Павелко Андрій Васильович
Андрій Павелко | ||||
---|---|---|---|---|
Павелко Андрій Васильович | ||||
Народився | 7 жовтня 1975 (49 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | політик | |||
Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | |||
Членство | Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання | |||
Посада | Президент Федерації футболу України | |||
Партія | Блок Петра Порошенка | |||
Родичі | Олександр Петровський (сват) | |||
Діти | Микита АнастасіяЛіза (позашлюбна) | |||
Нагороди | ||||
|
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
безпартійний (ВО «Батьківщина») | 12 грудня 2012 | — | 22 жовтня 2013 |
Народний депутат України | |||
8-го скликання | |||
Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Андрі́й Васи́льович Паве́лко (нар. 7 жовтня 1975, Дніпро, УРСР) — український політик, народний депутат. З 6 березня 2015 до 25 січня 2024 року — президент Української асоціації футболу[1]. Син Микита — зять дніпровського кримінального авторитета Олександра Петровського («Нарік»)[2]. 16 червня 2023 Шевченківський районний суд Львова затвердив обвинувачення прокуратури в шахрайстві та розкраданні Павелком коштів у розмірі 26.5 млн грн, призначених для будівництва заводу з виготовлення штучної трави. Згідно з рішенням суду Павелка взяли під варту та відправили на 60 днів у СІЗО без можливості внесення застави[3][4].
Закінчив Юридичну академію ім. Я. Мудрого, спеціальність — «правознавство» (2003), факультет перепідготовки фахівців ДНУ, спеціальність — «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» (2005), аспірант заочної форми навчання Дніпропетровського інституту Академії державного управління при Президентові України на кафедрі «Державне управління та місцеве самоврядування».
- 1993–1994 — технік Дніпропетровського ІОЦ.
- 1995–1997 — директор АТЗТ «Стройдніпросервіс», м. Дніпро.
- 1997–1998 — заступник директора «Дніпромайн», м. Дніпро.
- 1998–2001 — директор ТОВ «Ніктранс», м. Дніпро.
- 2001–2003 — заступник директора, директор «Дніпромайну», м. Дніпро.
- З 2001 — голова Федерації футболу в Дніпропетровській області.
- З 2003 — заступник генерального директора ТОВ «Вініл» (колишній «Дніпромайн»).
- 17 березня 2009 — обраний головою Дніпровського обласного відділення Національного олімпійського комітету України
- 28 вересня 2010 — висунутий Фронтом змін у кандидати на посаду міського голови м. Дніпра.
- 6 березня 2015 — обраний президентом Федерації футболу України.
- З 2015 по 2017 рік — заступник голови Комітету національних асоціацій УЄФА.
- 11 травня 2017 року — обраний членом Дисциплінарного комітету ФІФА.
- 1 червня 2017 року — обраний заступником голови Юридичного комітету УЄФА.
- 16 червня 2017 року — обраний президентом Громадської спілки «Українська асоціація футболу».
- 7 лютого 2019 року — обраний до складу Виконавчого комітету УЄФА.
- 29 травня 2019 року — обраний головою Комітету УЄФА зі статусу гравців, трансферів, агентів та матч-агентів.
Посів друге місце на виборах мера Дніпра (12 % голосів), пройшов до Дніпровської міськради, де очолив комісію з питань освіти, культури, молоді та спорту.
На парламентських виборах 2012 року балотувався до парламенту від партії «Батьківщина», ставши нардепом. Голова підкомітету з питань електроенергетики Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
У жовтні 2013 року вийшов з партії «Фронт змін», очолив партію «Демократи» (колишня Партія національно-економічного розвитку України) та був виключений з фракції «Батьківщини» у ВРУ[5].
На парламентських виборах 2014 став нардепом від БПП (№ 33 за партійним списком)[6]. Заступник голови фракції, голова Комітету ВРУ з питань бюджету. Є, зокрема, автором закону «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень» (2243а[7]), який увів чіткішу законодавчу схему щодо протидії та відповідальності за договірні матчі.
Павелка підозрювали в зловживанні при будівництві штучних футбольних міні-полів, у червні 2018 НАБУ відкрило відповідне провадження. ТОВ «Ініціативи майбутнього», діяльність якої повязують з братами Суркісами, була заявником провадження[8]. У січні 2022 року в САП заявили[9], що доказі вини Павелка втановлено не було[10]. Справу передали до Нацполіції.
