| dbo:abstract
|
- الجريمة في القانون هي كل انحراف عن المعايير الجمعية التي تتصف بقدر هائل من الجبرية والنوعية والكلية، ومعنى هذا أنه لا يمكن أن تكون جريمة إلا إذا توافرت فيها القيمة التي تقدرها الجماعة وتحترمها، وانعزال حضاري أو ثقافي داخل طائفة من طوائف تلك الجماعة، فلا تعود تقدر تلك القيمة ولا تصبح مهمة لهم، واتجاه عدائي والضغط من جانب أولئك الذين يقدرون تلك القيمة الجمعية، ضد الذين لا يقدرونها. وتختلف الجريمة عن الجنحة في التصنيف القانوني بجسامة الجريمة الخطيرة وتكون عقوبتها الحبس لمدة طويلة وربما يستحق مرتكبها عقوبة الإعدام، أما الجنحة فهي جناية أقل خطورة، ويكون الحكم على مرتكبها بالسجن لمدة أقصر. (ar)
- Kriminalita je veškeré páchání přestupků nebo trestných činů. Vědecky ji zkoumá kriminologie. (cs)
- Trestný čin je označení pro jednání, kterým pachatel zásadním způsobem poškozuje nebo ohrožuje státní mocí chráněné zájmy a které proto stát trestá. Méně závažný delikt se nazývá přestupek. V českém právu jde o protiprávní čin, který trestní zákon označuje za trestný a který vykazuje znaky uvedené v takovém zákoně (§ 13 odst. 1 TrZ). K trestní odpovědnosti za trestný čin je třeba úmyslného zavinění, nestanoví-li trestní zákon výslovně, že postačí zavinění z nedbalosti (§ 13 odst. 2 TrZ). (cs)
- En el camp sociològic, un crim és una violació d'una norma o llei per la qual l'autoritat governamental o, en última instància, la força pot prescriure un càstig. La paraula prové del llatí crimen (genitiu criminis), a partir de l'arrel llatina i grega cern κρινω = "jutjo". Originalment significava "càrrec (en la llei), la culpabilitat, l'acusació". Amb els canvis institucionals i mecanismes jurídics a la seva disposició, els agents de l'Estat són capaços d'obligar les persones a ajustar-se als codis de conducta i de castigar les que no s'hi ajusten. Diversos mecanismes s'utilitzen per a regular el comportament, incloses les normes codificades en lleis, i aconseguir que les persones compleixin les disposicions legals, siguin mecanismes de tipus policial, polític o pràctic, tots destinats a prevenir la delinqüència. A més, hi ha els recursos i les sancions, tots els quals en conjunt constitueixen un sistema de justícia penal. No totes les violacions de la llei, però, són considerats delictes (per exemple, l'incompliment dels contractes i altres infraccions de la legislació civil). L'etiqueta de "crim" i l'estigma social que normalment l'acompanya estan reservats per a les activitats que són perjudicials per a la població en general o per a l'Estat, incloent-n'hi alguns que causen greus danys i perjudicis a les persones. L'etiqueta està destinada a afirmar l'hegemonia d'una població dominant o a reflectir un consens de condemna per a un determinat comportament i a justificar un càstig imposat per l'Estat, en el cas que un acusat és jutjat i condemnat d'un crim. En general, l'autor del delicte és una persona natural, però en algunes jurisdiccions, i en la moral d'alguns entorns, les persones jurídiques també tenen la capacitat de cometre delictes. En el camp del dret, el delicte o crim és definit com una conducta típica, antijurídica, imputable, culpable, sotmesa a una sanció penal i de vegades a condicions objectives de punibilitat. Suposa una infracció del dret penal. És a dir, una acció o omissió tipificada i penada per la llei. En sentit legal, els codis penals i la doctrina defineixen el "delicte" com tota conducta (acció o omissió) contrària a l'ordenament jurídic de la societat. La doctrina sempre ha retret al legislador que ha d'abstenir-se d'introduir definicions en els codis, perquè és tasca de la dogmàtica. No obstant això, malgrat el que s'ha dit, alguns codis, com ara el Codi Penal d'Espanya (Art. 10), defineixen delicte. La paraula delicte deriva del verb llatí delinquere, que significa 'abandonar, apartar-se del bon camí, allunyar-se de la sendera assenyalada per la llei'. La definició de delicte ha diferit i difereix encara avui entre escoles criminològiques. Alguna vegada, especialment en la tradició, es va intentar establir a través del concepte de dret natural, creant per tant el delicte natural. Avui aquesta accepció s'ha deixat de costat, i s'accepta més una reducció a certs tipus de comportament que una societat, en un determinat moment, decideix punir. (ca)
- Εγκληματικότητα ονομάζεται το σύνολο των αξιόποινων πράξεων που αποδοκιμάζονται ειδικότερα από τους ποινικούς νόμους. Η Εγκληματικότητα προσδιορίζεται κατά τόπο (περιοχή, χώρα), χρόνο, μέγεθος, δομή (είδος - βαρύτητα) και εξέλιξη (αύξηση, μείωση). Κύρια στοιχεία που προσδιορίζουν τα παραπάνω είναι συνηθέστερα αστυνομικές στατιστικές καθώς και παρόμοιες ποινικών δικαστηρίων ή και άλλων δημόσιων φορέων. Παρά ταύτα η εγκληματικότητα που προκύπτει από τις παραπάνω στατιστικές αποτελούν την λεγόμενη "φανερή εγκληματικότητα", σε αντίθεση με την "αφανή ή σκοτεινή εγκληματικότητα", που σαφώς υπάρχει αλλά δεν καταγράφεται για διάφορους λόγους, όπως π.χ. περιπτώσεις που δεν καταγγέλλονται. Η έκταση της εγκληματικότητας σε μία χώρα υπολογίζεται με βάση τον . (el)
- Έγκλημα είναι κατά τον ορισμό του Ποινικού Κώδικα "πράξη άδικη και καταλογιστή στο δράστη της, η οποία τιμωρείται από το νόμο" (Π Κ 14). Το έγκλημα είναι η κεντρική έννοια του Ποινικού Δικαίου. Τα στοιχεία της έννοιας του εγκλήματος, όπως προκύπτουν από αυτόν τον ορισμό, είναι:
* Πράξη η παράλειψη (ενέργεια): Η πράξη οφείλει να είναι ανθρώπινη, εμφορούμενη από την συνείδηση και εξωτερική. Συνεπώς, στον ορισμό της πράξης δεν εμπίπτει η ενέργεια/παράλειψη ζώου, η αντανακλαστική αντίδραση (την ώρα που οδηγώ, μπαίνει ένα έντομο στο μάτι μου και ανοιγοκλείνοντας τα μάτια μου, προκαλώ θανατηφόρο τροχαίο), ούτε και η πράξη την ώρα της απαλοιφής της συνείδησης (σε πλήρη μέθη). Ο νόμος ωστόσο μέσα από τον ποινικό κώδικα, με άλλες διατάξεις, έχει φροντίσει να ποινικοποιήσει το αποτέλεσμα αυτών των πράξεων σε προγενέστερο βαθμό (ευθύνη ιδιοκτήτη άγριων ζώων, έγκλημα σε υπαίτια μέθη και ευθύνη κατά την ανάληψη επικίνδυνης πράξης).
