| dbo:abstract
|
- L'escita era la llengua parlada pels escites, classificada com a llengua iraniana. D'aquesta llengua només se'n coneixen noms propis i topònims. (ca)
- Οι Σκυθικές γλώσσες σχηματίζουν έναν βορειοανατολικό κλάδο της οικογένειας των με διακριτές γλώσσες, που μιλούνταν από τις Σκυθικές (Σαρματικές και ) φυλές των νομάδων ποιμένων της Σκυθίας (Κεντρική Ασία, Ποντο-Κασπιανή στέπα) ανάμεσα στον 8ο αιώνα Π.Κ.Ε. και τον 5ο αι.. Έως τον 4ο αιώνα δεν είχαν απομείνει παρά μόνον λίγες λέξεις από οποιαδήποτε από τις αναφερόμενες γλώσσες. Οι σκυθικές γλώσσες είναι πιθανό να δημιούργησαν διαλεκτικό συνεχές:
* Οι σκυθοσαρματικές γλώσσες ομιλούνταν κυρίως από ιρανικούς λαούς ήδη από τον 8ο και 7ο αιώνα στην περιοχή της Ουκρανίας, της νότιας Ρωσίας και του Καζακστάν. Η σύγχρονη επιβιώνει ως συνέχεια τις γλωσσικής οικογένειας που καταγράφεται στις σκυθο-σαρματικές επιγραφές, αν και η σκυθο-σαρματική οικογένεια γλωσσών "δεν αντιπροσωπεύει την ίδια [Οσετική] γλώσσα" σε προγενέστερη φάση.
* Την γλώσσα Σάκα στην ανατολή: ομιλείτο στο (το σημερινό Ξινγιάνγκ, Κίνα) και περιλάμβανε τα χοτανεζικά του Χοτάν και τα τουμσουκικά του Τουμσούκ. Οι γλωσσολόγοι κατατάσσουν αυτές τις γλώσσες ως τμήμα βορειοανατολικού κλάδου των . (el)
- Las lenguas escitas o escito-sármatas incluyen varias lenguas iranias del grupo nororiental habladas desde Europa Oriental hasta el norte de India desde la antigüedad tardía hasta finales de la Edad Media en ese área. El territorio histórico comprende la región llamada Escitia que se extendía desde el río Vístula en Europa oriental al Sakastán y Mongolia en Asia Central. Actualmente queda sólo el osetio, que es hablado en el Cáucaso y es un moderno superviviente de las lenguas escitas. (es)
- Les langues scythes sont des langues appartenant au groupe des langues indo-iraniennes auxquelles appartient aussi le sogdien. (fr)
- The Scythian languages (/ˈsɪθiən/ or /ˈsɪðiən/ or /ˈskɪθiən/) are a group of Eastern Iranian languages of the classical and late antique period (the Middle Iranian period), spoken in a vast region of Eurasia by the populations belonging to the Scythian cultures and their descendants. The dominant ethnic groups among the Scythian-speakers were nomadic pastoralists of Central Asia and the Pontic–Caspian steppe. Fragments of their speech known from inscriptions and words quoted in ancient authors as well as analysis of their names indicate that it was an Indo-European language, more specifically from the Iranian group of Indo-Iranian languages. Most of the Scythian languages eventually became extinct, except for modern Ossetian (which descends from the Alanian dialect of Scytho-Sarmatian), Wakhi (which descends from the Khotanese and Tumshuqese forms of Scytho-Khotanese), and Yaghnobi (which descends from Sogdian). Alexander Lubotsky summarizes the known linguistic landscape as follows: Unfortunately, we know next to nothing about the Scythian of that period [Old Iranian] – we have only a couple of personal and tribal names in Greek and Persian sources at our disposal – and cannot even determine with any degree of certainty whether it was a single language. (en)