2020 року у Верховній раді утворили тимчасову слідчу комісію з розслідування будівництва штучних футбольних міні-полів, після початку роботи комісії було відкрито сім кримінальних проваджень в Україні, інші справи — в Німеччині, Швейцарії та на Кіпрі[11]. 2020 року представники НАБУ, ГПУ і Нацполіції заявили про відсутність кримінальних проваджень щодо Павелка[12].
У листопаді 2020 року нардепи відмовилися голосувати за продовження термінів роботи ТСК[13] Проміжні висновки комісії свідчили про відсутність доказів проти керівництва УАФ[14].
29 листопада 2022 року, Печерський районний суд міста Києва призначив заарештувати Павелка та Генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького на два місяці з заставою 9,88 млн грн[15][16], однак невдовзі, після внесення застави, він вийшов на волю.
У лютому 2023 року, Печерський районний суд міста Києва відсторонив від посади президента Української асоціації футболу Андрія Павелка до 17 березня у зв'язку з обвинуваченнями у корупції та розкраданні коштів[17].
16 червня 2023 року, Шевченківським районним судом м. Львова[18] було ухвалено рішення про арешт президента УАФ Андрія Павелка, його відправили до СІЗО на 60 діб[19]. Адвокати УАФ заявили про замовність кримінального переслідування Павелка, а рішення про арешт назвали безпідставним та оскаржили його.
У липні 2023 року Апеляційний суд не задовольнив прохання Андрія Павелка про зміну запобіжного заходу[20].
29 лютого 2024 року, Львівський апеляційний суд звільнив Андрія Павелка з-під варти[21].
У квітні 2024 року Українська асоціація футболу оприлюднила попередні результати перевірки її діяльності за 2015—2023 роки. За попередніми результатами аудиту, за час керівництва Павелка УАФ зазнала збитків на 1,3 мільярда гривень[22].
Під час роботи у ВРУ ініціював прийняття закону про «Запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень», який парламент прийняв у листопаді 2015 року[23][24].
Законопроєкт включає в себе механізми запобігання та виявлення впливу корупційних правопорушень на результати спортивних змагань, питання відповідальності за порушення та усунення їхніх наслідків, міжнародного співробітництва у боротьбі з корупцією у сфері спорту[25][26].
- Син Микита, донька Анастасія[27].
- Сват — Олександр Петровський, кримінальний авторитет з м. Дніпра[28].
- Кубок Ліги чемпіонів з'явився на фото в Instagram в руках позашлюбної доньки Павелка Лізи Чаус (її мати — Катерина Чаус)[27]. Фото згодом видалили, але це спричинило негативну реакцію чиновників УЄФА, бо за правилами трофей має переміщатися виключно під охороною та передаватися тільки офіційним особам[29][30]. Згодом кубок виставили в одному з храмів м. Дніпра, де Павелко тримає його зі своїм сватом, кримінальним авторитетом, підприємцем і меценатом Олександром Петровським[28].
- У червні 2018 року НАБУ відкрила справу за фактом будівництва заводу для виробництва трави для футбольних полів. У 2022 році НАБУ повідомило про відсутність вини Павелка, і САП змінив у ній підслідність.
- В листопаді 2019 року ГПУ на запит адвоката видала інформацію, що кримінальних проваджень щодо Павелка не було[31].
- У вересні 2018 року низка антикорупційних організацій заявила, що НАЗК затягує перевірку декларації Павелка щодо розслідування конфлікту інтересів через сумісництво в бюджетному комітеті ВРУ та ФФУ[32].
- У серпні 2021 року Українська асоціація футболу повідомила про відмову Андрія Шевченка продовжити контракт з УАФ та надалі обіймати посаду головного тренера національної збірної [33].
- Іменна вогнепальна зброя (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[34]
- Медаль «За працю і звитягу» (19 серпня 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, досягнення високих спортивних результатів футбольними збірними командами України, підготовку спортсменів міжнародного класу[35].
- Відомча заохочувальна відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (6 травня 2014) — пістолет «Sig Sauer Р226 ЕЕ Е2», № W 743052, калібр 9x19 мм[36]
- Медаль Федерації футболу України «За заслуги» (2005)
- ↑ Registered & Protected by MarkMonitor. forbes.ua (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 2 березня 2018.