* Άδικη (αντιτιθέμενη στο νόμο) και
* Καταλογιστή (ασύγγνωστη) Τα εγκλήματα ανάλογα με τη βαρύτητα της ποινής διακρίνονται σε κακουργήματα και πλημμελήματα. Πριν τη θέση σε ισχύ του νέου Ποινικού Κώδικα (ν. 4619/2019), υπήρχε και μια τρίτη κατηγορία εγκλημάτων που ονομάζονταν πταίσματα. (el)
- Der Begriff der Kriminalität (von lat. crimen „Beschuldigung, Anklage, Schuld, Verbrechen“) orientiert sich im Wesentlichen an der juristischen Definition der Straftat. Während sich die „Straftat“ oder der materielle Verbrechensbegriff jedoch eher an dem individuellen Verhalten misst, werden mit „Kriminalität“ die Straftaten als Gesamtphänomen (Makrophänomen) bezeichnet. (de)
- Unter einem Verbrechen wird ein schwerwiegender Verstoß gegen die Rechtsordnung einer Gesellschaft oder die Grundregeln menschlichen Zusammenlebens verstanden. Allgemein gesprochen handelt es sich um eine von der Gemeinschaft als Unrecht betrachtete und von ihrem Gesetzgeber als kriminell eingestufte und mit Strafe bedrohte Verletzung eines Rechtsgutes durch den von einem oder mehreren Tätern schuldhaft gesetzten, verbrecherischen Akt. Auch die Rechtswissenschaft versteht unter einem Verbrechen in erster Linie die strafbare Handlung (Straftat) an sich und als solche. Gesellschaftswissenschaftlich befasst sich die Kriminologie mit dem Phänomen des Verbrechens und seinen Erscheinungsformen und Ursachen. Mit den Mitteln und Methoden der Verbrechensbekämpfung und -aufklärung beschäftigt sich die Kriminalistik. In der aus dem französischen Recht stammenden Systematik der strafbaren Handlungen, wie sie in den meisten kontinentaleuropäischen Strafrechtssystemen in unterschiedlich abgewandelter Form verwendet wird, stellt das Verbrechen (frz. crime) die schwerste Form der Straftat dar und steht in dieser Betrachtungsweise dem Vergehen (frz. délit) als minderschwerem Straftatbestand gegenüber. Besonders schwere (ursprünglich: mit dem Verlust des Lebens zu ahndende) Verbrechen werden auch als Kapitalverbrechen (von lat. caput = „Haupt“) bezeichnet. (de)
- Krimo estas ago, per kiu morala aŭ civita leĝo estas grave malobservata. En iuj juraj sistemoj, krimo estas delikto de la plej grava speco, ekzemple murdo, , seksperforto, fraŭdo, ks. Krimulo estas homo kulpa je krimo. (eo)
- In ordinary language, a crime is an unlawful act punishable by a state or other authority. The term crime does not, in modern criminal law, have any simple and universally accepted definition, though statutory definitions have been provided for certain purposes. The most popular view is that crime is a category created by law; in other words, something is a crime if declared as such by the relevant and applicable law. One proposed definition is that a crime or offence (or criminal offence) is an act harmful not only to some individual but also to a community, society, or the state ("a public wrong"). Such acts are forbidden and punishable by law. The notion that acts such as murder, rape, and theft are to be prohibited exists worldwide. What precisely is a criminal offence is defined by the criminal law of each relevant jurisdiction. While many have a catalogue of crimes called the criminal code, in some common law nations no such comprehensive statute exists. The state (government) has the power to severely restrict one's liberty for committing a crime. In modern societies, there are procedures to which investigations and trials must adhere. If found guilty, an offender may be sentenced to a form of reparation such as a community sentence, or, depending on the nature of their offence, to undergo imprisonment, life imprisonment or, in some jurisdictions, death. Some jurisdictions sentence individuals to programs to emphasize or provide for their rehabilitation while most jurisdictions sentence individuals with the goal of punishing them or a mix of the aforementioned practices. Usually, to be classified as a crime, the "act of doing something criminal" (actus reus) must – with certain exceptions – be accompanied by the "intention to do something criminal" (mens rea). While every crime violates the law, not every violation of the law counts as a crime. Breaches of private law (torts and breaches of contract) are not automatically punished by the state, but can be enforced through civil procedure. (en)
- Zuzenbidean delinkuentzia indarrean dauden legeen hauste edo delituen multzoa bada ere, terminoa gizarte ikuspuntu batetik nahiz soziologiatik baliatzen da gehienetan, printzipio eta erregelak hausten dituen jokabideak bilduz. Ordenamendu juridikoetan delinkuentziaren ardura delitugileena dela ezartzen bada ere, gizartearen porrota ere dela baieztatu da, delitugilearen jokabidea behar bezala bideratu ez delako edota egitura sozioekonomiko bidegabeen emaitza delako. Maila ezberdineko zenbait delinkuentzia mota bereizten da: delinkuentzia txikia eta kriminalitatea edo delinkuentzia handia. Beste irizpide batzuen arabera, gazte delinkuentzia eta delinkuentzia antolatua ere bereizten dira besteak beste. (eu)
- Krimen lege hauste larria da. Krimenak ez du definizio zehatz bat zuzenbide penalean baina, erailketa, bortxaketa edo lapurreta bezalako ekintzak mundu osoan dira legaren aurkakoak. Hizkera arruntean, krimena ekintza bidegabea edo gaitzesgarria da, oro har delitu larria, hala nola norbait hiltzeko edo larriki zauritzeko ekintza borondatezko. Krimen terminoak ez du, zigor-zuzenbide modernoan, definizio sinple eta unibertsalki onarturik, nahiz eta zenbait helburutarako legezko definizioak eman diren. Iritzi zabalduena da krimena legeak sortutako kategoria bat dela; beste era batera esanda, zerbait delitua da dagokion legeak hala adierazten badu eta aplikagarri. Proposatutako definizio bat da krimen bat (edo delitu penal bat) egintza kaltegarria dela, ez bakarrik biktima batentzat, baita erkidego, gizarte edo estatu batentzat ere ("akats publiko bat"). Egintza horiek debekatuta daude, eta legez zigor daitezke. (eu)
