（ニカイアしんきょう）ともいい、325年に作られたキリスト教の基本信条である。後にニカイア・コンスタンティノポリス信条に改定され、これが東方教会・西方教会問わず広範に用いられたことから、原ニカイア信条（げんニカイアしんじょう）とも呼ばれる。なおその他、使徒信条もキリスト教の基本信条として広く使われる。 (ja)
- Nicejskie wyznanie wiary – symbol ogłoszony w czasie pierwszego soboru powszechnego w Nicei (325 r.), w którym jako reakcję na tezy arianizmu, umieszczono wyznanie wiary w to, że Jezus Chrystus w swej naturze boskiej jest współistotny (gr. ομοούσιος, łac. substancjonalizm) Ojcu. (pl)
- O Credo Niceno é uma profissão de fé adotada do Primeiro Concílio Ecumênico reunido na cidade de Niceia da Bitínia (atual İznik, Turquia) em 325. Chama-se também o Símbolo Niceno (em latim: Symbolum Nicaenum), e a Profissão de fé dos 318 Padres, referência aos 318 bispos que participaram do Primeiro Concílio de Niceia. (pt)
- Den nic(a)enska trosbekännelsen – också kallad Credo, eftersom den på latin inleds med detta ord – är en kristen trosbekännelse, som, sånär som på två ord, är gemensam för både västliga och östliga kyrkor. I Svenska kyrkan, där den apostoliska trosbekännelsen är vanligast, används den nicaenska trosbekännelsen främst under högtider. (sv)
- Нике́йский си́мвол ве́ры (др.-греч. Σύμβολον τῆς Νικαίας, лат. Symbolum Nicaeum) — христианский символ веры, формула вероисповедания, принятая на Первом Вселенском соборе в Никее в 325 году, согласно которой Бог Сын «единосущен (ομοούσιος, consubstantialis) Отцу». В 381 году на Втором Вселенском соборе в Константинополе был принят крещальный символ Константинопольской церкви, включавший в себя многие положения Никейского символа веры. Халкидонский собор утвердил этот крещальный символ как ещё один символ веры всей Вселенской церкви — Никео-Константинопольский (согласно церковнославянским текстам — Никео-Цареградский). (ru)
- 《尼西亞─君士坦丁堡信經》（拉丁語：Symbolum Nicaenum），又稱尼吉亞信經、奈西亞信經，是西方教会三大信經之一、东方教会唯一的信經（信仰之标志，希臘語：Σύμβολο της Πίστης），也是基督教最古老的祈禱文之一。《尼西亚信经》是第一和第二次大公會議关于基督教信仰的一項基本議決，主張圣子和聖靈出於真神而為真神，受生和發出而非受造；确定了神乃三位一體的理论，正所谓「聖父、聖子和圣灵，三位的神本质为一而并无分裂」（希臘語：Πατέρα, Υἱὸν καὶ Ἅγιον Πνεῦμα, Τριάδα ὁμοούσιον καὶ ἀχώριστον）。接受並且信奉此信經的有天主教會、正教會、东方正统教会以及其他新教主要教派（包括浸信会，长老会，神召会，弟兄会，福音派，改革宗，圣公会和信义宗（路德宗）等）。 此信經的完整名稱，“尼西亞─君士坦丁堡信經”，得名於公元325年的第一次尼西亞公會議和公元381年的第一次君士坦丁堡公會議。尼西亞會議時完成了尼西亞信經关于圣子是神而非受造物、基督復活的生命和救恩以及基本的三位一體的七個部分；公元381年的第一次君士坦丁堡公會議對此信經內容做了修訂並獲得一致通過，完成了关于圣灵是神而非受造物、教會、洗禮、復活、復活後的生命的其餘五個部分，共十二個部分。這之後為了平息其他異端又有許多信經制訂出來，但是381年的會議卻是最後一次大公教会和正教会一致接受所制訂的信經。 尼西亞信經在六世紀時由拉丁派增加了部分字句 (見和子說) ，進而引發了激烈辯論，是東西教會矛盾的一部分。至今，西方教会與東方教會仍在信經內容上存有歧異。 (zh)
- Ніке́йський си́мвол ві́ри (грец. Σύμβολον τῆς Νικαίας або τῆς πίστεως; лат. Symbolum Nicaeum) — християнський символ віри, прийнятий на Першому Нікейському соборі (325). Формула віросповідання, в якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого «єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству. Після піввікової боротьби з аріанством Нікейський символ був прийнятий більшою частиною Церкви й у місцеві формули хрещення були включені його основні визначення. Під Нікейським символом мається на увазі також Нікео-Константинопольский символ віри, доповнений на Першому Константинопольському соборі (381) і уведений у літургію в Антіохїї біля 480 року, де опущені анафема й розширена третя частина, у якій проголошується божественність Святого Духа і його рівність