Очікує на перевірку

Павелко Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Павелко
Павелко Андрій Васильович
Андрій Павелко 2019 року
Народився7 жовтня 1975(1975-10-07) (49 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
ПосадаПрезидент Федерації футболу України
ПартіяБлок Петра Порошенка
РодичіОлександр Петровський (сват)
Діти

Микита

Анастасія
Ліза (позашлюбна)
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 22 жовтня 2013
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Андрі́й Васи́льович Паве́лко (нар. 7 жовтня 1975, Дніпро, УРСР) — український політик, народний депутат. З 6 березня 2015 до 25 січня 2024 року — президент Української асоціації футболу[1]. Син Микита — зять дніпровського кримінального авторитета Олександра Петровського («Нарік»)[2]. 16 червня 2023 Шевченківський районний суд Львова затвердив обвинувачення прокуратури в шахрайстві та розкраданні Павелком коштів у розмірі 26.5 млн грн, призначених для будівництва заводу з виготовлення штучної трави. Згідно з рішенням суду Павелка взяли під варту та відправили на 60 днів у СІЗО без можливості внесення застави[3][4].

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Юридичну академію ім. Я. Мудрого, спеціальність — «правознавство» (2003), факультет перепідготовки фахівців ДНУ, спеціальність — «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» (2005), аспірант заочної форми навчання Дніпропетровського інституту Академії державного управління при Президентові України на кафедрі «Державне управління та місцеве самоврядування».

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 19931994 — технік Дніпропетровського ІОЦ.
  • 19951997 — директор АТЗТ «Стройдніпросервіс», м. Дніпро.
  • 19971998 — заступник директора «Дніпромайн», м. Дніпро.
  • 19982001 — директор ТОВ «Ніктранс», м. Дніпро.
  • 20012003 — заступник директора, директор «Дніпромайну», м. Дніпро.
  • З 2001 — голова Федерації футболу в Дніпропетровській області.
  • З 2003 — заступник генерального директора ТОВ «Вініл» (колишній «Дніпромайн»).
  • 17 березня 2009 — обраний головою Дніпровського обласного відділення Національного олімпійського комітету України
  • 28 вересня 2010 — висунутий Фронтом змін у кандидати на посаду міського голови м. Дніпра.
  • 6 березня 2015 — обраний президентом Федерації футболу України.
  • З 2015 по 2017 рік — заступник голови Комітету національних асоціацій УЄФА.
  • 11 травня 2017 року — обраний членом Дисциплінарного комітету ФІФА. 
  • 1 червня 2017 року — обраний заступником голови Юридичного комітету УЄФА.
  • 16 червня 2017 року — обраний президентом Громадської спілки «Українська асоціація футболу».
  • 7 лютого 2019 року — обраний до складу Виконавчого комітету УЄФА.
  • 29 травня 2019 року — обраний головою Комітету УЄФА зі статусу гравців, трансферів, агентів та матч-агентів.

Політика

[ред. | ред. код]

Посів друге місце на виборах мера Дніпра (12 % голосів), пройшов до Дніпровської міськради, де очолив комісію з питань освіти, культури, молоді та спорту.

На парламентських виборах 2012 року балотувався до парламенту від партії «Батьківщина», ставши нардепом. Голова підкомітету з питань електроенергетики Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У жовтні 2013 року вийшов з партії «Фронт змін», очолив партію «Демократи» (колишня Партія національно-економічного розвитку України) та був виключений з фракції «Батьківщини» у ВРУ[5].

На парламентських виборах 2014 став нардепом від БПП (№ 33 за партійним списком)[6]. Заступник голови фракції, голова Комітету ВРУ з питань бюджету. Є, зокрема, автором закону «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень» (2243а[7]), який увів чіткішу законодавчу схему щодо протидії та відповідальності за договірні матчі.

Розслідування, арешт

[ред. | ред. код]

Павелка підозрювали в зловживанні при будівництві штучних футбольних міні-полів, у червні 2018 НАБУ відкрило відповідне провадження. ТОВ «Ініціативи майбутнього», діяльність якої повязують з братами Суркісами, була заявником провадження[8]. У січні 2022 року в САП заявили[9], що доказі вини Павелка втановлено не було[10]. Справу передали до Нацполіції.