- En lenguaje ordinario, un crimen es una acción indebida o reprensible, en general un delito grave como la acción voluntaria de matar o herir gravemente a alguien. El término crimen no tiene, en el derecho penal moderno, una definición simple y universalmente aceptada, aunque se han proporcionado definiciones legales para ciertos fines. La opinión más popular es que el crimen es una categoría creada por la ley; en otras palabras, algo es un delito si así lo declara la ley pertinente y aplicable. Una definición propuesta es que un crimen (o delito penal) es un acto perjudicial no solo para una víctima sino también para una comunidad, sociedad o Estado ("un error público"). Dichos actos están prohibidos y punibles por ley. (es)
- La délinquance est l'ensemble des infractions et délits commis dans un pays donné pendant une période déterminée. La désistance désigne l'arrêt d'un parcours de délinquance, au contraire de la récidive. Comme le souligne Tony Ferri, « le terme délinquant vient du latin delinquere qui signifie commettre une faute, faillir, manquer à son devoir. Ceci a entraîné la formation du verbe français délinquer, qui renvoie à l’action de se rendre coupable, aux yeux de la loi ou de l’éthique, en commettant une infraction à la règle de droit ou de la morale ». (fr)
- Sa ghnáthchaint, is éard is coir (nó coreacht) ann ná gníomh neamhdhleathach is inphionóis faoi ghnáth dhlíthe stáit nó údaráis eile, nó coiriúlacht, nó coirpeacht i dtéarmaí ginearálta. Ní sainmhíniú simplí a nglactar go huilíoch leis sa dlí coiriúil nua-aimseartha don téarma "coir" , cé go raibh sainmhínithe reachtúla curtha ar fáil chun críocha áirithe. Is í an bharúil is coitianta ná an tuairim gur chatagóir is ea coir a cruthaíodh de réir an dlí; i bhfocail eile, tá rud éigin ina coir má tá sí dearbhaithe mar san dlí ábhartha agus infheidhme sa dhlí. Moladh mar sainmhíniú go bhfuil coir nó cion (nó cion coiriúil) ina gníomh díobhálach ní hamháin don duine aonair nó daoine aonara ach freisin don phobail, sochaí nó don stát ("éagóir phoiblí"). Bíonn gníomhartha den sórt seo toirmiscthe agus ina cion is inphionóis faoi dhlí. (ga)
- Pidana merupakan pinjam terjemah dari bahasa Belanda straf, sering disebut dengan istilah hukuman. Istilah pidana lebih tepat dari istilah hukuman karena hukum sudah lazim merupakan terjemahan dari recht. Dapat dikatakan istilah pidana dalam arti sempit adalah berkaitan dengan hukum pidana. Pidana didefinisikan sebagai suatu penderitaan yang sengaja dijatuhkan/diberikan oleh negara pada seseorang atau beberapa orang sebagai akibat hukum (sanksi) baginya atas perbuatannya yang telah melanggar larangan hukum pidana. Secara khusus larangan dalam hukum pidana ini disebut sebagai tindak pidana (strafbaar feit). Pidana dapat berbentuk punishment atau treatment. Pidana merupakan pembalasan (pengimbalan) terhadap kesalahan si pembuat. Sedangkan tindakan adalah untuk perlindungan masyarakat dan untuk pembinaan si pembuat. Pelaku pidana disebut seorang kriminal. Biasanya yang dianggap kriminal adalah seorang pencuri, pembunuh, koruptor, pengedar, perampok, pemerkosa, atau teroris. Walaupun begitu kategori terakhir, teroris, agak berbeda dari kriminal karena melakukan tindak kejahatannya berdasarkan motif agama, politik atau paham. Selama kesalahan seorang kriminal belum ditetapkan oleh seorang hakim, maka orang ini disebut seorang terdakwa. Sebab ini merupakan asas dasar sebuah negara hukum, seseorang tetap tidak bersalah sebelum kesalahannya terbukti. Pelaku tindak kriminal yang dinyatakan bersalah oleh pengadilan dan harus menjalani hukuman disebut sebagai terpidana atau narapidana. Perbuatan pidana atau tindak pidana dibedakan menjadi 2 (dua), yaitu kejahatan dan pelanggaran. Kejahatan dirumuskan dalam buku kedua KUHP, dan tindak pidana pelanggaran dirumuskan dalam buku ketiga KUHP. (in)
- Le crime désigne la catégorie des infractions les plus graves, catégorie plus ou moins vaste suivant les pays et systèmes juridiques. Le terme provient du latin crimen, qui signifie en latin classique « l’accusation » ou le « chef d’accusation » puis, en bas latin, « faute » ou « souillure ». (fr)
- La criminalité est l'ensemble des actes illégaux, délictueux (délits) et criminels (crimes), commis dans un milieu donné, à une époque donnée. Elle est la transgression des normes juridiques d'un système social. Une norme est une règle qui est donnée physiquement (universelle qui existe toujours et partout, elle est objective) ou socialement (défini par l'être humain et qui diffère selon le temps et l'espace, elle est alors subjective). Une norme est pénale lorsque son but est de faire régner un minimum d'ordre dans la société et exige un comportement déterminé de ses membres. Les normes pénales sont régulatrices et coercitives, elles forment l'ordre juridique et contribuent ainsi au maintien de la paix. Concernant ces normes, les criminologues sont d'avis qu'il s'agit de normes socialement édictées, donc qui varient d'un pays à l'autre, ce qui veut dire que le crime, en tant que tel, n'existe pas. Certains comportements se sont vus attribuer l'étiquette crime et c'est ainsi qu'ils ont été interdits. Mais d'autres criminologues pensent que des normes sont objectives, car on les trouve partout et toujours, comme le cas de tuer quelqu'un sans raison. Mais « sans raison » peut fortement différer selon les sociétés. On distingue la petite criminalité (délinquance) de la grande criminalité (crimes). (fr)
- 犯罪（はんざい、英語: crime）とは、刑法などの刑罰法規に規定された構成要件に該当する違法な行為のことである。 なお、犯罪行為を行った者は犯罪者（犯人）と呼ばれる。近代法以前は咎人（とがにん）などと呼ばれていた。 (ja)
- ( 죄인은 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 죄인 (영화) 문서를 참고하십시오.)( 범죄자는 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 범죄자들 문서를 참고하십시오.)