- Rumpun bahasa Skithia adalah sebuah kelompok bahasa dari rumpun bahasa Iran Pertengahan di Era Klasik dan Abad Kuno Akhir yang digunakan di wilayah luas di Erasia bernama Skithia. Kecuali untuk bahasa Ossetia modern yang merupakan perkembangan dari ragam Alan, seluruh bahasa Skithia telah punah. Adapun bahasa-bahasa Iran Timur seperti bahasa Wakhi yang berhubungan dengan dialek Skithia-Khotan yang dipakai di Kerajaan Khotan dan di wilayah Cekungan Tarim dahulu, kini Xinjiang, China. Lokasi dan batas-batas dari wilayah Skithia berubah-ubah dari waktu ke waktu namun secara umum wilayahnya mencakup sebagaian dari Eropa Timur di timur Sungai Vistula dan sebagian besar wilayah Asia Tengah hingga Cekungan Tarim. Bangsa Skithia kebanyakan adalah peternak nomaden di Asia Tengah dan Stepa Pontus-Kaspia. Penggalan-penggalan dari bahasa mereka yang diketahui dari tulisan-tulisan penulis zaman dahulu serta analisis terhadap nama-nama mereka menunjukkan bahwa bahasa yang mereka gunakan adalah sebuah bahasa rumpun Indo-Eropa, secara spesifik dari rumpun bahasa Iran di keluarga Indo-Iran. Alexander Lubotsky meringkasnya sebagai berikut. Sangat disayangkan bahwa kita hampir tidak tahu satu hal pun mengenai orang Skithia pada masa itu [Iran Lama] – kita hanya memiliki beberapa nama orang dan suku di sumber-sumber Yunani dan Persia - dan kita bahkan tidak dapat menentukan kepastian apakah bahasa mereka hanya satu. (in)
- スキタイ語（スキタイご Scythian languages）は、紀元前8世紀から紀元前1世紀頃、現代のウクライナで用いられた言語。比較言語学的分類において、古代ギリシアの歴史家ヘロドトスが当時のスキタイ語を記録した語彙や文法から、東イラン語群の一言語だと広く考えられている。 スキタイはギリシャ系（カッリピダイ人）、遊牧系（王族スキタイ人、遊牧スキタイ人、別種のスキタイ人）、農耕系（農耕スキタイ人、農民スキタイ人）の3つのスキタイに大きく分けられる。「スキタイ」を国家として捉えるときは遊牧系のスキタイ諸部族の集合を指し、そのうち覇権を握っていた王族スキタイを主体と考える。したがってヘロドトスが伝え聞いたスキタイの言語は主に遊牧系スキタイ人のものだったと思われる。当然のことながらカッリピダイの母語はギリシャ系であったが、そのいっぽうで遊牧系や農耕系のスキタイ諸部族の人々の母語がイラン語派の言語であったかどうかは不明である。彼らは互いの間ではヘロドトスが単純に「スキタイ語」と呼んだ、遊牧系のスキタイ語（とくに王族スキタイ語）と思われる言語を互いに意思疎通する際の共通言語（いわゆるリンガ・フランカ）として話していたと思われる。 また、農耕系のスキタイ人である農耕スキタイや農民スキタイの人々はスラヴ人ないしその先祖（プロト・スラヴ人）の基幹的集団だという説が有力である。農耕スキタイの人々は肥沃なことで有名な黒土地帯（チェルノーゼム）を中心として輸出用の穀物を広く栽培していた。農民スキタイの人々はヘロドトス当時ヒパニース川と呼ばれていた南ブーフ川などの大河川の中下流地域に広く住み、南ブーフ川の河口にあった港湾都市オルビアの市民であることを自認していたため、自給自足の農業のほか水上運送や穀物卸などの商業活動が集団としての特徴的な生業であったと考えられる。実際にスラヴ語が属するバルト・スラヴ語派の各言語は、イラン語派の語彙（スラヴ語のボーグ＝神など）やサテム語の発音（スラヴ語のスト＝百など）を獲得しているので、これは遊牧系のスキタイとの間で頻繁な貿易や混血など何らかの形の深い接触があった結果とも考えられる。現在では、スラヴ語派はゲルマン語派と同様インド・ヨーロッパ祖語の北西集団から発展したもので、スラヴ語派がゲルマン語派から離れていったのはスラヴ祖語の時代のどこかの時点でイラン語派の言語集団との深い接触により新たな語彙や発音（サテム化）を新たに獲得し自分たちの内部で広く流行させていったためと考えられている。ただし、スラヴ祖語からスラヴ語派への発展にイラン系言語の影響を決定的に与えたのが遊牧系のスキタイ人たちのみであったのかどうか最終的に結論づけるのは時期尚早であると言える。この地域の歴史的変遷を追うと、このような影響をスラヴ祖語に与えたのが遊牧系スキタイ人でなくサルマタイ人、ないし遊牧系スキタイ人とサルマタイ人の両方（先に遊牧系スキタイ、のちにサルマタイ）の可能性も考えられるためである。またその流行の原因についても、貿易における互いの民衆同士の意思疎通の必要性、民衆同士の私的な関係による自発的な家族化と混血化、はては（まず有り得ないことだが）近代国民国家に見られるような支配民・被支配民の関係における強制的でシステマチックな全国民言語教育、など、さまざまなケースが可能性としては考えられ、どれが実際に行われていたのかは未だ明確ではない。 (ja)