- ↑ Несвята трійця: як Павелко, "Нарік" і священик "прославили" Кубок Ліги чемпіонів. ТСН. 24 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Президента УАФ Андрія Павелка заарештовано. 24 Канал (укр.). 16 червня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
- ↑ Boffey, Daniel (16 червня 2023). Head of Ukraine Football Association to be detained before fraud trial. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 липня 2023.
- ↑ Виключений з фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Андрій Павелко назвав рішення колег «боягузливим». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 листопада 2013.
- ↑ Korrespondent.net. Досье партии - Партия "Блок Петра Порошенко". Досье | Korrespondent.net. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 2 березня 2018.
- ↑ Проєкт Закону про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень. http://w1.c1.rada.gov.ua. офсайт ВРУ. Архів оригіналу за 12 січня 2019.
- ↑ НАБУ почало розслідування щодо можливих зловживань голови ФФУ Павелка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ САП продовжила розслідування справи проти Павелко до серпня 2021 року. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Доказательств вины президента УАФ Павелко по делу "футбольных мини-полей" нет, — глава САП — Delo.ua. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
- ↑ За фактами корупційних злочинів Павелка відкрито сім кримінальних проваджень, - нардеп. РБК-Украина (рос.). Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (15 червня 2020). НАБУ, ГПУ и полиция опровергли наличие уголовных производств в отношении Павелко. Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
- ↑ Скандальна “футбольна” ТСК перестала існувати: в Раді не захотіли підігравати політичним інтересам. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
- ↑ Украина, Комментарии (3 червня 2020). Зважаючи на висновок футбольної ТСК, існування такої комісії є абсурдним, – депгрупа "Довіра". Коментарі Україна (ua) . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
- ↑ Печерський суд взяв під арешт президента УАФ Павелка, — журналіст Андріюк // Еспресо. — 2022. — 29 листопада.
- ↑ Президент УАФ Павелко арештований на два місяці: є нюанс. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ Суд відсторонив Павелка від посади президента УАФ. Той вже подав апеляцію (українською) . Суспільне. 17 лютого 2023.
- ↑ Шевченківський районний суд м. Львова
- ↑ Президента УАФ Андрія Павелка відправили до СІЗО на 60 діб. 16.06.2023, 13:55
- ↑ Суд не задовольнив апеляцію Павелка – президент УАФ продовжить перебування в СІЗО.
- ↑ Павелка випустили із СІЗО. Джерело повідомило деталі. 29.02.2024, 16:44
- ↑ За час керівництва Павелка УАФ зазнала збитків на 1,3 мільярда гривень. babel.ua (укр.). 18 квітня 2024. Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ Закон Павелка з протидії корупції у спорті набуде чинності 3 грудня. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Як працюватиме «Закон Павелка». https://uaf.ua. УАФ. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ Порошенко підписав закон про в'язницю за договірняки у спорті. https://lb.ua. Лівий берег. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ а б В Україні розгорається скандал через фото дітей і родичів президента ФФУ Андрія Павелка з кубком Ліги чемпіонів [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Прямий.
- ↑ а б Павелко потрапив у новий скандал з Кубком Ліги Чемпіонів. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
- ↑ В УЕФА отреагировали на скандал с кубком Лиги Чемпионов [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ Мережі обурило фото доньки президента ФФУ з Кубком Ліги чемпіонів [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Еспресо
- ↑ Генпрокуратура: Жодних кримінальних проваджень щодо президента УАФ Андрія Павелка не існує. Ukrainenews Agency (укр.). 14 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Новий «рекорд» України. Чиновники НАЗК розтягнули перевірку декларації нардепа. ТСН.ua (укр.). 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ Офіційно. 30 липня 2021 року закінчився контракт між Українською асоціацією футболу та тренерським штабом збірної України на чолі з Андрієм Шевченком - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. uaf.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів // «Українська правда», Р. Романюк, М. Жартовська, 13 січня 2017 р.
- Досьє на Rbc.ua [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Досьє на сайті «Фронту змін»
- Народились 7 жовтня
- Народились 1975
- Уродженці Дніпра
- Випускники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Випускники Дніпровського університету
- Нагороджені медаллю «За працю і звитягу»
- Нагороджені відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя»
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (МВС України)
- Народні депутати України 8-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени партії «Європейська Солідарність»
- Члени «Фронту Змін»
- Президенти Федерації футболу України
- Фракція Блоку Петра Порошенка у ВР України 8-го скликання
- Чиновники УЄФА