범죄(犯罪, 영어: crime)는 형법과 같이 처벌을 규정하는 법률에 어긋나는 행위를 말한다. 범죄를 저지른 사람을 범죄인(犯罪人), 범죄자(犯罪者)라고 부른다. 형법은 어떤 행위가 범죄에 해당하는지를 규정하고 있다. 오직 법에 의하여서만 범죄가 규정되고 처벌된다는 죄형법정주의는 현대 법치국가의 기본원칙으로 받아들여지고 있다. 한편 법을 어기는 행위가 모두 형사적 범죄가 되는 것은 아닌데, 예컨대 민법의 여러 불법행위 따위가 있다. (ko)
- Il crimine (dal latino crimen, 'decisione giudiziaria', poi 'accusa' e, infine, 'reato'; derivato dal verbo cernĕre, 'distinguere, decidere'), nel diritto penale di vari ordinamenti di civil law, è un reato appartenente alla categoria di maggiore gravità, tra le due o tre nelle quali si dividono i reati. Il soggetto che pone in essere tali attività viene detto criminale. (it)
- Criminaliteit kan zeer algemeen worden gedefinieerd als alles wat door een wettelijke bepaling als misdrijf strafbaar is gesteld. Wat als criminaliteit wordt beschouwd, kan dus verschillen van maatschappij tot maatschappij, al naargelang van de heersende normen. De gedragswetenschap die het fenomeen bestudeert is de criminologie; het technisch onderzoek naar misdrijven wordt wel criminalistiek genoemd, maar vaker forensisch onderzoek. (nl)
- La criminalità è un tipo di attività umana in cui si manifestano violazioni di regole o leggi per le quali un'autorità costituita (tramite meccanismi come i sistemi giuridici) può in ultima analisi prescrivere una pena. Quando l'attività criminale vede la partecipazione di più persone in gruppi organizzati e più o meno articolati, si parla di criminalità organizzata. (it)
- Przestępczość – zbiór czynów zabronionych ustawowo pod groźbą kary, a popełnionych na obszarze danej jednostki terytorialnej. Przestępczość jest zjawiskiem społecznym. Charakteryzuje się następującymi cechami:
* stanowi zagrożenie dla obowiązującego porządku prawnego,
* wyraża się we wzroście liczby osób, które popełniły przestępstwa w stosunku do ogółu ludności. Przestępczość rozpatrywana być może również z punktu widzenia jej rozległości, intensywności, struktury i dynamiki. W literaturze przedmiotu wskazuje się na wiele teorii wyjaśniania przyczyn przestępczości: biologiczne, psychologiczne, socjologiczne i ekonomiczne. Teorie wskazują na wiele czynników kryminogennych wśród których można wyodrębnić wskaźniki o charakterze szczególnym i ogólnym. Do pierwszej grupy należy zaliczyć; cechy osobiste przestępcy, układy sytuacyjne, zachwianie równowagi psychicznej, frustracje jednostek, grupy społecznej, rozpad więzi nieformalnych, niedomogi w działaniu organizacji formalnych, alkoholizm, rodziny dysfunkcjonalne, wadliwe działania systemu oświatowego i wychowawczego. Do drugiej zaś nędzę, niesprawiedliwość i konflikty społeczne, nierówny podział bogactw, niski stan zdrowotny społeczeństw, dominację jednej grupy społecznej nad innymi – opierającą się jedynie na bogactwie lub posiadaniu siły czy władzy, frustracje wywołaną niespełnieniem podstawowych potrzeb związanych z egzystencją ludzką, masowy wyzysk, nierówne możliwości życiowe i nieszczęścia powodowane przez człowieka, rygorystyczność kodeksów i przepisów prawnych pozostającymi w niezgodzie z poglądami społeczeństwa, przestarzałe lub nieprzychylne ludziom ustawodawstwa stosowane w sposób sztywny wobec wielu warstw społecznych. (pl)
- Misdaad is het breken van de wet, dat kan leiden tot veroordeling door een rechter. In België gebruikt men daarvoor het woord misdrijf. De term kan ruim worden gedefinieerd als een strafbaar feit of delict. Het begrip heeft een verschillende juridische betekenis per land. In Nederland wordt de term sinds 1886 niet meer in juridische zin gebruikt. In België is misdaad wel een strafrechtelijk begrip, dat staat voor de ergste misdrijven, terwijl 'wanbedrijf' en 'overtreding' de twee lichtere categorieën zijn. Misdaad wordt ook gebruikt als synoniem voor criminaliteit. Degene die zich schuldig maakt aan een misdaad wordt een misdadiger of crimineel genoemd. (nl)
- Przestępstwo – czyn zabroniony uznany za zasadniczo społecznie szkodliwy lub społecznie niebezpieczny, konkretnie zdefiniowany i zagrożony karą na mocy prawa karnego. W większości krajów istnieją kodeksy karne, zawierające zbiory norm prawa karnego, lecz w niektórych krajach takiej kodyfikacji nie przeprowadzono. (pl)
- Delinquência é o comportamento caracterizado por repetidas ofensas (delitos), considerado principalmente no seu aspecto social, mas também criminoso. (pt)
- Престу́пность — это исторически изменчивое социальное и уголовно-правовое негативное явление, представляющее собой систему преступлений, совершённых на определённой территории в тот или иной период времени. Аморальные поступки, добро и зло присущи любому человеческому обществу, однако существование в первобытном обществе антиобщинных деяний и санкций за них не означало существования преступности. Преступность появилась только с возникновением права. (ru)