- 스키타이어란 기원전 8세기부터 기원전 1세기 무렵, 현대의 러시아와 카자흐스탄에 해당하는 지역에서 쓰인 언어이다. 인도유럽어족에 속하며, 고대 그리스 역사가인 헤로도토스가 당시의 스키타이어를 기록한 어휘나 문법으로부터 동인도 이란어족의 한 갈래라고 여겼다. 헤로도토스가 전해 들은 스키타이족 언어는 아마 왕족계 스키타이족의 것으로 보인다. 스키타이에는 그 밖에 전사계의 스키타이어 등이 있어 실제로 그들도 모두 인도이란어계 언어를 썼는지는 불분명하다. (ko)
- Le lingue scitiche (talvolta considerate come un unico idioma, lo scitico) sono le lingue indoiraniche del periodo antico e tardo-antico, parlate nella vasta regione eurasiatica nota come Scizia. Appartengono alle lingue iraniche orientali e comprendono tre forme principali: lo scitico propriamente detto, l'alanico e l'antico osseto. (it)
- De Scythische talen zijn een groep van Oost-Iraanse talen uit de klassieke en de late oudheid, gesproken in een uitgestrekt gebied van Eurazië genaamd Scythië. Behalve het moderne Ossetisch, dat afstamt van de Alaanse variant, worden deze talen allemaal als uitgestorven beschouwd. Moderne Oost-Iraanse talen zoals het Wachi zijn echter verwant aan de Oost-Scytho-Hotanese dialecten die in de koninkrijken Hotan en Tumxuk in het oude Tarimbekken, in het zuiden van het huidige Xinjiang, China werden gesproken. De locatie en omvang van Scythië varieerden door de tijd heen, maar omvatte over het algemeen het deel van Oost-Europa ten oosten van de rivier de Wisła en een groot deel van Centraal-Azië tot aan het Tarimbekken. De sprekers maakten deel uit van de bredere , waaronder de Massageten, Saken, Sarmaten, Scythen en anderen. De dominante etnische groepen onder de Scythische sprekers waren de nomadische herders van Centraal-Azië en de Pontisch-Kaspische steppe . Fragmenten van hun taal die bekend zijn uit inscripties en woorden die door oude auteurs zijn genoemd, evenals analyse van hun namen geven aan dat het een Indo-Europese taal was, in het bijzonder van de Iraanse groep Indo-Iraanse talen. (nl)
- Język scytyjski – język z grupy wschodnioirańskiej, używany w starożytności w Scytii (obecnie Ukraina, południowa Rosja i Kazachstan), spokrewniony z językiem sogdyjskim i . Po najeździe Hunów zastąpiony przez języki tureckie. Współcześnie jego jedyną pozostałością jest język osetyjski. (pl)
- As línguas citas são todos os idiomas falados por todos os povos que habitaram uma vasta região da Eurásia conhecida como Cítia, que se estendia, durante a Antiguidade, do rio Vístula, no Leste Europeu, até a Mongólia. Nesta definição também são incluídas algumas línguas faladas no leste do atual Irã e na Ásia Central. Estes povos foram designados historicamente por autores antigos como "citas", nome que lhes costumava ser atribuído, e falavam línguas de diferentes grupos e famílias. Seu meio de subsistência variavam do sedentarismo agricultural ao nomadismo pastoral. Eram guerreiros e comerciantes. Os grupos étnicos dominantes entre os citas, no entanto, eram os pastores nômades da Ásia Central e da estepe pôntico-cáspia. Fragmentos de seu idioma, registrados em inscrições e trechos citados por autores antigos, bem como a análise de seus nomes, indicaram que ele pertenceria à família linguística indo-europeia, mais especificamente ao das línguas iranianas, que por sua vez fazem parte das línguas indo-iranianas. Além disto, as classificações não são conclusivas. Alexander Lubotsky sumarizou da seguinte maneira o cenário linguístico conhecido: (pt)