Богові-Отцеві й Богові-Синові. Спочатку це був акт монофізитів, що підтвердили тим самим свою вірність Нікейскому символу без додавань, але ця практика виявилася прийнятною й для ортодоксальних послідовників Халкідонського собору 451 року й незабаром стала загальновживаною на Сході. На Заході цей символ був уперше уведений у літургію в Толедо в 589 році. Щоб підкреслити рівність Отця і Сина, до слів про сходження Святого Духа на заході було додано filioque (східні, православні церкви цю зміну не прийняли). У цій формі Нікейський символ увійшов у латинську месу (у VIII столітті в Франції, а в XI — і в Римі). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Credo de Nicea o Símbol de la fe és un dogma de fe dels continguts del cristianisme promulgada en el Concili de Nicea I (325). L'objecte del credo de Nicea era consensuar una definició dels dogmes de la fe cristiana, impedida fins aleshores per l'escassa institucionalització i les fortes variants regionals. L'Adversari principal de la doctrina va ser l'arrianisme, un corrent teològic que negava la divinitat de Jesús; altres problemes teològics, especialment trinitaris, no es resoldrien fins al Primer Concili de Constantinoble, quan el caràcter diví de l'Esperit Sant es va afirmar definitivament. (ca)
- Nicejské nebo nikajské vyznání je společné vyznání víry (krédo) vyznávající božství Ježíše Krista, přijaté na Prvním nikajském koncilu (325). Je přijímáno naprostou většinou křesťanských církví. První konstantinopolský koncil (381) z tohoto vyznání vycházel, když formuloval své, tzv. Nicejsko-konstantinopolské vyznání, které se dodnes používá jako vyznání křesťanské víry např. při liturgii.Jeho formulace je z velké části namířena proti ariánům. Týká se to jednak závěrečného anatematismu (vyloučení z církve), jednak důrazu na Ježíšovo božství a na jeho rovnost s Otcem (proslulý termín soupodstatný, řecky homoúsios, zde přel. jako jedné podstaty s). (cs)
- Das Bekenntnis von Nicäa wurde vom ersten Konzil von Nicäa 325, dem ersten ökumenischen Konzil, herausgegeben. Es ist nicht zu verwechseln mit dem bekannteren und nahe verwandten Nicäno-Konstantinopolitanum, dem Bekenntnis des ersten Konzils von Konstantinopel, das ebenfalls oft als nicänisches Glaubensbekenntnis oder nizänisches Glaubensbekenntnis bezeichnet wird. Im Gegensatz zu diesem wird das hier beschriebene Bekenntnis auch von allen altorientalischen Kirchen anerkannt. Damit ist es das prinzipiell meistanerkannte Bekenntnis im Christentum, spielt aber in der Bekenntnis- und Frömmigkeitspraxis jener Kirchen, die auch das Nicäno-Konstantinopolitanum anerkennen, de facto keine Rolle. (de)
- La Simbolo Nicea (greke Σύμβολον τῆς Νικαίας; latine Symbolum Nicaenum) estas kristana kredkonfeso, kiu difinas nicean Kristanismon. Ĝi nomiĝas nicea, ĉar ĝi estis alprenita en la urbo Niceo (nun en Turkio) de la Unua koncilio de Niceo en la jaro 325. En la jaro 381, ĝi estis alĝustigita en la Unua koncilio de Konstantinopolo, rezultante en la Kredokonfeso nicea-konstantinopola, la formo uzita en la liturgioj de la katolika, ortodoksa, anglikana kaj aliaj protestantaj eklezioj. (eo)
- Cumadh an An Chré (Credo: Laidin) ag Céad Chomhairle Nicé sa bhliain 325 AD. Úsáidtear go forleathain é i ndeasghnátha na hEaglaise Críostaí go dtí an lá atá inniu ann. (ga)