- Crime é uma infração de maior potencial ofensivo e um tipo de espécie do gênero Infração Penal, que é toda conduta que gera lesão penalmente relevante a um bem jurídico tutelado pelo estado, que está previamente tipificado como ilícita e que determine, expressamente, o conceito primário e secundário do tipo penal. A palavra vem do termo latino crimen, ou delito, considerado como a violação de uma norma penal - lei penal, não punível pela lei ou por um estado ou outra autoridade quando os factos não são praticados por dolo ou negligência mas sejam determinados por uma ilegalidade ou transgressão aos direitos de outrem. Se a ilegalidade for cometida pelo próprio e contra ele mesmo, ou contra terceiros, e aquele reagir a essa ilegalidade ou promover a reacção contrária de terceiros, só ele é o responsável, e por isso punido por todos os factos seguintes em razão da autoria (pessoa que dá início a todos os factos em sequência até ao fim do crime, acontecimento, catástrofe ou monstruosidade). Pela Constituição, só o autor pode ser punido, embora, excepcionalmente, também o aproveitador da autoria (quem aproveita um crime para exceder a legítima defesa ou obter lateralmente outro fim ou benefício ilícito, portando embora de forma independente do autor ou do reactor). Muitas vezes, o aproveitamento é determinado por corrupção do autor a outro agente, como plano B de um crime, por exemplo a encomenda de outros factos, ou de um processo para perseguição de alguém, etc. Ou seja, os factos que constituem um crime são sempre determinados por algo, que pode ser uma ilegalidade ou um direito (legalidade), mas só é punível o facto ilegal (quem praticou um crime determinado por um facto ilegal não pode ser punido mas sim quem determinou a reacção a um facto ilegal e desde que haja culpa ou autoria e também dolo (intenção). Há intenção ou dolo no agente que actuou com a consciência de que tal iria ter um resultado ou fim ilícito, embora soubesse naturalmente que era proibido e que por isso até a lei o proibia. Em suma, crimes todos nós os praticamos e até no dia-a-dia, quer seja através de um embuste ou mentira ou por abuso de poder. Mas um “crime punível” é praticado por via ilegal ou com uma forma proibida pela lei penal e por isso com consciência ou responsabilidade e sempre para atingir um fim ilegítimo, ou contra direito, ou por exemplo para simplesmente criar um prejuízo a terceiro. Ao contrário, a reacção a um facto doloso (a legítima defesa ou o estado de necessidade), ou reacção a um crime punível, são factos praticados legitimamente e muitas vezes com coragem, e por isso é que não puníveis e muitas vezes até aos seus agentes é atribuído o título de heróis do bem ou da humanidade. O direito é um poder, mas um poder de legitimidade e não da ilegalidade, daí que, por lei, o consentimento na prática de um crime punível, contra o próprio ou contra terceiros, é sempre também um crime punível. Porque a lei proíbe a prática de qualquer crime punível e seja por que motivo for. O termo "crime" não tem, no direito penal moderno, qualquer definição simples e universalmente aceite, A visão mais popular é que o crime é uma categoria criada pela lei, devido a ignorância ou até como meio de garantir negócios ilegais escondidos pelos agentes do estado sombra. Em outras palavras, algo é um crime se declarado como tal pela lei pertinente e aplicável. Uma definição proposta é que um crime é um ato nocivo não apenas para um indivíduo, mas também para uma comunidade, sociedade ou o estado. Tais actos são então proibidos e puníveis por lei. O comportamento criminal é definido pelas leis de jurisdições particulares e, por vezes, há grandes diferenças mesmo dentro dos países sobre quais tipos de comportamento são proibidos. A conduta que é legal em um país ou jurisdição pode ser criminosa em outra e a atividade que equivale a uma infração trivial em uma jurisdição pode constituir um crime grave em outros lugares. A mudança dos tempos e atitudes sociais podem levar a mudanças no Direito penal de modo que o comportamento que antes era criminoso pode tornar-se legal por exemplo, o aborto, outrora proibido, exceto nas circunstâncias mais incomuns, é legal em muitos países. (pt)
- Преступле́ние (уголо́вное преступле́ние) — правонарушение (общественно опасное деяние), совершение которого влечёт применение к лицу мер уголовной ответственности. Преступления могут выделяться из общей массы правонарушений по формальному признаку (установление за них уголовного наказания, запрещённость уголовным законом), а также по материальному признаку (высокая степень опасности их для общества, существенность причиняемых ими нарушений правопорядка). Преступление в самом общем понимании представляет собой форму делинквентного (преступного) поведения человека. По словам Н. С. Таганцева: Как показывает само наименование «преступление»… такое деяние должно заключать в себе переход, преступление за какой-то предел, отклонение или разрушение чего-либо. Современные уголовные кодексы содержат либо чисто формальное («преступление — деяние, запрещённое уголовным законом под угрозой наказания»), либо формально-материальное определение преступления, включая в него также признак общественной опасности. Кроме того, в странах, использующих принцип субъективного вменения (например в России), в это понятие добавляется признак виновности. (ru)
- Зло́чин — антисоціальний вчинок людини, що посягає на відносини, що склалися в суспільстві, і становить небезпеку суспільному розвитку. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець». Злочином в українському праві є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, більш тяжке, ніж кримінальний проступок. В науці кримінального права злочином називають суспільно небезпечне, винне, протиправне і кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Терміни «кримінальне правопорушення» і «злочин» не є синонімами після 1 липня 2020 року, коли набрав чинності Закон України про кримінальні проступки, передбачений пунктом 1 Прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу України. Нині термін «кримінальне правопорушення» об'єднує в собі поняття «злочин» і «кримінальний проступок». Термін «кримінальний злочин» з точки зору права не має сенсу, оскільки злочином є тільки те діяння, яке передбачене кримінальним законом. (uk)