- Ски́фо-сарма́тские языки (также Скифский язык, Скифо-сарматские наречия) — родственные мёртвые языки восточно-иранской подгруппы иранских языков, распространенных в VIII в. до н. э. — X в. н. э. на территории современной Украины, Венгрии, Молдавии, Румынии, Казахстана и юга России. (ru)
- Скіфська, або скитська мова — мова європейських скіфів (сколотів) класичного та еліністичного періоду, яка належить до східних іранських мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини. Належить до давньоіранських мов. Інколи під визначенням «скіфська мова» розуміють сукупність «скіфо-сарматських діалектів» — мов (діалектів) «іраномовних сакських чи скіфських племен, розповсюджених в сер. І тис. до н. е. на величезній території — від узбережжя Чорного моря до кордонів Китаю». Саме така сукупність давньосхідноіранських мов має код xsc й у цій статті не розглядається. Отже, аналіз наявного матеріалу дає підстави для припущень, що скіфська (сколотська) була близька до мов, які згодом лягли в основу таких мов, як пушту, бактрійська, мунджанська-їдга (далі мови бактрійського кола). (uk)
|
| dbo:languageFamily
| |
| dbo:spokenIn
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 41128 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:dia
| |
| dbp:era
| |
| dbp:ethnicity
|
- Scythians, Sarmatians, and Alans (en)
|
| dbp:fam
| |
| dbp:familycolor
| |
| dbp:glotto
| |
| dbp:glottoname
| |
| dbp:imagecaption
|
- The approximate distribution of Eastern Iranian languages in 100 BC appears in orange. (en)
|
| dbp:imagesize
| |
| dbp:lc
|
- oos (en)
- xln (en)
- xsc (en)
|
| dbp:ld
|
- Scythian (en)
- Alanian (en)
- Old Ossetian (en)
|
| dbp:linglist
|
- oos (en)
- xln (en)
- xsc (en)
|
| dbp:lingname
|
- Scythian (en)
- Alanian (en)
- Old Ossetian (en)
|
| dbp:name
| |
| dbp:notice
| |
| dbp:region
| |
| dbp:states
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:wordnet_type
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- L'escita era la llengua parlada pels escites, classificada com a llengua iraniana. D'aquesta llengua només se'n coneixen noms propis i topònims. (ca)
- Las lenguas escitas o escito-sármatas incluyen varias lenguas iranias del grupo nororiental habladas desde Europa Oriental hasta el norte de India desde la antigüedad tardía hasta finales de la Edad Media en ese área. El territorio histórico comprende la región llamada Escitia que se extendía desde el río Vístula en Europa oriental al Sakastán y Mongolia en Asia Central. Actualmente queda sólo el osetio, que es hablado en el Cáucaso y es un moderno superviviente de las lenguas escitas. (es)