- ( 다른 뜻에 대해서는 니케아-콘스탄티노폴리스 신경 문서를 참고하십시오.) 니케아 신경(-信經, 라틴어: Symbolum Nicaenum)은 325년 제1차 니케아 공의회에서 아리우스파를 비롯한 이단을 단죄하고 정통 기독교 신앙을 수호하기 위해 기독교회가 채택한 신앙 고백문이다. 현대 기독교회에서 니케아 신경은 1차 니케아 공의회 신경이 아니라 개정본 니케아 신경인 니케아-콘스탄티노폴리스 신경을 주로 의미한다. (ko)
- ニカイア信条（ニカイアしんじょう、英語: Nicene Creed）はニカイア信経（ニカイアしんきょう）ともいい、325年に作られたキリスト教の基本信条である。後にニカイア・コンスタンティノポリス信条に改定され、これが東方教会・西方教会問わず広範に用いられたことから、原ニカイア信条（げんニカイアしんじょう）とも呼ばれる。なおその他、使徒信条もキリスト教の基本信条として広く使われる。 (ja)
- Nicejskie wyznanie wiary – symbol ogłoszony w czasie pierwszego soboru powszechnego w Nicei (325 r.), w którym jako reakcję na tezy arianizmu, umieszczono wyznanie wiary w to, że Jezus Chrystus w swej naturze boskiej jest współistotny (gr. ομοούσιος, łac. substancjonalizm) Ojcu. (pl)
- O Credo Niceno é uma profissão de fé adotada do Primeiro Concílio Ecumênico reunido na cidade de Niceia da Bitínia (atual İznik, Turquia) em 325. Chama-se também o Símbolo Niceno (em latim: Symbolum Nicaenum), e a Profissão de fé dos 318 Padres, referência aos 318 bispos que participaram do Primeiro Concílio de Niceia. (pt)
- Den nic(a)enska trosbekännelsen – också kallad Credo, eftersom den på latin inleds med detta ord – är en kristen trosbekännelse, som, sånär som på två ord, är gemensam för både västliga och östliga kyrkor. I Svenska kyrkan, där den apostoliska trosbekännelsen är vanligast, används den nicaenska trosbekännelsen främst under högtider. (sv)
- قانون الإيمان أو العقيدة النيقية (باليونانية: Σύμβολον τῆς Νικαίας أو τῆς πίστεως)، (باللاتينية: Symbolum Nicaenum) هي عبارة عن إيمان يستخدم على نطاق واسع في الشعائر المسيحية. يطلق عليها نيقية لأنه تم اعتمادها أصلاً في مدينة نيقية (إزنيق الحالية، تركيا) من قبل مجمع نيقية الأول في 325م. تم تعديله سنة 381م في مجمع القسطنطينية الأول، والشكل المعدل يشار إليه باسم نيقين أو العقيدة النيقو قسطنطينية السياسية، يعرف بالمسيحية النيقية. في الطقس البيزنطي، يُغنى أو يُتلى قانون نيقية في القداس الإلهي، مباشرة قبل ، ويُتلى أيضًا يوميًا في . (ar)
- El símbolo niceno-constantinopolitano es un símbolo de la fe, una declaración dogmática de los contenidos de la fe cristiana, promulgada en el Concilio de Nicea I (325) y ampliado en el Concilio de Constantinopla (381). El objeto del credo niceno fue consensuar una definición de los dogmas de la fe cristiana, impedida hasta entonces por la escasa institucionalización y las fuertes variantes regionales. El principal adversario de la doctrina nicena fue el arrianismo, corriente teológica liderada por el sacerdote norteafricano Arrio, quien no quiso aceptar que Jesucristo era Dios mismo (concepto de Trinidad) como propuso interpretar el teólogo Atanasio en el Concilio de Nicea I; otros problemas teológicos, en especial trinitarios, no se resolverían hasta el Primer Concilio de Constantinopla, (es)
- Nizeako kredoa (antzinako grezieraz: Σύμβολον τῆς Νικαίας, latinez: Symbolum Nicaenum kristau liturgian erabiltzen den sinesmen adierazpen bat da. Nizeako deitzen zaio hasierako adierazpena Nizean hartu zelako (gaur egungo İznik, Turkia), 325ean ospatu zen Nizeako I. kontzilioan. 381ean Konstantinoplako I. kontzilioa emendatu zen, eta hortik aurrera Nizea-Konstantinoplako kredoa izena ere eman zaio. Kredo honek definitzen du. Bizantziar errituan Nizeako kredoa abesten da, ostean, eta egunero ere . (eu)