- Brott är i juridisk mening en gärning i strid med en lagbestämmelse för vilken det är föreskrivet ett straff och där ingen objektiv ansvarsfrihetsgrund föreligger. Den vetenskapliga studien av brott benämns kriminologi. Brottslighet studeras idag inom många samhällsvetenskaper. Brottslighet anses vara ett av de största samhällsproblemen och är ofta föremål för politiska beslut, såsom lagstiftning och olika brottsförebyggande insatser. (sv)
- Злочи́нність — відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповідний період часу. (uk)
- 犯罪（英語：crime）指做出牴觸刑法規範的行為。在一般意義中，「犯罪」一詞也可指侵犯其他同類個體（他人）或嚴重違背社會道德，而普遍不被社會容忍的行為。被裁定罪名成立的人即罪人或稱罪犯。研究犯罪的學科稱為犯罪學。 犯罪在英美法系下被稱爲「威脅，有害或以其他方式危及人身財產，健康，安全和道德福利的行為。」 歐陸法系下，犯罪者被稱爲罪犯、犯人、犯罪分子、犯罪嫌疑人、嫌犯、犯嫌、兇嫌、犯罪行為人、犯罪人、行為人等。 依現代中華人民共和國的刑法來看，犯罪沒有一個簡單又廣為接受的定義，不過在法律中還是為了特定的因素而為犯罪下定義。 最通用的定義是犯罪是由法律定義出來的（若某事被適用的法律視為是犯罪，那就是犯罪）。另一種定義是犯罪是一種不止對其他個體有害，對群體或國家也有害的行為，法律會訂定禁止這様的事，並訂定罰則。 法國社會學家涂爾幹指出，犯罪存在於所有社會當中，所有的社會都有罪犯。謀殺、強姦、販毒及偷竊、詐騙等犯罪是被世界各地禁止的行為。但有關犯罪的明確定義則由刑法訂定。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الجريمة في القانون هي كل انحراف عن المعايير الجمعية التي تتصف بقدر هائل من الجبرية والنوعية والكلية، ومعنى هذا أنه لا يمكن أن تكون جريمة إلا إذا توافرت فيها القيمة التي تقدرها الجماعة وتحترمها، وانعزال حضاري أو ثقافي داخل طائفة من طوائف تلك الجماعة، فلا تعود تقدر تلك القيمة ولا تصبح مهمة لهم، واتجاه عدائي والضغط من جانب أولئك الذين يقدرون تلك القيمة الجمعية، ضد الذين لا يقدرونها. وتختلف الجريمة عن الجنحة في التصنيف القانوني بجسامة الجريمة الخطيرة وتكون عقوبتها الحبس لمدة طويلة وربما يستحق مرتكبها عقوبة الإعدام، أما الجنحة فهي جناية أقل خطورة، ويكون الحكم على مرتكبها بالسجن لمدة أقصر. (ar)
- Kriminalita je veškeré páchání přestupků nebo trestných činů. Vědecky ji zkoumá kriminologie. (cs)
- Trestný čin je označení pro jednání, kterým pachatel zásadním způsobem poškozuje nebo ohrožuje státní mocí chráněné zájmy a které proto stát trestá. Méně závažný delikt se nazývá přestupek. V českém právu jde o protiprávní čin, který trestní zákon označuje za trestný a který vykazuje znaky uvedené v takovém zákoně (§ 13 odst. 1 TrZ). K trestní odpovědnosti za trestný čin je třeba úmyslného zavinění, nestanoví-li trestní zákon výslovně, že postačí zavinění z nedbalosti (§ 13 odst. 2 TrZ). (cs)
- Der Begriff der Kriminalität (von lat. crimen „Beschuldigung, Anklage, Schuld, Verbrechen“) orientiert sich im Wesentlichen an der juristischen Definition der Straftat. Während sich die „Straftat“ oder der materielle Verbrechensbegriff jedoch eher an dem individuellen Verhalten misst, werden mit „Kriminalität“ die Straftaten als Gesamtphänomen (Makrophänomen) bezeichnet. (de)
- Krimo estas ago, per kiu morala aŭ civita leĝo estas grave malobservata. En iuj juraj sistemoj, krimo estas delikto de la plej grava speco, ekzemple murdo, , seksperforto, fraŭdo, ks. Krimulo estas homo kulpa je krimo. (eo)
- Zuzenbidean delinkuentzia indarrean dauden legeen hauste edo delituen multzoa bada ere, terminoa gizarte ikuspuntu batetik nahiz soziologiatik baliatzen da gehienetan, printzipio eta erregelak hausten dituen jokabideak bilduz. Ordenamendu juridikoetan delinkuentziaren ardura delitugileena dela ezartzen bada ere, gizartearen porrota ere dela baieztatu da, delitugilearen jokabidea behar bezala bideratu ez delako edota egitura sozioekonomiko bidegabeen emaitza delako. Maila ezberdineko zenbait delinkuentzia mota bereizten da: delinkuentzia txikia eta kriminalitatea edo delinkuentzia handia. Beste irizpide batzuen arabera, gazte delinkuentzia eta delinkuentzia antolatua ere bereizten dira besteak beste. (eu)
- En lenguaje ordinario, un crimen es una acción indebida o reprensible, en general un delito grave como la acción voluntaria de matar o herir gravemente a alguien. El término crimen no tiene, en el derecho penal moderno, una definición simple y universalmente aceptada, aunque se han proporcionado definiciones legales para ciertos fines. La opinión más popular es que el crimen es una categoría creada por la ley; en otras palabras, algo es un delito si así lo declara la ley pertinente y aplicable. Una definición propuesta es que un crimen (o delito penal) es un acto perjudicial no solo para una víctima sino también para una comunidad, sociedad o Estado ("un error público"). Dichos actos están prohibidos y punibles por ley. (es)
- La délinquance est l'ensemble des infractions et délits commis dans un pays donné pendant une période déterminée. La désistance désigne l'arrêt d'un parcours de délinquance, au contraire de la récidive. Comme le souligne Tony Ferri, « le terme délinquant vient du latin delinquere qui signifie commettre une faute, faillir, manquer à son devoir. Ceci a entraîné la formation du verbe français délinquer, qui renvoie à l’action de se rendre coupable, aux yeux de la loi ou de l’éthique, en commettant une infraction à la règle de droit ou de la morale ». (fr)
- Le crime désigne la catégorie des infractions les plus graves, catégorie plus ou moins vaste suivant les pays et systèmes juridiques. Le terme provient du latin crimen, qui signifie en latin classique « l’accusation » ou le « chef d’accusation » puis, en bas latin, « faute » ou « souillure ». (fr)
- 犯罪（はんざい、英語: crime）とは、刑法などの刑罰法規に規定された構成要件に該当する違法な行為のことである。 なお、犯罪行為を行った者は犯罪者（犯人）と呼ばれる。近代法以前は咎人（とがにん）などと呼ばれていた。 (ja)
- ( 죄인은 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 죄인 (영화) 문서를 참고하십시오.)( 범죄자는 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 범죄자들 문서를 참고하십시오.)