- Les langues scythes sont des langues appartenant au groupe des langues indo-iraniennes auxquelles appartient aussi le sogdien. (fr)
- 스키타이어란 기원전 8세기부터 기원전 1세기 무렵, 현대의 러시아와 카자흐스탄에 해당하는 지역에서 쓰인 언어이다. 인도유럽어족에 속하며, 고대 그리스 역사가인 헤로도토스가 당시의 스키타이어를 기록한 어휘나 문법으로부터 동인도 이란어족의 한 갈래라고 여겼다. 헤로도토스가 전해 들은 스키타이족 언어는 아마 왕족계 스키타이족의 것으로 보인다. 스키타이에는 그 밖에 전사계의 스키타이어 등이 있어 실제로 그들도 모두 인도이란어계 언어를 썼는지는 불분명하다. (ko)
- Le lingue scitiche (talvolta considerate come un unico idioma, lo scitico) sono le lingue indoiraniche del periodo antico e tardo-antico, parlate nella vasta regione eurasiatica nota come Scizia. Appartengono alle lingue iraniche orientali e comprendono tre forme principali: lo scitico propriamente detto, l'alanico e l'antico osseto. (it)
- Język scytyjski – język z grupy wschodnioirańskiej, używany w starożytności w Scytii (obecnie Ukraina, południowa Rosja i Kazachstan), spokrewniony z językiem sogdyjskim i . Po najeździe Hunów zastąpiony przez języki tureckie. Współcześnie jego jedyną pozostałością jest język osetyjski. (pl)
- Ски́фо-сарма́тские языки (также Скифский язык, Скифо-сарматские наречия) — родственные мёртвые языки восточно-иранской подгруппы иранских языков, распространенных в VIII в. до н. э. — X в. н. э. на территории современной Украины, Венгрии, Молдавии, Румынии, Казахстана и юга России. (ru)
- Οι Σκυθικές γλώσσες σχηματίζουν έναν βορειοανατολικό κλάδο της οικογένειας των με διακριτές γλώσσες, που μιλούνταν από τις Σκυθικές (Σαρματικές και ) φυλές των νομάδων ποιμένων της Σκυθίας (Κεντρική Ασία, Ποντο-Κασπιανή στέπα) ανάμεσα στον 8ο αιώνα Π.Κ.Ε. και τον 5ο αι.. Έως τον 4ο αιώνα δεν είχαν απομείνει παρά μόνον λίγες λέξεις από οποιαδήποτε από τις αναφερόμενες γλώσσες. Οι σκυθικές γλώσσες είναι πιθανό να δημιούργησαν διαλεκτικό συνεχές: (el)
- Rumpun bahasa Skithia adalah sebuah kelompok bahasa dari rumpun bahasa Iran Pertengahan di Era Klasik dan Abad Kuno Akhir yang digunakan di wilayah luas di Erasia bernama Skithia. Kecuali untuk bahasa Ossetia modern yang merupakan perkembangan dari ragam Alan, seluruh bahasa Skithia telah punah. Adapun bahasa-bahasa Iran Timur seperti bahasa Wakhi yang berhubungan dengan dialek Skithia-Khotan yang dipakai di Kerajaan Khotan dan di wilayah Cekungan Tarim dahulu, kini Xinjiang, China. (in)
- The Scythian languages (/ˈsɪθiən/ or /ˈsɪðiən/ or /ˈskɪθiən/) are a group of Eastern Iranian languages of the classical and late antique period (the Middle Iranian period), spoken in a vast region of Eurasia by the populations belonging to the Scythian cultures and their descendants. The dominant ethnic groups among the Scythian-speakers were nomadic pastoralists of Central Asia and the Pontic–Caspian steppe. Fragments of their speech known from inscriptions and words quoted in ancient authors as well as analysis of their names indicate that it was an Indo-European language, more specifically from the Iranian group of Indo-Iranian languages. (en)