2020 року у Верховній раді утворили тимчасову слідчу комісію з розслідування будівництва штучних футбольних міні-полів, після початку роботи комісії було відкрито сім кримінальних проваджень в Україні, інші справи — в Німеччині, Швейцарії та на Кіпрі[11]. 2020 року представники НАБУ, ГПУ і Нацполіції заявили про відсутність кримінальних проваджень щодо Павелка[12].

У листопаді 2020 року нардепи відмовилися голосувати за продовження термінів роботи ТСК[13] Проміжні висновки комісії свідчили про відсутність доказів проти керівництва УАФ[14].

29 листопада 2022 року, Печерський районний суд міста Києва призначив заарештувати Павелка та Генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького на два місяці з заставою 9,88 млн грн[15][16], однак невдовзі, після внесення застави, він вийшов на волю.

У лютому 2023 року, Печерський районний суд міста Києва відсторонив від посади президента Української асоціації футболу Андрія Павелка до 17 березня у зв'язку з обвинуваченнями у корупції та розкраданні коштів[17].

16 червня 2023 року, Шевченківським районним судом м. Львова[18] було ухвалено рішення про арешт президента УАФ Андрія Павелка, його відправили до СІЗО на 60 діб[19]. Адвокати УАФ заявили про замовність кримінального переслідування Павелка, а рішення про арешт назвали безпідставним та оскаржили його.

У липні 2023 року Апеляційний суд не задовольнив прохання Андрія Павелка про зміну запобіжного заходу[20].

29 лютого 2024 року, Львівський апеляційний суд звільнив Андрія Павелка з-під варти[21].

У квітні 2024 року Українська асоціація футболу оприлюднила попередні результати перевірки її діяльності за 2015—2023 роки. За попередніми результатами аудиту, за час керівництва Павелка УАФ зазнала збитків на 1,3 мільярда гривень[22].

Боротьба з корупцією

[ред. | ред. код]

Під час роботи у ВРУ ініціював прийняття закону про «Запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень», який парламент прийняв у листопаді 2015 року[23][24].

Законопроєкт включає в себе механізми запобігання та виявлення впливу корупційних правопорушень на результати спортивних змагань, питання відповідальності за порушення та усунення їхніх наслідків, міжнародного співробітництва у боротьбі з корупцією у сфері спорту[25][26].

Родина

[ред. | ред. код]