범죄(犯罪, 영어: crime)는 형법과 같이 처벌을 규정하는 법률에 어긋나는 행위를 말한다. 범죄를 저지른 사람을 범죄인(犯罪人), 범죄자(犯罪者)라고 부른다. 형법은 어떤 행위가 범죄에 해당하는지를 규정하고 있다. 오직 법에 의하여서만 범죄가 규정되고 처벌된다는 죄형법정주의는 현대 법치국가의 기본원칙으로 받아들여지고 있다. 한편 법을 어기는 행위가 모두 형사적 범죄가 되는 것은 아닌데, 예컨대 민법의 여러 불법행위 따위가 있다. (ko)
- Il crimine (dal latino crimen, 'decisione giudiziaria', poi 'accusa' e, infine, 'reato'; derivato dal verbo cernĕre, 'distinguere, decidere'), nel diritto penale di vari ordinamenti di civil law, è un reato appartenente alla categoria di maggiore gravità, tra le due o tre nelle quali si dividono i reati. Il soggetto che pone in essere tali attività viene detto criminale. (it)
- Criminaliteit kan zeer algemeen worden gedefinieerd als alles wat door een wettelijke bepaling als misdrijf strafbaar is gesteld. Wat als criminaliteit wordt beschouwd, kan dus verschillen van maatschappij tot maatschappij, al naargelang van de heersende normen. De gedragswetenschap die het fenomeen bestudeert is de criminologie; het technisch onderzoek naar misdrijven wordt wel criminalistiek genoemd, maar vaker forensisch onderzoek. (nl)
- La criminalità è un tipo di attività umana in cui si manifestano violazioni di regole o leggi per le quali un'autorità costituita (tramite meccanismi come i sistemi giuridici) può in ultima analisi prescrivere una pena. Quando l'attività criminale vede la partecipazione di più persone in gruppi organizzati e più o meno articolati, si parla di criminalità organizzata. (it)
- Misdaad is het breken van de wet, dat kan leiden tot veroordeling door een rechter. In België gebruikt men daarvoor het woord misdrijf. De term kan ruim worden gedefinieerd als een strafbaar feit of delict. Het begrip heeft een verschillende juridische betekenis per land. In Nederland wordt de term sinds 1886 niet meer in juridische zin gebruikt. In België is misdaad wel een strafrechtelijk begrip, dat staat voor de ergste misdrijven, terwijl 'wanbedrijf' en 'overtreding' de twee lichtere categorieën zijn. Misdaad wordt ook gebruikt als synoniem voor criminaliteit. Degene die zich schuldig maakt aan een misdaad wordt een misdadiger of crimineel genoemd. (nl)
- Przestępstwo – czyn zabroniony uznany za zasadniczo społecznie szkodliwy lub społecznie niebezpieczny, konkretnie zdefiniowany i zagrożony karą na mocy prawa karnego. W większości krajów istnieją kodeksy karne, zawierające zbiory norm prawa karnego, lecz w niektórych krajach takiej kodyfikacji nie przeprowadzono. (pl)
- Delinquência é o comportamento caracterizado por repetidas ofensas (delitos), considerado principalmente no seu aspecto social, mas também criminoso. (pt)
- Престу́пность — это исторически изменчивое социальное и уголовно-правовое негативное явление, представляющее собой систему преступлений, совершённых на определённой территории в тот или иной период времени. Аморальные поступки, добро и зло присущи любому человеческому обществу, однако существование в первобытном обществе антиобщинных деяний и санкций за них не означало существования преступности. Преступность появилась только с возникновением права. (ru)
- Brott är i juridisk mening en gärning i strid med en lagbestämmelse för vilken det är föreskrivet ett straff och där ingen objektiv ansvarsfrihetsgrund föreligger. Den vetenskapliga studien av brott benämns kriminologi. Brottslighet studeras idag inom många samhällsvetenskaper. Brottslighet anses vara ett av de största samhällsproblemen och är ofta föremål för politiska beslut, såsom lagstiftning och olika brottsförebyggande insatser. (sv)
- Злочи́нність — відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповідний період часу. (uk)
- 犯罪（英語：crime）指做出牴觸刑法規範的行為。在一般意義中，「犯罪」一詞也可指侵犯其他同類個體（他人）或嚴重違背社會道德，而普遍不被社會容忍的行為。被裁定罪名成立的人即罪人或稱罪犯。研究犯罪的學科稱為犯罪學。 犯罪在英美法系下被稱爲「威脅，有害或以其他方式危及人身財產，健康，安全和道德福利的行為。」 歐陸法系下，犯罪者被稱爲罪犯、犯人、犯罪分子、犯罪嫌疑人、嫌犯、犯嫌、兇嫌、犯罪行為人、犯罪人、行為人等。 依現代中華人民共和國的刑法來看，犯罪沒有一個簡單又廣為接受的定義，不過在法律中還是為了特定的因素而為犯罪下定義。 最通用的定義是犯罪是由法律定義出來的（若某事被適用的法律視為是犯罪，那就是犯罪）。另一種定義是犯罪是一種不止對其他個體有害，對群體或國家也有害的行為，法律會訂定禁止這様的事，並訂定罰則。 法國社會學家涂爾幹指出，犯罪存在於所有社會當中，所有的社會都有罪犯。謀殺、強姦、販毒及偷竊、詐騙等犯罪是被世界各地禁止的行為。但有關犯罪的明確定義則由刑法訂定。 (zh)
- En el camp sociològic, un crim és una violació d'una norma o llei per la qual l'autoritat governamental o, en última instància, la força pot prescriure un càstig. La paraula prové del llatí crimen (genitiu criminis), a partir de l'arrel llatina i grega cern κρινω = "jutjo". Originalment significava "càrrec (en la llei), la culpabilitat, l'acusació". (ca)
- Εγκληματικότητα ονομάζεται το σύνολο των αξιόποινων πράξεων που αποδοκιμάζονται ειδικότερα από τους ποινικούς νόμους. Η Εγκληματικότητα προσδιορίζεται κατά τόπο (περιοχή, χώρα), χρόνο, μέγεθος, δομή (είδος - βαρύτητα) και εξέλιξη (αύξηση, μείωση). Κύρια στοιχεία που προσδιορίζουν τα παραπάνω είναι συνηθέστερα αστυνομικές στατιστικές καθώς και παρόμοιες ποινικών δικαστηρίων ή και άλλων δημόσιων φορέων. Η έκταση της εγκληματικότητας σε μία χώρα υπολογίζεται με βάση τον . (el)
- Έγκλημα είναι κατά τον ορισμό του Ποινικού Κώδικα "πράξη άδικη και καταλογιστή στο δράστη της, η οποία τιμωρείται από το νόμο" (Π Κ 14). Το έγκλημα είναι η κεντρική έννοια του Ποινικού Δικαίου. Τα στοιχεία της έννοιας του εγκλήματος, όπως προκύπτουν από αυτόν τον ορισμό, είναι: Τα εγκλήματα ανάλογα με τη βαρύτητα της ποινής διακρίνονται σε κακουργήματα και πλημμελήματα. Πριν τη θέση σε ισχύ του νέου Ποινικού Κώδικα (ν. 4619/2019), υπήρχε και μια τρίτη κατηγορία εγκλημάτων που ονομάζονταν πταίσματα. (el)