- De Scythische talen zijn een groep van Oost-Iraanse talen uit de klassieke en de late oudheid, gesproken in een uitgestrekt gebied van Eurazië genaamd Scythië. Behalve het moderne Ossetisch, dat afstamt van de Alaanse variant, worden deze talen allemaal als uitgestorven beschouwd. Moderne Oost-Iraanse talen zoals het Wachi zijn echter verwant aan de Oost-Scytho-Hotanese dialecten die in de koninkrijken Hotan en Tumxuk in het oude Tarimbekken, in het zuiden van het huidige Xinjiang, China werden gesproken. (nl)
- スキタイ語（スキタイご Scythian languages）は、紀元前8世紀から紀元前1世紀頃、現代のウクライナで用いられた言語。比較言語学的分類において、古代ギリシアの歴史家ヘロドトスが当時のスキタイ語を記録した語彙や文法から、東イラン語群の一言語だと広く考えられている。 スキタイはギリシャ系（カッリピダイ人）、遊牧系（王族スキタイ人、遊牧スキタイ人、別種のスキタイ人）、農耕系（農耕スキタイ人、農民スキタイ人）の3つのスキタイに大きく分けられる。「スキタイ」を国家として捉えるときは遊牧系のスキタイ諸部族の集合を指し、そのうち覇権を握っていた王族スキタイを主体と考える。したがってヘロドトスが伝え聞いたスキタイの言語は主に遊牧系スキタイ人のものだったと思われる。当然のことながらカッリピダイの母語はギリシャ系であったが、そのいっぽうで遊牧系や農耕系のスキタイ諸部族の人々の母語がイラン語派の言語であったかどうかは不明である。彼らは互いの間ではヘロドトスが単純に「スキタイ語」と呼んだ、遊牧系のスキタイ語（とくに王族スキタイ語）と思われる言語を互いに意思疎通する際の共通言語（いわゆるリンガ・フランカ）として話していたと思われる。 (ja)
- As línguas citas são todos os idiomas falados por todos os povos que habitaram uma vasta região da Eurásia conhecida como Cítia, que se estendia, durante a Antiguidade, do rio Vístula, no Leste Europeu, até a Mongólia. Nesta definição também são incluídas algumas línguas faladas no leste do atual Irã e na Ásia Central. Estes povos foram designados historicamente por autores antigos como "citas", nome que lhes costumava ser atribuído, e falavam línguas de diferentes grupos e famílias. Seu meio de subsistência variavam do sedentarismo agricultural ao nomadismo pastoral. Eram guerreiros e comerciantes. (pt)
- Скіфська, або скитська мова — мова європейських скіфів (сколотів) класичного та еліністичного періоду, яка належить до східних іранських мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини. Належить до давньоіранських мов. Інколи під визначенням «скіфська мова» розуміють сукупність «скіфо-сарматських діалектів» — мов (діалектів) «іраномовних сакських чи скіфських племен, розповсюджених в сер. І тис. до н. е. на величезній території — від узбережжя Чорного моря до кордонів Китаю». Саме така сукупність давньосхідноіранських мов має код xsc й у цій статті не розглядається. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Escita (ca)
- Σκυθικές γλώσσες (el)
- Lenguas escito-sármatas (es)
- Rumpun bahasa Skithia (in)
- Lingue scitiche (it)
- Langues scythes (fr)
- スキタイ語 (ja)
- 스키타이어 (ko)
- Scythische talen (nl)
- Język scytyjski (pl)
- Scythian languages (en)
- Скифо-сарматские языки (ru)
- Línguas citas (pt)
- Скіфська мова (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
| |
| is dbo:language
of | |
| is dbo:languageFamily
of | |
| is dbo:wikiPageDisambiguates
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:ancestor
of | |
| is dbp:commonLanguages
of | |
| is dbp:fam
of | |
| is dbp:langs
of | |
| is dbp:languages
of | |
| is owl:differentFrom
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