Скандали

[ред. | ред. код]
  • Кубок Ліги чемпіонів з'явився на фото в Instagram в руках позашлюбної доньки Павелка Лізи Чаус (її мати — Катерина Чаус)[27]. Фото згодом видалили, але це спричинило негативну реакцію чиновників УЄФА, бо за правилами трофей має переміщатися виключно під охороною та передаватися тільки офіційним особам[29][30]. Згодом кубок виставили в одному з храмів м. Дніпра, де Павелко тримає його зі своїм сватом, кримінальним авторитетом, підприємцем і меценатом Олександром Петровським[28].
  • У червні 2018 року НАБУ відкрила справу за фактом будівництва заводу для виробництва трави для футбольних полів. У 2022 році НАБУ повідомило про відсутність вини Павелка, і САП змінив у ній підслідність.
  • В листопаді 2019 року ГПУ на запит адвоката видала інформацію, що кримінальних проваджень щодо Павелка не було[31].
  • У вересні 2018 року низка антикорупційних організацій заявила, що НАЗК затягує перевірку декларації Павелка щодо розслідування конфлікту інтересів через сумісництво в бюджетному комітеті ВРУ та ФФУ[32].
  • У серпні 2021 року Українська асоціація футболу повідомила про відмову Андрія Шевченка продовжити контракт з УАФ та надалі обіймати посаду головного тренера національної збірної [33].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Registered & Protected by MarkMonitor. forbes.ua (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 2 березня 2018.
  2. Несвята трійця: як Павелко, "Нарік" і священик "прославили" Кубок Ліги чемпіонів. ТСН. 24 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  3. Президента УАФ Андрія Павелка заарештовано. 24 Канал (укр.). 16 червня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  4. Boffey, Daniel (16 червня 2023). Head of Ukraine Football Association to be detained before fraud trial. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 липня 2023.
  5. Виключений з фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Андрій Павелко назвав рішення колег «боягузливим». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 листопада 2013.
  6. Korrespondent.net. Досье партии - Партия "Блок Петра Порошенко". Досье | Korrespondent.net. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 2 березня 2018.
  7. Проєкт Закону про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень. http://w1.c1.rada.gov.ua. офсайт ВРУ. Архів оригіналу за 12 січня 2019.
  8. НАБУ почало розслідування щодо можливих зловживань голови ФФУ Павелка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  9. САП продовжила розслідування справи проти Павелко до серпня 2021 року. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  10. Доказательств вины президента УАФ Павелко по делу "футбольных мини-полей" нет, — глава САП — Delo.ua. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  11. За фактами корупційних злочинів Павелка відкрито сім кримінальних проваджень, - нардеп. РБК-Украина (рос.). Процитовано 15 червня 2020.
  12. Gazeta.ua (15 червня 2020). НАБУ, ГПУ и полиция опровергли наличие уголовных производств в отношении Павелко. Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
  13. Скандальна “футбольна” ТСК перестала існувати: в Раді не захотіли підігравати політичним інтересам. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  14. Украина, Комментарии (3 червня 2020). Зважаючи на висновок футбольної ТСК, існування такої комісії є абсурдним, – депгрупа "Довіра". Коментарі Україна (ua) . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  15. Печерський суд взяв під арешт президента УАФ Павелка, — журналіст Андріюк // Еспресо. — 2022. — 29 листопада.
  16. Президент УАФ Павелко арештований на два місяці: є нюанс. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 листопада 2022.
  17. Суд відсторонив Павелка від посади президента УАФ. Той вже подав апеляцію (українською) . Суспільне. 17 лютого 2023.
  18. Шевченківський районний суд м. Львова
  19. Президента УАФ Андрія Павелка відправили до СІЗО на 60 діб. 16.06.2023, 13:55
  20. Суд не задовольнив апеляцію Павелка – президент УАФ продовжить перебування в СІЗО.
  21. Павелка випустили із СІЗО. Джерело повідомило деталі. 29.02.2024, 16:44
  22. За час керівництва Павелка УАФ зазнала збитків на 1,3 мільярда гривень. babel.ua (укр.). 18 квітня 2024. Процитовано 24 квітня 2024.
  23. Закон Павелка з протидії корупції у спорті набуде чинності 3 грудня. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  24. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  25. Як працюватиме «Закон Павелка». https://uaf.ua. УАФ. Процитовано 8 березня 2023.
  26. Порошенко підписав закон про в'язницю за договірняки у спорті. https://lb.ua. Лівий берег. Процитовано 8 березня 2023.
  27. а б В Україні розгорається скандал через фото дітей і родичів президента ФФУ Андрія Павелка з кубком Ліги чемпіонів [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Прямий.
  28. а б Павелко потрапив у новий скандал з Кубком Ліги Чемпіонів. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  29. В УЕФА отреагировали на скандал с кубком Лиги Чемпионов [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)
  30. Мережі обурило фото доньки президента ФФУ з Кубком Ліги чемпіонів [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Еспресо
  31. Генпрокуратура: Жодних кримінальних проваджень щодо президента УАФ Андрія Павелка не існує. Ukrainenews Agency (укр.). 14 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  32. Новий «рекорд» України. Чиновники НАЗК розтягнули перевірку декларації нардепа. ТСН.ua (укр.). 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
  33. Офіційно. 30 липня 2021 року закінчився контракт між Українською асоціацією футболу та тренерським штабом збірної України на чолі з Андрієм Шевченком - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. uaf.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  34. Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // ​Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
  35. Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
  36. Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів // «Українська правда», Р. Романюк, М. Жартовська, 13 січня 2017 р.

Посилання

[ред. | ред. код]