- Le symbole de Nicée est une confession de foi chrétienne qui en résume les points fondamentaux. Il fut promulgué lors du concile de Nicée de 325 et complété lors du concile de Constantinople de 381 : de là l'expression « symbole de Nicée-Constantinople » qui sert principalement à le désigner, le mot « symbole », (du grec ancien : σύμβολον), étant pris dans son sens étymologique de « signe de reconnaissance ». (fr)
- The original Nicene Creed (/ˈnaɪsiːn/; Greek: Σύμβολον τῆς Νικαίας; Latin: Symbolum Nicaenum) was first adopted at the First Council of Nicaea in 325. In 381, it was amended at the First Council of Constantinople. The amended form is also referred to as the Nicene Creed, or the Niceno-Constantinopolitan Creed for disambiguation. Nicene Christianity regards Jesus as divine and "begotten of the Father". Various non-Nicene doctrines, beliefs, and creeds have been formed since the fourth century, all of which are considered heresies by adherents of Nicene Christianity. (en)
- Kredo Nikea atau Kredo Nikea-Konstantinopel, yang disebut juga Syahadat Nikea atau Syahadat Nikea-Konstantinopel, merupakan hasil dari dua konsili ekumenis yang berlangsung di Nikea pada tahun 325 dan Konstantinopel pada tahun 381. Dalam Konsili Nikea I (325) hal utama yang dibahas adalah ajaran Arius, seorang imam paroki di Baukalis di Alexandria, Mesir. Arius mengajarkan bahwa Yesus bukanlah Allah, tetapi adalah makhluk ciptaan-Nya. Menurut Arius, ada saat di mana Logos (Sabda Allah, maksudnya Yesus) tidak ada (Lihat:Arianisme). Konsili Nikea I menolak ajaran Arius dan menganggapnya menyeleweng dari ajaran Gereja yang benar. Para Bapa Gereja yang hadir dalam konsili tersebut menegaskan ajaran Gereja bahwa Yesus (Putera Allah - Sabda Allah) sehakikat dengan Allah Bapa (Lihat:Tritunggal). (in)
- Ніке́йський си́мвол ві́ри (грец. Σύμβολον τῆς Νικαίας або τῆς πίστεως; лат. Symbolum Nicaeum) — християнський символ віри, прийнятий на Першому Нікейському соборі (325). Формула віросповідання, в якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого «єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству. Після піввікової боротьби з аріанством Нікейський символ був прийнятий більшою частиною Церкви й у місцеві формули хрещення були включені його основні визначення. (uk)
- Нике́йский си́мвол ве́ры (др.-греч. Σύμβολον τῆς Νικαίας, лат. Symbolum Nicaeum) — христианский символ веры, формула вероисповедания, принятая на Первом Вселенском соборе в Никее в 325 году, согласно которой Бог Сын «единосущен (ομοούσιος, consubstantialis) Отцу». (ru)
- 《尼西亞─君士坦丁堡信經》（拉丁語：Symbolum Nicaenum），又稱尼吉亞信經、奈西亞信經，是西方教会三大信經之一、东方教会唯一的信經（信仰之标志，希臘語：Σύμβολο της Πίστης），也是基督教最古老的祈禱文之一。《尼西亚信经》是第一和第二次大公會議关于基督教信仰的一項基本議決，主張圣子和聖靈出於真神而為真神，受生和發出而非受造；确定了神乃三位一體的理论，正所谓「聖父、聖子和圣灵，三位的神本质为一而并无分裂」（希臘語：Πατέρα, Υἱὸν καὶ Ἅγιον Πνεῦμα, Τριάδα ὁμοούσιον καὶ ἀχώριστον）。接受並且信奉此信經的有天主教會、正教會、东方正统教会以及其他新教主要教派（包括浸信会，长老会，神召会，弟兄会，福音派，改革宗，圣公会和信义宗（路德宗）等）。 尼西亞信經在六世紀時由拉丁派增加了部分字句 (見和子說) ，進而引發了激烈辯論，是東西教會矛盾的一部分。至今，西方教会與東方教會仍在信經內容上存有歧異。 (zh)
|
.jpeg){kind=link}
tri,_Of_one_Being_with_the_Father).jpg){kind=link}
.jpeg){kind=link}
tri,_Of_one_Being_with_the_Father).jpg){kind=link}