- Unter einem Verbrechen wird ein schwerwiegender Verstoß gegen die Rechtsordnung einer Gesellschaft oder die Grundregeln menschlichen Zusammenlebens verstanden. Allgemein gesprochen handelt es sich um eine von der Gemeinschaft als Unrecht betrachtete und von ihrem Gesetzgeber als kriminell eingestufte und mit Strafe bedrohte Verletzung eines Rechtsgutes durch den von einem oder mehreren Tätern schuldhaft gesetzten, verbrecherischen Akt. Besonders schwere (ursprünglich: mit dem Verlust des Lebens zu ahndende) Verbrechen werden auch als Kapitalverbrechen (von lat. caput = „Haupt“) bezeichnet. (de)
- In ordinary language, a crime is an unlawful act punishable by a state or other authority. The term crime does not, in modern criminal law, have any simple and universally accepted definition, though statutory definitions have been provided for certain purposes. The most popular view is that crime is a category created by law; in other words, something is a crime if declared as such by the relevant and applicable law. One proposed definition is that a crime or offence (or criminal offence) is an act harmful not only to some individual but also to a community, society, or the state ("a public wrong"). Such acts are forbidden and punishable by law. (en)
- Krimen lege hauste larria da. Krimenak ez du definizio zehatz bat zuzenbide penalean baina, erailketa, bortxaketa edo lapurreta bezalako ekintzak mundu osoan dira legaren aurkakoak. Hizkera arruntean, krimena ekintza bidegabea edo gaitzesgarria da, oro har delitu larria, hala nola norbait hiltzeko edo larriki zauritzeko ekintza borondatezko. Krimen terminoak ez du, zigor-zuzenbide modernoan, definizio sinple eta unibertsalki onarturik, nahiz eta zenbait helburutarako legezko definizioak eman diren. Iritzi zabalduena da krimena legeak sortutako kategoria bat dela; beste era batera esanda, zerbait delitua da dagokion legeak hala adierazten badu eta aplikagarri. Proposatutako definizio bat da krimen bat (edo delitu penal bat) egintza kaltegarria dela, ez bakarrik biktima batentzat, baita erki (eu)
- Sa ghnáthchaint, is éard is coir (nó coreacht) ann ná gníomh neamhdhleathach is inphionóis faoi ghnáth dhlíthe stáit nó údaráis eile, nó coiriúlacht, nó coirpeacht i dtéarmaí ginearálta. Ní sainmhíniú simplí a nglactar go huilíoch leis sa dlí coiriúil nua-aimseartha don téarma "coir" , cé go raibh sainmhínithe reachtúla curtha ar fáil chun críocha áirithe. Is í an bharúil is coitianta ná an tuairim gur chatagóir is ea coir a cruthaíodh de réir an dlí; i bhfocail eile, tá rud éigin ina coir má tá sí dearbhaithe mar san dlí ábhartha agus infheidhme sa dhlí. (ga)
- Pidana merupakan pinjam terjemah dari bahasa Belanda straf, sering disebut dengan istilah hukuman. Istilah pidana lebih tepat dari istilah hukuman karena hukum sudah lazim merupakan terjemahan dari recht. Dapat dikatakan istilah pidana dalam arti sempit adalah berkaitan dengan hukum pidana. Pidana didefinisikan sebagai suatu penderitaan yang sengaja dijatuhkan/diberikan oleh negara pada seseorang atau beberapa orang sebagai akibat hukum (sanksi) baginya atas perbuatannya yang telah melanggar larangan hukum pidana. Secara khusus larangan dalam hukum pidana ini disebut sebagai tindak pidana (strafbaar feit). (in)
- La criminalité est l'ensemble des actes illégaux, délictueux (délits) et criminels (crimes), commis dans un milieu donné, à une époque donnée. Elle est la transgression des normes juridiques d'un système social. Une norme est une règle qui est donnée physiquement (universelle qui existe toujours et partout, elle est objective) ou socialement (défini par l'être humain et qui diffère selon le temps et l'espace, elle est alors subjective). On distingue la petite criminalité (délinquance) de la grande criminalité (crimes). (fr)
- Crime é uma infração de maior potencial ofensivo e um tipo de espécie do gênero Infração Penal, que é toda conduta que gera lesão penalmente relevante a um bem jurídico tutelado pelo estado, que está previamente tipificado como ilícita e que determine, expressamente, o conceito primário e secundário do tipo penal. (pt)
- Przestępczość – zbiór czynów zabronionych ustawowo pod groźbą kary, a popełnionych na obszarze danej jednostki terytorialnej. Przestępczość jest zjawiskiem społecznym. Charakteryzuje się następującymi cechami:
* stanowi zagrożenie dla obowiązującego porządku prawnego,
* wyraża się we wzroście liczby osób, które popełniły przestępstwa w stosunku do ogółu ludności. (pl)
- Преступле́ние (уголо́вное преступле́ние) — правонарушение (общественно опасное деяние), совершение которого влечёт применение к лицу мер уголовной ответственности. Преступления могут выделяться из общей массы правонарушений по формальному признаку (установление за них уголовного наказания, запрещённость уголовным законом), а также по материальному признаку (высокая степень опасности их для общества, существенность причиняемых ими нарушений правопорядка). Преступление в самом общем понимании представляет собой форму делинквентного (преступного) поведения человека. По словам Н. С. Таганцева: (ru)
- Зло́чин — антисоціальний вчинок людини, що посягає на відносини, що склалися в суспільстві, і становить небезпеку суспільному розвитку. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець». Злочином в українському праві є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, більш тяжке, ніж кримінальний проступок. В науці кримінального права злочином називають суспільно небезпечне, винне, протиправне і кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. (uk)
|
_before_the_Extraordinary_Chambers_in_the_Courts_of_Cambodia_-_20090720.jpg){kind=link}
